Постанова № 29340305, 06.02.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" лютого 2013 р. Справа№ 12/025-12

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кондес Л.О.

суддів: Ропій Л.М.

Рябухи В.І.

За участю представників:

від позивача: Іванніков А.Ю. - пред. за дов. від 19.12.2012 №27

від відповідача: Бєлишев Д.Є. - пред. за дов. від 26.09.2012 №12-148

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Укратомвидав" на рішення Господарського суду Київської області від 17.04.2012

у справі № 12/025-12 (суддя - Грабець С.Ю.)

за позовом Державного підприємства "38 Відділ інженерно-технічних частин"

до Приватного акціонерного товариства "Укратомвидав"

про стягнення 243 778, 68 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Київської області від 17.04.2012 у справі № 12/025-12 задоволено у повному обсязі позов Державного підприємства "38 Відділ інженерно-технічних частин" до Приватного акціонерного товариства "Укратомвидав" про стягнення 243 778,68 грн.- заборгованості.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить рішення Господарського суду Київської області від 17.04.2012 у справі № 12/025-12 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення прийнято судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права, при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, а тому підлягає скасуванню.

Зокрема, скаржник вважає, що Акт Контрольно-ревізійного відділу, з яким відповідач не ознайомлений та на який в позовній заяві посилається позивач, як на підставу позовних вимог щодо стягнення коштів, не може бути беззаперечним доказом того, що з боку відповідача були допущені будь-які помилки при визначенні кошторису на виконання робіт.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач вважає апеляційну скаргу необґрунтованою та стверджує, що оскаржуване рішення прийняте господарським судом за результатами ретельного, повного, об'єктивного та всебічного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, тому просить рішення місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача - без задоволення.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.07.2012р. №12/025-12 була призначена судом комплексна судова будівельно-технічна та судово-економічна експертизи, витрати по проведенню якої були покладені судом на обидві сторони у рівних частинах, у зв'язку з чим було зупинено апеляційне провадження у справі на час проведення судової експертизи.

У зв'язку з тим, що сторонами не була здійснена попередня оплата за проведення експертизи, ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.11.2012 апеляційне провадження у справі №12/025-12 було поновлено.

Відповідно до правил ст..ст.99,101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів встановила наступне:

Державне підприємство « 38 Відділ інженерно-технічних частин» ( далі - позивач) звернулось до суду першої інстанції з позовом до Приватного акціонерного товариства «Укратомвидав» ( далі - відповідач) про стягнення 153 583,20 грн. - основного боргу, визначеного позивачем, як матеріальна шкода, спричинена державному бюджету.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач безпідставно завищив вартість виконаних ним робіт з реконструкції при формуванні складу прямих витрат з демонтажу огорожі з колючого дроту «Єгоза», підрядником якого є ПрАТ «Укратомвидав» за Договором №14 від 23.10.2007р на виконання проектних і будівельно-монтажних робіт по темі: «Реконструкція об'єкту інженерно-технічного комплексу охорони режимної території колишнього уранового виробництва ВО «ПХЗ», внаслідок чого, як встановлено перевіркою фінансово-господарської діяльності позивача Контрольно-ревізійним відділом в м. Дніпродзержинську, результати якої викладені в Акті від 05.04.2011 № 04-19/05, вказані кошти були безпідставно виплачені позивачем відповідачу.

Як зазначає позивач, вказане порушення призвело до матеріальної шкоди державному бюджету на суму 153 583,20 грн.

В процесі розгляду справи позивач звернувся до суду першої інстанції із заявою в порядку ст..22 ГПК України про зміну предмету і підстав позову та просив суд стягнути з відповідача 243 778,68 грн. - боргу, що є бюджетними коштами, обґрунтовуючи позовні вимоги погодженням позивачем відповідачу недостовірних даних щодо складу та вартості виконаних підрядних робіт у первинних документах з обліку у будівництві, а саме, актах виконаних робіт ф.КБ-2в №№7,10,14 і це порушення призвело до матеріальної шкоди державному бюджету та завдало позивачу збитків на зазначену суму у зв'язку із переплатою вартості виконаних робіт.

Як на підставу позовних вимог позивач посилається на ст..ст.224,226 ГК України, відповідно до норм яких, учасник господарських відносин, який вчинив господарське правопорушення, зобов'язаний відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушені та на ст..22 ЦК України. норми якої передбачають відшкодування збитків особі в результаті порушення її цивільного права.

Разом з цим, позивач також посилається на ст..1212 ЦК України та ч.1 ст.1213 ЦК України, стверджуючи, що відповідач повинен нести відповідальність, як набувач, який безпідставно набув майно позивача ( потерпілого) і зобов'язаний повернути безпідставно набуте майно.

Відповідач проти позову заперечує, вважає позовні вимоги безпідставними і такими, що не підлягають задоволенню та стверджує, що договірна ціна робіт була погоджена між сторонами, будь-яких претензій з боку позивача як на момент укладення договору, так і в ході його виконання щодо обсягу,вартості та якості виконаних підрядних робіт, не надходило.

Колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції, що вимоги позивача про стягнення з відповідача боргу в розмірі 243 778,68 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, з огляду на наступне:

Як вбачається з матеріалів справи, 23.04.2007 між Державним підприємством "38 Відділ інженерно-технічних частин" (замовник) та Приватним акціонерним товариством "Укратомвидав" (підрядник) був укладений договір № 14 (надалі у справі - Договір) на виконання проектних і будівельно-монтажних робіт по темі: Реконструкція об'єкту "Інженерно-технічного комплексу охорони режимної території колишнього уранового виробництва ВО "ПХЗ"".

Згідно з п. 1.1 Договору підрядник зобов'язується виконати проектні і будівельно-монтажні роботи по темі: Реконструкція об'єкту "Інженерно-технічного комплексу охорони режимної території колишнього уранового виробництва ВО "ПХЗ"".

У відповідності до п. 1.5 Договору замовник доручає, а підрядник забезпечує відповідно до проектної документації і умов договору зобов'язання з виконання будівельно-монтажних робіт з реконструкції об'єкту «Інженерно-технічного комплексу охорони режимної території колишнього уранового виробництва ВО «ПХЗ».

Згідно умов Договору між сторонами була встановлена та погоджена ціна робіт.

Відповідно до п.п.3.4. Договору перегляд договірної ціни обґрунтовується розрахунком і оформлюється додатковою угодою до договору.

Відповідно до додаткової угоди №9 до Договору від 30.07.2009 та №14 від 09.08.2010 року договірна ціна була підписана, як з боку Замовника ( позивача), так і Підрядника ( відповідача).

Згідно частини 1 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з п. 6.1 Договору підрядник несе відповідальність за недоліки розробленої проектно-кошторисної документації, зокрема, виявлені в процесі її реалізації.

На виконання умов Договору відповідач в жовтні - грудні 2010 року виконав позивачу будівельно-монтажні роботи, в тому числі роботи із демонтажу огорожі з колючого дроту типу «Єгоза», на оплату яких були виставлені рахунки №41 від 26.11.2010 р., №50 від 02.12.2010 р. та №60 від 17.12.2010 р. згідно Актів виконаних підрядних робіт (ф.КБ-2в ) № 7, 10, 14 на загальну суму 690 313,20 грн., які підписані повноважними представниками сторін, скріплені печатками підприємств та в подальшому були повністю оплачені позивачем.

Частиною 1 статті 843 Цивільного кодексу України, у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення, а згідно частини 3, ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

У відповідності до частин 1-4 ст. 853 Цивільного кодексу України, Замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки). Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника. У разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза. Витрати на проведення експертизи несе підрядник, крім випадків, коли експертизою встановлена відсутність порушень договору підряду або причинного зв'язку між діями підрядника та виявленими недоліками. У цих випадках витрати на проведення експертизи несе сторона, яка вимагала її призначення, а якщо експертизу призначено за погодженням сторін, - обидві сторони порівну.

Платіжними дорученнями № 804 від 26.11.2010 р., №884 від 02.12.2010 р. та №977 від 22.12.2010 р. вказані рахунки були оплачені позивачем в повному обсязі.

Будь-яких претензій щодо вартості та обсягу робіт з боку позивача, як на момент укладання, так і в ході виконання договору до відповідача не надходило.

Контрольно-ревізійним відділом в місті Дніпродзержинську була здійснена ревізія окремих питань фінансово-господарської діяльності Державного підприємства "38 Відділ інженерно-технічних частин" за період з 01.10.2009 по перший квартал 2011 року, за результатами якої було складено акт від 05.04.2011 № 04-19/05, відповідно до висновків якого замовником було погоджено підряднику недостовірні дані щодо складу та вартості виконаних підрядних робіт у первинних документах з обліку у будівництві, а саме - актах ф.КБ-2в №7, 10, 14 на загальну суму 243778,68 грн.

В Акті КРВ № 04-19/05 від 05.04.2011 зазначено, що порушення виникло в результаті невірного визначення Приватним акціонерним товариством "Укратомвидав" складу прямих витрат у частині застосування норм РЕКН і РЕКНм для визначення вартості робіт та витрат з демонтажу огорожі з колючого дроту "Єгоза", які прийнято до оплати та оплачено замовником, і призвело до матеріальної шкоди державному бюджету на 243 778,68 грн.

24.05.2011 Контрольно-ревізійним відділом в місті Дніпродзержинську було направлено на адресу позивача вимогу № 27/1164 про усунення виявлених в результаті ревізії порушень, якою позивача зобов'язано провести претензійно-позовну роботу з підрядником щодо відшкодування зайвих виплат шляхом повернення коштів на загальну суму 243 778,68 грн.

01.04.2011, 26.05.2011. та 11.11.2011р. позивачем направлені на адресу відповідача претензії за вих..№№375, 569,1078 про відшкодування завданої матеріальної шкоди в сумі 243 778,68 грн., які є бюджетними коштами і які, за висновками Контрольно-ревізійного відділу в місті Дніпродзержинську, є завищенням вартості виконаних робіт в результаті застосування завищеної норми трудовитрат (замість трудовитрат 1.6 людино-годин відповідач прийняв 3.2 людино-годин на одиницю виміру) та 90 195, 48 - безпідставне включення підрядником витрат на відрядження, які не доведені документально.

Листом від 04.07.2011року №11-99 відповідач повідомив позивача про те, що погашення боргу в сумі 74 784, 31 грн., буде здійснено шляхом зняття зазначеної суми в формах КБ-2в, КБ-3 при здачі обсягів робіт при реконструкції об'єкта.

Щодо посилань позивача на постанову Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 22.06.2012р. по справі №404/2887/12 по обвинуваченню Шеремета М.П. ( заступника генерального директора Державного підприємства «38 ВІТЧ» ) в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.367 КК України , якою він був звільнений від кримінальної відповідальності за незаконну виплату ПрАТ «Укратомвидав» бюджетних коштів на суму 196 594,50 грн. на підставі ст..ст..1,6 Закону України «Про амністію» від 08.07.2011, то слід зазначити, що згідно з абзацом 3 ст.35 ГПК України обов'язковим для господарського суду при вирішенні спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені, є вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили.

У відповідності до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до приписів статті 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно зі статтею 226 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який вчинив господарське правопорушення, зобов'язаний відшкодувати на вимогу суб'єкта завдані збитки у добровільному порядку в повному обсязі.

Статтею 22 Цивільного кодексу України під збитками передбачено втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Обов'язковими умовами покладення відповідальності на винну сторону є наявність збитків, протиправність дій цієї особи, причинного зв'язку між діями особи та збитками, які складають об'єктивну сторону правопорушення, та вини особи, внаслідок дій якої спричинено збитки.

Обов'язок доведення зазначених обставин покладений законом на позивача.

Аналогічна позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 17.08.2011 року у справі № 20/016-11 за позовом Державного підприємства "38 Відділ інженерно-технічних частин" до Приватного акціонерного товариства "Укратомвидав" про стягнення 265 759,57 грн., згідно з якою за загальним принципом цивільного права особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника. Згідно з частиною другою статті 623 Цивільного кодексу України розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Відповідно до ч. 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Статтею 629 встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У свою чергу статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У даному випадку правовідносини сторін виникли на підставі договору підряду, у якому сторони на власний розсуд визначили об'єм робіт, що підлягають виконанню, та їх вартість. З моменту укладення, відповідно до ст. 629 ЦК України, такий договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Матеріалами справи підтверджується факт виконання відповідачем передбачених Договором робіт та їх прийняття і оплату позивачем у встановленому договором порядку без жодних зауважень.

Тобто, вказаний Договір був укладений сторонами на основі вільного волевиявлення та на час подання даного позову повністю виконаний.

З огляду на приписи ст.ст. 627, 629 ЦК України виявлені контролюючим органом у акті перевірки порушення не мають жодного відношення до укладеного між сторонами Договору, не впливають на його умови і не можуть їх змінювати, оскільки ціна даного Договору є договірною.

Відповідно до частин 1,2,3 статті 632 Цивільного кодексу України, ціна в договорі встановлюється за домовленністю сторін: зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

З викладених підстав акт перевірки контролюючого органу не свідчить про наявність у діях відповідача складу цивільного правопорушення, що відповідно до приписів чинного законодавства є необхідною підставою для притягнення суб'єкта господарювання до відповідальності у вигляді відшкодування збитків.

Вимагаючи повернення частини виконаного за Договором, позивач фактично після його виконання в односторонньому порядку незаконно змінює встановлену у ньому ціну, що є недопустимим, а отримання відповідачем оплати, визначеної умовами договору, не може вважатися неправомірною дією, тому у вказаних діях відповідача відсутній склад цивільного правопорушення, за яке передбачена відповідальність у вигляді відшкодування збитків.

Втім, Акт КРВ від 05.04.2011 року № 04-19/05 не є ані первинним документом, ані експертизою в розумінні ч.4 ст.853 ЦК України і, таким чином, позивачем не доведено порушення відповідачем умов договору, а, відтак, і наявності складу цивільного правопорушення, що унеможливлює стягнення з відповідача 243 778,68 грн. в якості збитків.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 12.12.2011 року у справі № 6/33/2012/5003 за позовом Ленінського районного центру зайнятості міста Винниці до Приватного підприємства «Ремподіллябуд» про відшкодування збитків.

У той же час, виявлені контролюючим органом порушення можуть бути підставою для притягнення до відповідальності посадових осіб позивача у встановленому чинним законодавством порядку.

Колегія також не приймає до уваги безпредметні посилання позивача на ст.1212 ЦК України в обґрунтування підстав відшкодування спірної суми в якості зайво сплачених бюджетних коштів, оскільки позивачем не спростовано факт сплати зазначених коштів відповідачу на підставі та на виконання умов Договору підряду №14 від 23.04.2007 року, що виключає можливість застосування ст.1212 ЦК України до спірних правовідносин.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає неправомірним висновок суду першої інстанції, що позивачем доведено порушення його права відповідачем, зважаючи на прийняття позивачем виконаних відповідачем підрядних робіт за Договором та здійснення позивачем розрахунків за них у повному обсязі.

Позивачем не було доведено належними та допустимими доказами: протиправність поведінки відповідача, наявність збитків та його вини.

З урахуванням наведеного, позовні вимоги щодо відшкодування з відповідача 243 778,68 грн. - збитків, є необґрунтованими, документально не доведеними і задоволенню не підлягають. Рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з підстав неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства «Укратомвидав» є обґрунтованою і підлягає задоволенню

Судові витрати відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України покладаються на Державне підприємство "38 Відділ інженерно-технічних частин".

Керуючись ст.ст.99,101,103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Укратомвидав" задовольнити.

2.Рішення Господарського суду Київської області від 17.04.2012 у справі №12/025-12 скасувати.

У позові відмовити повністю.

3.Стягнути з Державного підприємства "38 Відділ інженерно-технічних частин"( 51915; м. Дніпродзержинськ, проспект Аношкіна, 181, код 33127487) на користь Приватного акціонерного товариства «Укратомвидав» ( 07100; Київська область, м. Славутич, вул. 77-ї Гвардійської дивізії,7 , код ЄДРПОУ 24886408) 4 875, 57 грн. - судового збору за подання апеляційної скарги. Видати наказ.

Видачу наказу доручити Господарському суду Київської області.

4.Матеріали справи № 12/025-12 повернути до Господарського суду Київської області.

Головуючий суддя Кондес Л.О.

Судді Ропій Л.М.

Рябуха В.І.