Постанова № 29344081, 12.02.2013, Луганський окружний адміністративний суд

8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 лютого 2013 року Справа № 812/1121/13-а

Луганський окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді Чернявської Т.І.,

за участю

секретаря судового засідання Ігнатович О.А.

та

представників сторін:

від прокурора - Петрова Г.В. (посвідчення від 09.10.2012 № 008308)

від позивача - Яковлев О.І. (довіреність від 16.03.2012 № 449/7/10-018)

від відповідача - не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську

справу за адміністративним позовом

Прокурора м. Красний Луч Луганської області в інтересах держави в особі

Державної податкової інспекції у м. Красному Лучі Луганської області Державної податкової служби

до товариства з обмеженою відповідальністю «Кан-Транс»

про стягнення коштів за податковим боргом у загальному розмірі 83350,16 грн.,

ВСТАНОВИВ:

28 січня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Прокурора м. Красний Луч Луганської області в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у м. Красному Лучі Луганської області Державної податкової служби до товариства з обмеженою відповідальністю «Кан-Транс», в якому, з урахуванням клопотання від 11 лютого 2013 року № 896/7/10-018, прокурор просить стягнути кошти за податковим боргом у загальному розмірі 83350,16 грн., з яких заборгованість з податку на додану вартість - 72420,33 грн., з податку на прибуток підприємства - 10929,83 грн.

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначив таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кан-Транс» знаходиться на обліку в Державній податковій інспекції у м. Красному Лучі Луганської області Державної податкової служби як платник податків.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кан-Транс» самостійно податковий борг з податку на додану вартість та з податку на прибуток підприємства не сплатило, тому прокурор просить стягнути кошти відповідача за податковим боргом в судовому порядку, оскільки відповідно до підпункту 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду за стягненням коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу.

У судовому засіданні прокурор та представник позивача позовні вимоги, з урахуванням клопотання від 11 лютого 2013 року № 896/7/10-018, підтримали у повному обсязі, надали пояснення, аналогічні викладеним у позові.

Відповідач у судове засідання не прибув, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином (арк. справи 34). Клопотанням від 12 лютого 2013 року № 7 відповідач позовні вимоги визнав у повному обсязі та зазначив, що у період з 11 січня 2013 року по 11 лютого 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю «Кан-Транс» частково погасило податковий борг, та просив розглянути справу без участі його представника (арк. справи 36).

Заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю, з таких підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кан-Транс» як платник податків знаходиться на обліку в Державній податковій інспекції у м. Красному Лучі Луганської області Державної податкової служби, про що свідчить довідка про взяття на облік платника податків від 05 березня 2009 року № 171 (арк. справи 14).

Відповідно до вимог, встановлених розділом V Податкового кодексу України, товариство з обмеженою відповідальністю «Кан-Транс» зареєстроване платником податку на додану вартість з присвоєнням індивідуального податкового номеру платника податку на додану вартість 360312412088.

Відповідно до вимог пункту 133.1 статті 133 Податкового кодексу України товариство з обмеженою відповідальністю «Кан-Транс» є платником податку на прибуток підприємства.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

У відповідності із статтею 14 Податкового кодексу України:

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

- штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.265 пункту 14.1);

- пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки (підпункт 14.1.162 пункту 14.1);

- податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).

Згідно із статтею 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).

Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.27 пункту 20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 20.1.28 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (підпункт 20.1.18 пункту 20.1).

Згідно із пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

У відповідності із пунктом 49.18 статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

- календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (підпункт 49.18.1);

- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (підпункт 49.18.2);

- календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.3);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним (підпункт 49.18.4);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.5).

Згідно з пунктом 50.1 статті 50 Податкового кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

На виконання вимог пункту 54.1 статті 54, пунктів 152.1 і 152.9 статті 152 та пункту 203.1 статті 203 Податкового кодексу України товариство з обмеженою відповідальністю «Кан-Транс» подало до Державної податкової інспекції у м. Красному Лучі Луганської області Державної податкової служби:

- податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2012 року від 14 грудня 2012 року № 9078760954, в якій визначило суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду, у розмірі 39768,00 грн. (арк. справи 26-27);

- податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2012 року від 21 січня 2013 року № 9085479599, в якій визначило суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду, у розмірі 21716,00 грн. (арк. справи 41-42);

- податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за ІІ-ІІІ квартали 2012 року від 08 листопада 2012 року № 9070009529, в якій визначило податкове зобов'язання зі сплати податку на прибуток підприємства у розмірі 10931,00 грн., несплачений залишок якого, з урахуванням існуючої переплати у розмірі 1,17 грн., складає 10929,83 грн., що підтверджується зворотнім боком облікової картки платника (арк. справи 20-21, 43-45).

В порушення вимог пункту 57.1 статті 57, пунктів 152.1 і 152.9 статті 152 та пункту 203.2 статті 203 Податкового кодексу України товариство з обмеженою відповідальністю «Кан-Транс» протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, самостійно суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість та з податку на прибуток підприємства, визначені у податкових деклараціях, не сплатило, внаслідок чого за платником податків утворився податковий борг з податку на додану вартість в сумі 61484,00 грн. та з податку на прибуток підприємства в сумі 10929,83 грн., що підтверджується зворотнім боком облікової картки платника (арк. справи 43-45, 46-53).

Крім того, судом встановлено, що на підставі рішення Державної податкової інспекції у м. Красному Лучі Луганської області Державної податкової служби від 28 квітня 2012 року № 2 про розстрочення грошових зобов'язань між органом державної податкової служби та товариством з обмеженою відповідальністю «Кан-Транс» укладено договір від 28 квітня 2012 року № 2 про розстрочення податкового боргу у загальному розмірі 158835,00 грн. з податку на додану вартість під проценти строком з 28 квітня 2012 року по 20 грудня 2012 року, несплачений залишок якого складає 8883,33 грн. (сплачено до бюджету 149951,67 грн.) (арк. справи 28, 28 на звороті-29).

Підпунктом 129.1.2 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України передбачено, що у день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Відповідно до пункту 129.4 статті 129 Податкового кодексу України пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Пеня, визначена підпунктом 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті, нараховується із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день заниження.

Інструкцією про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, затвердженою наказом Державної податкової адміністрації України від 17 грудня 2010 року № 953 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2010 за № 1350/18645, встановлений порядок ведення органами державної податкової служби обліку нарахування та погашення пені, що справляється з платників податків у зв'язку із несвоєчасним погашенням узгодженого грошового зобов'язання, та пені на податкове зобов'язання, нараховане контролюючим органом у разі виявлення його заниження та/або визначене податковим агентом при виплаті (нарахуванні) доходів на користь платників податків - фізичних осіб та/або контролюючим органом під час перевірки такого податкового агента (надалі - Інструкція № 953).

Відповідно до пункту 3.1 Інструкції № 953 нараховані контролюючим органом суми пені самостійно сплачуються платником податків.

Згідно з пунктом 3.2 вищезазначеної Інструкції № 953 при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податку, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов'язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податку, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені. Якщо платник податків не виконує встановлену цим пунктом черговість платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), орган державної податкової служби самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом. У разі наявності у платника податку податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, у рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Пунктом 3.3 Інструкції № 953 передбачено, що суми пені зараховуються до бюджетів або державних цільових фондів, до яких згідно із законом зараховуються відповідні податки.

Як вбачається з облікової картки відповідача, за несвоєчасне погашення податкових зобов'язань з податку на додану вартість у відповідності до вимог статті 129 Податкового кодексу України відповідачу нарахована пеня в сумі 2053,00 грн., яка останнім у добровільному порядку не сплачена (арк. справи 46-53).

Враховуючи вищевикладене, податковий борг товариства з обмеженою відповідальністю «Кан-Транс» з податку на додану вартість станом на дату розгляду та вирішення справи складає 72420,33 грн., з яких 70367,33 грн. - основний борг, 2053,00 грн. - пеня, з податку на прибуток підприємства складає 10929,83 грн., що підтверджується зворотнім боком облікової картки платника (арк. справи 43-45, 46-53).

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання в установлені строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з пунктом 59.3 статті 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

На виконання вищезазначених положень Податкового кодексу України 07 жовтня 2011 року Державною податковою інспекцією у м. Красному Лучі Луганської області Державної податкової служби товариству з обмеженою відповідальністю «Кан-Транс» було вручено податкову вимогу від 07 жовтня 2011 року № 90, про що свідчить корінець податкової вимоги (арк. справи 15).

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (пункти 95.2 та 95.3 статті 95 Податкового кодексу України).

Оскільки податкова вимога від 07 жовтня 2011 року № 90 є чинною (доказів про скасування або відкликання податкової вимоги суду не надано), суд прийшов до висновку, що прокурором при зверненні до адміністративного суду з позовом про стягнення коштів за податковим боргом з рахунків у банках дотримані вимоги пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України.

Внаслідок того, що товариство з обмеженою відповідальністю «Кан-Транс» станом на дату розгляду та вирішення справи податковий борг у загальному розмірі 83350,16 грн. не сплатило, вимоги прокурора про стягнення коштів в розмірі 83350,16 грн. за податковим боргом з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи вимоги частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, а також те, що прокурор та позивач відповідно до пунктів 11 та 21 частини 1 статті 5 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір» від сплати судового збору звільнені, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача, оскільки у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 12 лютого 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 15 лютого 2013 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись статтями 16, 20, 87, 95, 102 Податкового кодексу України, статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Прокурора м. Красний Луч Луганської області в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у м. Красному Лучі Луганської області Державної податкової служби до товариства з обмеженою відповідальністю «Кан-Транс» про стягнення коштів за податковим боргом в загальному розмірі 83350,16 грн. задовольнити повністю.

Стягнути в доход Державного бюджету України кошти товариства з обмеженою відповідальністю «Кан-Транс» (ідентифікаційний код 36031248, місцезнаходження: 94504, Луганська область, м. Красний Луч, вул. Кислородна, буд. 8-А) з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків, в сумі 72420,33 грн. (сімдесят дві тисячі чотириста двадцять гривень тридцять три копійки) за податковим боргом з податку на додану вартість та в сумі 10929,83 грн. (десять тисяч дев'ятсот двадцять дев'ять гривень вісімдесят три копійки) за податковим боргом з податку на прибуток підприємства.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Згідно з частиною 3 статті 160 КАС України постанова складена у повному обсязі 15 лютого 2013 року.

Суддя Т.І. Чернявська