Рішення № 29331008, 11.02.2013, Чернігівський районний суд Запорізької області

Р І Ш Е Н Н Я|

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 329/60/13-ц

Провадження 2/239/58/2013

"11" лютого 2013 року смт Чернігівка

Чернігівський районний суд Запорізької області в складі:

головуючого судді Глянь С.І.,

при секретарі Силаєвій Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Чернігівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до комунальної установи «Чернігівська центральна районна лікарня» Чернігівської районної ради Запорізької області, третя особа: Чернігівська районна рада Запорізької області, Чернігівська районна державна адміністрація Запорізької області, про стягнення заборгованості по сплаті коштів за відрядження в сумі 2300 грн.,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1. звернувся до суду з зазначеним позовом.

В судовому засіданні ОСОБА_1 на позові наполягав і вказав, що працює в комунальній установі «Чернігівська центральна районна лікарня» Чернігівської районної ради на посаді лікаря дерматовенеролога, що підтверджується довідкою КУ «Чернігівська ЦРЛ», яка додається до матеріалів позовної заяви.

Під час виконання ним трудових обов'язків на підставі наказу головного лікаря № 7-в від 27.04.2012 року по КУ «Чернігівська центральна районна лікарня» Чернігівської районної ради його як лікаря дерматовенеролога було направлено у відрядження на курси спеціалізації з хірургії в м. Запоріжжя терміном 56 днів з 03.05.2012 року по 27.06.2012 року та 208 днів з 03.09.2012 року по 29.03.2013 року. Відповідні підтверджуючі документи на проживання та оплату гуртожитка та добові він надав до бухгалтерії Чернігівської ЦРЛ проте йому не проведено виплату витрат на відрядження за 2012 році у розмірі 2300 грн., що підтверджується довідкою КУ «Чернігівська ЦРЛ» № 94 від 23.01.2013 року, чим порушено вимоги ст. 121 КЗпП України. Вважає, що КУ «Чернігівська центральна районна лікарня» Чернігівської районної ради повинна відшкодувати кошти на відрядження.

Представник відповідача Усенко Ю.Д. який виступав за дорученням КУ «Чернігівська центральна районна лікарня» Чернігівської районної ради позовні вимоги визнав у повному обсязі і пояснив, що позивач ОСОБА_1 працюючи дерматовенерологом Чернігівської ЦРЛ зарекомендував себе здібним лікарем, помер лікар хірург Чернігівської ЦРЛ, з молодих лікарів в сільську місцевість їхати ніхто не бажає, ще в 2011 році попереднім головним лікарем ОСОБА_3 та попереднім головою Чернігівської РДА ОСОБА_2 було узгоджено направити на курси лікаря-хірурга ОСОБА_1 і він від цієї пропозиції не відмовився, це питання вирішувалось на рівні Облздрава, ОСОБА_1 оплачується середня заробітна плата і повинні виплачуватись кошти на відрядження - добові на харчування та за проживання в гуртожитку за що він надав до бухгалтерії відповідні документи, бухгалтерія йому нарахувала кошти на відрядження, але виплатити не має можливості оскільки це окрема стаття витрат на які немає надходження, тому лікарня їх виплатити не може. Пояснив, що інспектор управління праці виніс на ім'я головного лікаря ЦРЛ припис за невиплату коштів за відрядження ОСОБА_1

Чернігівська районна державна адміністрація залучена до участі в справі як установа яка формує бюджет району та являється розпорядником коштів в судове засідання не з'явились, просили суд розглянути справу без їх участі, вказали, що проти позову заперечують, не роз'яснивши чому.

Представник Чернігівської районної ради Козікова О.С. вислухавши доводи сторін проти задоволення позову ОСОБА_1 не заперечувала.

Суд вивчивши матеріали справи, заслухавши учасників приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст.. 121 КЗпП України працівники мають право на відшкодування витрат та одержання інших компенсацій у зв'язку з службовими відрядженнями. Працівникам, які направляються у відрядження, виплачуються: добові за час перебування у відрядженні, вартість проїзду до місця призначення і назад та витрати по найму жилого приміщення в порядку і розмірах, встановлюваних законодавством. За відрядженими працівниками зберігаються протягом усього часу відрядження місце роботи (посада). Працівникам, які направлені у службове відрядження, оплата праці за виконану роботу здійснюється відповідно до умов, визначених трудовим або колективним договором, і розмір такої оплати праці не може бути нижчим середнього заробітку.

Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом. Згідно вимог ст. 7 Закону України «Про оплату праці» законодавство про оплату праці грунтується на Конституції України і складається з Кодексу законів про працю України, , Закону України «Про колективні договори і угоди», Закону України «Про підприємства в Україні» та інших актів законодавства України.

Як пояснив представник відповідача питання про направлення ОСОБА_1 на курси лікаря-хірурга вирішувалось на рівні головного лікарі Чернігівської ЦРЛ і голови Чернігівської РДА як розпорядника коштів які зацікавлені в забезпеченні району відповідними спеціалістами які будуть працювати в районі, а скрутне фінансове становище розпорядника коштів не є підставою для невиплати позивачеві коштів на відрядження.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про оплату праці» працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору, на підставі укладеного трудового договору, а згідно матеріалів справи ОСОБА_1 не самовільно поїхав на курси лікаря-хірурга, а згідно наказу № 7-в він відряджений на курси спеціалізації з хірургії до м. Запоріжжя терміном на 56 днів …та 208 днів (л.с. 6). Суд вважає, що «відряджаючи» позивача на курси спеціалізації лікаря хірурга Чернігівська ЦРЛ та Чернігівська РДА взяли на себе обов'язок по його фінансуванню. Згідно ч. 2 ст. 615 ЦПК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України „Про судовий збір" позивач звільнений від сплати судового збору, оскільки вказаною нормою Закону визначено, що від сплати судового збору звільняються позивачі - за подання позовів про стягнення заробітної плати, поновлення на роботі та за іншими вимогами, що випливають із трудових правовідносин.

В зв'язку з задоволення позовних вимог з відповідача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору на користь держави.

Керуючись ст. 121 КЗпП України, ст.611, ч. 2 ст. 615 ЦК України ст. ст. 3, 10, 60,, 212, 213, ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до КУ «Чернігівська центральна районна лікарня» Чернігівської районної ради Запорізької області про стягнення заборгованості по сплаті коштів на відрядження - задовольнить.

Стягнути з КУ «Чернігівська центральна районна лікарня» Чернігівської районної ради Запорізької області (р/р 35412001001040 ОКПО 01992995 МФО 813015 в УДКСУ в Запорізькій області) на користь ОСОБА_1 заборгованість по сплаті коштів на відрядження в сумі 2300 (дві тисячі триста) гривень.

Стягнути з КУ «Чернігівська центральна районна лікарня» Чернігівської районної ради Запорізької області (р/р 35412001001040 ОКПО 01992995 МФО 813015 в УДКСУ в Запорізькій області) судовий збір в розмірі 229,40 грн.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Запорізької області через Чернігівський районний суд Запорізької області шляхом подання протягом 10 днів з дня його проголошення апеляційної скарги або в порядку ст. 294 ЦПК України.

Суддя: С.І. Глянь