Рішення № 29327009, 05.02.2013, Докучаєвський міський суд Донецької області

Номер провадження 2/228/70/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2013 року Докучаєвський міський суд Донецької області у складі судді Єпішина Ю.М., при секретарі Крепкій Л.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Докучаєвську цивільну справу за позовом Публічного Акціонерного Товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

09.01.2013р. позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в обґрунтування своїх вимог він зазначив, що між відповідачем та ТОВ "Комерційний банк "Дельта", правонаступником якого є ПАТ "Дельта Банк", був укладений кредитний договір № 004-04222-311007 від 31.10.2007 року, по якому ОСОБА_1 отримала кредитні кошти. У порушення умов договору відповідач взяті на себе зобовязання належним чином не виконав у звязку із чим виникла заборгованість у розмірі 6468,72 грн., яка складається з: заборгованості за сумою кредиту у розмірі 6468,72грн. (тіло кредиту).

Позивач у судове засідання не зявився, надавши заяву, де просить справу розглянути у відсутність його представника, на позовних вимогах наполягає.

Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги визнала у повному обсязі, не заперечувала проти винесення судового рішення на стадії попереднього розгляду справи.

Відповідно до ч. 4 ст.130 ЦПК України, ухвалення у попередньому судовому засіданні судового рішення у разі визнання позову проводиться в порядку, встановленому статтею 174 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 174 ЦПК України, відповідач може визнати позов протягом усього часу судового розгляду, зробивши про це усну або подавши письмову заяву.

У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України за № 5 від 12 червня 2009 року Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду передбачено, що визнання позову повинно бути безумовним, а якщо у справі беруть участь кілька відповідачів, то ухвалення рішення про задоволення позову за наявності для цього законних підстав можливе лише у разі визнання позову всіма відповідачами.

Цим же пунктом визначено, що ухвалюючи рішення по суті спору чи постановляючи ухвали в попередньому судовому засіданні, суд у мотивувальній частині судового рішення зазначає лише про дії сторін щодо розпорядження своїми процесуальними і матеріальними правами та здійсненні судом заходи з перевірки таких дій.

Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідач заявивши про визнання позову розпорядився своїм процесуальним правом безумовно та усвідомлено, знаючи про наслідки своєї розпорядчої дії, яка не суперечить закону та не порушує прав, свобод та інтересів інших осіб.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що є достатньо доказів, які свідчать про права та взаємовідносини сторін. Позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом установлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно кредитного договору № 004-04222-311007 від 31.10.2007 року укладеного між сторонами, відповідачу були надані грошові кошти.

Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч. 2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідач в порушення ст. 526 Цивільного кодексу України та умов договору, своїх зобовязань не виконав, що призвело до створення заборгованості перед позивачем. Згідно розрахунку доданого до матеріалів справи, заборгованість становить 6468,72 грн.

Крім того, відповідно до ст. 88 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати.

Виходячи із викладеного, керуючись ст.ст. 10, 57-60, 88, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, на підставі ст.ст. 526-527, 530, 1050 та 1054 ЦК України, враховуючи вимоги постанови Пленуму Верховного Суду України за № 5 від 12 червня 2009 року Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (01133, м. Київ, вул. Щорса, 36б), розрахунковий рахунок № 26258901448041, код ЄДРПОУ 34047020, МФО 380236, заборгованість за кредитним договором № 004-04222-311007 від 31.10.2007 року у розмірі 6468,72 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»(01133, м. Київ, вул. Щорса, 36б), розрахунковий рахунок № НОМЕР_1, код ЄДРПОУ 34047020, МФО 380236, судовий збір у розмірі 214,60 грн.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Донецької області через Докучаєвський міський суд шляхом подачі протягом десяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя