Рішення № 29342009, 11.02.2013, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32 ______

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11.02.13 Справа № 6/5014/3192/2012

За позовом

Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк "ПРИВАТБАНК",

м. Дніпропетровськ

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Луганськ

про стягнення 65 422 грн. 38 коп.

Суддя Василенко Т.А.

за участю представників сторін:

від позивача - Бочаров Д.М., дов. № 2976-0 від 14.09.2012;

від відповідача - не прибув.

Обставини справи: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за договором про надання овердрафту № НОМЕР_2 від 23.05.2006 в сумі 65 422 грн. 38 коп., в тому числі: заборгованість за кредитом в сумі 15 382 грн. 31 коп., заборгованість за відсотками за користування кредитом в сумі 33 244 грн. 58 коп., пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором в сумі 16 795 грн. 49 коп. (з урахуванням уточненої позовної заяви).

Відповідач відзив на позовну заяву суду не надав, явку повноважного та компетентного представника у судові засідання жодного разу не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце їх проведення за належною юридичною адресою, а саме - АДРЕСА_2, що є і адресою реєстрації фізичної особи - підприємця.

Як свідчать матеріали справи процесуальні документи, а саме ухвали суду поверталися органами зв'язку без вручення з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Статтею 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» передбачено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не буде внесено відповідних змін. Якщо такі відомості, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

До повноважень суду не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилались згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, а також згідно відомостей, що містяться у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, станом на час розгляду справи.

В разі коли фактичне місцезнаходження особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно із законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю особу.

З огляду на вказане, справа розглядається відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 11.02.2013 представником позивача подано уточнену позовну заяву, за якою позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 65 422 грн. 38 коп., в тому числі: заборгованість за кредитом в сумі 15 382 грн. 31 коп., заборгованість за відсотками за користування кредитом в сумі 33 244 грн. 58 коп., пеню за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором в сумі 16 795 грн. 49 коп.

В даному випадку відповідно до ст. 22 ГПК України суд розцінює подану заяву як заяву про зменшення позовних вимог, у зв'язку з чим вимогами за позовом слід вважати саме зменшені позивачем вимоги за заявою від 11.02.2013.

До вказаної заяви позивачем додано докази направлення її відповідачу, а також розрахунок пені на суму 16 795 грн. 49 коп.

В даному випадку при зменшенні позовних вимог права відповідача ніяким чином не порушуються, у зв'язку з чим розглядає саме зменшену ціну позову.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представника позивача, суд

в с т а н о в и в:

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на наступне.

23.05.2006 між банком та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 був укладений договір про надання оведрафтового кредиту на карточний рахунок № НОМЕР_2.

Відповідно до п. 1.1 договору банк при наявності вільних грошових коштів зобов'язується здійснювати овердрафтове обслуговування клієнта на підставі заявки на встановлення овердрафтового кредиту на картковий рахунок, що передбачає проведення платежів, здійснених довіреними особами клієнта з використанням корпоративних платіжних карт, більш залишку коштів на картковому рахунку клієнта за рахунок кредитних коштів в межах встановленого ліміту шляхом дебатування картрахунку.

Відповідно до додаткової угоди від 25.06.2006 ліміт по рахунку складає 15 000 грн. 00 коп.

За доводами позивача, відповідачу на картку неодноразово надавався кредитний ліміт в межах встановленої суми.

Свої зобов'язання за договором позивач виконав в повному обсязі, надавши відповідачу відповідний кредитний ліміт. Останній ліміт відповідачу було надано в розмірі 15 382 грн. 31 коп.

Проте відповідачем умови договору виконувалися неналежним чином, у зв'язку з чим станом на 19.10.2012 за відповідачем утворилась заборгованість в сумі 65 422 грн. 38 коп. (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 11.02.2013), в тому числі: заборгованість за кредитом в сумі 15 382 грн. 31 коп., яка утворилась з 08.02.2008, заборгованість за процентами в сумі 33 244 грн. 58 коп., пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором в сумі 16 795 грн. 49 коп.

Оскільки відповідачем заборгованість за кредитом в повному обсязі оплачена не була, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, позовні вимоги не оспорив.

Оцінивши матеріали справи, та надані позивачем докази суд прийшов до наступного.

Як було вказано вище, 23.05.2006 між банком та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 був укладений договір про надання оведрафтового кредиту на карточний рахунок № НОМЕР_2.

За умовами вказаного договору банк зобов'язався при наявності вільних коштів здійснювати овердрафтові обслуговування клієнта на підставі відповідних заявок.

Відповідно до додаткової угоди від 25.06.2006 розмір ліміту на картці становить 15 000 грн. 00 коп.

Згідно п. 1.5 договору початком періоду безперервного користування кредитом є перший день, починаючи з якого безперервно існувало дебетове сальдо на контр розрахунку клієнта при закритті банківського дня.

Період безперервного користування кредитом встановлений не більше 30 днів.

При цьому, відповідно до п. 1.5, 4.3 договору відсотки, які несплачені протягом періоду безперервного користування кредитом вважаються простроченими.

Протягом 30 днів з дати виникнення дебетового сальдо (09.01.2008) кредитове сальдо на поточному рахунку відповідача не було зафіксовано, у зв'язку з чим з 08.02.2008 кредит вважається простроченим. За розрахунком позивача заборгованість за простроченим кредитом складає 15 382 грн. 31 коп.

В той же час, за розрахунком позивача, станом на 19.10.2012 відповідач має заборгованість за процентами в сумі 33 244 грн. 58 коп.

Відповідно до п. 4.1 договору за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на картрахунку клієнта при закритті рахунку, клієнт сплачує відсотки виходячи з диференційної відсоткової ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом та встановлено відповідно до додатку № 2 до договору.

Відповідно до п. 1.1 додатку № 2 до договору відсоткова ставка залежить від строку існування непогашеного залишку по кредиту. В разі непогашення кредиту протягом 30 днів з дати початку безперервного користування кредитом, починаючи з 31 дня встановлюється подвійна відсоткова ставка, визначена договором.

В той же час, за неналежне виконання зобов'язань за договором, позивачем нарахована пеня в сумі 16 795 грн. 49 коп. за період з 08.02.2008 по 08.02.2011.

Відповідно до п. 5.1 договору при порушенні відповідачем будь-якого зобов'язання за договором, він сплачує банку пеню за кожен випадок порушення в розмірі 0,2% від суми простроченого платежу, але не більше подвійної ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов'язку.

Згідно з ч. 2 ст. 345 ГК України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3 ст. 1049 ЦК України).

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідач доказів належного виконання умов кредитного договору не надав, доказів оплати заборгованості за кредитами та процентами суду також не представив.

Наслідки порушення договору позичальником передбачені ч. 2 ст. 1050, ч. 2 ст. 1054 ЦК України відповідно до яких, якщо договором передбачений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частки позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, які належать йому згідно ст. 1048 ЦК України.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Дострокове повернення позичальником всієї заборгованості за Кредитним договором є способом цивільно-правової відповідальності боржника, яка передбачена ст. 1050 ЦК України.

Наявність вказаної суми заборгованості за кредитом, відсотками та комісією підтверджена матеріалами справи та не оспорена відповідачем.

Крім цього, останнім до суду не надано будь-яких доказів, що б свідчили про сплату вказаних сум.

Виходячи з фактичних обставин справи та наданих позивачем доказів, слід зазначити, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати слід покласти на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь:

- Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК», м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50 (адреса для листування: 49027, м. Дніпропетровськ, а/с 1800), код 14360570, на рахунок № 29098829000000 (для погашення заборгованості) на рахунок № 64993919400001 (для відшкодування судових витрат) заборгованість за кредитом в сумі 15 382 грн. 31 коп., заборгованість за відсотками за користування кредитом в сумі 33 244 грн. 58 коп., пеню за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором в сумі 16 795 грн. 49 коп., витрати зі сплати судового збору в сумі 1 609 грн. 50 коп.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 92 Господарського процесуального кодексу України рішення може бути оскаржено до апеляційної інстанції протягом десятиденного строку.

Дата виготовлення повного тексту та підписання рішення - 15.02.2013

Суддя Т.А. Василенко