Постанова № 29325964, 12.02.2013, Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 0911/3529/2012

12 лютого 2013 року м. Надвірна

Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючої -судді Безбородько В.А.

секретаря - Андріятин Н.В.

з участю позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Надвірна справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в Івано-Франківській області про визнання постанови про накладення адміністративного стягнення від 28.11.2012 року нечинною та її скасування, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в Івано-Франківській області про визнання постанови про накладення адміністративного стягнення від 28.11.2012 року нечинною та її скасування.

В судовому засіданні позивач позов підтримав, пояснив, що постановою про накладення адміністративного стягнення від 28.11.2012 року складеною заступником начальника інспекції визнано його винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ст.96 ч.5 КУпАП та накладено штраф в розмірі 4250 грн.

Постанова від 28.11.2012 року про накладення адмінстягнення на нього у виді штрафу в сумі 4250 грн. винесена за ніби-то вчинення правопорушення, передбаченого ч.5 ст.96 КУпАП, оскільки він встановив фундамент в смт. Делятин по вул.. 16 Липня,303 без направлення замовником в інспекцію повідомлення про початок виконання будівельних робіт, чим порушив п.1 ч.1 ст.34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Дану постанову вважає необєктивною, винесеною з порушенням вимог чинного законодавства з наступних підстав. Він являється власником домоволодіння в смт. Делятин по вулиці 16 Липня, 303 , яке отримав у спадок від батьків. Згідно інженерного заключення «Діпромісто» Івано-Франківська філія щодо технічного стану будинку вбачається, що технічний стан будівлі вкрай незадовільний до аварійного, а морально не складає ніякої цінності. Враховуючи аварійний технічний стан, повний його моральний знос та архітектурну і містобудівну малоцінність в центрі селища, проживання в будинку неможливе і рекомендується його розбирання. Він хотів зробити ремонт будинку, однак впала стіна і він укріпив фундамент. Неодноразово, починаючи з січня 2011 року звертався з заявами в Делятинську селищну раду про надання дозволу на реконструкцію будинку. Однак відповіді не отримав та 01.08.2011 року написав в селищну раду заяву, що відповідно до нових правил містобудування, відсутність відповіді органу самоврядування на заяву власника про дозвіл на реконструкцію будинку, розцінюється як надання дозволу. В серпні 2011 року він укріпив частину діючого фундаменту. Дану реконструкцію він проводив по тих самих розмірах і по тому ж фундаменті, який вже існував. Тому вважає, що правопорушення він ніякого не вчиняв і підстав складати на нього адміністративний протокол і притягати до адміністративної відповідальності в інспектора ДАБК не було.

Протокол про адміністративне правопорушення від 16.11.2012 року на руки не отримав. На місці будови був головний державний інспектор Кисляк М.В., однак сказав, що протокол вишле йому додому. Повідомлення про з»явлення в інспекцію Державного архітектурно-будівельного контролю в Івано-Франківській області отримав 28.11.2012 року, приїхавши 30.11.2012 року в інспекцію, йому повідомив ОСОБА_4, що на нього складено постанову про адмінправопорушення , яку направлять йому додому.

Окрім того, в самій постанові про накладення на нього адмінстягнення не зазначено, коли саме він вчинив правопорушення. В звязку з цим вважає дії інспектора ДАБК в Івано-Франківській області Дорошенка М.П. стосовно притягнення його до адміністративної відповідальності неправомірними, а винесену ним постанову від 28.11.2012 року незаконною.

Представники відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечили, суду пояснили, що інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Івано-Франківській області при проведенні перевірки дотримання ОСОБА_1 вимог діючого законодавства у сфері містобудування встановлено, що будівництво фундаменту в смт. Делятин по вулиці 16 Липня,303 здійснюється позивачем без направлення замовником в інспекцію ДАБК повідомлення про початок виконання будівельних робіт , чим порушив вимоги ст.34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», тобто, вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст.96 КУпАП, за що на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 4250 грн. Вважають, що заступник начальника ДАБК діяв в межах своєї компетенції, винесену інспекцією постанову правомірною, а тому просять в позові відмовити.

Суд, вислухавши пояснення сторін , дослідивши докази, надані сторонами на виконання вимог ст.ст.69, 70 КАС України, і на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обгрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для вирішення справи та, за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні обставин справи, прийшов до висновку про необхідність задоволення позову.

Відповідно до ст. 2 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому зазначеним кодексом, звернутися до суду для оскарження будь-яких рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень.

Зі змісту ст.71 КАС України випливає, що кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності його рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 104 КАС України передбачено, що особа має право звернутися до суду, якщо вважає, що рішенням, дією або бездіяльністю державного органу, юридичної чи службової особи під час здійснення ними управлінських функцій порушено його право чи свободи.

Частиною 5 статті 96 КУпАП передбачена відповідальність за правопорушення, яке полягає у виконанні будівельних робіт без повідомлення про початок виконання зазначених робіт, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні.

Постановою № 1040 по справі про адміністративне правопорушення від 28.11.2012 року заступника начальника інспекції позивач був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 96 КУпАП з накладенням штрафу в сумі 4250 грн. за прапопорушення, яке полягало в тому, що будівництво житлового будинку в смт. Делятин по вулиці 16 Липня,303 здійснюється позивачем без направлення замовником в інспекцію ДАБК повідомлення про початок виконання будівельних робіт , чим порушено вимоги ст.34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, які пом'якшують або обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з'ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ст. 283 постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Судом встановлено, що при винесенні постанови № 1040 від 28.11.2012 року відповідач не повно з"ясував обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, притягнувши позивача до адміністративної відповідальності, не встановивши конкретно час вчинення позивачем дій, що стали підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності. Крім того, встановлення при розгляді справи часу вчинення адміністративного правопорушення необхідне для висновку про дотримання строків для накладення адміністративного стягнення, передбаченого ст.38 КУпАП.

Постанова № 1040 від 28.11. 2012 року не вмотивована і не підтверджена доказами, зібраними відповідно до вимог закону, які б свідчили про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 96 КУпАП, виходячи з наступного.

Згідно копії технічного паспорту на садибний житловий будинок по вул.. 16 Липня, 303 смт. Делятин, Івано-Франківської області, рішення Надвірнянського районного суду від 30.09.2010 року та витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно домоволодіння належить на праві власності ОСОБА_1

Окрім того, як вбачається з оскаржуваної постанови від 28.11.2012 р. № 1040 по справі про адміністративне правопорушення, а також з Акту перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил від 01.10.2012 р., що передував винесенню зазначеної постанови, посадовою особою відповідача не зазначено, коли саме розпочато добудову до житлового будинку позивача. Перевірка і винесення зазначених вище документів проведено вже по завершенню будівельних робіт в 2012 році, сам же позивач стверджує, що будівництво він розпочав ще в 2011 році в серпні місяці. Суд не бере до ваги довідку Делятинської селищної ради від 17.12.2012 року за № 02-19/1999 про те, що ОСОБА_1 побудував фундамент орієнтовно в вересні 2012 року, тому що вона нічим не підтверджена.

З висновком відповідача, як суб'єкта владних повноважень, про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч.5 ст.96 КУпАП, суд погодитися не може та вважає оскаржуване рішення протиправним, оскільки Закон України від 22 грудня 2011 року №4220-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності та вдосконалення державного регулювання у сфері містобудівної діяльності", яким статтю 96 КУпАП було викладено у новій редакції (з посиленням відповідальності особи), набрав чинності з 19 січня 2012 року, а в силу положень статті 8 Кодексу України про адміністративні правопорушення особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають.

Оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення, під час винесення постанови від 28.11.2012 року мали місце порушення вимог ст.ст. 268, 280 КУпАП, не було повно з'ясовано обставини справи та інші обставини, що мають істотне значення по справі, постанова не вмотивована і не підтверджена доказами, зібраними відповідно до вимог закону та які б свідчили про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 96 КУпАП, що є підставою для задоволення позовних вимог про скасування даної постанови.

Тому, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , поновивши йому при цьому строк звернення з адміністративним позовом до суду, як пропущений з поважних причин, оскільки оскаржувану ним постанову від 28.11.2012 року відповідач відправив йому рекомендованим листом лише 01.12.2012 року, про що свідчить фіскальний чек оператор 10, який наданий суду представником відповідача.

Керуючись ст.ст.11, 17, 18, 71, 158-163, 167 КАС України, ст.ст.7, 280, 283 КУпАП, п.4 ч.1 ст.1, п.1 ч.1 ст.34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 задоволити , поновивши йому строк звернення до суду.

Визнати нечинною та скасувати постанову № 1040 від 28.11. 2012 року, винесену заступником начальника інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в Івано-Франківській області ОСОБА_4 по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст. 96 КУпАП про накладення на ОСОБА_1 адмінстягнення у виді штрафу 4250 грн.

Постанова остаточна, оскарженню не підлягає.

Суддя Безбородько В.А.