Рішення № 29333609, 11.02.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/128/2013 11.02.13

За позовом Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ХОРСТ"

про стягнення 10610,38 грн.

Суддя Цюкало Ю.В.

Представники сторін:

від позивача: Калінчук В.В. за довіреністю.

від відповідача : не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

На розгляд до Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд" (надалів - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ХОРСТ" (надалі відповідач) про стягнення 10610,38 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем систематично порушував взяті на себе зобов'язання за договору № 4949к "Про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та електропостачання" від 20.12.2010р., внаслідок чого у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 10 610, 38грн.

Ухвалою суду від 04.01.2013 порушено провадження у справі № 910/128/13 та призначено до розгляду на 21.01.2013р.

Ухвалою суду від 21.01.2013 розгляд справи було відкладено на 11.02.2013.

Представник позивача, в судове засідання призначене на 11.02.2013р. з'явився, вимоги ухвали суду виконав, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та надав свої пояснення по суті спору.

Відповідач в судове засідання призначене на 11.02.2013 не з'явився.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення з огляду на наступне.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02 - 5/289 із змінами "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Ухвали суду надсилалась за адресою, що зазначені в позовній заяві та є юридичною адресою згідно витягу з Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України станом на 20.12.2012р., а саме (01103, м. Київ, вул.. Кіквідзе, 18-а).

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007 № 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року"(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році"зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Слід також зазначити, що вищезгаданий інформаційний лист відправляє до пункту 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році"(із змінами від 08.04.2008), в якому зазначається, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній"і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Аналогічна позиція зазначена в абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважних представників відповідачів суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами, оскільки позивачем надано всі необхідні документи для вирішення

При цьому, оскільки суд відкладав розгляд справи, надаючи можливість учасникам судового процесу реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень, суд, враховуючи процесуальні строки розгляду спору, встановлені ст. 69 ГПК України, не знаходить підстав для відкладення розгляду справи.

Судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України № 1-5/45 від 25 січня 2006 р., у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це -складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

За таких обставин суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 11.02.2013 р. та за відсутністю представника відповідача, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Київської міської ради від 01.03.2001 № 217/1194 "Про створення комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд"шляхом реорганізації Дирекції по утриманню та експлуатації житлових будинків маневреного фонду КП "Київжитлоспецексплуатація" створено комунальне підприємство з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд".

Відповідно до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 24.01.2002 № 100 "Про прийняття до комунальної власності територіальної громади міста Києва гуртожитку на вул.. Гарматній, 20, зазначений гуртожиток закріплено за комунальним підприємством з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд"на праві повного господарського відання.

20.12.2010 року між Комунальним підприємством з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд"та ТОВ "ХОРСТ" укладено договір про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та електропостачання № 4949к.

Відповідно до пункту 1.1. Договору виконавець зобов'язується надавати споживачеві вчасно та відповідної якості послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та електропостачання, а споживач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених договором.

Суб'єкти користування послугами мешканці кімнат №№ 406, 408, 418, 433, 435 у будинку по вул.. Гарматній, 20, співробітники Товариства з обмеженою відповідальністю "ХОРСТ" (пункти 1.2, 1.2.1. Договору).

Згідно з пунктом 2.1. Договору тарифи на послуги встановлені згідно з рішенням Київської міської державної адміністрації.

У відповідності до пункту 3.1.1. Договору споживач зобов'язаний своєчасно і у повному обсязі, не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, вносити плату за постачання комунальних послуг, визначених даним договором на розрахунковий рахунок, зазначений в п. 3.4 договору, а саме: 26003010861902 в ПАТ Альфа-Банк».

Відповідно до п. 4.2.1 Договору споживач зобов'язаний оплачувати послуги в установлені договором строки.

Пунктом 10.1. Договору сторони погодили, що цей договір діє з 01.01.2011 року до 30.06.2011 року та укладається за юридичною адресою виконавця, зазначеною в цьому договорі.

У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором (пункт 10.2. Договору).

Оскільки, заяви про припинення строку дії Договору не надходило строк дії договору пролонговано до 31.12.2011 року.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач, на виконання умов договору, з надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та електропостачання. За надані послуги позивачем виставлено рахунки-фактури № СЖ -00002128 від 22.04.2011, № СЖ-00002628 від 20.05.2011 р., № СЖ-00003188 від 24.06.2011 р., № СЖ-00003722 від 19.07.2011 р., № СЖ-00004263 від 22.08.2011 р., № СЖ-00004887 від 22.09.2011 р., № СЖ-00006062 від 24.10.2011 р., № СЖ-00006700 від 25.11.2011 р., на загальну суму 10 610,38 грн. (належним чином засвідчені копії містяться в матеріалах справи).

За твердженнями позивача, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами прийому - передачі від 01.10.2011 та від 01.11.2011, відповідачем звільнені орендовані приміщення, зокрема 01.10.2011 - кімнати №№ 408, 418 та 433 та 01.11.2013 №№ 406 та 435.

Відповідач зобов'язання за договором не виконав, за надані послуги не розрахувався.

Заборгованість відповідача за період з 01.04.2011 року по 31.11.2011 року становить 10 610, 38 грн..

Судом встановлено, що спірні правовідносини виникли у зв'язку з несплатою відповідачем комунальних послуг, згідно з Договором, у повному обсязі, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість перед позивачем, за період з 01.04.2011 року по 31.11.2011 року, у розмірі 10 610,38 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір є договором про надання послуг.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч.1 ст.526 ЦК України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.. 629 ЦК України).

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначалось вище, відповідач мав проводити оплату своєчасно і у повному обсязі, не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, вносити плату за постачання комунальних послуг, визначених даним договором на розрахунковий рахунок 26003010861902 в ПАТ «Альфа-Банк» (п. 3.1.1. Договору).

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних випадках ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Оскільки відповідач взяв на себе зобов'язання з оплати послуг по опаленню центрального опалення будинку по вул. Гарматній 20, але не виконав їх у повному обсязі, то суд вважає позовні вимоги законними та обґрунтованими.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження відсутності основного боргу перед позивачем.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за договором № 4949к "Про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та електропостачання" від 20.12.2010р. підлягають задоволенню.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати: судовий збір, відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ХОРСТ" (юридична адреса: 01103, м. Київ, вул.. Кіквідзе, 18-А, код ЄДРПОУ 22924957) на користь Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд"(04071, м. Київ, вул. Оболонська, 34, код ЄДРПОУ 31454734), - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, борг в сумі 10 610 (десять тисяч шістсот десять) грн. 38 коп. та судовий збір в розмірі 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн.. 50 коп.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Ю.В. Цюкало

Дата складання повного рішення: 12.02.2013.