Рішення № 29343894, 07.02.2013, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 2018/17678/2012

н/п 2/640/537/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2013 року Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Бородіної Н.М.,

за участю секретаря Смирнової Т.Д.,

розглянувши у відкритому судовому цивільну справу за позовом ПАТ комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості на предмет іпотеки, -

встановив:

Позивач, ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся у суд з позовом до відповідачів, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, після уточнень якого остаточно просить :

- в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № НАН2СА00000049 від 03.10.2008 року в розмірі складає 349157.34 грн. звернути стягнення на квартиру загальною площею 64.90 кв.м., житловою площею 43,80 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу за початковою ціною реалізації, встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна вказаного предмету іпотеки (на підставі договору іпотеки № НАН2СА00000049 від 03.10.2008 р.) ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) з укладанням від імені ОСОБА_1 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки;

- виселити ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, які зареєстровані та проживають у квартирі (предмет іпотеки), розташованій за адресою: АДРЕСА_1 зі зняттям з реєстраційного обліку у органах МВС України, до повноважень якого входить питання громадянства, іміграції та реєстрації фізичних осіб, компетенція якого територіально поширюється на адресу вказаної квартири.

В обґрунтування своїх вимог банк зазначає, що між банком та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір, за яким банк надав кредитні кошти в загальній сумі 20983,04 дол.США, а ОСОБА_2 зобов'язалась їх повернути зі сплатою відсотків. Банк виконав свої зобов'язання, однак ОСОБА_2 порушила умови договору, щодо сплати кредитних коштів та відсотків, внаслідок чого станом на 05.04.2012р. виникла заборгованість в загальній сумі 349157,34 грн., яка складається з заборгованості за кредитом, відсоткам, пені за прострочення сплати кредиту та відсотків, штрафи, яку банк просить стягнути достроково, у зв'язку із порушенням умов договору. Також в забезпечення виконання зобов'язань за договором кредиту між банком та ОСОБА_1 був укладений договір іпотеки, предметом якого є квартира АДРЕСА_1. В наслідок порушення зобов'язань за договором кредиту банк просить звернути стягнення заборгованості на предмет іпотеки та висилити відповідачів з квартири, а також зняти їх з реєстрації.

Відповідач - ОСОБА_2 у судове засіданні позовні вимоги фактично визнала, однак зазначила, що коштів на погашення заборгованості за договором кредиту не має.

Співвідповідач - ОСОБА_1, у судовому засіданні просила не здійснювати стягнення на предмет іпотеки.

Співвідповідач - ОСОБА_3, у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Суд заслухавши пояснення представника позивача, відповідачів, дослідивши матеріали справи вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити частково виходячи з наступного.

03.10.2008 року між банком та ОСОБА_2 укладений кредитний договір № НАН2СА00000049 , відповідно до якого банк надає ОСОБА_2 кредитні кошти в сумі 22515,20 дол. США за умови їх повернення зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 15 % на рік, остаточний термін повернення - 03.10.2012 року. Згідно додаткової угоди від 13.11.2009р. до договору № НАН2СА00000049 від 03.10.2008 року, укладеної між банком та ОСОБА_2. строк повернення кредиту збільшений до 03.10.2014р.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором,позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч.1 ст. 1055 ЦК України договір кредиту укладається у письмовій формі.

Таким чином, між ОСОБА_2 та банком був укладений за встановленою формою кредитний договір.

В судовому засіданні встановлено та не заперечується сторонами, що договір кредиту та додаткова угода до нього, були підписані сторонами договору, та позичальник отримав кредитні кошти передбачені договором кредиту, сплачував кошти за договором кредиту, що свідчить про згоду сторін за всіма істотними умовами договору.

Суд зазначає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться ( ст. 526 ЦК України).

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом ( ст. 525 ЦК України).

Банк виконав свої зобов'язання та надав кредитні кошти в розмірі 20983,04 доларів США ОСОБА_2, що сторонами не заперечується.

Відповідно до п. 2.2., 3.1, 3.2., 3.4., 7.1. кредитного договору ОСОБА_2 зобов'язалася сплачувати відсотки в розмірі 1,25 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, нарахування відсотків здійснюється в останню дату сплати відсотків, при цьому відсотки розраховуються на фактичний залишок заборгованості за кредитом за кожний календарний день, виходячи з фактичної кількості днів користування кредитом - 360 днів у році.

Відповідно до умов договору , а саме 8.1. кредитні кошти позичальник зобов'язався сплачувати щомісячними платежами до 13.11.2009р. в сумі 648,93дол. США, після 13.11.2009р. в сумі 603,69 дол. США, з кінцевим терміном повернення 03.10.2014р..

З наданого банком розрахунку вбачається, що ОСОБА_2 постійно порушувала умови договору, в частині сплати щомісячних платежів, встановлених договором.

Відповідно до ст. 610 ЦК порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема у вигляді сплати винною особою неустойки (штрафу, пені).

За змістом статті 549 ЦК під пенею розуміється грошова сума, яка встановлюється у відсотковому відношенні до простроченої суми за кожен день прострочення виконання грошового зобов'язання.

Відповідно до п.п. 5.1., 5.3 та 8.4. при порушенні грошових зобов'язань позичальник сплачує пеню в розмірі 0,15 % від суми простроченого платежу за кожен день прострочки, та штраф в розмірі 250 грн. та 5 % від суми позову.

Внаслідок порушення умов договору у ОСОБА_2 станом на 05.04.2012 року виникла заборгованість за кредитом в сумі 43754.05 доларів США, що за курсом 7.98 грн. відповідно до службового розпорядження НБУ від 05.04.2012 року складає 349157.34 грн., яка складається із:

- 22354.90 доларів США - заборгованості за кредитом;

- 6805.45 доларів США - заборгованості по процентам за користування кредитом;

- 2492.75 доларів США - заборгованості по комісії за користуванням кредитом;

- 9987.59 доларів США , що складає 79700,97 грн. - пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, а також штрафи відповідно до п.5.3. Договору:

- 31.33 доларів США - штрафу (фіксована частина).

- 2082.03 Долар США - штрафу (процентна складова).

Вказана сума заборгованості відповідачами не спростована.

Відповідно до ч.2 ст. 1050 Цивільного Кодексу України передбачено, якщо договором встановлено обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики , що залишилася, та сплати процентів.

Таким чином, оскільки ОСОБА_2 не виконуються умови договору щодо повернення кредиту та відсотків частками встановленими у договорі, у позивача є підстави для стягнення усієї заборгованості до закінчення терміну погашення кредиту.

З метою забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_2 за кредитним договором № НАН2СА00000049 , між банком та ОСОБА_1 03.10.2008 року був укладений договір іпотеки № НАН2СА00000049, предметом якого є нерухоме майно, а саме: 3-кімнатна квартира загальною площею 64.90 кв.м., житловою площею 43,80 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, та яка належить ОСОБА_1 на праві власності.

Відповідно до п.п. 2.З.З., 2.3.7. кредитного договору та п.п. 16.7.1., 16.7.2. договору іпотеки банк має право звернути стягнення на предмет іпотеки незалежно від настання термінів виконання будь-якого із зобов'язань за кредитним договором, в тому числі при порушенні позичальником іпотекодавцем зобов'язань щодо сплати щомісячних платежів за кредитом.

Таким чином, у банка виникло право на звернення стягнення заборгованості за договором кредиту на предмет іпотеки.

Згідно п. 22 договору іпотеки, реалізація предмета іпотеки здійснюється за рішенням суду.

Відповідно до ст.. 39 ЗУ «Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону.

Статтею 38 ЗУ «Про іпотеку» передбачено право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві, за умови дотримання процедури, зокрема:письмового повідомлення за 30 днів до укладення договору купівлі-продажу іпотекодавця та всіх осіб, які мають зареєстровані у встановленому законом порядку права чи вимоги на предмет іпотеки, про свій намір укласти цей договір.

Протягом тридцяти денного строку з дня отримання такого повідомлення особа, яка має зареєстровані права чи вимоги на предмет іпотеки, вправі письмово повідомити іпотекодержателя про свій намір купити предмет іпотеки. З дня отримання іпотекодержателем цього повідомлення вказана особа набуває переважне право на придбання предмета іпотеки у іпотекодержателя. Якщо таких повідомлень надійшло декілька, право на придбання предмета іпотеки у іпотекодержателя належить особі, яка має вищий пріоритет своїх зареєстрованих прав чи вимог.

Якщо особа, яка висловила намір придбати предмет іпотеки, ухиляється або з інших причин не вчиняє дій до укладення договору купівлі-продажу предмета іпотеки з іпотекодержателем протягом 5 днів після закінчення вказаного вище тридцятиденного строку, вона втрачає право на придбання предмета іпотеки. Це право переходить до інших осіб, які висловили намір придбати предмет іпотеки, відповідно до пріоритету їх прав і вимог.

Якщо особи, які мають зареєстровані права чи вимоги на предмет іпотеки, не висловили наміру його придбати, іпотекодержатель вправі продати предмет іпотеки будь-якій іншій особі на власний розсуд.

Дії щодо продажу предмета іпотеки та укладання договору купівлі-продажу здійснюються іпотекодержателем від свого імені, на підставі іпотечного договору, який містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, що передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки, без необхідності отримання для цього будь-якого окремого уповноваження іпотекодавця. Тому здійснення продажу предмета іпотеки від імені ОСОБА_1 відсутні.

При цьому враховуючи положення ст.38,39 ЗУ «Про іпотеку» , суд вважає за необхідне встановити початкову ціну предмету іпотеки на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

У відповідності до ст..657 ЦК України договір купівлі-продажу нерухомого майна посвідчується нотаріально, та для його вчинення необхідні документи, передбачені Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 № 296/5 .

Враховуючи зазначене, суд вважає за необхідне звернути стягнення заборгованості в сумі 349157,34 грн. на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_1 на праві власності, шляхом продажу предмета іпотеки банком від свого імені на підставі іпотечного договору з початковою ціною на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій, з правом банку отримати витяг з Державного реєстру прав власності, дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки.

Стосовно позовних вимог, щодо виселення відповідачів та зняття з реєстрації, суд зазначає наступне.

За ст. 40 Закону України "Про іпотеку" звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. У відповідності до ч. 3 ст. 109 ЖК УРСР звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення є підставою для виселення всіх громадян, що мешкають у ньому, за винятками, встановленими законом.

При цьому примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду тільки за певних умов: якщо мешканці добровільно не звільнили житловий будинок чи житлове приміщення, на яке звернуто стягнення як на предмет іпотеки, протягом одного місяця з дня отримання письмової вимоги іпотекодержателя або нового власника або в інший погоджений сторонами строк.

Таким чином, виходячи із аналізу наведених правових норм закону, примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду тільки за певних умов: якщо добровільно мешканці не звільнять житловий будинок або житлове приміщення, на яке звернуто стягнення як на предмет іпотеки протягом одного місяця з дня отримання письмової вимоги іпотекодержателя або нового власника, або в інший погоджений сторонами строк. Оскільки на час ухвалення судом першої інстанції рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки відсутні виконання імперативно-диспозитивних приписів, встановлених ч. 2 ст. 40 Закону України «Про іпотеку» та ч. 3 ст. 109 Житлового кодексу України, щодо примусового виселення за рішенням суду мешканців із житлового будинку або житлового приміщення, на які здійснюється звернення як на предмет іпотеки, то такі позовні вимоги на цій стадії не можуть бути задоволені, оскільки на цей момент відсутні порушення, невизнання або оспорювання прав та свобод іпотекодержателя щодо звільнення таких житлових приміщень їх мешканцями в розумінні вимог ст. 3 ЦПК щодо права особи для звернення до суду за захистом. Крім того, хоча матеріали справи і містять докази направлення вимог відповідачам - ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про добровільне звільнення квартири, однак відсутні докази отримання вказаної вимоги, а також відсутні докази направлення та отримання вимоги про виселення ОСОБА_3, який також мешкає в квартирі.

Також, оскільки на теперішній час відсутні підстави для зняття відповідачів з реєстрації за адресою: АДРЕСА_1, передбачені ст.. 7 ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», в цій частині позовні вимоги також задоволенню не підлягають.

Враховуючи, що вимоги банку задоволені лише в частині звернення стягнення заборгованості в сумі 349157 грн. 34 коп. на предмет іпотеки, суд на підставі ст.. 88 ЦПК України, вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 на користь банку судовий збір в сумі 3219 грн. Підстави для стягнення судового збору з інших відповідачів за виселення та зняття з реєстрації відсутні, у зв'язку із відмовою в цій частині в задоволенні вимог.

Враховуючи зазначене та керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212 - 215 ЦПК України, суд -

вирішив :

Позов задовольнити частково.

Звернути стягнення заборгованості за договором кредиту № НАН2СА00000049 від 03.10.2008р. в сумі 349157 грн. 34 коп. на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_1 на праві власності, шляхом продажу предмета іпотеки банком від свого імені на підставі іпотечного договору з початковою ціною на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій, з наданням ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» отримати витяг з Державного реєстру прав власності, дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки.

В решті позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного Акціонерного Товариства комерційний банк «ПриватБанк» 3219 грн. судового збору .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом

десяти днів з дня його проголошення, через суд першої інстанції. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги.

Суддя Бородіна Н.М.