Ухвала суду № 29332982, 07.02.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"07" лютого 2013 р. м. Київ К/9991/39875/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

суддів: Островича С.Е., Степашка О.І., Федорова М.О.

розглянула в порядку попереднього провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Ялта Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22 вересня 2010 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 10 травня 2011 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ті Енд Ті Груп" до Державної податкової інспекції у місті Ялта Автономної Республіки Крим про скасування рішення та спонукання до виконання певних дій, -

ВСТАНОВИЛА

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ті Енд Ті Груп" (далі -ТОВ "Ті Енд Ті Груп") звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у місті Ялта Автономної Республіки Крим (далі -ДПІ у м. Ялта) в якому просить скасувати рішення та спонукати до виконання певних дій.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22 вересня 2010 року позов ТОВ "Ті Енд Ті Груп" задоволено.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 10 травня 2011 року апеляційну скаргу ДПІ у м. Ялта залишено без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22 вересня 2010 року -без змін.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями суду першої та апеляційної інстанції ДПІ у м. Ялта подала касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22 вересня 2010 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 10 травня 2011 року у та прийняти нове рішення, яким відмовити ТОВ "Ті Енд Ті Груп" у задоволенні позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

ТОВ "Ті Енд Ті Груп" 04.06.2010 року було направлено відповідачу декларацію з ПДВ за травень 2010 рік (вх. №84657), яка отримана останнім 08.06.2010 року.

ДПІ у м. Ялта направила позивачу повідомлення (вих. №12737/10/15-2 від 16.06.2010 року) про те, що надана ним декларація з ПДВ за травень 2010 року не визнана податковою звітністю, у зв'язку з тим, що подана декларація з ПДВ за травень 2010 року підписана ОСОБА_2, підпис якого не відповідає підпису в обліковій справі платника. Позивачу рекомендовано надати декларацію з ПДВ за травень 2010 року до ДПІ у м. Ялта, оформлену у відповідності до загальних вимог.

ДПІ у м. Ялта 30.06.2010 року проведено невиїзну документальну перевірку з питання ненадання податкової декларації з ПДВ за травень 2010 року, якою встановлено порушення п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами», а саме не подання позивачем декларації з ПДВ за травень 2010 року. За результатами перевірки складений акт №2889/15-2/23219161 від 30.06.2010 року.

На підставі акту перевірки відповідно до п.п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4, п.п. 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами»ДПІ у м. Ялта прийняте податкове повідомлення-рішення №0002031502/0 від 08.07.2010 року про визначення суми податкового зобов'язання за штрафними санкціями з ПДВ у розмірі 170,00 грн.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія судців Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно пп. 4.1.2 п.4.1 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-ІІІ від 21.12.200 року прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом.

Податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків.

Пунктом 4.2. Наказу Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року №166 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 9 липня 1997 року за №250/2054 "Про затвердження форми податкової декларації та порядку її заповнення і подання" із змінами і доповненнями передбачено, що у складі декларації повинні подаватися всі необхідні додатки до декларації, подання яких передбачено цим Порядком, у тому числі розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та додаток 2 до податкової декларації з податку на додану вартість (скороченої)/(переробного підприємства) /(спеціальної)). У разі подання уточнюючих розрахунків, у яких проводиться коригування податкових зобов'язань та/або податкового кредиту, такі самі розшифровки подаються на суму уточнення, а також: у разі наявності експортних операцій - оригінали п'ятого основного аркуша (примірника декларанта) вантажної митної декларації (оригінали аркушів ВМД нової форми МД-2 з позначенням "3/8").

Відповідно до Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" підставами невизнання податкової звітності податковою декларацією є: не зазначення обов'язкових реквізитів, не підписання відповідними посадовими особами, не скріплення печаткою платника податків.

Судами попередніх інстанцій вірно зазначено, що ці підстави є вичерпними та не підлягають розширеному тлумаченню. У цьому Законі не передбачені така підстава для невизнання податковою звітністю податкову декларацію, як відсутність необхідних додатків, у даному випадку: оригіналів п'ятого основного аркуша (примірника декларанта) вантажної митної декларації.

Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що декларація з ПДВ позивача за травень 2010 року містить підпис керівника підприємства ОСОБА_2, що свідчить про те, що зазначена декларація не мала порушень в її заповненні

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що відповідачем неправомірно визнано декларацію позивача з ПДВ за травень 2010 року такою, що не подана.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення суду першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Ялта Автономної Республіки Крим залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22 вересня 2010 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 10 травня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді С.Е. Острович О.І. Степашко М.О. Федоров