Постанова № 29331922, 15.10.2012, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2012 року 2а-3165/12/1070

м. Київ

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючий - суддя Журавель В.О., при секретарі судового засідання Маслакова І.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи за позовом Васильківського міжрайонного прокурора Київської області в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України у м. Василькові та Васильківському районі Київської області до Відкритого акціонерного товариства «Промислово-будівельна група «Антарес» про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся Васильківський міжрайонний прокурор Київської області в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України у м. Василькові та Васильківському Київської області (далі-позивач) з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Промислово-будівельна група «Антарес» (далі-відповідач) про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій в сумі 159186,68 грн. ( з урахування клопотання про зменшення позовних вимог від 25.07.2012).

Ухвалою судді Київського окружного адміністративного суду від 27.01.2012 провадження у цій справі відкрито, а ухвалою цього суду від 23.02.2012 закрито провадження у справі у зв'язку з тим, що позовні вимоги підлягають розгляду господарським судом у справі про банкрутство відповідача.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, Управлінням Пенсійного фонду України у м. Василькові та Васильківському районі Київської області подано на неї апеляційну скаргу. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 30.05.2012 апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м. Василькові та Васильківському районі Київської області задоволено, ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 23.02.2012 про закриття провадження у адміністративній справі скасовано, а справу направлено для продовження її розгляду до Київського окружного адміністративного суду, де їй присвоєно номер № 2а-3165/12/1070.

Ухвалою судді Київського окружного адміністративного суду від 09.07.2012 справу прийнято до свого провадження.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за відповідачем утворився борг з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 1 та списком № 2. Посилаючись на норми Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", «Про пенсійне забезпечення» пункт 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, позивач просить суд стягнути суму заборгованості з відповідача. При цьому позивач зменшив позовні вимоги і заявляє їх лише за період виникнення поточної заборгованості після уведення мораторію господарським судом.

Територіальні органи Пенсійного фонду України в силу закону здійснюють функції з контролю за правильністю, повнотою нарахування і своєчасністю сплати страхувальниками внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а також стягнення заборгованості за страховими внесками, тому позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача сум вказаної заборгованості.

Право звертатись до суду із заявами про захист прав і законних інтересів держави законом надано також прокурору. Виявивши порушення інтересів держави, прокурор звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача сум вказаної заборгованості.

Сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду.

Позивач у судове засідання не прибув, надіслав заяву, в якій просив справу розглядати без його участі, позовні вимоги підтримав повністю. Додатково зазначив, що всім особам, вказаним у розрахунках, пенсії призначено відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про пенсійне забезпечення». Дані пенсії призначено після 2004 року.

Відповідач проти задоволення адміністративного позову заперечував. В обґрунтування своєї позиції 10.09.2011 надав суду письмові заперечення, в яких зазначив, що позовні вимоги в частині заборгованості за списком № 2 за січень-червень 2011 року на суму 84409,31 грн., слід залишити без розгляду, у зв'язку з пропуском строку позовної давності щодо звернення до суду. Що стосується позовних вимог в частині заборгованості за списком № 1 та № 2 за період з липня по листопад 2011 року, на суму 84409,31 грн., то відповідач вважає, що адміністративний позов в цій частині підлягає частковому задоволенню, оскільки 9 осіб, які перебувають на обліку у позивача мають право на отримання пенсії згідно з ст.100 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а не ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», оскільки вони набули повний стаж на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці, необхідний для пільгової пенсії до 01 січня 1992 року, і тому відповідач не повинен їх відшкодовувати.

Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку доказам, суд встановив наступні обставини справи та правовідносини, що склались між сторонами.

Відкрите акціонерне товариство «Промислово-будівельна група «Антарес» є юридичною особою, зареєстрованою виконавчим комітетом Васильківської міської ради Київської області, ідентифікаційний код 14314274, як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування зареєстрований в Управління Пенсійного фонду України в м. Василькові та Васильківському районі.

Рішенням загальних зборів акціонерів від 27.04.2012 року ВАТ «Промислово-будівельна група «Антарес» перейменовано на Публічне акціонерне товариство «Промислово-будівельна група «Антарес». Державну реєстрацію змін до установчих документів проведено 14.05.2012 року, запис № 13561050018000097.

Відповідно до довідки, поданої позивачем, за відповідачем утворилась заборгованість з відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за списком № 1 за жовтень-листопад 2011 року стосовно наступних осіб: ОСОБА_1, та списком № 2 за січень-листопад 2011 року стосовно наступних осіб: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, які працювали на підприємстві відповідача та перебувають на обліку в органах Пенсійного фонду, сума становить 159186,68 грн.

Позивачем на адресу відповідача направлялись розрахунки за 2011 рік фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій цим особам, які було отримано, але не сплачено відповідачем добровільно.

В обґрунтування позовних вимог позивач надав довідки про характер роботи для призначення пенсії на пільгових умовах по списку № 2 ОСОБА_20, ОСОБА_14, ОСОБА_21, ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_19, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_22, ОСОБА_13, ОСОБА_12, ОСОБА_18, ОСОБА_16, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_2, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_17, по списку № 1 ОСОБА_1

Відповідно до протоколів та розпоряджень умовами призначення пільгових пенсій зазначеним у позові особам є робота за списком № 1 та списком № 2.

Згідно з постановами Київського окружного адміністративного суду від 30.08.2012 у справі № 2а-3885/12/1070, від 12.04.2010 у справі № 2а-132/10/1070, від 06.07.2010 у справі № 2а-5009/12/1070, від 04.10.2010 у справі № 2а-958/10/1070, позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України у м. Василькові та Васильківському районі Київської області до Відкритого акціонерного товариства «Промислово-будівельна група «Антарес» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_10, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_9, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_23, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_24, ОСОБА_17 задоволено.

Наявність заборгованості у розмірі 159186,68 грн. відповідачем у добровільному порядку не сплачено.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Пунктом «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ встановлено, зокрема, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування визначались Законом України від 09.07.2003 № 1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон України від 09.07.2003 № 1058-ІV), зокрема: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; платники страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками тощо.

Крім того, правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначаються Законом України від 08.07.2010 № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Відповідно до статті 1 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Пунктом 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України від 09.07.2003 №1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Коло осіб, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, незалежно від місця останньої роботи, визначено, зокрема підпунктами "б"- "з" частини першої статті 13 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення".

Проте, до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди підпунктом 1 пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України від 09.07.2003 №1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що вказаним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України від 05.11.1991 № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (статті 27 та 28). При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Порядок відшкодування страхувальниками витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених на пільгових умовах, визначено Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного Фонду України, затвердженою постановою Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1.

Відповідно до приписів пункту 6.4 вказаної Інструкції Пенсійний фонд щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, які надсилає підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій, визначає розмір сум до відшкодування на поточний рік.

Підприємства відповідно до вимог пункту 6.8 Інструкції щомісяця до 25-го числа повинні вносити до Пенсійного фонду України зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Згідно із пунктом 1 статті 1 та пунктом 1 статті 2 Закону України від 26.06.1997 №400/97-ВР "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" для суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднань, бюджетних, громадських та інших установ та організацій, об'єднань громадян та інших юридичних осіб, а також фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"- "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

З огляду на викладене, витрати на виплату і доставку пільгових пенсій, які відповідач відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" зобов'язаний відшкодовувати Пенсійному фонду, у розумінні цього Закону вважаються внесками на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Статтями 14, 15 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зокрема, роботодавці -підприємства, установи та організації, створені відповідно до законодавства України.

Відповідно до частини другої статті 6 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", частини шостої статті 20 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхувальники зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 60 КАС України у випадках, встановлених законом, уповноважений Верховної Ради України з прав людини, прокурор, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до адміністративного суду із адміністративними позовами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб і брати участь у цих справах. Прокурор здійснює в суді представництво інтересів громадянина або держави в порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами, і може здійснювати представництво на будь-якій стадії адміністративного процесу.

Згідно із ст. 35 Закону України „Про прокуратуру" від 05.11.1991 №1789-XII прокурор може вступити у справу в будь-якій стадії процесу, якщо цього вимагає захист конституційних прав громадян, інтересів держави та суспільства, і зобов'язаний своєчасно вжити передбачених законом заходів до усунення порушень закону, хоч би від кого вони виходили. Прокурор має рівні права з іншими учасниками судового засідання. Обсяг і межі повноважень прокурора, який бере участь у судовому процесі, визначаються цим Законом та процесуальним законодавством України.

Відповідно до статті 361 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 № 1789-XII прокурор здійснює представництво інтересів держави у суді, тобто, вчиняє від імені держави процесуальні та інші дії, спрямовані на захист інтересів держави. Підставою для представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Судом встановлено, що згідно з вищевказаними постановами Київського окружного адміністративного суду, а також вищевказаними ухвалами Київського апеляційного адміністративного суду, позовні вимоги цього ж позивача до цього ж відповідача про стягнення заборгованості з тих же підстав, але за інший період, з відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій тим самим особам, задоволено.

Таким чином, правомірність обґрунтованість стягнення коштів з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій вказаним особам у відповідності з ч.1 ст.72 та ч.2 ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді цієї справи не доказуються.

З урахуванням наведеного суд вважає, що наявність підстав для стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій вищевказаним особам вже встановлено вказаними судовими рішеннями і не потребують доказуванню у цій справі.

На день судового розгляду відповідач суму заборгованості не сплатив.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному досліджені (ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України). З огляду на викладене суд вважає вимоги органу Пенсійного фонду України обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до частини четвертої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідач не стягуються.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Промислово-будівельна група «Антарес» (08600, Київська область, м. Васильків, вул. Соборна, буд. 72, ідентифікаційний код 14314274) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Василькові та Васильківському районі Київської області заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій у розмірі 159186 (сто п'ятдесят дев'ять тисяч сто вісімдесят шість) грн. 68 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Журавель В.О.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 15 жовтня 2012 р.