Постанова № 29331691, 06.02.2013, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а/1770/4226/2012

06 лютого 2013 року 16год. 35хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Щербакова В. В. за участю секретаря судового засідання Таргоній А.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Афонін В.Г., Терещенко О.М.

відповідача: представник Столярець І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариство з обмеженою відповідальністю "РЗВА-Електрик" до Державна податкова інспекція у місті Рівному Рівненської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ВСТАНОВИВ:

Позивач -Товариство з обмеженою відповідальністю "РЗВА-Еелектрик" звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у місті Рівному Рівненської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000151544 від 19.07.2012 року, згідно якого встановлено завищення позивачем суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 371872,00 грн., та внаслідок чого нараховано штрафні (фінансові) санкції (штраф) в сумі 185936,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначили, що вищевказане податкове повідомлення-рішення було винесене за результатами проведеної відповідачем документальної позапланової виїзної перевірки правомірності нарахування ТзОВ "РЗВА-Електрик" (код ЄДРПОУ 34704105) бюджетного відшкодування податку на додану вартість задекларованого до відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних звітних періодів по декларації з ПДВ за квітень 2012 року, за результатами якої складено акт № 230/15-300/34704105 від 10.07.2012 року.

Також вказали, що не погоджуються з висновками акту перевірки та вищевказаним завищенням суми бюджетного відшкодування, оскільки позивач мав право віднести до податкового кредиту суми ПДВ, сплачені при ввезенні товару на митну територію України в митному режимі реімпорту, оскільки таке ввезення було оформлене належним чином, за наявності ВМД №204050001/2012/004245 від 18.04.2012р., а також товар в подальшому використаний в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності Товариства. Представники позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили позовні вимоги задовольнити повністю.

Представник відповідача висловив думку про необґрунтованість позовних вимог, що висвітлена в письмових запереченнях ДПІ у м. Рівному Рівненської області ДПС на адміністративний позов. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що представниками ДПІ м. Рівне проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ТзОВ "РЗВА-Електрик" (код ЄДРПОУ 34704105) бюджетного відшкодування податку на додану вартість задекларованого до відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних звітних періодів по декларації з ПДВ за квітень 2012 року, за результатами якої складено акт № 230/15-300/34704105 від 10.07.2012 року .

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.07.2012року №0000151544, згідно якого:

- встановлено завищення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 371872грн., внаслідок чого нараховано штрафні(фінансові) санкції в сумі 185936грн.

Рішенням ДПС у Рівненській області про результати розгляду скарги від 20.09.2012 року №18726/10-210/260 скаргу позивача залишено без задоволення, вищевказане податкове-повідомлення рішення без змін.

Рішенням ДПА України про результати розгляду повторної скарги від 22.10.2012 року №4047/0/61-12/10-2115 скаргу позивача залишено без задоволення, вищевказане податкове-повідомлення рішення без змін.

Суд вважає, вищевказане податкове повідомлення рішення відповідача від 19.07.2012року №0000151544 протиправним, та яке підлягає скасуванню з огляду на наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем укладено зовнішньоекономічний контракт №ВЭД-12-02/ВС-И від 14,02.2012р., відповідно до умов якого Продавець ТОВ "РЗВА-ЕЛЕКТРИК", м. Рівне, Україна) зобов'язаний поставити, а Покупець ЗАТ "Високовольтний союз", м. Єкатеринбург, Росія) прийняти та оплатити товар - обладнання для перетворення та розподілу електричної енергії, запасні частини та комплектуючі до нього, зазначені в Специфікаціях на кожну партію продукції, які є невід'ємною частиною Контракту.

На виконання умов зовнішньоекономічного контракту №ВЄД-12-02/ВС-И від 14.02.2012р. позивач поставив в квітні 2012 року на ЗАТ «Високовольтний Союз» (Росія) наступну продукцію: комплектні-розподільчі пристрої на напругу 35В серії КУ35С: шафа КРУ серії КУ35С типу ШВВ-35-31,5-03-630 УЗ -1 шт., зав. код 1005, зав. №20; шафа КРУ серії КУ35С типу ІІІВВ-35-31,5-03-630 УЗ - 1 шт., зав. код 1007, зав. №22; шафа КРУ серії КУ35С типу ШВВ-35-31,5-33-1250 УЗ - 1 шт. зав. код 1009, зав. №24; шафа КРУ серії КУ35С типу ШВВ-35-31,5-33-1250 УЗ - 1 шт., зав. код 1010. зав. №25; шафа КРУ серії КУ35С типу ШВВ-35-31.5,- 103-630 УЗ - 1 шт., зав. код 1011. зав. №26; шафа КРУ серії КУ35С типу ШВВ-35-31,5-103-630 УЗ - 1 шт., зав. код 1012, зав. №27 згідно ВМД №204050001/2012/003569 від 03.04.2012р. (тип декларації ЕК 10, характер угоди 41, умови поставки DDU RU Подгорное). Згідно штампу Рівненської митниці, задекларовані товари були вивезені за межі митної території України 05.04.2012р. в повному обсязі.

Відповідно до висновку експерта Смоленської торгово-промислової палати №126/2 від 11.04.2012 року, а також довідки про дорожньо-транспортну пригоду б/н від 05.04.2012 року було встановлено факт ДТП. Відповідно до вищевказаного висновку експерта Смоленської торгово-промислової палати, під час руху 05.04.2012 року, близько 22 год 50 хв. відбулося зіткнення автопоїзда: у складі автомобіля Renault Магнум, з причіпом держ знак НОМЕР_1, автомобіль/тягач держномер НОМЕР_4, що належить приватному підприємцю ОСОБА_5, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_2, з автомобілем МАН 18.480 держномер Р363КУ67, причіп держномер АВ 272167, що належить ТОВ "Норли", м. Вязьма, Смоленська обл.

В результаті зіткнення обидва автопоїзди отримали механічні пошкодження, що викладені в додатку до висновку експерта Смоленської ТПП, а саме: отримано механічні пошкодження упаковки та обшивки вантажу, а також можливі приховані пошкодження особливо точних частин та механізмів, які можуть бути встановлені виключно у заводських умовах завода-виробника (ТОВ "РЗВА-Електрик"), на спеціальному обладнанні, за спеціальною методикою заводу у встановленому порядку.

У зв'язку з вищевикладеними обставинами Позивачем було укладено з ЗАТ "Високовольтний союз" додаткову угоду №1 від 09.04.2012 року до Контракту №ВЄД-12-02/ВС-И від 14.02.2012р., відповідно до якої сторони дійшли згоди здійснити повернення партії товару згідно специфікації №5 від 22.03.2012 року, відвантаженого 03.04.2012 року згідно рахунку-фактури №РЕ-031/12 від 02.04.2012 року на суму 6864510,00 рублів РФ, у зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою на умовах FCA - м. Вязьма, згідно Інкотермс-2000.

Повернення продукції згідно додаткової угоди №1 від 09.04.2012 року до Контракту №ВЄД-12-02/ВС-И від 14.02.2012р. було оформлено в митному режимі реімпорту, про що свідчить ВМД №204050001/2012/004245 (літ. код "ІМ", код митного режиму "41"). Згідно зазначеної ВМД поставлялися ті ж товари, що й було експортовано за ВМД №204050001/2012/003569 від 03.04.2012р. Під час реімпорту товарів Позивачем було сплачено на Рівненській митниці ПДВ у сумі 371 872, 40 грн.

Таким чином, позивачем було віднесено суму податку у розмірі 371 872, 40 грн. до податкового кредиту та заявлено відповідну суму до бюджетного відшкодування за квітень 2012 року.

Відповідач в обґрунтування своїх заперечень проти позову пояснив, що оскільки комплектно-розподільчі пристрої ТОВ "РЗВА-ЕЛЕКТРИК" є товаром виробництва ТОВ "РЗВА-ЕЛЕКТРИК" операція по ввезенню згідно ВМД 204050001/2012/004245 від 18.04.2012 року не є придбанням, а тимчасовим ввезенням товарів, які в подальшому реалізовано на експорт за межі митних кордонів України на що оформлена ВМД №204050001/2012/2012/004653 від 25.04.2012 року, оскільки товари не придбано, а тимчасово ввезено, то права на податковий кредит не виникає.

З висновком податкового органу суд не погоджується виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 204 Митного кодексу, що діяв на момент виникнення спірних правовідносин тимчасове ввезення (вивезення) - митний режим, відповідно до якого товари можуть ввозитися на митну територію України чи вивозитися за межі митної території України з обов'язковим наступним поверненням цих товарів без будь-яких змін, крім природного зношення чи втрат за нормальних умов транспортування.

Як зазначалось вище, оскільки транспортний засіб на якому поставлялася продукція за ВМД №204050001/2012/003569 від 03.04.2012р. потрапив у ДТП, а продукція зазнала механічних пошкоджень, що відповідно до висновку експерта Смоленської ТПП не могли бути виявлені інакше як на території заводу-виробника, товар зазнав змін та не може розглядатися як товар що відповідно до ст. 204 Митного кодексу України підлягає оформленню у митному режимі тимчасового ввезення (вивезення).

При цьому, зазначене повернення було оформлено у митному режимі реімпорту, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією ВМД №204050001/2012/004245 від 18.04.2012 року (літ. код "ІМ", код митного режиму "41").

Згідно ст. 191 Митного кодексу України товари можуть переміщуватися через митний кордон України у митному режимі реімпорту якщо вони, серед іншого, ввозяться у тому ж стані, в якому вони перебували на момент вивезення (експорту), крім змін внаслідок природного зношення або втрат за нормальних умов транспортування та зберігання, а також інших випадків, що визначаються Кабінетом Міністрів України.

Так, Постановою КМ України від 12.12.2002 року №1881 установлено, що режим реімпорту може застосовуватися, серед іншого, до товарів, стан яких змінився внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили, за умови підтвердження факту аварії або дії обставин непереборної сили в установленому Міністерством фінансів порядку.

Таким чином, до митного режиму реімпорту було віднесено товари, що переміщувалися через митний кордон України, стан яких змінився внаслідок аварії. Підтвердженням віднесення до митного режиму реімпорту є зазначення у графі 1 "Декларація" ВМД №204050001/2012/004245 літерного коду "ІМ" та коду митного режиму "41", відповідно до Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації, що затверджена Наказом Державної митної служби від 09.07.1997 року №307, в редакції чинній на час виникнення правовідносин.

Податковим органом на стор. 11 акту перевірки помилково зазначено "тип декларації ІМ40", у зв'язку з чим останній дійшов хибного висновку, що потягло за собою порушення законних прав Позивача. У своєму висновку податковий орган стверджує, що оскільки товари не придбано, а тимчасово ввезено, то права на податковий кредит не виникає.

Отже, суд погоджується з твердженнями Позивача, що товар, який був переміщений через митний кордон за ВМД № 204050001/2012/004245 був поміщений в митний режим реімпорту (літ. код "ІМ", код митного режиму "41"), а не тимчасового ввезення (літ. код "ІМ", код митного режиму "31"), як помилково зазначено в акті перевірки.

Відповідно до ст. 185 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є операції платників податку, у тому числі, з ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту (далі-імпорт).

Таким чином, суд дійшов висновку, що з метою оподаткування податком на додану вартість відповідно до ст. 185 ПК України, операції з реімпорту прирівнено до операцій з імпорту.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.

Отже, суд також не знайшов порушень п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, згідно якого податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, оскільки товар було повернено в митному режимі реімпорту, а не тимчасового ввезення, що відповідно до ст. 185 ПК України належить до операцій, що є об'єктом оподаткування податком на додану вартість.

Зі змісту ст. 198 Податкового кодексу України слідує, що в разі імпорту товарів на митну територію України документом, що підтверджує право на отримання податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена у відповідності до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку на додану вартість.

Наявність у позивача відповідної митної декларації із зазначених сплачених сум податку на додану вартість підтверджується матеріалами справи.

Судом також встановлено, що документи, які засвідчують використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника повернутого товару наявні в достатній кількості, зокрема додаткові угоди до контракту з доповненнями та специфікаціями, митні декларації.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 371 872 грн. через порушення позивачем п. 198.3 ст. 198, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України є протиправним, а відтак позовні вимоги підлягають до задоволення в повному обсязі.

Судовий збір відповідно до ст. 94 КАС України присуджується на користь позивача.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ м. Рівне Рівненської області ДПС №0000151544 від 19.07.2012 року.

Присудити на користь позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "РЗВА-Електрик" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 2146грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Щербаков В. В.