Ухвала суду № 29324614, 08.02.2013, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 2506/8342/2012 Провадження № 22-ц/795/389/2013 Головуючий у I інстанції -Рахманкулова І.П. Доповідач - Зінченко С. П.Категорія -цивільна

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 лютого 2013 року АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіЗінченко С.П,суддів:Позігуна М.І., Харечко Л.К.,при секретарі:Биховець Н.М.,за участю:представника позивача ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „ОТП Банк" та Товариства з обмеженою відповідальністю „ОТП Факторинг Україна" на рішення Деснянського районного суду від 29.11.2012 року у справі за позовом ОСОБА_6 до Публічного акціонерного товариства „ОТП Банк", Товариства з обмеженою відповідальністю „ОТП Факторинг Україна", ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про припинення договору іпотеки,-

в с т а н о в и в:

В апеляційній скарзі Публічне акціонерне товариство „ОТП Банк" та Товариство з обмеженою відповідальністю „ОТП Факторинг Україна" просять рішення Деснянського районного суду від 29.11.2012 року скасувати і ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Оскаржуваним рішенням Деснянського районного суду від 29.11.2012 року позовні вимоги ОСОБА_6 задоволені.

Визнано іпотеку житлового будинку з надвірними будівлями, загальною площею 124,6м2 та земельну ділянку загальною площею 0,0534 га., кадастровий номер 7410100000:02:025:5370, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1, яка встановлена на підставі іпотечного договору № PML - N00/052/2008, посвідченого приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_10 29.09.2008 року за реєстровим №4749 припиненою.

Виключено з Державного реєстру іпотек і Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та знято заборону щодо відчуження зазначеного в договорі іпотеки № PML - N00/052/2008 нерухомого майна, Вирішено питання про стягнення судових витрат.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд першої інстанції порушив норми ст. 593 ЦК України, яка передбачає підстави припинення застави. Вказує, що зазначена норма, взагалі не передбачає такої підстави припинення застави, як смерть боржника. Вважає, що оскільки правовідносини між позичальником та відповідачем передбачають правонаступництво в порядку спадкування, то згідно ч.2 ст.27 Закону України „Про заставу" застава зберігає силу.

На думку апелянта, необґрунтованими є висновки суду про неможливість майнового поручителя реалізувати права кредитора за основним зобов'язанням померлого позичальника на підставі ст.11 Закону України „Про іпотеку", оскільки спадкоємці є особами, на яких в силу закону переведено борги позичальника, а отже і у разі звернення стягнення на предмет іпотеки майновий поручитель набуває права кредитора за основним зобов'язанням.

В запереченнях на апеляційну скаргу позивач просила рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу відхилити, оскільки рішення суду відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до положень ст.308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно ч.1 ст.14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобов"язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Із змісту ст. 575 ЦК України вбачається, що іпотека є окремим видом застави нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи. Правила про іпотеку землі та інші окреми види застав встановлюються законом.

Відповідно до ст.1 Закону України „Про іпотеку" майновий поручитель - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов'язання іншої особи боржника.

Статтею 3 Закону України „Про іпотеку" передбачено, що іпотека має похідний характер від основного і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Частиною 1 ст.523 ЦК України передбачено, що порука або застава, встановлена іншою особою, припиняється після заміни боржника, якщо поручитель або заставодавець не погодився забезпечувати виконання зобов'язання новим боржником.

Відповідно до положень ст.1282 ЦК України після смерті боржника обов'язок задовольнити вимоги кредитора переходить до спадкоємців у межах вартості майна, одержаного у спадщину.

Відмовляючи у задоволені позову, суд першої інстанції виходив з того, що боржник за кредитним договором помер, його зобов'язання перешли до його спадкоємців, які прийняли спадщину, за яких майновий поручитель не поручався, тому зобов'язання за договором іпотеки є припиненими.

З такими висновками суду погоджується і апеляційний суд, оскільки вони відповідають матеріалам справи та ґрунтуються на нормах матеріального права.

Судом встановлено, що 29 вересня 2008 року між ЗАТ „ОТП Банк", в подальшому ПАТ „ОТП Банк" та ОСОБА_11 був укладений кредитний договір , відповідно до якого, останній отримав 60000 дол. США строком до 26 вересня 2023 року, зі сплатою 5,99 річних(а.с.6-13).

В забезпечення зобов'язань за кредитним договором, 29 вересня 2008 року між ПАТ „ОТП Банк"( ЗАТ „ОТП Банк") та ОСОБА_6 укладено договір іпотеки, відповідно до умов якого позивачка передала в іпотеку Банку житловий будинок з надвірними спорудами, загальною площею 124,6м2 та земельну ділянку загальною площею0,0534 га., що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 (а.с.14-22).

24 грудня 2010 року між ПАТ „ОТП Банк" та ТОВ „ОТП Факторинг Україна" укладено договір про відступлення права вимоги. За цим договором до ТОВ „ОТП Факторинг Україна" перейшли всі права ПАТ „ОТП Банк", як сторони, що іменується „Іпотекодержатель" у зобов'язаннях, які виникли на підставі Договорів (а.с.25-31).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_11 помер, про що в книзі реєстрації смертей 14 жовтня 2011 року зроблено відповідний актовий запис за №2611

З копії спадкової справи до майна ОСОБА_11 вбачається, що в межах шестимісячного строку, встановленого законом для прийняття спадщини, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 звернулися до першої Чернігівської нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини ( а.с. 74-88).

Рішенням апеляційного суду Чернігівської області від 13 червня 2012 року, в частині солідарного стягнення із спадкоємців ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на користь ТОВ „ОТП Факторинг Україна" заборгованості за кредитним договором в сумі 61607.58 дол. США та 89008.41грн. скасовано та ухвалено нове рішення, яким стягнуто з спадкоємців ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на користь ТОВ „ОТП Факторинг Україна" заборгованість по 20535.86 дол. США та по 29669.47 грн.47 коп. з кожного в межах вартості майна, одержаного у спадщину. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Відповідно до ст.523 ЦК України порука або застава, встановлена іншою особою, припиняється після заміни боржника, якщо поручитель або заставодавець не погодився забезпечувати виконання зобов'язання новим боржником, а згідно зі ст.607 ЦК України зобов'язання припиняються неможливістю його виконання у зв'язку з обставиною, за яку жодна зі сторін не відповідає.

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_11, який був позичальником за кредитним договором, помер, ОСОБА_6 як Іпотекодавець виступала майновим поручителем ОСОБА_11 та не поручалася за інших осіб, зокрема за спадкоємців ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, які прийняли спадщину після померлого ОСОБА_11, а тому майнова порука припиняється в силу закону.

Доводи апеляційної скарги, що суд першої інстанції порушив норми ст. 593 ЦК України, оскільки зазначеною нормою не передбачено такої підстави припинення застави, як смерть боржника, а також доводи апелянтів, що правовідносини між позичальником та відповідачем передбачають правонаступництво в порядку спадкування, а тому застава зберігає силу відносно майнового поручителя, апеляційним судом не приймаються до уваги, оскільки відповідно до ст.523 ЦК України майнова порука ОСОБА_6 припинилась після заміни боржника його правонаступниками, спадкоємцями матір'ю ОСОБА_7, сином ОСОБА_8 та дружиною ОСОБА_9 Крім того за рішенням Апеляційного суду Чернігівської області від 13.06.2012 року з них стягнуто на користь ТОВ „ОТП Факторинг України" заборгованість за зазначеним кредитом по 20535.86 дол. США та по 29669 грн.47 коп. з кожного у межах вартості майна одержаного у спадщину.

Інші доводи апеляційної скарги не можуть служити підставою для скасування законного та обгрунтованного рішення суду.

За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що ухвалене у справі судове рішення є обґрунтованим, постановлено з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційна скарга підлягає відхиленню а рішення суду залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „ОТП Банк" та Товариства з обмеженою відповідальністю „ОТП Факторинг Україна" - відхилити.

Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 29.11.2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:Судді: