Ухвала суду № 29328850, 29.01.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2013 р.Справа № 2а-1670/7664/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Жигилія С.П.

Суддів: Дюкарєвої С.В. , Перцової Т.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Гадяцької міжрайонної державної податкова інспекція на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 10.12.2012р. по справі № 2а-1670/7664/12

за позовом Гадяцької міжрайонної державної податкової інспекції

до Фермерського господарства "Жито-3"

про підтвердження обгрунтованості накладення адміністративного арешту на майно платника податків,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Гадяцька міжрайонна державна податкова інспекція Полтавської області Державної податкової служби звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з поданням до Фермерського господарства «Жито-3», я якому просив підтвердити обґрунтованість накладення адміністративного арешту на майно платника податків.

07 грудня 2012 року Фермерське господарстве «Жито-3» звернулось до суду з клопотанням про закриття провадження у справі, обґрунтовуючи його тим, що між сторонами існує спір про право, який знаходиться поза межами компетенції адміністративного суду.

10 грудня 2012 року ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду клопотання відповідача про закриття провадження у справі - задоволено.

Провадження в адміністративній справі за поданням Гадяцької міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби до Фермерського господарства «Жито-3» про підтвердження обґрунтованості накладення адміністративного арешту на майно платника податків - закрито.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та винести судове рішення, яким подання задовольнити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції проігнорував той факт, що п.2 ч. 1 ст. 183-3 КАС України законодавцем передбачена можливість внесення органами ДПС подання щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту платника податків.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Закриваючи провадження по справі, суд першої інстанції виходив з того, що відповідні вимоги не можуть бути розглянуті в порядку окремого виду адміністративного судочинства, яким є провадження за поданням податкового органу.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з наступних підстав:

Відповідно до п. 94.1 ст. 94 Податкового кодексу України, адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Підпунктом 94.2.3 п. 94.2 ст. 94 Податкового кодексу України арешт майна може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби.

Відповідно до п. 94.10 ст. 94 Податкового кодексу України, арешт на майно може бути накладено рішенням керівника органу державної податкової служби (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, провадження у справах за зверненням органів державної податкової служби при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Відповідно до ч. 4 ст. 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалою відмовляє у прийнятті подання в разі, якщо, зокрема, із поданих до суду матеріалів вбачається спір про право.

Колегія суддів зазначає, що спір про право в контексті розглядуваної норми має місце в разі, якщо предметом спору є правовідносини, існування яких є передумовою виникнення підстав для застосування спеціальних заходів, передбачених ст. 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України.

Зокрема, спір про право наявний у разі, коли платник податків висловлює незгоду з рішенням податкового органу, що було підставою для виникнення обставин для внесення відповідного подання, а саме платником податків оскаржено до суду законність проведення перевірки, недопущення до якої призвело до застосування адміністративного арешту.

Як вбачається зі змісту подання, предметом такого подання є підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна ФГ «Жито-3», застосованого на підставі рішення про застосування адміністративного арешту майна ФГ «Жито-3» від 05.12.2012 року, винесеного на підставі акту №47/22-34401491 від 05.12.2012 року про недопуск до проведення виїзної позапланової перевірки ФГ «Жито-3», призначеної наказом №578 від 04.12.2012 року.

Колегія суддів зазначає, що ФГ «Жито-3» звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Гадяцької МДПІ про визнання неправомірними та скасування наказу від 31 жовтня 2012 року № 514 «Про проведення позапланової перевірки», наказу від 04 грудня 2012 року № 578 «Про проведення позапланової перевірки» та рішення від 05 грудня 2012 року № 3173/10/22-047 «Про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків».

Отже, на даний час відповідачем оскаржується законність винесення наказу на проведення перевірки та проведення самої перевірки, недопущення до якої призвело до застосування адміністративного арешту.

З огляду на викладене, колегія суддів вбачає у спірних правовідносинах спір про право, тобто предметом спору є правовідносини, існування яких є передумовою виникнення підстав для застосування спеціальних заходів, а саме платник податків заперечує не лише накладення адміністративного арешту, а й законність проведення перевірки взагалі.

Згідно п.1 ч. 1 ст. 157 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Оскільки відповідні вимоги не можуть бути розглянуті в порядку окремого виду адміністративного судочинства, яким є провадження за поданням податкового органу, колегія суддів приходить до висновку про необхідність закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч.1 ст. 157 КАС України.

Також колегія суддів зазначає, що закриття провадження у справі за поданням податкового органу не позбавляє заявника права звернутися до суду з відповідною вимогою у загальному порядку позовного провадження.

Вказана позиція суду також підтверджується та викладена в листі Вищого адміністративного суду України від 22.04.2011 року №571/11/13-11.

Отже, колегія суддів переглянувши ухвалу суду першої інстанції, вважає, що при її прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Згідно ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, висновок суду першої інстанції при закриття провадження є правомірним, підстав для скасування ухвали суду першої інстанції колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 199, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Гадяцької міжрайонної державної податкова інспекція залишити без задоволення.

Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 10.12.2012р. по справі № 2а-1670/7664/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Жигилій С.П.Судді(підпис) (підпис) Дюкарєва С.В. Перцова Т.С. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Жигилій С.П.