Рішення № 29339894, 12.02.2013, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32 ______

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.02.13 Справа № 30/5014/3237/2012

За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Свердловськ Луганської області

до Дочірнього підприємства "Луганський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", м. Луганськ

про стягнення 48 303 грн. 89 коп.

Суддя Голенко І.П.

в присутності представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1, паспорт серії НОМЕР_2, виданий Свердловським МВ УМВС України в Луганській області 31.07.1997;

від відповідача - не прибув,

в с т а н о в и в:

Суть спору: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з Дочірнього підприємства "Луганський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" основного боргу у розмірі 45898 грн. 89 коп., 3 % річних у розмірі 64 грн. 13 коп. з 27.11.2012 по 13.12.2012 та штрафних санкцій у розмірі 2340 грн. 87 коп. з 27.11.2012 за договором купівлі-продажу № 2/1 від 01.04.2012.

Позов мотивований фактом невиконання відповідачем договірних зобов'язань в частині оплати переданого товару.

Від позивача через канцелярію суду надійшов лист б/н та б/д, у якому чітко визначено ціну позову - 48303 грн. 89 коп., період нарахування 3 % річних - з 27.11.2012 по 13.12.2012 та вид штрафної санкції - пеня, яку просить стягнути з відповідача, що судом приймається до розгляду.

15.01.2013, 29.01.2013, 12.02.2013 повноважний представник відповідача у судові засідання не з'являвся, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення (а. с. 18, 38).

Клопотань про відкладення розгляду справи у даному судовому засіданні від відповідача не надходило.

Відповідач не надав до матеріалів справи письмового відзиву на позовну заяву та інші витребувані судом документи, що не є перешкодою для розгляду справи за наявними в ній матеріалами згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши обставини справи, надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

01.04.2012 між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (продавець, позивач) та філією «Свердловський райавтодор» Дочірнього підприємства "Луганський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (покупець, відповідач) був укладений договір купівлі-продажу № 2/1 (далі за текстом - договір).

Відповідно до п. п. 1.1 п. 1 договору продавець зобов'язується передати у власність покупця товар, а покупець - прийняти та оплатити наступні товари: (продукти нафтоперероблення рідкі: дизельне паливо, бензин А-80 та бензин А-92).

Згідно п. п. 2.1 та п. п. 2.2 п. 2 договору розрахунки за цим договором проводяться покупцем на підставі рахунку-фактури продавця, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця вказаний у цьому договорі, усі розрахунки за цим договором проводяться у безготівковому вигляді за формою платіжного доручення.

На виконання умов вищезазначеного договору позивач передав за видатковими накладними № 6 від 25.04.2012, № 2 від 03.05.2012, № 3 від 18.05.2012 та № 2 від 02.07.2012 (а. с. 7 - 10) у власність відповідача товар на загальну суму 51776 грн. 90 коп. та виставив рахунки-фактури № 1 від 02.07.2012, № 2 від 03.05.2012, № 3 від 15.05.2012, № 6 від 25.04.2012 на загальну суму 51776 грн. 90 коп.

Оскільки відповідач оплатив поставлений йому товар частково у розмірі 5878 грн. 01 коп., то сума заборгованості складає 45898 грн. 89 коп., що також підтверджується актом звірки взаємних розрахунків станом на 01.11.2012, який належним чином підписаний сторонами та скріплений печатками сторін (а. с. 11).

19.11.2012 позивач направив відповідачу вимогу про виплату боргу у сумі 45 898 грн. 89 коп., яку відповідач отримав 21.11.2012, що підтверджується наявною в матеріалах справи належним чином засвідченою копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а. с. 14). Дану вимогу відповідач залишив без відповіді та без виконання.

Таким чином, в порушення умов договору відповідач не оплатив в повному обсязі переданий позивачем товар, отже заборгованість відповідача за договором купівлі-продажу № 2/1 від 01.04.2012 складає 45898 грн. 89 коп.

Згідно п. п. 5.2. п. 5 договору за порушення строків оплати покупець сплачує на користь продавця пеню в розмірі 0,3 % від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

За таких обставин, позивачем заявлено позовну заяву про стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 45 898 грн. 89 коп., а також 3 % річних у розмірі 64 грн. 13 коп. з 27.11.2012 по 13.12.2012 та пені у розмірі 2340 грн. 87 коп. з 27.11.2012 по 13.12.2012 за договором купівлі-продажу № 2/1 від 01.04.2012.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позову частково з таких підстав.

У відповідності з приписами ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань. В силу ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства. Вказана норма за своїм змістом кореспондується з приписами п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. (ст. 655 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Пунктами 1-2 ст. 695 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджено факт виконання позивачем договірних зобов'язань щодо передачі відповідачу товару на загальну суму 51776 грн. 90 коп., що підтверджується видатковими накладними № 6 від 25.04.2012, № 2 від 03.05.2012, № 3 від 18.05.2012 та № 2 від 02.07.2012 (а. с. 7 - 10), довіреностями № 97 від 30.06.2012, № 70 від 15.05.2012, № 61 від 03.05.2012, № 55 від 25.04.2012 та не спростовано відповідачем.

Оскільки відповідач частково розрахувався за поставлений товар, то заборгованість відповідача перед позивачем складає 45898 грн. 89 коп., що також підтверджується актом звірки від 12.11.2012, який підписаний повноважними представниками та скріплений печатками сторін (а. с. 11).

Станом на день розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем складає 45898 грн. 89 коп., доказів про сплату вказаної суми боргу до матеріалів справи не надано.

З урахуванням викладеного, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 45898 грн. 89 коп. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки.

Приписами ст. 230 Господарського кодексу України передбачено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, він зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).

Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. п. 5.2. п. 5 договору за порушення строків оплати покупець сплачує на користь продавця пеню, в розмірі 0,3 % від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Позивач нарахував та заявив до стягнення з відповідача пеню у розмірі 2 340 грн. 87 коп. за період з 27.11.2012 по 13.12.2012 згідно розрахунку (а. с. 15).

Як вбачається з матеріалів справи, договір купівлі-продажу № 2/1 від 01.04.2012 не містить строк виконання зобов'язання боржником обов'язку щодо оплати за поставлений товар.

Керуючись положеннями п. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, позивач звернувся до відповідача з вимогою про сплату боргу у розмірі 45898 грн. 89 коп., яка отримана останнім 21.11.2012 згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а. с. 14). Таким чином, першим днем прострочення слід вважати 29.11.2012.

Статтями 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Перевіривши розрахунок пені, суд дійшов висновку про стягнення пені у розмірі 282 грн. 17 коп. за період з 29.11.2012 по 13.12.2012.

Пункт 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищезазначеної норми позивач нарахував та заявив до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 64 грн. 13 коп. за період з 27.11.2012 по 13.12.2012 згідно розрахунку (а. с. 15).

Перевіривши розрахунок 3% річних за вказаний позивачем період, суд дійшов висновку про стягнення 3% річних у розмірі 56 грн. 43 коп. за період з 29.11.2012 по 13.12.2012.

Відповідачем ні яким чином не спростовано заявлені позовні вимоги.

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково, з відповідача на користь позивача слід стягнути суму основного боргу у розмірі 45898 грн. 89 коп., 3% річних у розмірі 56 грн. 43 коп. за період з 29.11.2012 по 13.12.2012, пеню у розмірі 282 грн. 17 коп. за період з 29.11.2012 по 13.12.2012, у задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства "Луганський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", 91056, м. Луганськ, вул. Лінія залізниці, буд. 9, код 31995774, на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1, суму основного боргу у розмірі 45898 грн. 89 коп., 3% річних у розмірі 56 грн. 43 коп., пеню у розмірі 282 грн. 17 коп., а також судовий збір у розмірі 1540 грн. 65 коп., видати позивачу наказ після набрання рішенням законної сили.

3. У задоволенні решти позовних вимог у розмірі 2066 грн. 40 коп. відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повне рішення складено та підписано - 13.02.2013

Суддя І.П. Голенко