Постанова № 29334726, 10.01.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 січня 2013 року № 2а-6546/12/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Демя`новського Г.С.

при секретарі Бугарі Д.Р.

з участю представників: позивача Романів А.В., відповідача - Задорожного І.В.

розглянувши у відкритому судовому з асіданні у місті Львові справу за адміністративним позовом приватного акціонерного товариства «Картонно-паперова компанія» до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м Львова Львівської області ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Картонно-паперова компанія» звернулось до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м.Львова Львівської області ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити, посилаючись на викладені в позові обставини.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти позову з підстав, викладених у письмовому запереченні на позовну заяву, та просив суд відмовити у задоволенні позову повністю.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, заслухавши пояснення свідка ОСОБА_3, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ДПІ у Личаківському районі м. Львова Львівської області ДПС проведено перевірку за результатами якої складено акт № 76/15-4/00278793 від 03.05.2012 р. «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПрАТ «Картонно-паперова компанія»з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за лютий 2012 року». На підставі вказаного акта перевірки, 17 травня 2012 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000111540/4734 про завищення суми бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 229 248,00 грн. та податкове повідомлення-рішення № 0000101540/4735 від 17.05.2012 року , яким зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 279 942, 00 грн.

З прийнятими відповідачем податковими повідомленнями-рішеннями позивач не згідний, вважає їх незаконними та такими, що повинні бути скасовані з підстав викладених в адміністративному позові та поясненнях.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити, посилаючись на викладені обставини та докази, які долучені до матеріалів справи.

Відповідач проти позову заперечує, вважає вимоги необґрунтованим і такими що не підлягає задоволенню, оскільки в ході перевірки встановлено порушення вимог п.1, п.2 ст. 215, ст. 203 , ст. 216, ст. 228 Цивільного кодексу України, п.186.1 ст. 186, п.198.1, п.198.3 ст.198, п. 200.4 ст. 200, п.201.1 ст. 201 Податкового Кодексу України.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти позову з підстав, викладених у письмовому запереченні на позовну заяву, та просив суд відмовити у задоволенні позову.

Судом встановлено ,що відповідачем- ДПІ у Личаківському районі м. Львова Львівської області ДПС проведено перевірку господарської діяльності позивача. За результатами перевірки складено акт № 76/15-4/00278793 від 03.05.2012 р. «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПрАТ «Картонно-паперова компанія» (ЄДРПОУ 00278793) з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за лютий 2012 року». На підставі висновків акту перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.05.2012р. № 0000111540/4734 яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на загальну суму 229 248,00 грн. в тому числі за 1 міс. 2012р. -74800,00 грн., 12 міс. 2011р. -55748,00 грн., 2 міс. 2012р. -98700,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції на суму 114624,00 грн. та податкове повідомлення-рішення від 17.05.2012р. № 0000101540/4735, яким зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 279 942, 00 грн. за 2 міс.2012р.

Позивач є правонаступником ВАТ «Львівкартонопласт».

Відповідно до довідки Головного управління статистики у Львівській області АА № 501317, видами діяльності позивача є виробництво паперу та картону, виробництво паперових виробів господарсько-побутового та санітарно-гігієнічного призначення та інше.

08.04.2011р. між позивачем та ТзОВ «Люкс-Постач»укладено договір купівлі-продажу макулатури № 08/04/11. Відповідно до п.1.1 договору предметом договору є купівлі-продажу макулатури. Купівля-продаж здійснюється окремими партіями, яка оформляється товарною видатковою накладною.Згідно умов договору \п.3 \ передача Товару здійснюється шляхом відвантаження Товару зі складу Продавця, або \п.3.2.1. -самовивозом\. Згідно платіжних доручень, які долучені до матеріалів справи, позивач проводив оплату ТзОВ «Люкс-Постач» за придбану макулатуру, згідно з договором № 08/04/11 від 08.04.2011р.

В свою чергу, відповідач посилається на те, що в ході проведення перевірки та опрацювання відхилення між сумами податкового кредиту позивача та його контрагентів, встановленим програмним продуктом «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України»встановлено розбіжності в складі податкового кредиту з контрагентом ТзОВ «Люкс-Постач» (ЄДРПОУ 32893174). На виконання наказу ДПА України від 08.08.2011 року 475-ДСК «Комплексна система запобігання та протидії процесам тінізації економіки», листом від 10.04.2011 № 2035/22-10 ДПІ у Шевченківському районі м. Львова Львівської області ДПС скеровано до відповідача для відпрацювання по ланцюгу постачання акт від 05.03.2012р. № 474/62/23-1/32893174 «Про результати позапланової документальної перевірки ТОВ «Люкс-Постач» (код ЄДРПОУ 32893174) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2009 р. по 31.12.2011р.» В період, за який проводилась перевірка, ДПІ встановлено, що ТзОВ «Люкс-Постач» задіяно в ланцюгу безтоварних операцій від постачальників ТОВ «Оріал» ЄДРПОУ 36917523, ТзОВ «Маст-Опт» ЄДРПОУ 31773946. Перевіркою також встановлено відсутність у ТзОВ «Люкс-Постач»необхідних умов для здійснення господарської діяльності в частині, купівлі, продажу, реалізації, зберігання та відвантаження товарно-матеріальних цінностей, в силу відсутності офісних та складських приміщень, відповідного персоналу, транспортних засобів, приміщень, матеріальних ресурсів та встановлено відсутність у постачальників (ТОВ «Оріал» та ТзОВ «Маст-Опт») адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань.

З огляду на це, відповідач стверджує що господарські операції між ТзОВ «Люкс-Постач» та контрагентами ТОВ «Оріал», ТзОВ «Маст-Опт» та позивачем не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, транспортних засобів та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення такої діяльності.

Відповідач свою правову позицію обґрунтовує і тим, що відсутність майна, трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, засобів для транспортування та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій у зазначених обсягах в ТОВ «Оріал», ТзОВ «Маст-Опт» свідчить про відсутність необхідних умов для реального настання результатів відповідної господарської діяльності та відсутність реальної можливості поставок товарів (робіт, послуг) підприємству ТзОВ «Люкс-Постач», вважає, що відображені в податковій звітності правові взаємовідносини з ТОВ «Оріал», ТзОВ «Маст-Опт» задекларовані без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків.

В ході проведення дослідження фінансово-господарської діяльності позивача, встановлено відсутність факту надходження товару саме від вищенаведеного контрагента ТзОВ «Люкс -Постач», що свідчить про укладання договорів без мети настання реальних наслідків. В зв'язку з тим, що угоди поставки є нікчемними, нікчемний правочин є недійсний в силу закону, такий нікчемний правочин не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Крім цього, відповідач стверджує про те, що в дані податкового обліку, які представлені до перевірки податкових накладних, встановлено включення до складу податкового кредиту ПДВ з вартості отриманих товарів від ТзОВ «Толден» (код ЄДРПОУ 32683911) за травень 2011 року на загальну суму 79 748, 28 грн. в т. ч. ПДВ 13 291,38 грн. Основним видом діяльності ТзОВ «Толден» є неспеціалізована оптова торгівля харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами. Крім цього, згідно отримано листа УПМ ДПА у Львівській області від 20.12.2011 року №3362/7/26-34/6349, зазначено, що ТзОВ «Толден» відноситься до підприємств з ознаками ризику. На підставі направлення від 29.11.2011 року №1052, проведена позапланова перевірка позивача з питань достовірності бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок в банку за жовтень 2011 року. За результатами перевірки складено акт від 19.12.2011 року №782/23-4/00278793, яким встановлено порушення п.198,6 ст.198, п.201.1 ст.,201 Податкового Кодексу України, в результаті чого позивач завищив заявлену суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за жовтень 2011 року на 38 376 грн., та завищено залишок від'ємного значення р.24 по декларації за жовтень 2011 року на суму 44 159 грн., в т. ч. по взаємовідносинах із ТзОВ «Толден»за період фінансово - господарської діяльності серпень-жовтень 2011 року встановлено завищення податкового кредиту на загальну суму 59 100,30 грн. На підставі акту перевірки винесені податкові повідомлення рішення, які платником не оскаржені, тобто податкове зобов'язання вважається узгодженим.

Відповідно до наявної у відповідача інформації згідно бази даних АІС «Система співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту» встановлено, що ТзОВ «Толден» (ЄДРПОУ 32683911) зареєстроване в ДПІ у Києво - Святошинському районі м.Києва, стан платника - 9 (направлення повідомлення про відсутність за місцезнаходженням). Для встановлення факту взаємовідносин між ТзОВ «Толден»та позивачем направлений запит в ДПІ у Києво-Святошинському районі м.Києва від 12.04.2012р. №1809/7/15-40 «Щодо проведення зустрічної звірки». На момент написання акта перевірки відповідь, що підтверджує взаємовідносини та взаєморозрахунки між платниками податку, а саме ТзОВ «Толден» та ПрАТ «Картонно-паперова компанія» відсутня. Однак підчас розгляду означеноі справи встановлено, що листом від 10.07.2012 року ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області ДПС повідомлено відповідача про те,що ЗГІДНО СИСТЕМИ співставлення розбіжностей ТзОВ "Толден"з ПрАТ "Картонно-паперова компанія": розбіжності відсутні , ознак ризикового кредиту немає.

Тому суд приходить до висновку ,що позовні вимоги щодо оскарження висновків відповідача про порушення позивачем п.186.1 ст.186 ,п. 198 .6 ст.198 , п.201 .1 ст.201 ПК України щодо завищення суми податкового кредиту ПрАТ «Картонно-паперова компанія «по операціях з ТзОВ «Толден» за травень 2011 року на суму 13291, 38 грн. підлягають до безумовного задоволення, і слід визнати частково протиправним та частково скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Личаківському районі м.Львова Львівської області Державної податкової служби Форми «В4» № 0000101540/4735 від 17 травня 2012 року в сумі 13 291 грн. 38 коп.

Щодо взаємовідносин позивача з ТзОВ «Люкс-Постач», то правова позиція відповідача ,на думку позивача,сформована та ґрунтується лише на підставі аналізу актів перевірок його контрагентів, зокрема ТзОВ «Люкс-Постач», та ТОВ «Оріал»та ТзОВ «Маст-Опт», в яких зроблено висновок про нікчемність укладених саме контрагентами договорів на підставі ст. 228 ЦК України. Тобто, до уваги брались факти встановлення нікчемності правочинів, які укладені по другому ланцюгу, а саме між контрагентами контрагента позивача, в результаті чого відповідач дійшов до висновку про відсутність факту надходження товару саме позивачу.

Позивач зазначає ,що згідно із ст. 228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Згідно з абз. 4 п. 18 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів, недійсними»№ 9 від 6.11.2009 р. перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Згідно з інформаційного листа Вищого адміністративного суду України № 1936/11/13-11 від 01.11.2011 року, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

З означеною позицією позивача суд не погоджується на підставі добутих в судовому засіданні доказів.

З Акту перевірки ДПІ у Шевченківському районі м.Львова Львівської області ДПС № 474\62\23-1\32893174 від 05.03.2012 року "Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ "Люкс постач" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2009 року по 31.12.2011 року" вбачається наступне.

В період, за який проводилась перевірка, встановлено, що ТзОВ «Люкс-Постач»(ЄДРПОУ 32893174) задіяно в ланцюгу безтоварних операцій від постачальників ТОВ «Оріал»(ЄДРПОУ 36917523), ТзОВ „Маст - Опт" (ЄДРПОУ 31773946) до ПАТ «Картонно - паперова компанія»(ЄДРПОУ 00278793).

Також перевіркою встановлено відсутність у ТзОВ «Люкс-Постач» необхідних умов для здійснення господарської діяльності в частині, купівлі, продажу, реалізації, зберігання та відвантаження товарно- матеріальних цінностей , у силу відсутності офісних та складських приміщеннь, відповідного персоналу, транспортних засобів, приміщень , матеріальних ресурсів та встановлено відсутність у постачальників (ТОВ «Оріал», ТзОВ „Маст-Опт" ) адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських в'язань ,відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань.

Отже, господарські операції між ТзОВ «Люкс-Постач»та контрагентами ТОВ «Оріал», ТзОВ „Маст-Опт" не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, транспортних засобів та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення такої діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської , економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів і транспортних засобів. Відсутність майна, трудових ресурсів, виробничо - складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, засобів для транспортування майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій у зазначених обсягах в ТОВ "Оріал", ТзОВ "Маст-Опт" свідчить про відсутність необхідних умов для реального настання результатів відповідної господарської діяльності та відсутність реальної можливості поставок товарів (робіт, послуг) підприємству "Люкс-Постач".

Тому суд погоджується з позицією відповідача ,що позивачем відображені в податковій звітності правові взаємовідносини з ТОВ «Оріал», ТзОВ «Маст-Опт" без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування, сплати податків та зазначає наступне.

Практично в усіх видаткових накладних .виданих ТзОВ «ЛЮКС-ПОСТАЧ»позивачу на отримання макулатури в квітні-червні 2011 року не зазначено, хто саме отримував макулатуру, № та дата довіреності.

Відповідно до вимог п. 3.2 ст.З Закону України 16.07.1999 року № 996-XIV „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (із змінами та доповненнями), бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до п. п.2.4 п.2 Положення „Про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 05.06.1995 за № 168/704: „Первинні документи (на паперових і машинозчитувальних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному вираженні), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійсненні господарської операції і складання первинного документа".

Згідно п.2.15 п.2 цього Положення: „Первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документів обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції діючому законодавству, логічна ув'язка окремих показників".

Відповідно до п. п.2.16 п.2 Положення "забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним документам, встановленому порядку приймання, зберігання та витрачання грошових коштів, товарно- матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам. Такі документи повинні бути передані головному бухгалтеру підприємства установи для прийняття рішення".

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Виходячи з вимог Закону України „Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. № 996-ХІУ, обгрунтування відображення господарських операцій в податковому обліку здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку.

Згідно ст.1, ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-XIV від 16.07.99 року, із внесеними змінами та доповненнями: господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; активи - ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких приведе до отримання економічних вигод у майбутньому; підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені на час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення.

Підставою для ведення господарських операцій, згідно ст. 9 Закону України від 16.07.1999 року № 999-ХІУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (із змінами та доповненнями) є первинні та зведені облікові документи, складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми), дату і місце складання, назву підприємства від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність оформлення, особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, для надання первинним документам юридичної сили та доказовості, вони повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства. Понесені витрати на використання у господарській діяльності послуг, повинні оформлятися відповідними документами, які б підтверджували фактичне отримання послуг.

Позивачем в підтвердження достовірності реального отримання макулатури не представлено також реєстри довіреностей ,що повинні були видані представникам отримувача, не надано сертифікати якості на макулатуру /а якість, вологість цієї сировин повинні оприділюватись лабораторно/, а також висновки лабораторії про якісний стан макулатури ,що приймається. На вимогу суду представник позивача не надав також копії документів, які би свідчили факти заїзду автомашин з макулатурою від ТзОВ «Люкс-Постач»на територію підприємства.

Крім цього позивачем за період травень-червень 2011 року не надані в якості доказів товарно-транспортні накладні про перевезення величезної кількості макулатури від ТзОВ «Люкс-Постач»,хоча відповідно до розділу 1 „Правил" товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Відповідно до пункту 11.4 „Правил" оформлення перевезень вантажів товарно- транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля.

Відповідно до пункту 11.5 „Правил" товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом).

Згідно пунктом 11.7 „Правил" перший екземпляр товарно -транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

У випадку перевезення товару залізницею оформляється комплект перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 19.11.1998 року № 460, до якого належать: накладна, дорожня відомість, корінець дорожньої відомості та квитанція про приймання вантажу (п. 1.1 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року № 644.

Суд не приймає пояснення представника позивач про те,що вантажі перевозились власним транспортом позивача ,і в цьому випадку,відповідно до Закону України „Про автомобільний транспорт" супроводжуючі документи не потрібні.

Відповідно до ст.48 Закону України „Про автомобільний транспорт" документами для юридичної особи,яка здійснює вантажні перевезення для власних потреб в числі інших ,є дорожній лист, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж.

Вказані документи позивачем не надані і таким чином не доведено факт перевезення в означений період макулатури від названого контрагента.

Означене не спростовують внутрішні односторонні документи використання макулатури, придбаної у ТзОВ «Люкс-Постач», у господарській діяльності позивача , які позивач долучив до матеріалів справи, оскільки означені документи складені без візи лабораторії , є односторонніми.

Відповідно до п. 185.1. ст. 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування з податку на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Згідно з вимогами п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону,що і встановлено в судовому засіданні.

Суд зазначає ,що в матеріалах справи є судові рішення: постанова Луганського окружного адміністративного суду від 25.01.2012 р. справа № 2а-11181/11/1270, яка вступила в законну силу на підставі ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 12.04.2012р. згідно яких визнано дії Алчевської ОДПІ в Луганській області проведення перевірки ТзОВ «Оріал»та складання акту від 11.11.2011 р. № 1798/236-36917523 «Про результати проведення документальної невиїзної перевірки ТзОВ «Оріал»ЄДРПОУ 36917523 з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.01.2011р. по 30.09.2011р.»протиправними і зобов'язано Алчевську ОДШ поновити в АС «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА»відомості щодо задекларованих ТзОВ «Оріал»податкових зобов'язань та податкового кредиту, однак означені документи не можуть бути сприйняті як безперечний доказ реальності господарських операцій між сторонами у справі, вважаючи на описані реальні докази.

Валові витрати виробництва та обігу -сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених(нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва,продажем продукції(робіт,послуг)і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених законодавством.

Не підлягають віднесенню до складу валових витрат суми збитків платника податку, понесених у зв'язку з продажем товарів (робіт, послуг) або їх обміном за цінами, що нижчі за звичайні, пов'язаним з таким платником податку особам.

Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку,тому суд приходить до висновку ,що позивачем неправомірно віднесено до валових витрат зазначені суми.

Таким чином, для надання первинним документам юридичної сили та доказовості, вони повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства. Понесені витрати на використання у господарській діяльності послуг, повинні оформлятися відповідними документами, які б підтверджували фактичне отримання послуг.

Таким чином суд вважає ,що позивачем не надано первинні документи ,які би підтвердили реальність господарських ситуацій та не позбавляли позивача права на отримання права на податковий кредит , і заяви про реальність операцій вірно поставлені під сумнів відповідачем.

Щодо характеристики правочину ,про який заявляє позивач, то відповідно до ст.213 Цивільного кодексу України зміст правочину може бути витлумачений стороною (сторонами). При тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів. Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з'ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін. Якщо за наведеними правилами немає можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення .

Вищенавене свідчить, що описані правочини ПрАТ «Картонно-паперова компанія»з з ТзОВ «Люкс -Постач»не містять ознаків реальності і суд погоджуюється з думкою ДПІ про їх нікчемність і про те, що всі "перевалочні фірми" містять ознаки "транзітерів".

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЗУ "Про державну податкову службу в Україні" - "посадові особи органів державної податкової служби зобов'язані дотримувати Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права".

Згідно з ч.2 ст. 69 КАС України, докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Відповідно до ч.1, ч.4 ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

У відповідності до вимог ст. 71 КАСУ, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. А згідно ст. 86 цього Кодексу суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ст. 162 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів (ст. 69 КАС України).

За правилами, встановленими ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України та ч. 3 ст. 2 КАС України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.2 ст.69 КАС України, докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Відповідно до ч.1, ч.4 ст.70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

У відповідності до вимог ст. 71 КАСУ, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. А згідно ст. 86 цього Кодексу суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів (ст. 69 КАС України).

Враховуючи вищенаведене суд приходить до висновку ,що позов необхідно задоволити частково та визнати частково протиправним та частково скасувати податкове повідомлення -рішення Державної податкової інспекції у Личаківському районі м.Львова Львівської області Державної податкової служби Форми «В4»№ 0000101540/4735 від 17 травня 2012 року в сумі 13 291 грн. 38 коп. В решті позовних вимог слід відмовити.

Суд вважає, що позивач має право на відшкодування судових витрат, що пропорційно відповідають частково задоволеним сумам.

Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 86, 94, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позов задоволити частково.

Визнати частково протиправним та частково скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Личаківському районі м.Львова Львівської області Державної податкової служби Форми «В4»№ 0000101540/4735 від 17 травня 2012 року в сумі 13 291 грн. 38 коп.

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду в порядку та в строки, передбачені ст.186 КАС України та набуває законної сили в порядку, передбаченому ст.254 КАС України.

Суддя Дем'яновський Г.С.