Постанова № 29341908, 06.02.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

06 лютого 2013 року 10:15 № 2а-14269/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Алвіта»

до

Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби

про

визнання протиправним та скасування податкового повідомлення – рішення від 03.07.2012р.,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Алвіта» (далі по тексту – позивач) звернулось з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби (далі по тексту – відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення – рішення від 03.07.2012р. №0000040156 та зобов’язання відповідача поновити в обліковій картці платника податку ТОВ «Алвіта» суму бюджетного відшкодування з ПДВ на розрахунковий рахунок підприємства за травень, жовтень, листопад, грудень 2004 року, січень 2005 року в розмірі 1 313 231грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення – рішення прийнято відповідачем протиправно, а тому підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Відповідач проти заявленого позову заперечив, посилаючись на те, що оскаржуване податкове повідомлення – рішення прийнято правомірно.

В судовому засіданні 22.11.2012р. суд по справі перейшов в письмове провадження на підставі статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби проведено перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Алвіта» за результатами якої 12.06.2012р. складено акт №25/15-6/32667088 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок підприємства за травень, жовтень, листопад, грудень 2004 року, січень 2005 року (далі по тексту – Акт перевірки).

Актом перевірки встановлено порушення п. 9.8 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження податкових зобов’язань позивачем за травень 2005 року на суму 1 313 231грн.

На підставі встановленого порушення відповідачем 03.07.2012р. прийнято податкове повідомлення – рішення №0000040156, яким за порушення п. 9.8 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість» позивачу збільшено суму грошового зобов’язання з ПДВ в сумі 1 313 231грн.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом встановлено, що позивачем до ДПІ у Печерському районі м. Києва подавались податкові декларації з ПДВ за травень 2004 року (вх. №166341 від 15.06.2004р.) сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, складає 97 670грн., за жовтень 2004 року (вх. №418168 від 13.12.2004р.) сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку складає 208 563грн., за листопад 2004 року (вх. №424821 від 16.12.2004р.) сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку складає 661 753грн., за грудень 2004 року (вх. №498864 від 20.01.2005р.) сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку складає 186 643грн., за січень 2005 року (вх. №12388 від 16.02.2005р.) сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку складає 158 602грн.

В 2005 році ТОВ «Алвіта» подано до податкового органу заяву про повернення надміру сплачених грошових зобов’язань або їх відшкодування в розмірі 1 313 231грн.

З Акту перевірки судом вбачається, що позивач не реалізував товарно – матеріальні цінності, оскільки не декларував податкових зобов’язань з ПДВ в деклараціях з ПДВ протягом 2005 – 2012 років.

21 травня 2012 року відповідачем анульовано свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ «Алвіта» у зв’язку з тим, що підприємством подані декларації з ПДВ, які свідчать про відсутність оподаткованих операцій протягом більше 12 місяців.

Відповідно до п. 9.8 статті 9 Закону України “Про податок на додану вартість” платник податку, в обліку якого на день анулювання реєстрації знаходяться товарні залишки або основні фонди, стосовно яких був нарахований податковий кредит у минулих або поточному податкових періодах, зобов'язаний визнати умовний продаж таких товарів за звичайними цінами та відповідно збільшити суму своїх податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого відбувається таке анулювання.

У зв’язку з тим, що позивачем самостійно не визначено умовний продаж товарних залишків за звичайними цінами та відповідно не збільшено суму податкових зобов’язань за наслідками податкового періоду, протягом якого відбувається анулювання, суд приходить до висновку, що податковим органом правомірно прийняте оскаржуване податкове повідомлення – рішення про збільшення ПДВ в розмірі 1 313 231грн.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку суду відповідач виконав покладений на нього обов’язок щодо доказування правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення від 03.07.2012р. №0000040156, а тому адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Алвіта» вважається таким, що не підлягає задоволенню.

Оскільки судове рішення ухвалене на користь суб’єкта владних повноважень, судові витрати, відповідно з частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 128, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову Товариству з обмеженою відповідальністю «Алвіта» відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 06.02.2013р.

Суддя В.В. Амельохін