Рішення № 29337593, 08.02.2013, Заводський районний суд міста Луганська (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Луганська)

Справа № 2-380/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 лютого 2013 року Ленінський районний суд міста Луганська

в складі: головуючого судді: Вінтоняк Н.Д.

при секретарі: Хрістюк О.О., Середа Г.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Луганська цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

29.08.2012 року ТОВ «ОТП Факторинг Україна» звернулось до суду з вищезазначеним позовом, в обґрунтування якого зазначено, що 07.02.2007 року між Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк» (правонаступником, якого є Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк») та ОСОБА_1 (далі - відповідач 1) було укладено кредитний договір № МL-900/023/2007, згідно умов якого відповідач 1 отримав кредитні кошти у розмірі 200 000 доларів США строком до 07.02.2032 року. Умовами кредитного договору передбачено, що повернення кредиту здійснюється відповідно до графіку повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом.

07.02.2007 року між ОСОБА_3 (далі - відповідач 2) та банком було укладено договір поруки № SR-900/023/2007, відповідно умов якого, відповідач 2 прийняв на себе зобов'язання відповідати за повне та своєчасне виконання відповідачем 1 всіх боргових зобов'язань перед банком за кредитним договором.

Згідно з умовами договору купівлі - продажу кредитного портфелю від 18.03.2011 року Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» у відповідності до ст.ст. 512, 514, 1077-1079, 1082, 1084 ЦК України відступило, а ТОВ «ОТП Факторинг Україна» прийняло право вимоги за кредитним договором, у зв`язку з чим набув право вимоги до відповідачів.

Посилаючись на те, що банк свої зобов'язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, а за відповідачами, як солідарними боржниками, у зв'язку з невиконанням зобов'язань за кредитним договором, перед ТОВ «ОТП Факторинг Україна», станом на 20.08.2012 року утворилась заборгованість, яка складає: основний борг за кредитом -199661,89 доларів США (1595897, 48 грн.), відсотки за користування кредитом у розмірі 68115,81 доларів США (544449,66 грн.), пеня - 5308060,98 грн., та не погашена до цього часу, просив стягнути солідарно з відповідачів 7448408, 12 грн.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові, просив позов задовольнити .

Відповідач 1 у судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки не повідомив, письмових заяв чи клопотань від нього на адресу суду не надходило.

Представник відповідача 2 позовні вимоги в частині солідарного стягнення заборгованості з відповідачів не визнав, надав до суду заперечення, які підтримав у судовому засіданні (а.с. 63-64, 110-113), просив стягнути заборгованість лише з ОСОБА_1 Зазначив, що договір поруки, укладений для забезпечення кредитного зобов`язання ОСОБА_1 перед банком, припинений, оскільки банк пропустив шестимісячний строк звернення до поручителя з вимогою про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Зважаючи на вимоги ст. 157 ЦПК України, відсутність доказів поважності причини неявки ОСОБА_1 в судове засідання, думку представника позивача, відповідача 2 про можливий розгляд справи в його відсутність, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність відповідача 1.

Суд, заслухавши представників сторін, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 07 лютого 2007 року між Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк», правонаступником якого є Публічне Акціонерне товариство «ОТП Банк», та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № МL-900/023/2007 (а.с. 6-13).

За умовами кредитного договору банк надав позичальнику кредит на купівлю нерухомого майна в розмірі 200 000 доларів США зі сплатою фіксованої процентної ставки у розмірі 5,99 % річних + FIDR, строком до 07 лютого 2032 року.

07.02.2007 року між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_3 було укладено договір поруки № SR-900/023/2007, згідно умов якого, поручитель зобов'язується відповідати за повне та своєчасне виконання боржником його боргових зобов'язань перед кредитором за кредитним договором, в повному обсязі. Поручитель та боржник відповідають як солідарні боржники, що означає, що кредитор може звернутись з вимогою про виконання боргових зобов'язань як до боржника так і до поручителя, чи до обох одночасно (а.с. 14-15).

Згідно свідоцтва про шлюб Серії І-ЕД №153011 від 04.08.2012 року ОСОБА_3 змінила прізвище на ОСОБА_2 (а.с. 68).

Згідно з умовами договору купівлі - продажу кредитного портфелю від 18.03.2011 року Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» відступило, а ТОВ «ОТП Факторинг Україна» прийняло право вимоги за кредитним договором № МL-900/023/2007 ( а.с. 37-52).

Відповідно до вимог ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними позовних вимог та на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст.10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язані може бути замінений особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), згідно ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язані в обсязі умов, що існували на момент переходу цих прав. Таким чином, до ТОВ «ОТП Факторинг Україна» перейшли всі права ПАТ «ОТП Банк» за вказаним кредитним договором.

Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язується повернути позикодавцю позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

У відповідності до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов і вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно застосовуються.

Відповідно до вимог статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Відповідно до частини 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором.

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язань або не виконав його у строк, встановлений договором або кодексом. Пунктом 1.9.1 кредитного договору встановлено, що незважаючи на інші положення цього Договору, банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань в цілому або у визначеній Банком частці у випадку невиконання позичальником та/або поручителем своїх боргових та інших зобов'язань за цим Договором ( в тому числі, але не виключно, встановлених п.2.3.7 та ст.3 цього Договору) чи іншими укладеними з Банком договорами та/або документів забезпечення (надалі -«Вимога»). Відповідно до положень п.п. 4.1.1 ч.2 Кредитного договору, за порушення прийнятих на себе зобов'язань стосовно повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитними коштами у визначені цим Договором строки, позичальник зобов'язаний сплати Банку пеню в розмірі 1% від суми несвоєчасно виконаних боргових зобов'язань за кожен день прострочки. Зазначена пеня сплачується додатково до прострочених сум.

За умовами кредитного договору позичальник зобов`язувався повернути банку суму кредиту не пізніше дати остаточного повернення кредиту (п.1.6.), сплачувати частину кредиту та проценти відповідно до умов договору (п. 1.5).

Сторонами не заперечується, що банк виконав свої зобов'язання за кредитним договором № МL-900/023/2007 належним чином, надавши ОСОБА_1 кредит у розмірі 200 000 доларів США, а останній, в свою чергу, зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим утворилась заборгованість перед банком.

Станом на 20.08.2012 року заборгованість відповідача за кредитним договором №МL-900/023/2007 складає : основний борг за кредитом - 199661,89 доларів США (за курсом НБУ станом на 20.08.2012 року - 1595897, 48 грн.), відсотки за користування кредитом у розмірі 68115,81 доларів США (544449,66 грн.), пеня - 5308060,98 грн. (а.с. 29,93), а всього - 931 866,40 доларів США, що еквівалентно 7448408, 14 грн. (по курсу НБУ на 20.08.2012 року -7,993000).

В зв'язку з тим, що відповідачем 1 не було дотримано зазначених вище умов кредитного договору, відповідно до п.1.9 кредитного договору, позичальник має право вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань в цілому або у визначеній банком частині у випадку невиконання відповідачем своїх боргових зобов'язань за цим договором.

Судом встановлено, що банком на адресу ОСОБА_1 неодноразово направлялися досудові вимоги про дострокове виконання боргових зобов'язань за кредитним договором, зокрема 09.10.2007 року, 30.07.2009 року, 22.08.2012 року. Також досудова вимога направлялась на адресу ОСОБА_3 04.08.2009 року, а потім 22.08.2012 року. Зобов`язання за кредитним договором ані боржник, ані поручитель не виконали, заборгованість перед банком не погасили.

07 квітня 2008 року приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу ОСОБА_4 вчинено виконавчий напис №2287 та звернено стягнення на житловий будинок за адресою: м. Луганськ, Аеродромний 1 проєзд, буд. 35, що належить на праві власності ОСОБА_1, з метою задоволення вимог ЗАТ «ОТП Банк» в сумі 1191820, 49 грн. (а.с. 103).

14.04.2008 року постановою головного державного виконавця Жовтневого ВДВС Луганського МУЮ ОСОБА_5 відкрито виконавче провадження по виконанню виконавчого напису №2287 від 07.04.2008 року (а.с. 102), однак заборгованість за кредитом не погашена.

Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти в такій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені Договором.

Відповідно до приписів ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до вимог ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути заборгованість частинами ( з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 цього Кодексу.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача про стягнення з відповідачів солідарно заборгованість за кредитним договором № МL-900/023/2007 у сумі 7448408,12 грн., яка зазначена у позовній заяві, є обгрунтованими та підлягають задоволенню. Розмір заборгованості та його розрахунок відповідачами не спростований.

Суд не приймає до уваги доводів представника відповідача 1, що відповідальність за порушення кредитного зобов'язання покладається лише на ОСОБА_1, оскільки договір поруки № SR-900/023/2007 від 07.02.2007 року є припиненим, а відтак, ОСОБА_2 звільняється від виконання умов кредитного договору.

Так, відповідно до статті 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника, боржник і поручитель відповідають перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Відповідно до статті 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором, як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно з ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Як роз`яснено в п. 24 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов'язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов'язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково. Таким строком не може бути лише несплата чергового платежу. Пред'явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред'явлення до нього позову. При цьому в разі пред'явлення вимоги до поручителя кредитор може звернутися до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання. При цьому сама по собі умова договору про дію поруки до повного виконання позичальником зобов'язання перед кредитодавцем або до повного виконання поручителем взятих на себе зобов'язань не може розглядатися як установлення строку дії поруки, оскільки це не відповідає вимогам статті 252 ЦК України, згідно з якою строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Відповідна правова позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 18 липня 2012 року по справі № 6-78цс12.

Як вбачається з кредитного договору № МL-900/023/2007, строк основного зобов'язання чітко визначений строком повного погашення кредиту, тобто 07 лютого 2032 року, тому доводи представника відповідача 2 про припинення договору поруки на підставі вимог ч.4 ст.559 ЦК України є такими, що суперечать умовам договору і вимогам закону. Крім того, поручитель є стороною за договором поруки і має особисті зобов`язання перед кредитором із забезпечення виконання боржником умов кредитного договору.

Посилання представника відповідача 2 на те, що позивачем пропущений строк на звернення до суду з вимогами до поручителя після вимоги банку про погашення боргу ОСОБА_1 у жовтні 2007 року, є неспроможними, оскільки , як вже зазначено, строк виконання основного зобов`язання за кредитним договором є 07 лютого 2032 року, а тому право вимоги банку до поручителя не припинено.

За таких обставин, ТОВ «ОТП ФакторингУкраїна» має право пред'явити вимогу до поручителя ОСОБА_2 про виконання порушеного зобов'язання ОСОБА_1 щодо повернення кредиту.

На підставі вищенаведеного, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ТОВ «ОТП Факторинг Україна» у повному обсязі та стягнення солідарно з відповідачів суму заборгованості, заявлену позивачем до стягнення - 7448408,12 грн.

Відповідно до ст.88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Тому підлягають стягненню з відповідачів на користь позивача витрати зі сплати судового збору в сумі 3219 грн. ( а.с. 5).

Керуючись ст. ст. 512, 514, 526, 527, 553, 554, 559, 610-612, 625, 1049, 1054 ЦК України, ст.ст. 2, 10, 11, 57-60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна»- задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 (і.н. НОМЕР_1) та ОСОБА_2 (і.н. НОМЕР_2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» (03680, м. Київ, вул. Фізкультури, буд. 28Д, р/р 26507002333333, МФО 300528, код ЄДРПОУ 36789421) суму заборгованості за кредитним договором №ML-900/023/2007 від 07 лютого 2007 року в розмірі 7 448 408 (сім мільйонів чотириста сорок вісім тисяч чотириста вісім) гривень 12 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 (і.н. НОМЕР_1) та ОСОБА_2 (і.н. НОМЕР_2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» (03680, м. Київ, вул. Фізкультури, буд. 28Д, р/р 26507002333333, МФО 300528, код ЄДРПОУ 36789421) витрати по сплаті судового збору у розмірі 3219 (три тисячі двісті дев'ятнадцять) гривень 00 копійок.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення через Ленінський районний суд м. Луганська. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий суддя: Н.Д. Вінтоняк