Рішення № 29333430, 07.02.2013, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 18/22/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.02.13 Справа № 908/243/13-г

за позовом прокурора Хортицького району міста Запоріжжя (69076, м. Запоріжжя, проспект Ювілейний, 30) в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах - концерну «Міські теплові мережі» в особі філії концерну «Міські теплові мережі» Хортицького району (69091, місто Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137; 69097, місто Запоріжжя, вул. Задніпровська, 7)

до житлово-будівельного кооперативу № 11 заводу «Дніпроспецсталь» (69076, місто Запоріжжя, вул. Запорізького козацтва, буд. 33, кв. 46-а)

про стягнення 59 020,81 грн.,

Суддя Носівець В.В.

Представники:

від позивача: Воропай М.І., довіреність № 63/27 від 03.01.2012 р., паспорт серії СВ № 692681 від 02.07.2012 р.;

від відповідача: Косинська Т.І. - голова правління, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 12.11.2012 р. № 15100181, паспорт серії СА № 935016 від 16.02.1999 р.

від прокуратури: Понятенко К.А., посвідчення № 013456 від 03.12.2012 р.;

СУТНІСТЬ СПОРУ:

До господарського суду Запорізької області 16.01.2013 року звернувся прокурор - Хортицького району міста Запоріжжя в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах - концерну «Міські теплові мережі» в особі філії концерну «Міські теплові мережі» Хортицького району з позовною заявою до відповідача - житлово-будівельного кооперативу № 11 заводу «Дніпроспецсталь» про стягнення 59 020,81 грн. заборгованості за поставлену теплову енергію, на підставі договору № 106 від 07.08.2002 р. на відпуск теплової енергії у гарячій воді. В обґрунтування заявлених позовних вимог прокурор посилався на умови договору на відпуск теплової енергії у гарячій воді № 106 від 07.08.2002 р., ст. 121 Конституції України, ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру України» ст.ст. 173, 193, 198, 199 Господарського кодексу України та ст. ст. 526, 527, 530, 626, 629, 903 Цивільного кодексу України.

Ухвалою суду від 17.01.2013 року порушено провадження у справі № 908/243/13-г. Справі присвоєно номер провадження 18/22/13, судове засідання призначене на 07.02.2013 р.

За клопотанням представників сторін та прокурора розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

В судовому засіданні представник позивача наполягав на задоволенні заявлених позовних вимог, з підстав, що зазначені в позові.

Прокурор підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача проти наявності заборгованості за договором № 106 від 07.08.2002 р. на відпуск теплової енергії у гарячій воді не заперечив, разом з тим надав докази часткової сплати суми боргу в розмірі 7 000,00 грн. (платіжне доручення № 8 від 24.01.2013 р. та платіжне доручення № 7 від 18.01.2013 р.), які залучені до матеріалів справи.

В судовому засіданні 07.02.2013 р. розгляд справи був закінчений, судом оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши представників сторін та прокурора, вивчивши матеріали справи, суд,

ВСТАНОВИВ:

Концерн "Міські теплові мережі" в особі Повіреного КП "Теплові мережі Хортицького району» (надалі - позивач, теплопостачальна організація) та житлово-будівельний кооператив № 11 «Дніпроспецсталь» (надалі - відповідач, споживач) 07.08.2002 р. уклали договір № 106 на відпуск теплової енергії у гарячій воді (надалі - договір).

За умовами договору позивач взяв на себе зобов'язання відпустити теплову енергію в гарячій воді відповідачу згідно з встановленим планом теплоспоживання, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами договору та додатками до нього, що є його невід'ємними частинами.

Пунктом 5.1 договору в редакції додаткової угоди № б/н від 10.06.2010 р. до договору, сторони визначили, що розрахунки за даним договором здійснюються в грошовій або в іншій формі, що не заперечує діючому законодавству, згідно з діючими на час розрахунків тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку, на підставі показів вузла обліку теплової енергії, а у випадках їх відсутності - відповідно до обсягів фактично спожитої теплової енергії, розрахованих згідно законодавства та умов договору.

Відповідно до п. 5.1.1 договору у редакції додаткової угоди № 4 від 03.01.2012 р. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Підставою для розрахунків споживача з теплопостачальною організацією є рахунок та акт приймання-передачі.

Згідно з п. 5.2 договору у редакції додаткової угоди № 4 від 03.01.2012 р. Оплата за теплову енергію проводиться шляхом перерахування грошових коштів у розрахунковому періоді на розрахунковий рахунок теплопостачальної організації. Споживач зобов'язаний до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію. Споживач має право робити передоплату.

На виконання умов договору позивач у період з березня 2012 р. по листопад 2012 р. (включно) поставив відповідачу теплову енергію на загальну суму 93 608,16 грн., про що свідчать акти приймання-передачі теплової енергії за вказаний період.

Пунктом 5.3.1 договору в редакції додаткової угоди № б/н від 01.09.2007 р. встановлено, що споживач з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримати від теплопостачальної організації документи за розрахунковий період: рахунок-фактуру, акт приймання-передачі теплової енергії. Отриманий акт приймання-передачі теплової енергії споживач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу теплопостачальної організації на протязі п'яти днів з дати отримання…

Матеріали справи містять акти приймання-передачі теплової енергії за вказаний період, які підписані представником відповідача, скріплені печаткою товариства, оформлені та повернуті теплопостачальній організації.

В той же час, відповідач договірних зобов'язань належним чином не виконав, оплату за отриману теплову енергію у встановлений договором строк в повному обсязі не здійснив, чим порушив умови договору.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором на його адресу 07.12.2012 р. була надіслана претензія № 1196/0815 від 05.12.2012 р. з проханням сплати борг.

Претензія залишена відповідачем без відповіді.

Разом з тим, на день розгляду спору, суду надані докази часткової сплати відповідачем заборгованості в розмірі 7 000 грн.: 5 000 грн. (платіжне доручення № 8 від 24.01.2013 р.) та 2 000 грн. (платіжне доручення № 7 від 18.01.2013 р.)

Згідно з п. 1-1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Оскільки відповідач оплату боргу в сумі 7 000,00 грн. здійснив після звернення із позовом до суду, провадження у справі, в цій частині, підлягає припиненню на підставі пункту 1-1 ст. 80 ГПК України, у зв'язку з відсутністю предмету спору в цій частині позову, з віднесенням на відповідача судових витрат, оскільки спір доведений до суду з його вини.

Таким чином, сума боргу відповідача за період з березня 2012 р. по листопад 2012 р. на момент розгляду справи становить 52 020,81 грн. та підтверджується актом звірки розрахунків сторін договору від 06.02.2013 р.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 193 ГК України господарські зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Аналогічний припис містить ст. 526 ЦК України.

За договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами. (ст. 714 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Факт наявності заборгованості у розмірі 52 020,81 грн. підтверджується матеріалами справи.

На день розгляду спору відповідач оплату боргу в повному обсязі не довів, будь-яких претензій щодо надання теплової енергії позивачу не пред'явив, тому вимогу позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості у сумі 52 020,81 грн. суд визнає документально підтвердженою, нормативно обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідач доказів, які б спростовували позицію прокурора та позивача суду не надав.

З огляду на вищевикладене, позов задовольняється частково.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, п. 1-1 ст. 80, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з житлово-будівельного кооперативу № 11 заводу «Дніпроспецсталь» (69076, м. Запоріжжя, вул. Запорізького козацтва, буд. 33, кв. 46-а, код ЄДРПОУ 20519974, п/р 2600810309501 у АТ «Мета банк», МФО 313582) на користь концерну "Міські теплові мережі" (69091, місто Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137, код ЄДРПОУ 32121458, поточний рахунок зі спеціальним режимом використання № 26030301001951 в філії - Запорізьке обласне управління ПАТ "Державний ощадний банк України", МФО 313957) 52 020,81 грн. (п'ятдесят дві тисячі двадцять грн. 81 коп.) основного боргу. Видати наказ.

3. Стягнути з житлово-будівельного кооперативу № 11 заводу «Дніпроспецсталь» (69076, м. Запоріжжя, вул.. Запорізького козацтва, буд. 33, кв. 46-а, код ЄДРПОУ 20519974, р/р 2600810309501 у АТ «Мета банк», МФО 313582) в доход Державного бюджету України (одержувач: УДКСУ у м. Запоріжжі (Орджонікідзевський район, 22030001), банк одержувача: ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015, код ЄДРПОУ 38025409, № рахунку 31215206783007) 1 720,50 грн. (одну тисячу сімсот двадцять грн. 50 коп.) судового збору. Видати наказ.

4. В частині стягнення 7 000,00 грн. основного боргу провадження у справі припинити.

Суддя В.В. Носівець

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 ГПК України, 12 лютого 2013 р.