Постанова № 29331071, 05.02.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 лютого 2013 р. (10:16год.) Справа №2а-10059/12/0170/9

Окружний адміністративний суд АР Крим у складі колегії суддів: головуючого судді Гаманка Є.О., суддів Дудіна С. О., Циганової Г.Ю. при секретарі Сироватському М.С., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецпромрезерв"

до Державної податкової служби України; Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби

про визнання протиправними дій та спонукання до виконання певних дій.

Представники сторін:

представник позивача - Горохова А.К., довіреність № б.н. від 04.01.13р.;

представник відповідача (Державної податкової служби України) - Терещенко І.С., довіреність № 10-1417/796 від 21.02.12р.;

представник відповідача (Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби) - Жукова О.М., довіреність № 55/10-0 від 31.07.12р.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецпромрезерв" звернулося до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовною заявою, в якій просить визнати протиправними дії Державної податкової служби України з неприйняття як податкового звіту декларації ТОВ "Спецпромрезерв" з податку на додану вартість за липень 2012р. та зобов'язати Державну податкову інспекцію у м. Сімферополі АР Крим ДПС відобразити показники декларації ТОВ "Спецпромрезерв" з податку на додану вартість за липень 2012р. в картці особового рахунку з податку на додану вартість.

Позов мотивовано безпідставністю відмови податкового органу у прийнятті документів податкової звітності.

У судовому засіданні, що відбулося 05.02.13р., представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Також представником позивача було надано клопотання про встановлення судового контролю на підставі ст. 267 КАС України за виконанням судового рішення, відповідно до якого позивач просить суд зобов'язати ДПІ в м. Сімферополі АР Крим ДПС надати звіт про виконання судового рішення, а також, у випадку ненадання зазначеного звіту, вирішити питання щодо накладення штрафу на винну посадову особу, яка відповідальна за виконання постанови суду.

Представники відповідачів надали суду письмові заперечення на позов, у яких просили суд у задоволенні позову відмовити посилаючись на те, що Наказом Державної податкової адміністрації України від 31.12.2009р. №827 "Про затвердження Методичний рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України" передбачено право органів державної податкової служби не визнавати податкову звітність, яка не відповідає вимогам Податкового кодексу України.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін суд, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецпромрезерв" на підставі укладеного між ним та Державною податковою інспекцією у м. Сімферополі АР Крим ДПС договору №040120121 про визнання електронних документів від 10.01.2012 р. направило 17.08.2012р. до податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2012р. з додатками до неї, у прийнятті яких було відмовлено через те, що позивач не був платником ПДВ в період липень 2012 року, оскільки свідоцтво платника податку на додану вартість позивача було анульовано 08.10.2009р. (а.с. 7-21).

Вищенаведені обставини стали підставою для звернення позивача до суду з цим позовом.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу власних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії) : на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Розглянувши матеріали справи суд вважає за необхідне адміністративний позов задовольнити з наступних підстав.

Згідно із п. 46.1. ст. 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до пункту 4.1 Методичних рекомендацій щодо приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України, затверджених Наказом Державної податкової служби України від 14 червня 2012 року N 516 (надалі - Методичні рекомендації), податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом, у випадках, визначених Кодексом) контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків, у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною.

Платниками податків відповідно до п. 15.1. ст. 15 Податкового кодексу України визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно п.п. 16.1.2., 16.1.3 п. 16.1. ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно п. 48.1 ст. 48 Податкового кодексу України податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання.

Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору, а саме відображати інформацію, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків (п.48.2 ст. 48 Податкового кодексу України).

Згідно п. 48.3 ст. 48 Податкового кодексу України податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Відповідно до п.п. 48.5.1. п. 48.5 ст. 48 Податкового кодексу України податкова декларація повинна бути підписана: керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до органу державної податкової служби. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником. Достатнім підтвердженням справжності документа податкової звітності є наявність оригіналу підпису уповноваженої особи на документі у паперовій формі або наявність в електронному документі електронного цифрового підпису платника податку.

Аналогічні положення закріплені в пункті 4.3 Методичних рекомендацій.

Порядком заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженим наказом Міністерства фінансів України № 1492 від 25.11.2011 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 20.12.2011 року за № 1490/20228, затверджені форма та порядок заповнення і подання податкової звітності з ПДВ (далі - Порядок № 1492).

Надана позивачем декларація із ПДВ за липень 2012 року з додатками та реєстром виданих та отриманих податкових накладних, копії яких наявні в матеріалах справи, не містять будь-яких порушень наведених вище норм законодавства (а.с. 8-14).

Декларація подається платником у визначений у пункті 5 розділу II Порядку № 1492 строк до підрозділу органу державної податкової служби, яким здійснюється приймання податкової звітності, за формою, встановленою на дату подання.

Відповідно до п. 49.1. ст.49 ПК України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Пунктом 49.8. ст. 49 Податкового кодексу України встановлено, що прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Згідно п. 49.9. ст. 49 Податкового кодексу України за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання органом державної податкової служби.

Відповідно до п. 49.11 ст. 49 Податкового кодексу України у разі подання платником податків до органу державної податкової служби податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий орган державної податкової служби зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.

Відповідно до п.4 Розділу Ш Порядку №1492 податкова звітність у паперовій формі подається на аркушах А4, в електронній формі - згідно з порядком підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку.

Договір про визнання електронних документів надається до органу ДПС за місцем реєстрації платника податків.

Квитанція про одержання податкового документа в електронному вигляді (далі - перша квитанція) - електронний документ, що формується програмним забезпеченням органів ДПС та засвідчує факт і час одержання податкового документа в електронному вигляді (Наказ Державної податкової служби України від 14 червня 2012 року N 516 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України").

Відповідно п. 9 підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України тимчасово, до розробки та впровадження в дію автоматизованої системи "Єдине вікно подання електронної звітності" відповідно до пункту 49.17 статті 49 цього Кодексу, діє Порядок з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затверджений наказом Державної податкової адміністрації України від 10 квітня 2008 року № 233 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 16 квітня 2008 року за № 320/15011.

Крім того, пунктом 4.23 методичних рекомендацій також передбачено, що податкова звітність складається та надсилається до ЦОЕЗ в електронному вигляді з накладанням ЕЦП засобами телекомунікаційного зв'язку без додання роздрукованих оригіналів на паперових носіях відповідно до наказу ДПА України від 10.04.2008 N 233 "Про подання електронної податкової звітності".

Згідно із Наказом Державної податкової адміністрації України від 10 квітня 2008 року № 233, зареєстрованим Міністерством юстиції України 16 квітня 2008 р. за № 320/15011 "Про подання електронної податкової звітності", а саме п. 7.4, перша квитанція є підтвердженням платнику податків передачі його податкових документів в електронному вигляді до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку. Ця квитанція надсилається органами ДПС на електронну адресу платника податків, з якої було надіслано податкову звітність. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС. Якщо на електронну адресу платника податків не надійшла перша квитанція, то податковий документ вважається неодержаним.

Згідно п.7.5 ст.7 Наказу № 233, підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних ДПС є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.

Суд зазначає, що відповідно до п. 183.12 Податкового кодексу України реєстр платників податку на додану вартість веде центральний орган державної податкової служби.

Пунктом 2.4. розділу ІІ Положення про реєстрацію платників податків на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 07.11.2011 №1394, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.11.2011 р. за N 1369/20107, встановлено, що з числа обов'язків щодо ведення Реєстру центральний орган державної податкової служби здійснює:

- розробку організаційних та методологічних принципів ведення Реєстру;

- організацію реєстрації платників ПДВ;

- присвоєння платникам ПДВ індивідуальних податкових номерів;

- формування номерів свідоцтв про реєстрацію платників ПДВ;

- розробку технології та програмно-технічних засобів ведення Реєстру;

- виконання функцій адміністратора бази даних Реєстру (накопичення, аналіз даних, що надходять з регіональних податкових органів, контроль за достовірністю та актуалізацією даних, зберіганням, захистом їх, контроль за правом доступу тощо);

- автоматизоване ведення бази Реєстру;

- розробку нормативних документів на створення, ведення та користування даними Реєстру;

- оприлюднення даних з Реєстру.

Таким чином, до обов'язків ДПС України входить автоматизоване ведення бази Реєстру, а до обов'язків ДПІ у м. Сімферополі АРК ДПС безпосередньо прийом декларацій.

Отже, до повноважень ДПС України, як до суб'єкта владних повноважень, не віднесено прийняття рішень щодо неприйняття або прийняття податкових декларацій платників податків.

Судом встановлено, що відмову в прийнятті податкової декларації ТОВ "Спецпромрезерв" з ПДВ за липень 2012 року, було направлено саме ДПС України, проте, ані Податковим кодексом, ані Наказом ДПА України № 233 від 10.04.2008 року не визначено в процедурі прийняття електронної звітності можливість прийняття вказаних рішень ДПС України, оскільки відповідні дії повинні здійснювати тільки органи податкової служби, в яких перебуває на обліку платник податків.

У зв'язку із зазначеним, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги позивача щодо визнання протиправними дій ДПС України по неприйняттю як податкової звітності декларації ТОВ "Спецпромрезерв" за липень 2012 року із ПДВ.

При цьому суд зазначає, що вірним способом захисту порушеного права у даному випадку є звернення з позовними вимогами про визнання протиправною відмови податкового органу від прийняття як податкового звіту поданої декларації через наступне.

Відповідно до п. 49.12 ст. 49 Податкового кодексу України, у разі отримання відмови органу державної податкової служби у прийнятті податкової декларації платник податків має право подати податкову декларацію та сплатити штраф у разі порушення строку її подання або оскаржити рішення органу державної податкової служби в порядку, передбаченому статтею 56 цього кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб з суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Обов'язковою ознакою таких рішень або дій є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення.

Оскільки відмова у прийнятті поданої декларації призводить до виникнення юридичних наслідків для платника податків у вигляді накладення на такого платника податків штрафу за несвоєчасне подання декларації, така відмова може бути предметом оскарження в рамках адміністративного судочинства. При цьому, відповідачем, у такому випадку, є орган державної податкової служби, який надіслав відповідне повідомлення.

Відповідно до п. 49.13 ст. 49 Податкового кодексу України у разі, якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови органом державної податкової служби (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання органом державної податкової служби. За таких обставин, таке рішення щодо відмови у прийнятті податкової звітності не створює будь-яких податкових наслідків для платника податків, на користь якого ухвалене рішення, а податкова декларація є такою, що подана вчасно відповідно до приписів п. 49.13 ст. 49 кодексу.

Аналогічні положення закріплені в пунктах 4.15-4.16 методичних рекомендацій, якими обумовлено, що у разі отримання відмови органу державної податкової служби у прийнятті податкової декларації платник податків має право (п. 49.12 ст. 49 Кодексу):

- подати податкову декларацію та сплатити штраф у разі порушення строку її подання;

- оскаржити рішення органу державної податкової служби у порядку, передбаченому статтею 56 цього Кодексу.

У разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови органом державної податкової служби (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання органом державної податкової служби.

Частиною 2 ст.11 КАС України передбачено право суду вийти за межі позовних вимог, тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Враховуючи вищевикладене суд вважає за необхідне визнати протиправною відмову Державної податкової служби України в прийнятті як податкового звіту декларації з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецпромрезерв" за липень 2012р., поданої 17.08.2012р.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для задоволення позову в іншій частині, суд зазначає наступне.

Актом ДПІ у м. Сімферополі № 208/15-2 від 08.10.2009 року оформлене рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ ТОВ "Спецпромрезерв", яке було визнано протиправним і скасовано постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 08.02.2009року у справі №2а-12145/09/9/0170, яка ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 13.07.2010 року залишена без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25 грудня 2012р. у справі №К-38194/10 касаційну скаргу ДПІ в м. Сімферополі АРК відхилено, постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 08.02.2009року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 13.07.2010 року у справі №2а-12145/09/9/0170 залишено без змін.

Відповідно до п. 6.2 розділу V Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України 22.12.2010 року № 978, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2010 року за № 1400/18695 (яке було чинним на момент винесення Севастопольським апеляційним адміністративним судом ухвали від 13.07.2010 р. у справі №2а-12145/09/9/0170), підставою для внесення до Реєстру запису про відміну анулювання реєстрації, що відбулась за ініціативою податкового органу, є рішення суду, яке набрало законної сили, або рішення податкового органу про відміну анулювання реєстрації та скасування свого рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ. Рішення із копіями відповідних документів направляються до центрального органу державної податкової служби для розгляду та внесення відповідних змін до Реєстру.

Аналогічні положення закріплені в пункті 5.6.1 Розділу У чинного Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 07.11.2011 N 1394, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29 листопада 2011 р. за N 1369/20107.

Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України, ч. 1 ст. 255 КАС України, ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Судове рішення про визнання протиправним та скасування рішення ДПІ у м. Сімферополь АР Крим про анулювання реєстрації платника ПДВ ТОВ "Спецпромрезерв", оформлене актом № 208/15-2 від 08.10.2009 року, набрало законної сили.

У разі набрання законної сили судовим рішенням про задоволення зазначених позовних вимог та визнання протиправним рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість відповідне рішення податкового органу вважається протиправним з моменту його прийняття, що зазначено в Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 02.08.2010 р. № 1172/11/13-10.

Таким чином, правові підстави вважати позивача особою, не зареєстрованою платником ПДВ, на час подання податкової декларації із ПДВ за липень 2012 року у відповідачів були відсутні.

Відповідно до п. 3.1 Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 18.07.2005 року № 276, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.08.2005 року за № 843/11123 (далі - Інструкція № 276), якою встановлюється порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку податків і зборів (обов'язкових платежів), з метою обліку нарахованих і сплачених сум платежів до бюджету органами державної податкової служби на кожний поточний рік відкриваються особові рахунки за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.

Відповідно до п. 3.5 Інструкції № 276 у залежності від призначення платежів відкриваються особові рахунки, в тому числі для здійснення обліку податку на додану вартість для платників податків - юридичних та фізичних осіб.

Відповідно до п. 3.6 Інструкції № 276 форми карток особових рахунків мають лицьовий та зворотний боки.

На лицьовому боці картки відображаються умови справляння платежу та дані про платника податків.

Зворотний бік картки відображає стан розрахунків платників з бюджетом (суми нарахованого та сплаченого платежу, пені, штрафних (фінансових) санкцій, плати за кредит щодо розстрочених (відстрочених) податкових зобов'язань, суми податкового боргу, надміру та/або помилково сплачені, та суми, заявлені до відшкодування, й інше).

Відповідно до п.4.1 Інструкції № 276 нарахуванню в особових рахунках платників підлягають в тому числі податкові зобов'язання, штрафні санкції та пеня, самостійно визначені платником.

Тобто дані карток особових рахунків повинні відображати фактичний стан платежів до бюджету платника податків.

Позивач відобразив показники діяльності в податковій звітності - в декларації з ПДВ за липень 2012 року.

Відповідно до п. 3.2 Інструкції № 276 картки особових рахунків відкриваються тим структурним підрозділом органу державної податкової служби, який відповідно до своїх функціональних обов'язків відкриває особові рахунки платників.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що для повного захисту прав та інтересів позивача у справі правильним та належним способом захисту прав позивача буде зобов'язання Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби відобразити в картці особового рахунку з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецпромрезерв" показники, зазначені в декларації з податку на додану вартість за липень 2012р., поданої 17.08.2012 р.

Крім того, з метою забезпечення повного, правильного і своєчасного виконання судового рішення, суд вважає за можливе задовольнити клопотання позивача та зобов'язати відповідача - ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС, надати звіт про виконання судового рішення впродовж одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Судові витрати суд присуджує всі здійснені позивачем документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України відповідно до вимог статті 94 КАС України.

У судовому засіданні 05.02.2013р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови складений та підписаний 08.02.2013 р.

Керуючись статтями 11, 94, 158-163, 167, 267 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправною відмову Державної податкової служби України в прийнятті як податкового звіту декларації з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецпромрезерв" за липень 2012р., поданої 17.08.2012р.

3. Зобов'язати Державну податкову інспекцію в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби відобразити в картці особового рахунку з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецпромрезерв" показники, зазначені в декларації з податку на додану вартість за липень 2012р., поданої 17.08.2012 р.

4. Стягнути судовий збір в розмірі 32,19 грн. із Державного бюджету України шляхом безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецпромрезерв" (95024, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 243, ідентифікаційний код 34058632).

5. Зобов'язати відповідача - Державну податкову інспекцію у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби, подати звіт про виконання судового рішення протягом одного місяця з дня набрання судовим рішенням законної сили.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий суддя Гаманко Є.О.

Суддя Дудін С.О.

Суддя Циганова Г.Ю.