Ухвала суду № 29332437, 28.01.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"28" січня 2013 р. м. Київ К-24684/10

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддів Ланченко Л.В.

Нечитайла О.М.

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Одесі

на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 16.03.2009

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2010

у справі № 2-а-6008/09/1570

за позовом Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Одесі

до Закритого акціонерного товариства "Одеський коньячний завод"

про продовження строків арешту активів платника податків, -

ВСТАНОВИВ:

СДПІ по роботі з великими платниками податків у м.Одесі звернулася до суду з поданням про продовження строку дії арешту активів ЗАТ «Одеський коньячний завод»на шість календарних місяців або до фактичного усунення перешкод щодо реалізації повноважень СДПІ по роботі з великими платниками податків у м.Одесі з проведення виїзної документальної планової перевірки ЗАТ «Одеський коньячний завод»згідно із розпорядженням СДПІ по роботі з великими платниками податків у м.Одесі «Про проведення планової виїзної документальної перевірки ЗАТ «Одеський коньячний завод»код ЄДРПОУ 00412056»від 10.02.2009 № 24-р, про що прийнято відповідне рішення протягом 48 годин від моменту отримання даного подання.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 16.03.2009, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2010, у задоволенні позову відмовлено у повному обсязі.

СДПІ по роботі з великими платниками податків у м.Одесі подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову. Посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права: п.п. 9.1.1, п.п. «г»п.п. 9.1.2 п. 9.1. ст.. 9 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 № 2181-ІІІ, ст.ст. 60, 70 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Підпунктом 9.1.1. ст. 9 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 № 2181-ІІІ, що діяв на час виникнення спірних відносин, передбачено, що адміністративний арешт активів платника податків є виключним способом забезпечення можливості погашення його податкового боргу.

Тобто, застосування адміністративного арешту активів платника податків можливе лише за умови наявності у платника податку податкового боргу, доведення з існування якого покладається на податковий орган, який просить застосувати такий арешт, а також за наявності будь-якої з обставин, визначених у п.п. «а»- «е»п.п. 9.1.1. ст. 9 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 № 2181-ІІІ.

Відповідно до абз. 2 п.п. 9.3.3 п. 9.3 ст. 9 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»керівник відповідного податкового органу (його заступник) має право звернутися до суду з поданням про продовження строку арешту активів платника податків за наявності достатніх підстав вважати, що звільнення активів з-під адміністративного арешту може загрожувати їх зникненням або знищенням, а суд повинен прийняти відповідне рішення протягом 48 годин від моменту отримання зазначеного звернення.

Необхідність продовження адміністративного арешту активів податкова інспекція обґрунтувала наявністю обставин, передбачених п.п. «г»п.п.9.1.2 п. 9.1 ст. 9 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ, -не допуск посадових осіб податкового органу до проведення перевірки за наявності законних підстав для її проведення та ненадання документів для проведення перевірки.

Втім, таких підстав судами попередніх інстанцій в результаті ретельного дослідження обставин, якими податковим органом обґрунтовано вимоги про продовження адміністративного арешту активів, встановлено не було.

Натомість, у результаті безпосереднього дослідження доказів, зокрема журналу проведення перевірок та журналу пропуску на територію підприємства, пояснення свідка -головного бухгалтера підприємства встановлено, що з дня початку перевірки та продовж всього періоду, особи, які здійснювали перевірку, допускалися на територію підприємства для проведення планової виїзної документальної перевірки. Також судами встановлено, що податковим органом запитувався у позивача документ -реєстр кореспонденції рахунків бухгалтерського обліку та показників валових доходів та валових витрат з розшифровкою зазначених показників, який не є первинним документом у розумінні ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 № 996-ХІV, не є звітністю про фінансово-господарську діяльність, які зобов'язаний вести та зберігати платник податків, зборів (обов'язкових платежів), тощо.

Також судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем на численні запити податкового органу надавалися документи, але не у повному обсязі з письмовими завіряннями про надання їх в ході перевірки через неможливість одразу надати їх через велику кількість. При цьому суди правильно вказали на те, що ненадання документів у повному обсязі на запит податкового органу у даному випадку не може розглядатися як підстава для продовження адміністративного арешту активів з огляду на встановлену судами обставину щодо закінчення проведення перевірки з ініціативи податкового органу достроково - до встановленого у розпорядженні строку для її проведення.

Крім того, судами встановлено обставину щодо відсутності у поданні податкового органу відомостей про підстави, за яких податковий орган вважав, що звільнення активів з-під адміністративного арешту може загрожувати їх зникненням або знищенням, що також виключає підстави для задоволення подання про продовження терміну арешту активів.

Враховуючи наведене, касаційна скарга залишається без задоволення, а законні та обґрунтовані судові рішення -без змін.

Керуючись ст. ст. 220, 2201, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Одесі залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 16.03.2009 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2010 -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою про перегляд даної ухвали, поданою через Вищий адміністративний суд України у порядку, встановленому статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук

Судді Л.В. Ланченко

О.М. Нечитайло