Ухвала суду № 29332990, 07.02.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"07" лютого 2013 р. м. Київ К/9991/42203/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:

Островича С.Е., Степашка О.І., Федорова М.О.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Яворівському районі Львівської області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2011 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 07 травня 2012 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Енергія-Новояворівськ" до Державної податкової інспекції у Яворівському районі Львівської області про скасування податкових повідомлень-рішень,

встановила:

Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Енергія-Новояворівськ" (далі -ТОВ НВП "Енергія-Новояворівськ") звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Яворівському районі Львівської області (далі - ДПІ у Яворівському районі) в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2011 року позов ТОВ НВП "Енергія-Новояворівськ" задоволено.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 07 травня 2012 року апеляційну скаргу ДПІ у Яворівському районі залишено без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2011 року -без змін.

Не погоджуючись з рішенням суду першої та апеляційної інстанцій ДПІ у Яворівському районі подала касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2011 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 07 травня 2012 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог ТОВ НВП "Енергія-Новояворівськ".

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

В період з 05.04.2011 року по 11.04.2011 року відповідачем проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ «НВП «Енергія-Новояворівськ»з питань правових відносин з ТОВ «Будівельна компанія «Сіті»за період з 01.12.2010 року по 31.12.2010 року, результати якої оформлені актом №444/23-2/32789941 від 13.04.2011 року.

Відповідно до висновків акту, перевіркою встановлено порушення позивачем п.п. 7.2.3, п. 7.2, п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого неправомірно включено до податкового кредиту ПДВ за грудень 2010 року на суму 1143135,00 грн., що призвело до заниження ПДВ у грудні 2010 року на суму 1105369,00 грн..

Крім цього, податковим органом встановлено порушення товариством п. 5.1, п.п. 5.2.10 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого за рахунок неправомірного включення до складу валових витрат у четвертому кварталі 2010 року прямих витрат у сумі 5715675,00 грн. та витрат на модернізацію основних фондів у сумі 1429250,00 грн., занижено податок на прибуток на загальну суму 1786213,00 грн.

На підставі акта перевірки ДПІ у Яворівському районі винесла податкове повідомлення-рішення №0000412320/0 від 20.04.2011 року, яким позивачу збільшено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 1786213,00 грн. за основним платежем та 446558 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями та податкове повідомлення-рішення №0000422320/0 від 20.04.2011 року, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 1105369,00 грн. за основним платежем та 276432,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами першої і апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 5.1 Закону №334/94-ВР визначено, що валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Порядок нарахування та сплати податку на додану вартість, а також порядок формування податкового кредиту з цього податку регулюється Законом України «Про податок на додану вартість»від 3 квітня 1997 року №168/97-ВР.

Підпунктом 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України №168/97-ВР визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.п 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України №168/97-ВР, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно п.п 7.5.2 п. 7.5. ст. 7 Закону України №168/97-ВР, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між позивачем та ТОВ «Будівельна компанія «Сіті»було укладено ряд договорів.На виконання умов вказаних вище договорів ТОВ «Будівельна компанія «Сіті»виконано роботи, за результатами виконання яких було складено акти приймання-передачі №147, №148, №149, №150, №151, №152, №153 від 31.12.2010 року.

Розрахунки між суб'єктом господарювання за отримані роботи проводились у вексельній формі: акти прийому-передачі векселів від 17.01.2011 року - прості векселі в погашення заборгованості по договорам. Сальдо розрахунків станом на 01.12.2010 року становило К-т рах. 631 -53178,00 грн.

Сума ПДВ в розмірі 1143135,00 грн. за податковими накладними включена до податкового кредиту за грудень 2010 року та відображена у реєстрі отриманих податкових накладних.

Суди попередніх інстанцій дійшли до висновку, що позивачем правомірно включено до складу валових витрат, витрати понесені на підставі спірних договорів з ТОВ «БК «Сіті» та включено відповідні суми ПДВ на підставі виписаних ТОВ «БК «Сіті»податкових накладних.

Однак, колегія суддів касаційної інстанції приходить до висновку, що судом першої та апеляційної інстанцій при винесенні рішення не в повній мірі досліджено реальність виконання господарських операцій.

Наведена неповнота встановлення обставин зі спору призвела до прийняття попередніми судовими інстанціями рішень, які не відповідають вимогам ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України щодо законності та обґрунтованості судового рішення, тоді як передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають Вищому адміністративному суду України права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями.

Під час нового розгляду суду слід врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати та перевірити всі фактичні обставини справи, витребувати та об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, встановити дійсні права і обов'язки сторін, і в залежності від встановленого правильно застосувати норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та прийняти законне і обґрунтоване рішення.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

ухвалила:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Яворівському районі Львівської області задовольнити частково.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2011 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 07 травня 2012 року -скасувати.

Справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Енергія-Новояворівськ" до Державної податкової інспекції у Яворівському районі Львівської області про скасування податкових повідомлень-рішень направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді С.Е. Острович О.І. Степашко М.О. Федоров