Рішення № 29325019, 13.02.2013, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 2604/17632/12

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"13" лютого 2013 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

Головуючого судді: БАРТАЩУК Л.П.

при секретарях: Ізвольській С.С., Дем»яненко В.В.

за участю:

позивача ОСОБА_1, представника позивача - адвоката ОСОБА_2

відповідача-1 ОСОБА_3

відповідача-2 ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про виселення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ОСОБА_1 звернувся з позовом про виселення відповідачів з квартири АДРЕСА_1, мотивуючи свої вимоги тим, що вказана квартира є його особистою власністю на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, у квартирі зареєстрований один позивач, проте, фактично там проживають його колишня дружина та його повнолітні діти, хоча зареєстровані за іншою адресою, будь-яких угод з приводу проживання у спірній квартирі з позивачем не мають, натомість, створюють перешкоди йому у користуванні квартирою та не допускають його до квартири.

Підтримавши в судовому засіданні позовні вимоги, позивач і його представник просили позов задовольнити.

Відповідач-1 ОСОБА_3 проти позову заперечувала, просила у його задоволенні відмовити, пояснивши у судовому засіданні, що АДРЕСА_1 була набута її чоловіком під час шлюбу, у квартиру фактично заселилася вона, як дружина позивача та їх спільна з позивачем донька ОСОБА_4. Після народження сина ОСОБА_6, останній також став жити у вказаній квартирі. За час шлюбу з позивачем в квартирі були здійснені ремонтні роботи, проведено перепланування, в результаті якого загальна площа квартири збільшилася приблизно до 60 кв.м. та має вигляд трьохкімнатної квартири, у якій на даний час проживає їх з позивачем донька - ОСОБА_4 з двома малолітніми дітьми, син - ОСОБА_5 та періодично навідується до квартири вона - ОСОБА_3 Позивач ключів від квартири не має, як і доступу до квартири, після того, як вчинив спробу фізичного насильства та неодноразових погроз у її адресу.

Відповідач-2 ОСОБА_4 проти позову заперечувала, просила у його задоволенні відмовити, пояснила, що змалку вона проживає у спірній квартирі, квартира після перепланування має інший вигляд, площу та кількість кімнат. У травні 2007 року між її батьком (позивачем) та її матір»ю (відповідачем-1) стався конфлікт з приводу значного боргу за квартплату та за комунальні послуги, який позивач не захотів сплачувати на рівних умовах з усіма фактично проживаючими особами у квартирі, що призвів до заміни вхідних дверей та усунення позивача від можливості проживати у спірній квартирі. Оскільки питання участі позивача у витратах на утримання спірної квартири не вирішене, як і не вирішеним залишається питання щодо належного оформлення здійсненого перепланування квартири, відповідач-2 вважає позов необґрунтованими і таким, що не підлягає задоволенню.

Відповідач-3 ОСОБА_5 у судові засідання не з»явився, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, письмових заперечень , пояснень та заяв до суду не направив.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності та взаємозв'язку, судом встановлено наступне.

У період часу з 21.12.1988р. по 17.09.2003 року позивач ОСОБА_1 перебув у зареєстрованому шлюбі з відповідачем-1 ОСОБА_3, від якого мають двох дітей - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Квартира АДРЕСА_1 належить позивачу на праві власності на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 30.03.1995 року, виданого 10-ою Київською державною нотаріальною конторою, реєстр. №14-561, яке зареєстровано у Київському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об»єкти нерухомого майна 22.06.1995р. під №34485.

Відповідно до п. 2) ч. 1 ст. 57 Сімейного кодексу України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування.

Отже, АДРЕСА_1 належить позивачу на праві особистої приватної власності.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд критично оцінює доводи відповідача-1 про те, що спільними зусиллями та за рахунок спільних коштів подружжя в квартирі здійснене перепланування та ремонт, оскільки з наявних у справі доказів убачається, що вказана квартира складається з однієї жилої кімнати загальною площею 28, 5 кв.м., в тому числі жилою площею 15, 3 кв.м., а належних доказів, які б свідчили про перепланування квартири, внаслідок якого суттєво збільшилася загальна чи жила площа квартири, кількість жилих кімнат тощо, суду, згідно вимог ст. ст. 10, 60 ЦПК України, не надано.

Згідно зі ст. 59 СК України той із подружжя, хто є власником майна, визначає режим володіння та користування ним з урахуванням інтересів сім'ї, насамперед дітей. При розпорядженні своїм майном дружина, чоловік зобов'язані враховувати інтереси дитини, інших членів сім'ї, які відповідно до закону мають право користування ним.

Порядок вселення інших, ніж наймач, осіб у жиле приміщення передбачений ст. 65 Житлового кодексу України, якою передбачено, що наймач вправі в установленому порядку за письмовою згодою всіх членів сім'ї, які проживають разом з ним, вселити в займане ним жиле приміщення свою дружину, дітей, батьків, а також інших осіб. Особи, що вселилися в жиле приміщення як члени сім'ї наймача, набувають рівного з іншими членами сім'ї права користування жилим приміщенням, якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім'ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» документом, який видається органом реєстрації та підтверджує реєстрацію місця проживання або місця перебування особи є довідка про реєстрацію місця проживання або місця перебування.

Згідно довідки ЖРЕО №401 від 09.07.2010р. в АДРЕСА_1 у встановленому законом порядку зареєстрований тільки позивач ОСОБА_1

Відповідачі, згідно довідки ЖРЕО №709 від 05.07.2012р., зареєстровані в АДРЕСА_2

Відповідно до ч. 1 ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Як визнали сторони у судовому засіданні, позивач позбавлений можливості користування квартирою та обмежений у вільному доступі до житла, що водночас підтверджується наявними у справі доказами тривалого конфлікту між сторонами (чисельні заяви до правоохоронних органів та прийняті за результатами таких заяв постановами).

Згідно із ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно із ст. 316 ЦК україни правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Оскільки судом встановлено, що право власності позивача на АДРЕСА_1 порушене - він не може вільно володіти, користуватися та розпоряджатися належною йому власністю, його право підлягає судовому захисту шляхом задоволення позовних вимог у повному обсязі і виселення з квартири осіб, які не є співвласниками квартири, не зареєстровані у встановленому законом порядку у вказаній квартирі та порушують законне право власності позивача.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідачів -1, 3 належить стягнути на користь позивача фактично понесені ним судові витрати в розмірі 107, 40 грн. в рівних частках, взявши до уваги те, що відповідач-2 звільнена від сплати судового збору згідно п. 8) ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Враховуючи викладене та керуючись ст. 41 Конституції України, ст. ст. 16, 316, 317, 391 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 57-61, 88, 208-209, 212-215, 218, 222, 223, 294 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Виселити ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 з квартири АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_5 в рівних частках на користь ОСОБА_1 судові витрати - по 53 грн. 70 коп. з кожного.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду міста Києва через Дніпровський районний суд міста Києва протягом десяти днів після його проголошення в судовому засіданні, а учасниками судового розгляду, які не брали участь у справі протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

СУДДЯ: