Постанова № 29336835, 07.02.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 лютого 2013 р. 11:51 Справа №2а-12925/12/0170/12

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Котаревої Г.М., за участю секретаря Бездушної І.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державної фінансової інспекції в АР Крим

до Державного підприємства "Агрофірма "Магарач" Національного інституту винограду і вина "Магарач"

при залученні третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Амрун-Фудс Україна»

про спонукання до виконання певних дій

за участю представників сторін:

позивача - Карюк О.В., довіреність №13-37/1/4 від 24.01.13р.;

Агатов К.П., довіреність №б/н від 03.12.12р.;

Крилова Л.М., довіреність №13-37/1/33 від 24.02.12р.;

відповідача - не з'явився;

третьої особи - Дубравський С.Б., довіреність №003 від 14.01.13р.

Суть спору: Державна інспекція з контролю за цінами в АР Крим звернулась до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державного підприємства «Агрофірма «Магарач» Національного інституту винограду і вина «Магарач» про зобов'язання виконати пункти 2, 5 письмових вимог від 28.04.12р. №01-07-14-14/4198 в повному обсязі, пункт 4 письмових вимог від 28.04.12р. №01-07-14-14/4198 за винятком відшкодованої суми у розмірі 1059,70грн. та відображення у відомості розрахунків з орендарями дебіторської заборгованості за оренду нерухомого майна в загальній сумі 23164,64грн.

Позов мотивовано тим, що відповідачем не виконано Письмові вимоги про усунення порушень.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 16.11.12р. відкрито провадження по справі, закінчено підготовче провадження по справі та справу призначено до судового розгляду.

Відповідно до Ухвали Окружного адміністративного суду АР Крим від 17.01.13р. до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача було залучено Товариство з обмеженою відповідальністю «Амрун-Фудс Україна».

30.01.13р. позивачем було надано клопотання про збільшення позовних вимог, відповідно до якого він просив до первинних вимог додати також зобов'язання відповідача виконати пункт 3 письмових вимог від 28.04.12р. №01-07-14-14/4198 в повному обсязі.

Представники позивача у судовому засіданні наполягали на задоволенні позовних вимог.

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про час, день та місце його проведення був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Третя особа проти позову в частині, що стосується ії прав та інтересів проти позову заперечувала з підстав, наведених в письмових запереченнях.

Суд, керуючись ст.12 8 КАС України вважає за можливе продовжити розгляду справи за відсутності представника відповідача за наявними в справі доказами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників позивача та третьої особи, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори за зверненнями суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Вирішуючи справу суд керувався нормативно-правовими актами, в редакцій, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин.

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначені Законом України «Про Основні засади здійснення державного фінансового контролю в України» (далі - Закон) від 26.01.1993р. №2939-XII, зі змінами та доповненнями.

Відповідно до ст. 2 Закону головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за рішенням суду, винесеним на підставі подання прокурора або слідчого для забезпечення розслідування кримінальної справи.

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування.

Згідно зі ст. 1 Закону здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Президентом України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).

Таким чином, позивач, реалізуючи свої завдання та функції у відносинах з фізичними та юридичними особами, є суб'єктом владних повноважень.

Відповідно до ст. 4 Закону інспектування здійснюється органом державного фінансового контролю у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.

Згідно ст. 15 Закону службові особи органу державного фінансового контролю є представниками органів виконавчої влади.

Законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що контролюються.

Працівник органу державного фінансового контролю при виконанні покладених на нього обов'язків керується чинним законодавством і виконує вказівки своїх керівників. Ніхто інший, за винятком передбачених законодавством випадків, не вправі втручатися в діяльність службової особи органу державного фінансового контролю.

Втручання в діяльність працівника органу державного фінансового контролю тягне за собою відповідальність, передбачену законодавчими актами.

Згідно з п. 7, 8 ч. 1 ст. 10 Закону органам державного фінансового контролю надається право:

пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного

порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства.

Судом встановлено, що відповідач є юридичною особою з ідентифікаційним кодом 31332064, зареєстрованою Бахчисарайською районною державною адміністрацією АР Крим 16.03.01р., організаційно-правова форма юридичної особи - державне підприємство. До основних видів діяльності за КВЕД є дослідження і розробки в галузі природних наук, вирощування зернових та технічних культур, вирощування фруктів, ягід, горіхів, культур для виробництва напоїв і прянощів, виробництво дистильованих алкогольних напоїв, виробництво виноградних вин, виробництво іншої хімічної продукції для промислових цілей (а.с.127).

Таким чином відповідач відноситься до підприємств і організацій, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідач відноситься до підконтрольних відповідачу установ, у зв'язку з чим, спір, що виник між сторонами має ознаки публічно-правового спору та відноситься до справи адміністративної юрисдикції.

Згідно з п. 1 ст. 8 Закону однією із функцій органів державного фінансового контролю є здійснення державного фінансового контролю та контролю за:

виконанням функцій з управління об'єктами державної власності;

цільовим використанням коштів державного і місцевих бюджетів;

цільовим використанням і своєчасним поверненням кредитів (позик), одержаних під державні (місцеві) гарантії;

складанням бюджетної звітності, паспортів бюджетних програм та звітів про їх виконання (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі), кошторисів та інших документів, що застосовуються в процесі виконання бюджету;

станом внутрішнього контролю та внутрішнього аудиту у розпорядників бюджетних коштів;

усуненням виявлених недоліків і порушень

Згідно з ч. 1, 2 ст. 11 Закону плановою виїзною ревізією вважається ревізія у підконтрольних установах, яка передбачена у плані роботи органу державного фінансового контролю і проводиться за місцезнаходженням такої юридичної особи чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна ревізія.

Планова виїзна ревізія проводиться за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності підконтрольних установ за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного фінансового контролю не частіше одного разу на календарний рік..

Судом встановлено, що 07.06.12р. посадовими особами Державної фінансової інспекції в АР Крим, відповідно до п.1.3.1.1. плану контрольно-ревізійної роботи Державної фінансової інспекції в АР Крим на 1-й квартал 2012 року, на підставі направлень на проведення ревізії від 04.01.12р. №8, №12, №13 (а.с.23, 25, 26), проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Державного підприємства «Агрофірма «Магарач» Національного інституту винограду і вина «Магарач» за період з 01.10.09р. по 31.12.11р., за результатами якої складено акт №07-21/16 (а.с.36-95).

За результатами ревізії, Державної фінансової інспекції в АР Крим зафіксовано, крім інших, порушення:

2) п. 5 П(с)БО 15 «Дохід», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999р. №290, ст. 3, ч. 7 ст. 8, ч. 5, 8 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. №996-ХІV, п. 4.2 Контракту про спільну інвестиційну діяльність від 19.05.1999р. №б/н, п. 1 ст. 1133 «Вклади учасників» та ст. 1139 «Розподіл прибутку» Цивільного кодексу України від 16.01.03р. №435-ІV, доля прибутку Агрофірми у сумі 2966877,00грн., яка підлягає фактичній сплаті Державному підприємству згідно Протоколу від 27.01.11р. за даними бухгалтерського обліку ДП «АФ «Магарач» про спільну діяльність, станом на 31.01.11р. та станом на 31.12.11р. не відображена, що свідчить про заниження обсягів дебіторської заборгованості;

3) всупереч умов п. 4 договору від 01.01.08р. №08/08 (термін дії якого пролонговано) на надання послуг по очищенню стічних вод, укладеного з УКГ «Углове», за невиконання замовником зобов'язань щодо термінів оплати наданих послуг, ДП «АФ «Магарач» не застосовувалися та по бухгалтерському обліку не нараховувалися штрафні санкції, які передбачені договором, що свідчить про недотримання вимог п. 2 ст. 222 Цивільного кодексу України від 16.01.03р. №436, ч. 2 п. 7, ч. 2 п. 20 Положення (Стандарт) бухгалтерського обліку 15 Дохід від 29.11.1999р. №290, що призвело до недотримання інших доходів операційної діяльності підприємства. Під час ревізії спільно з юридичним відділом ДП «АФ «Магарач» проведено розрахунок штрафних санкцій за останні шість місяців на загальну суму 5514,48грн.;

4) сума орендної плати за договором оренди з ТОВ «Амрун-Фудс Україна» від 17.02.10р. №б/н (діючий на теперішній час) щомісячно коригувалася на відповідній індекс інфляції, та за період з 01.07.10р. по 31.12.10р. до вищезазначеної ставки застосовано коефіцієнт у розмірі 45%. Проте згідно вимог п. 1 Постанови КМУ «Про деякі питання оплати оренди державного майна» від 25.03.09р. №316 (зі змінами), з 1 липня 2010 року повинен застосовуватися коефіцієнт орендної ставки у розмірі 80%. У зв'язку з безпідставним застосуванням коефіцієнта у розмірі 45% замість 80% Агрофірмою недоотримано орендної плати від ТОВ «Амрун-Фудс Україна» в сумі 21905,94грн.

Аналогічне порушення встановлено, що по трьох діючих договорах оренди на загальну суму 1258,70грн., а саме: СПД ОСОБА_6 - 1059,70грн., СПД ОСОБА_7 - 69,06грн., ПП «Стевія» - 129,94грн.;

5) у ході ревізії з питання стану збереження та використання державного майна під час проведення інвентаризації майна станом на 19.01.12р., у підзвітної особи ОСОБА_8 встановлена нестача основних засобів - складу для зберігання сіна, остаточна вартість якого дорівнює 70361,63грн., яке знаходиться на території тваринницького комплексу, та який у періоді, що ревізувався, згідно укладеного договору оренду від 17.02.10р. №б/н з ТОВ «Амрун-Фудс» (орендар) та на підставі акту приймання-передачі від 17.02.10р. ДП «АФ «Магарач» (орендодавець) передано в оренду ТОВ «Амрун-Фудс», як майновий комплекс.

За умовами п. 1.1 договору оренди від 17.02.10р. будівля за літерою «У», склад сіна, передана Орендарю в строкове платне користування.

Пунктом 5.7 договору оренди передбачено, що Орендар повинен відшкодувати Орендодавцеві збитки у разі погіршення або втрати (повної або часткової) орендованого майна з вини орендаря.

В акті прийому-передачі комплексу тваринницької ферми від 17.02.10р. також зазначена передача будівлі складу сіна.

В результаті невідображення нестачі майна внесено недостовірні данні у звітність щодо наявності необоротних активів за рядками 030-032 Балансу (форма №1) станом на 01.09.08р., 01.01.09р., 01.01.10р., 01.01.11р. та на 31.12.11р., що є порушенням п. 1 ст. 3, п. 1-3 ст. 9 та п. 1-2 ст. 10 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. №996-ХІV в частині незабезпечення достовірності даних з обліку основних засобів, також п.п. а) та п. 7 Інструкції з інвентаризації від 11.08.1994р. №69.

28.04.12р. за вих. №01-07-14-14/4198 на адресу відповідача було направлено вимоги про усунення виявлених порушень (а.с. 149-153), відповідно до яких, Державна фінансова інспекція в АР Крим вимагала від позивача, у тому числі:

- відобразити дебіторську заборгованість у вигляді долі прибутку ДП «АФ «Магарач» по Контракту про спільну діяльність на балансі Агрофірми в сумі 2966877,00грн. Вжити заходи у відповідності до діючого законодавства України щодо відшкодування з Контракту про спільну діяльність зазначену частку прибутку Державному підприємству «АФ «Магарач»;

- прийняти передбачені законом заходи щодо відшкодування суми 5514,48грн. В іншому випадку стягнути з осіб, винних у порушенні, шкоду у порядку та розмірі, встановленому ст. 130-136 КЗпП від 10.12.1971р. №322-VIII;

- відобразити у Відомості розрахунків з орендарями дебіторську заборгованість за оренду нерухомого майна в загальній сумі 23164,64грн., у тому числі: ТОВ «Амрун-Фудс Україна» в сумі 21905,94грн., СПД ОСОБА_6 - 1059,70грн., СПД ОСОБА_7 - 69,06грн., ПП «Стевія» - 129,94грн. Стягнути заборгованість з орендарів. В разі відмови контрагентів від визнання боргів, звернутися з позовом до суду. В інших випадках, відшкодувати збитки за рахунок винних осіб, у порядку та розмірі, встановленому ст.ст. 130-136 КЗпП;

- відобразити за даними бухгалтерського обліку розмір нестачі. Для визначення суми матеріальної шкоди (збитків) від нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, згідно Порядку визначення збитків від 22.01.1996р. №116 зі змінами, провести незалежну експертну грошову оцінку.

Вирішуючи питання щодо обґрунтованості позовних вимог про відображення в бухгалтерському обліку дебіторської заборгованості за підсумками спільної діяльності судом встановлено наступне.

Між Інститутом винограду та вина «Магарач» та фірмою "Magarach OU" (Естонія, м. Таллін) 19.05.1999 було укладено контракт про спільну інвестиційну діяльність, якій погоджено з Українською академією аграрних наук та зареєстровано в Міністерстві економіки в АР Крим від 23.09.1999 (т.1а.с.193) (далі - Контракт ).

Предметом Контракту є організація спільної інвестиційної діяльності для закупівлі виноматеріалів, виготовлення та реалізації винної та супутньої продукції, а також розширення комерційних зв'язків та підвищення авторитету торгівельної марки «Магарач».

Керівництво спільною діяльністю покладається відповідно до п.1.3. Контракту на Інститут.

Протягом 1999-2009 до Контракту було укладено наступні додаткові угоди:

1. Додаткова Угода від 05.10.1999;

2. Додаткова Угода від 25.02.2002.

Відповідно до останньої додаткової Угоди у зв'язку з утворенням на частині землі та майна Інституту винограду та вина «Магарач» Агрофірми «Магарач», яка є правонаступником з усіх прав та обов'язків, Агрофірма «Магарач» приймає на себе усі права та обов'язків Інституту, які витікають з Контракту та становиться стороною Контракту (т.1а.с.97).

Інститут також передав свій внесок до спільної інвестиційної діяльності.

3. Додаткова угода від 27.02.2003 № 2, згідно з якою термін дії Контракту продовжено до 19.05.2014 включно на тих самих умовах ;

4. Додаткова Угода від 20.04.2005, згідно з якою внесено зміни до Контракту та додаткових угод у зв'язку з перейменування Агрофірми «Магарач» у ДП «Магарач».

Позивачем під час ревізії було встановлено, що за даними Головної книги по обліку спільної діяльності за 2010 та 2011 роки отримано дохід на загальну суму 61334152,04 грн., чистий прибуток за 2010-2011 роки склав 810538,66 грн.

Сума нерозподіленого прибутку за даними Головної книги склала 5400581,00 грн.

Відповідно до протоколу до Контракту про спільну інвестиційну діяльність від 27.01.2011 (т.1 а.с.96) сторони домовились провести розподіл прибутку в сумі 5706888,00 грн. таким чином:

ДП «Агрофірма «Магарач» - 2807291,00 грн;

НІВіВ «Магарач» - 159586,00 грн.;

Фірма "Magarach OU" - 2740011,00 грн.

Позивачем зазначено, що на підставі Додаткової угоди до Контракту від 25.02.2002 відповідач став правонаступником всіх прав та обов'язків НІВіВ «Магарч», то сума 19586,00 грн. також повинна була бути розподілена ДП «Агрофірма «Магарач».

Позивачем зазначено, що суми прибутку та відповідно їх розподіл на балансі спільної діяльності та в бухгалтерському обліку відповідача не відображені.

Суд зазначає, що Порядок бухгалтерського обліку операцій із спільної діяльності регулюється нормами П(С)БО №12 «Фінансові інвестиції» (п.1 П (С)БО №12).

Зокрема порядок бухгалтерського обліку операцій із спільної діяльності без створення юридичної особи встановлений п.19 та 20 П (С)БО №12.

Згідно Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженій Наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 р. №291 (далі - Інструкція №291 для обліку вказаних розрахунків був призначений субрахунок №377 «Розрахунки з іншими дебіторами»:

«На субрахунку 377 "Розрахунки з іншими дебіторами" ведеться облік розрахунків за іншими операціями, облік яких не відображається на інших субрахунках рахунку 37 "Розрахунки з різними дебіторами", зокрема розрахунки за операціями, пов'язаними із здійсненням спільної діяльності (без створення юридичної особи), усі види розрахунків з працівниками (крім розрахунків з оплати праці та з підзвітними особами), інші розрахунки».

Тобто незважаючи на те, що формально просте товариство не відповідає поняттю дебітора, викладеному в п.4 П(С)БО №10 «Дебіторська заборгованість» (не є юридичною чи фізичною особою), в бухгалтерському обліку учасника розрахунки з простим товариством відображаються саме як розрахунки з дебітором на субрахунку №377 "Розрахунки з іншими дебіторами".

При цьому згідно з Інструкцією №291:

ј за субрахунком №183 обліковується «Інша довгострокова дебіторська заборгованість»;

ј за субрахунком №377 обліковуються «Розрахунки з іншими дебіторами».

Отже визнання учасником частки у прибутку простого товариства відображається шляхом одночасного збільшення доходу та дебіторської заборгованості.

Відповідно до п.3 П(С)БО №12 Оператор спільної діяльності - учасник спільної діяльності без створення юридичної особи, якому згідно з договором доручено вести справи спільної діяльності, зокрема її бухгалтерський облік.

При цьому відповідно до п.19 П(С)БО №12 Оператор спільної діяльності веде бухгалтерський облік спільної діяльності без створення юридичної особи окремо від результатів власної господарської діяльності і складає окремий баланс та відповідні форми фінансової звітності спільної діяльності без створення юридичної особи.

Оператор не може на власний розсуд користуватись майном простого товариства, оскільки відповідно до ст.1134 Цивільного Кодексу України таке майно є спільним майном учасників і використовується лише за їх спільною згодою.

Оператор є лише особою, якій учасниками простого товариства доручено вести справи простого товариства, зокрема його бухгалтерський облік (п.3 П(С)БО №12 та ст.1135 ЦКУ).

При цьому в бухгалтерському обліку оператор не ототожнює себе з простим товариством, а окремо веде два обліку (п.19 П(С)БО №12): власний бухгалтерський облік та бухгалтерський облік простого товариства.

За таких обставин суд вважає, що позивач обґрунтовано вимагає відображення в бухгалтерському обліку учасника дебіторської заборгованості простого товариства перед цим учасником.

Суд зазначає, що відповідачем вимоги Державної фінансової інспекції не оскаржувались, жодних доказів, в порядку ст. 71 КАС України на спростування наявності розподіленого прибутку за результатами спільної інвестиційної діяльності не надано.

Суд враховує, що відповідачем на адресу Державної фінансової інспекції в АР Крим листом від 20.08.2012 за вих. № 043.35.01/007 (т.1.а.с.132) було проінформовано про наявність судової справи, від вирішення якої залежить питання щодо відображення сум прибутку від спільної інвестиційної діяльності.

Судом встановлено, що в Господарському суді АР Крим розглядається справа № 5002-19/209-2012 за позовом Пайового товариства "Magarach OU" до ДП «Агрофірми «Магарач» про стягнення заборгованості за Контрактом про спільну інвестиційну діяльність.(т.1 а.с.202-206).

Проте, вказана судова справа стосується питань заборгованості відповідача перед Фірмою "Magarach OU", а не власної дебіторської заборгованості.

У зв'язку з чим, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову в частині зобов'язання виконати п. 2 Письмових вимог про усунення порушень.

Вирішуючи питання обґрунтованості позовних вимог щодо зобов'язання відповідача виконати п. 3 Письмових вимог, судом з'ясовано наступне.

Підчас ревізії позивачем було встановлено, що між відповідачем та УКГ «Углове» було укладено договір про надання послуг з очищення стоків від 01.01.2008 № 08/8 (т.2.а.с.46), якій відповідачем було виконано в повному обсязі, проте кошти від замовника в сумі 72246,53 грн. до відповідача не надійшли.

Відповідно до п.4 Договору за порушення строків оплати УКГ «Углове» повинно сплатити пеню в розмірі подвійної ставки НБУ від суми прострочення платежу. Наявність дебіторської заборгованості підтверджується оборотно-сальдовими відомостями відповідача (т.2а.с.47), позивачем разом з працівниками відповідача було розраховано пеню за невиконання зобов'язань, яка склала (т.2а.с.45) за 6-ть останніх місяців, що передує перевірці , розмір якої склав 5514,48 грн.

На час розгляду справи п. 3 Письмових вимог щодо прийняття передбачених законом заходів щодо відшкодування суми 5514,48грн. відповідачем не виконано, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову в цій частині.

Вирішуючи питання щодо обґрунтованості позовних вимог щодо зобов'язання виконання п.3 Письмових вимог щодо усунення порушень використання зменшую чого коефіцієнту до ставки орендної плати, судом з'ясовано таке.

Перевіркою було встановлено, що між ДП «ФА «Магарач» та ТОВ «Амрун-Фудс_Україна» було укладено два договори оренди майна:

-від 18.06.2009 № 72/09 та від 17.02.2010 б\н щодо оренди комплексу тваринницької ферми.(т.1а.с.173)

Передача комплексу підтверджена актом приймання -передачи (т.1а.с.175-176).

У періоді, якій перевірявся, позивачем в Акті перевірки було зазначено, що відповідно до вимог п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України «Про деякі питання оплати оренди державного майна від 25.03.2009 № 316 (зі змінами та доповненнями) з 01.07.2010 року повинен був застосовуватись понижуючих коефіцієнт в розмірі 80%, замість 45% застосованого відповідачем, у зв'язку з чим, відповідачем було недоотримано орендної плати в сумі 21905,94 грн.

Аналогічні порушення на думку позивача відповідач допустив при розрахунку сум орендної плати по ФОП ОСОБА_6, ФОП ОСОБА_7, ПП «Стевія» на загальну суму 1258,70 грн.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про деякі питання оплати оренди державного майна» від 25.03.2009 № 316(зі змінами та доповненнями) було встановлено, що з 1 липня 2010 р. до 1 січня 2011 р. орендні ставки, визначені в додатку 2 до Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 4 жовтня 1995 р. № 786, крім ставок, визначених пунктами 1 - 3 зазначеного додатка, застосовуються у розмірі 45 відсотків установленого обсягу для орендарів - суб'єктів малого підприємництва і 80 відсотків установленого обсягу - для інших орендарів.

Вказана Постанова набула чинності .

Представник третьої особи ТОВ «Амрун-Фудс Україна» пояснив, що підприємство відноситься до суб'єктів малого підприємства в силу норм ст. 55 Господарського Кодексу України, згідно ч. 3 суб'єктами малого підприємства- юридичні особи - це суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 10 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України.

С доводами третьої особи суд не погоджується та зазначає таке.

Наведена третьою особою норма Господарського Кодексу України була внесено Законом України від 22.03.2012 р. N 4618-VI.

На час виникнення спірних правовідносин (2010-2011) нормативно-правовим актом, якій визначав статус суб'єктів малого підприємництва, діяв Указ Президента України від 03.07.1998 № 727/98, відповідно до п.1 якого до таких суб'єктів віднесено:

- фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. гривень;

- юридичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, в яких за рік середньооблікова чисельність працюючих не перевищує 50 осіб і обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 1 млн. гривень.

ТОВ «Амрун-Фудс Україна» зареєстровано як юридична особам 21.07.2009, не мала в перевіряємому періоді статус платника єдиного податку, відповідно до податкових декларацій з податку на прибуток не відповідала ознакам суб'єкта малого підприємництва (т.2а.с.1-25).

Суд не погоджується з доводами представника третьої особи щодо віднесення ії до суб'єктів малого підприємництва тільки за наявності кількості працюючих менше ніж 50 осіб (т.2а.с.17), оскільки, на думку суду вимоги щодо кількості працюючих надають змогу віднести того чи іншого суб'єкта до суб'єкта малого підприємництва за умови отримання певного обсягу виручки.

Щодо інших осіб, суд зазначає, що позивачем в акті перевірки було зазначено, про те, що казані особи також не були платниками єдиного податку та суб'єктами малого підприємництва.

Наявність розбіжностей в застосування понижуючого коефіцієнту підтверджується відповідачем в розрахунках (т.1а.с.120). Більш того, відповідно до листа від 20.08.2012 за вих. № 043.35.01/007 відновлення дебіторської заборгованості на вказану суму по цим контрагентам, відповідачем проведено самостійно, проте на час розгляду справи не надано доказів виконання п. 4 Письмових вимог в повному обсязі.

Крім того за поясненнями позивача фізичні особи ОСОБА_6 та ОСОБА_7 вже відшкодували відповідні суми, у зв'язку з чим позивач просив в позові зобов'язати відповідача виконати пункт 4 Письмових вимог за винятком відшкодованої суми в розмірі 1059,70 грн.

За таких обставин суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в часині зобов'язання виконати п. 4 Письмових вимог.

Вирішуючи питання щодо обґрунтованості позовних вимог в частині відновлення в обліку відповідача нестачі складу, судом з'ясовано таке.

В Акті перевірки зазначено, що підчас проведення інвентаризації майна станом на 19.01.2012 (т.1а.с.115) було встановлено нестачу основних засобів :складу для зберігання сіна, остаточна вартість якого дорівнює 70361,63 грн., яке знаходиться на території тваринницького комплексу , та якій у періоді, що ревізувався, передано в оренду ТОВ «Амрун-Фудс Україна» згідно укладеного договору оренди від 17.02.2010 по акту приймання-передачі від 17.02.2010 (т.1.а.с.175-176) - Літера «У».

Вказана будівля внесена до інвентаризаційного опису Сімферопольського міжміського бюро реєстрації та технічної інвентаризації по плану БТІ за станом на 07.12.2009 та зазначена в свідоцтві на право власності на нерухоме майно серії № САЕ № 034520 від 05.07.2010, виданого Виконавчим комітетом Табачненської сільської ради.

При цьому, у листопаді 2011відповідачем було проведено річну інвентаризацію товарно-матеріальних цінностей, та вказаний склад сіна було відображено, як такий, що є в наявності.

Водночас відповідно до акту пожежі від 15.08.2008 № 27 (т.1а.с.229), складеного комісією у складі старшого інспектора Бахчисарайського МНС, колишнього директора ДП «Агрофірма «Магарач», було зафіксовано, що внаслідок пожежі склад було знищено, проте винна особа та розмір матеріальної шкоди у відповідності до чинного законодавства не визначався.

Позивачем зазначено, що згідно вимогам Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 № 116 (зі змінами та доповненнями) сума матеріальної шкоди (збитків) визначається шляхом проведеної належної грошової оцінки цього збитку.

Суд враховує доводи третьої особи стосовно того, що згідно звіту про незалежну оцінку майна (т.2а.с.1) в результаті натурного обстеження об'єкту оцінки було встановлено, що будівля складу сіна відсутня в натурі. При цьому, вказаний звіт було складено підчас передачі цілісного тваринницького комплексу в оренду.

Суд також враховує, що позивачем в п. 5 Письмових вимог не ставиться питання про те, що винною особою у нестачі складу сіна є саме ТОВ «Амрун-Фудс Україна», навпаки . як вбачається з матеріалів справи винну особу не визначено.

Отже, як зазначив позивач відображення в бухгалтерському обліку відповідача нестачі складу сіна повинно відбуватись наступним чином (т.2а.с.32):

При встановлені винної особи:

- Дт 947 «Нестачі і втрати від псування цінностей» - Кт- 103 «Будинки та споруди»;

- Дт 375»Розрахунки за відшкодуванням збитків» - Кт- 103 «Будинки та споруди»;

- Дт 301 «Каса в національній валюті» - Кт 375 - «Розрахунки за відшкодуванням збитків»;

- Дт 66 «Розрахунки за виплатами працівникам» - Кт 375 «Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків»;

При невстановлені винної особи:

- Дт 947 «Нестачі і втрати від псування цінностей» - Кт- 103 «Будинки та споруди»;

- Дт 791 «Результат операційної діяльності» - Кт 947 «нестачі і втрати від псування цінностей».

За таких обставин суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог щодо зобов'язання відповідача виконати п. 5 Письмових вимог.

Таким чином, адміністративний позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

У судовому засіданні, яке відбулось 07.02.13р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Відповідно до вимог ст. 163 КАС України постанова оформлена та підписана 12.02.13р.

Керуючись ст. ст. 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Зобов'язати Державне підприємство «Агрофірма «Магарач» виконати пункти 2,3,5 Письмових вимог Держфінінспекції в АР Крим від 28.04.2012 № 01-07-14-14/4198 в повному обсязі.

3. Зобов'язати Державне підприємство «Агрофірма «Магарач» виконати пункт 4 Письмових вимог Держфінінспекції в АР Крим від 28.04.2012 № 01-07-14-14/4198 за винятком відшкодованої суми у розмірі 1059,70 грн., та відображення у відомості розрахунків дебіторської заборгованості за оренду нерухомого майна в загальній сумі 23164,64 грн.

У разі неподання апеляційної скарги, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення (у разі проголошення відповідно до ст. 160 КАС України вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні , або, у разі проголошення постанови у відсутності особи, яка бере участь у справі - з дня отримання нею копії постанови).

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження

Суддя Котарева Г.М.