Ухвала суду № 29324561, 08.02.2013, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 2516/1112/2012 Провадження № 22-ц/795/310/2013 Головуючий у I інстанції -Дикий В.М. Доповідач - Шарапова О. Л.Категорія -цивільна

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 лютого 2013 року АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіШарапової О.Л.суддів:Тагієва С.Р., Литвиненко І.В.при секретарі:Примачок Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою Дочірнього підприємства "Аграрій" на заочне рішення Носівського районного суду від 13 вересня 2012 року по справі за позовом ОСОБА_5 до Дочірнього підприємства "Аграрій" про розірвання договору оренди землі,-

в с т а н о в и в:

В апеляційній скарзі ДП "Аграрій" просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Заочним рішенням Носівського районного суду від 13 вересня 2012 року позовні вимоги задоволені: розірвано договір оренди землі від 08 червня 2005 року, укладений між позивачем та ДП "Аграрій", щодо земельної ділянки площею 5.49 га.; розірвано договір оренди землі від 08 червня 2005 року, укладений між позивачем та ДП "Аграрій", щодо земельної ділянки площею 5.16 га.

Доводи апеляційної скарги полягають в тому, що рішення суду є незаконним. Апелянт посилається на те, що суд не задовольнив клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, чим позбавив останнього можливості участі у судовому засіданні та наданні доказів по справі. Апелянт вказує на те, що позивачем не надано жодного доказу на підтвердження несплати орендної плати, тому оскаржуване рішення суду ґрунтується на припущеннях. Апелянт зазначає про те, що при розгляді заяви про перегляд заочного рішення було надано документи, які підписані позивачем, які підтверджують, що орендна плата за 2011 рік була виплачена останньому в 2009-2010 роках. Апелянт посилається на те, що в порушення приписів ст. 201 ЦПК України , суд не зупинив провадження у справі у зв"язку з перетворенням підприємства у ТОВ „Аграрій".

Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

За змістом ст. 32 Закону України "Про оренду землі", ст. 651 ЦК України договір може бути розірвано за рішенням суду у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Встановлено, що ОСОБА_5 є власником земельних ділянок площею 5.49 га та 5.16 га, які розташовані на території Носівської міської ради.

08 червня 2005 року між ОСОБА_5 та ДП "Аграрій" було укладено договір оренди землі, згідно з яким орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку площею 5.49 га строком на 10 років; вказаний договір 10 червня 2005 року зареєстровано в Носівському відділі Чернігівської регіональної філії Центру ДЗК за № 296.

08 червня 2005 року між ОСОБА_5 та ДП "Аграрій" було укладено договір оренди землі, згідно з яким орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку площею 5.16 га строком на 10 років; вказаний договір 10 червня 2005 року зареєстровано в Носівському відділі Чернігівської регіональної філії Центру ДЗК за № 0114.

Відповідно до пунктів 10, 11 укладених договорів оренди землі обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексу інфляції; орендна плата вноситься в строк до 30 листопада кожного року.

Пунктом 38 укладених договорів передбачено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором.

ОСОБА_5 в ході розгляду справи судом першої інстанції підтвердив, що відповідач виплатив йому орендну плату за 2011 рік після звернення до суду з даною позовною заявою, тобто у 2012 році, що свідчить про невиконання умов договору оренди.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що орендар порушив істотні умови договорів щодо своєчасної сплати орендної плати, що є підставою для їх розірвання.

Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції, який узгоджується з матеріалами справи та приписами законодавства.

Доводи апелянта про те, що суд не задовольнив клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, чим позбавив останнього можливості участі у судовому засіданні та наданні доказів по справі, апеляційний суд вважає безпідставними, оскільки відповідач був своєчасно повідомлений про час і місце розгляду справи ( а.с.46, 47 ), а після відкриття провадження по спаві 28 квітня 2012 року і до постановлення судового рішення 13 вересня 2012 року ДП „Аграрій" мало достатньо часу для надання доказів на підтвердження своїх заперечень проти позову.

Доводи апелянта про те, що позивачем не надано жодного доказу на підтвердження несплати орендної плати, тому оскаржуване рішення суду ґрунтується на припущеннях, апеляційний суд до уваги не приймає, оскільки такі доводи спростовуються матеріалами справи ( а.с. 43). Крім того, за змістом оспорюваних договорів оренди землі сплата орендної плати за користування земельною ділянкою є обов'язком саме відповідача, а тому, в розумінні ст.ст. 10, 60 ЦПК України, доказування виплати орендної плати позивачу покладається на ДП „Аграрій".

Крім того, відповідно до статті 1 Першого протоколу Європейської Конвенції про захист прав людини і основних свобод, яка 17 липня 1997р. ратифікована Україною і стала частиною національного законодавства, визначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Визначаючи право будь-якої особи на безперешкодне користування своїм майном, стаття 1 за своєю суттю є гарантією права власності, оскільки право розпоряджатися своїм майном -загальний та правовий аспект права власності (Marckx v Belgium judgment of 13 June 1979, Series A,No.31)

Доводи апелянта про те, що в порушення приписів ст. 201 ЦПК України , суд не зупинив провадження у справі у зв"язку з перетворенням підприємства у ТОВ „Аграрій" не спростовують правильність судового рішення, оскільки за приписами ч. 2 ст. 104 ЦК України юридична особа є такою, що припинилась, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення, а на теперішній час в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запис про припинення ДП „Аграрій", як юридичної особи, не внесений.

Доводи апелянта про те, що в матеріалах справи наявні документи, які підписані позивачем, які підтверджують, що орендна плата за 2011 рік була виплачена останньому в 2009-2010 роках, апеляційний суд вважає необгрунтованими, оскільки документи про нарахування та виплату орендної плати за 2009-2010 роки ( а.с. 83-86) не містять будь-яких даних про нарахування та виплату орендної плати за 2011 рік.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 315, 317 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу дочірнього підприємства "Аграрій" - відхилити.

Заочне рішення Носівського районного суду Чернігівської області від 13 вересня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:Судді: