Рішення № 29323561, 11.02.2013, Мангушський районний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Першотравневий районний суд Донецької області)

справа № 241/68/13- ц

2/241/80/2013

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.02.2013 року Першотравневий районний суд Донецької області

в складі: головуючого судді Топузової Н.М..

при секретарі Орчелота І.С.

розглянувши у судовому засіданні в смт. Мангуш цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Грандфінресурс» про захист прав споживачів ,стягнення грошових коштів за нікчемним правочином ,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до с уду з даним позовом із наступних підстав :

24 липня 2010 року ,між позивачем і Приватним підприємством «Грандфінресурс» було укладено договір № 211107 з метою отримання ним від відповідача грошової позики.

За умовами договору ,на момент його підписання, позивач перерахував одноразовий комісійний внесок у сумі 975 гривень 00 копійок відповідачу.

Надалі ним вносились суми на рахунок відповідача, всього було внесено 2505,78 грн., Але позики він так і не отримав, тому він змушений звернутися до суду.

У відповідності зі ст 1 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", фінансова послуга це операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб, за власний рахунок, або за рахунок цих осіб, а у випадках передбачених законодавством, і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.

У відповідності зі ст. 4 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", фінансовими вважаються такі послуги. як адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах.

Таким чином, відповідач здійснює операції з "адміністрування придбання у групах" така діяльність має ознаки фінансової послуги, пов'язаної з прямим залученням фінансових активів від фізичних осіб. У даному випадку відповідно до ст. 4 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", має місце саме надання фінансових послуг в понятті визначеному вищевказаним законом.

В той же час відповідно до ст. 34 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", діяльність з надання будь-яких фінансових послуг, що передбачають пряме або опосередковане залучення фінансових активів від фізичних осіб, може здійснюватись лише фінансовими установами після отримання відповідної ліцензії.

Крім того відповідно ст.203 ЦК України. зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а так само моральним принципам суспільства.

Відповідно до ч. 1 ст.216 ЦК України ,такий правочин не створює юридичних наслідків.

Відповідно до ч.1 ст 1000 ЦК України, за договором доручення одна сторона зобов'язується здійснювати від імені та за рахунок другої сторони певні юридичні дії.

У відповідності зі ст. 1003 ЦК України, у договорі доручення або виданій на підставі договору довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які повинен здійснювати повірений. Дії які має здійснити повірений мають бути правомірними, конкретними та здійснюваними.

Відповідно до п. 1.1 договору ,відповідач зобов'язався здійснювати від імені позивача та за його рахунок юридичні дії, спрямовані на придбання товару, зазначеного в додатку № 1 даного договору на умовах діяльності Програми "Альянс Україна", в тому числі сформувати реєстр учасників, забезпечити його адміністрування, організовувати та проводити заходи перерозподілу грошового ОСОБА_2, здійснити оплату товару на користь позивача і надати йому відповідну суму позики, надавати інші послуги і здійснювати інші угоди, узгоджені сторонами, в порядку та у строки, передбаченими цим договором та додатками до нього. Зазначений пунк договору не відповідає вимогам ст. 1003 ЦК України, а саме не містять посилань на чітко визначені юридичні дії, які повинен здійснити відповідач.

У відповідності зі ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів", умови договору є несправедливими, якщо, всупереч принципу добросовісності його наслідком є ??істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача, окремо несправедливими є умови договору про встановлення жорстких обов'язків споживача, тоді як надання послуг обумовлено тільки власним розумом виконавця.

Відповідно до ст.4 Закону України "Про захист прав споживачів", споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб маю право на; 1) захист своїх прав державою; 2) гідна якість продукції та обслуговування; 3) безпеку продукції; 4) необхідну доступну, достовірну та своєчасну інформацію про продукцію, її кількість, якість, асортимент, а так само її виробника, виконавця або продавця.

У відповідності зі ст. 19 Закону України "Про захист прав споживачів", не чесна підприємницька практика забороняється. Не чесна підприємницька практика включає в себе; 1) вчинення дій, які кваліфікуються законодавством, як прояв недобросовісної конкуренції; 2) будь-яку діяльність, або бездіяльність, яка вводить споживачів в оману.

Відповідно до п.7, ч.З, ст.19 Закону України "Про захист прав споживачів", забороняються як такі, що вводять в оману, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач оплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції.

Відповідно до ч.6 ст.19 Закону України "Про захист прав споживачів", угоди, здійснені з використанням не чесної підприємницької практики, є недійсними.

Відповідно до п. 1.1 укладеного договору, в обов'язки відповідача входить сформувати реєстр учасників, забезпечити його адміністрування, організовувати та проводити захід перерозподілу грошового фонду, здійснити оплату товару на користь позивача і надати йому відповідну суму у вигляді позики, надавати інші послуги та здійснювати інші операції, що свідчить про залучення при виконанні договору доручення засобів інших споживачів, надання позики за рахунок інших споживачів, а не за рахунок продажу або споживання продукції, звідси випливає, що дана діяльність є такою, що вводить в оману.

Відповідно до ч.2, ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність визначена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним не вимагається.

У відповідності зі ст. 216 ЦК України, у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Таким чином, позивач вимушений звернутися до суду,та просить суд :

-Стягнути з Приватного підприємства "Грандфінресурс" (т / с № 26000962497574 в ПАТ "ПУМБ" м.Київ, МФО 334851, ЄДРПОУ 31469012) на користь ОСОБА_1 грошові кошти перераховані ним за договором № 211107 від 24.07.2012 у розмірі 3480 (три тисячі чотириста вісімдесят) грн, 78 коп.

-Стягнути з Приватного підприємства "Грандфінресурс" (т / с № 26000962497574 в ПАТ "ПУМБ" м.Київ, МФО 334851, ЄДРПОУ 31469012) на користь держави судовий збір в розмірі 34.80 грн

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав у повному обсязі ,та просить суд : -Стягнути з Приватного підприємства "Грандфінресурс" на користь ОСОБА_1 грошові кошти перераховані ним за договором № 211107 від 24.07.2012 у розмірі 3480 (три тисячі чотириста вісімдесят) грн, 78 коп.

-Стягнути з Приватного підприємства "Грандфінресурс" на користь держави судовий збір в розмірі 34.80 грн.В обґрунтування позовних вимог , позивач підтримав обставини.які зазначені в позовній заяві, додавши суду, що на користь відповідача, за договором, ним було сплачено 3 433 гривні 35 копійок..

Відповідач не з*явився у судове засідання,про слухання справи був повідомлений належним чином , але відповідач суду не повідомив про причини неявки у судове засідання.

Судова повістка , згідно повідомлення,отримана відповідачем 04 лютого 2013 року.

Відповідно до ст.. 224 ЦПК України,у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Справу вирішено розглянути заочно.

Відповідачем надано заперечення проти визнання позову,в якому відповідач просить суд відмовити в задоволені позовних вимог ,посилаючись на наступне:

24 липня 2012 року , між ОСОБА_1 та ПП «Грандфінресурс» був укладений договір №211107 з метою отримання грошових коштів по соціальній програмі «Альянс Україна».Посилання позивача на ч.2 ст. 215 ЦК України, є не обґрунтованими, та к як позивачем не надано жодного доказу на підтвердження того.що оскаржуваний правочин суперечить ЦК України та був начебто укладений з використанням омани.Хоча позивач не заперечує добровольності ,законності правочину до дати подання позову.Законом не встановлена недійсність даного договору.Усі вимоги ст. 203 ЦК України, щодо загальних вимог укладення правочинів для їх дійсності були виконані.Відповідно до ст. 204 ЦК України ,правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.Позивач консультувався ,щодо умов договору у представників ПП «Грандфінресурс». Йому були досконало надані роз'яснення, щодо всіх умов договору з якими позивач погодився.

Відповідно до п. п. 1.4. ст. 1 Додатку №2 до Договору № 211107, Договір активується на четвертий день з моменту підписання, після цього учасник реєструється в програмі «Альянс Україна». Цією умовою договору позивачу надавався час для вивчення та ретельного аналізу умов договору самостійно або з допомогою інших осіб, після підписання, до активації договору.Відповідно до п. 1 ст. 8 Додатку №2, на протязі трьох діб після підписання договору позивач мав можливість розірвати договір в односторонньому порядку з відшкодуванням, сплачених ним попередньо, грошових коштів. Але ,позивач не звернувся з відповідною заявою до ПП «Грандфінресурс», а отже він усвідомлював умови договору, вони його повністю задовольняли і були йому вигідними.

Відповідно до ст. б ЦК України, сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Відповідно до укладеного договору, позивач повинен внести внесок, а також щомісячно сплачувати чисті платежі, які Підприємство може використовувати для формування фонду для здійснення оплати товару на користь клієнта, а також адміністративні витрати (п.п. 1.3, 2.1.1, п.3.1., 4.1, п.5.1 Додатку №2).

Товариство організовує і проводить розподіл грошових коштів та надає інформацію щодо їх результатів виключно учаснику.

Позивач підписав угоду та на виконання сплатив 975,00 грн. одноразового внеску та щомісячні внески у сумі 2505 грн.78 коп.За ст. 14 Додатку №2, відповідач гарантує учаснику, що він одержить право на отримання позики, за умови що виконає всі зобов'язання, які випливають з цієї угоди.Пункт 2.1.2 Договору, зобов'язує учасника програми щомісяця сплачувати чисті платежі та адміністративні витрати.Пунктами п. 3.1., 3.3 Додатку №2 було передбачено, що учасник має право сплачувати внески в будь-який момент в довільній кількості. Авансові платежі будуть використані для покриття повних платежів, передбачених графіком платежів у зворотному порядку, починаючи з останнього повного платежу.Ураховуючи обов'язок учасника щомісяця сплачувати чисті платежі та адміністративні витрати, правом учасника є не сам факт сплати авансових платежів, а обрання довільної кількості.Відповідно до змісту термінів (Додаток № 2), загальний платіж - це щомісячний платіж, що виплачується учасником системи, розмір якого складається з суми чистого платежу та щомісячного платежу.

Статтею 4 Додатку №2 передбачено, що процедура розподілу грошового фонду проводиться на підставі розгляду поданих заяв, в яких зазначена кількість чистих платежів, сплату яких учасник системи бере на себе.Учасник системи повинен отримати позику, за умови виконання зобов'язань, встановлених договором (ст. 5 Додатку №2).Отже кінцевим результатом укладеної угоди з учасником програми є отримання права на кошти, за умов дотримання ними передбачених Договором умов.Право на отримання оплати послуги надається за порядком, визначеним угодою та відповідно до платежів, здійснених самим учасником програми.

Відповідно до п.7 ч. З ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів», ознаками пірамідальної схеми є оплата споживачем за можливість одержання компенсації, яка дається йому за рахунок залучення коштів інших споживачів, т.б. вклавши грошові кошти в пірамідальну схему, споживач сподівається отримати безоплатно винагороду, відсоток, прибуток.ПП «Грандфінресурс» не надає клієнту можливість отримати компенсацію, натомість клієнт оплачує Адміністратору послуги пов'язані з отриманням грошової позики, яку після отримання, він (клієнт) зобов'язується в обов'язковому порядку повернути за певний період часу в грошовий фонд, так як бере в борг у інших учасників. При цьому клієнт оплачує Адміністратору компенсацію, пов'язану з витратами на організацію діяльності програми отримання грошових коштів «Альянс Україна».Тобто схему роботи ПП «Грандфінресурс» ні в якому разі не можна порівняти з пірамідальною схемою, так як іншими словами пірамідальна схема являє собою потік грошей від одноразових продажів місць в черзі новим учасникам біля підніжжя піраміди, у вигляді компенсації, яка йде до тих небагатьох, хто заздалегідь розташувався на її верхівці. Програми отримання грошових коштів «Альянс Україна» є накопичуваною системою, яка більше асоціюється не з пірамідою, а з кругообігом.

Грошові фонди, призначені для забезпечення придбання товарів або грошових сум в борг населенням, формуються і наповнюються не лише за рахунок залучення чистих внесків, що вносяться учасниками до отримання послуги, але і за рахунок повернення до фондів грошових коштів, учасниками, які вже придбали товар або позику на купівлю товару. Така схема стабілізації грошових фондів, дозволяє перед всіма учасниками, без винятку, виконати зобов'язання за Договором.За таких обставин у діяльності відповідача не вбачається ознак нечесної підприємницької практики.Підстав вважати, що розподіл грошового фонду проходить по пірамідальній схемі немає.

Посилання позивача на те, що виконання відповідачем своїх обов'язків залежить лише від волі відповідача, який сам на власний розсуд приймає таке рішення не відповідають дійсності.Розподіл грошового фонду групи, затвердження Дозволу на отримання суми в борг, кожного клієнта, видача відповідної суми в борг завжди проводяться строго в установленому порядку згідно умов Договору та підтверджуються необхідною документацією, що доводить справедливість і чесність розподілу грошових фондів. Виконання послуг з адміністрування системи полягає в тому, що клієнт сплачує передбачені контрактом загальні, авансові платежі, обов'язково подає Заяву на Захід по розподілу грошового фонду своєї групи, а ПП «Грандфінресурс» формує грошовий фонд групи клієнтів, за рахунок чистих внесків яких здійснюється придбання товару клієнтам, або відповідної суми позики у триденний термін після того як був отриманий Дозвіл та надані усі необхідні документи для укладення договорів поруки або застави, якщо такі були назначено для укладання Адміністратором програми. Захід по розподілу грошових фондів здійснюється кожен місяць. За два дні до запланованої дати Заходу, закриваються фонди груп та складаються відповідні Протоколи Формування ОСОБА_2 Реєстрів, де окремо по кожному реєстру встановлюється накопичена ,за поточний період, сума достатня для розподілу. Також формуються Додатки №1 до Протоколу Заходу по розподілу грошового фонду, де вказані усі учасники розподілу з визначеною та зазначеною кількістю сплачених авансових платежів. Право на отримання Дозволу та першочергове отримання грошових коштів, отримує той клієнт, який, має більшу кількість авансових щомісячних платежів, якщо є клієнти з однаковою кількістю авансових щомісячних платежів право на першочергове отримання грошових коштів отримує той клієнт, який перший за термінами уклав Договір (додаток до Договору № 2 ст. 4.11) .

Згідно матеріалів справи, які були додані відповідачем, позивач є учасником реєстру № 215. Дозволи на придбання товару, або відповідної суми позики Адміністратор програми надавав не на власний розсуд, а згідно умов Договору, тим учасникам які мали більшість платежів, тобто:

За розподілом від 30.08.2012 р., які сплатили 10-14 платежів, що вказано у додатку № 1 до протоколу заходу по розподілу грошового фонду № 24 від 30.08.2012 р.;

за розподілом від 24.09.2012р. , які сплатили 9-15 платежів, що вказано у додатку № 1 до протоколу заходу по розподілу грошового фонду № 25 від 24.09.2012р.;

за розподілом від 30.10.2012 р.,які сплатили 8-17 платежів, що вказано у додатку № 1 до протоколу заходу по розподілу грошового фонду № 26 від 30.10.2012 р,

за розподілом від 29.11.2012 р.,які сплатили 7-15 платежів, що вказано у додатку № 1 до протоколу заходу по розподілу грошового фонду № 27 від 29.11.2012 р.;

за розподілом від 27.12.2012р.,які сплатили 7-10 платежів, що вказано у додатку № 1 до протоколу заходу по розподілу грошового фонду № 28 від 27.12.2012р.;

Позивач натомість сплатив лише одноразовий внесок та п' ять щомісячних платежів.Тобто ставити питання щодо надання товару позивачу є передчасним.Зі змістом Договору і додатків до нього позивач був ознайомлений, погодився із цим.

Відповідно до ст. 15 вищезазначеного Додатку №2 до Договору № 211107, учасник (позивач) у окремій заяві підтверджує, що отримав усі коректно викладені пояснення представника Адміністратора (ПП «Грандфінресурс»), уважно прочитав та зрозумів умови договору та правові наслідки, що засвідчує своїм підписом.Тобто, позивач мав достатньо часу для ознайомлення з умовами договору, а також із іншими умовами. щодо організації роботи ПП «Грандфінресурс» за програмою «Альянс Україна», які його цікавили.Позивач не був обмежений у часі для ознайомлення з умовами договору.Позивачу був відомий перелік його прав і обов'язків, а також перелік прав та обов'язків ПП «Грандфінресурс», оскільки позивач сплачував щомісячні внески, що передбачені умовами договору. Отже позивач використовував механізми, передбачений угодою, з метою придбання товару, до моменту складання позовної заяви.

Позивач вказує, що його начебто ввели в оману з боку відповідача.Ст.627 ЦК України встановлює, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі агента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.Ч. З ст. 203 ЦК України встановлює, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Треба звернути увагу на те, що позивач добровільно прийняв обов'язки учасника за договором № 211107, його ніхто не примушував, не чинив ніякого тиску і, взагалі, позивач перебував у здоровому глузді та при тверезій пам'яті.

Відповідно до Узагальнення Верховного суду України від 24.11.2008 р. «Практика розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними»:

«Правочин може бути визнаний вчиненим під впливом обману у випадку навмисного цілеспрямованого введення іншої сторони в оману щодо фактів, які впливають на укладення правочину. Ознакою обману, на відміну від помилки, є умисел: особа знає про наявність чи відсутність певних обставин і про те, що друга сторона, якби вона володіла цією інформацією, не вступила б у правовідносини, невигідні для неї. Обман також має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Правочин, здійснений під впливом обману, на підставі ст. 230 ЦК може бути визнаний судом недійсним. Вбачається, що саме позивач як сторона, яка діяла під впливом обману, повинен довести наявність умислу з боку відповідача, істотність значення обставин, щодо яких її введено в оману, і сам факт обману. Якщо все інше, крім умислу, доведено, вважається, що мала місце помилка.

Варто враховувати, що обман стосовно мотиву, тобто внутрішнього спонукання особи до здійснення правочину, не має істотного значення. Зокрема, обман щодо фінансового становища контрагента як мотиву правочину не може бути підставою для визнання правочину недійсним».

У даному випадку, ніякого умислу з боку відповідача не було, усі умови діяльності відповідача,його права та обов'язки, а також права та обов'язки позивача були викладені у договорі № 211107, з умовами якого позивач погодився.

Оскаржуваний позивачем правочин, відповідає загальним засадам законодавства, а також моральним засадам суспільства. А волевиявлення позивача під час укладання правочину було вільним і відповідало його внутрішній волі. Підписуючи Договір, позивач перебував у здоровому глузді та при тверезій пам'яті.

У судовому засіданні були досліджені : договор №211107/а.с. 4-5/, додаток №1 та додаток №2 до договору №211107/а.с. 6-10/,квитанція/а.с. 11-18/,заява Бадюл /а.с. 40-41/, протоколи формування та додатки до них/а.с. 42-78,80-113,115-146,148-179.181-210/, заяви /а.с.79,114,147,180/.

Суд,заслухавши пояснененя позивача, з урахуванням у сукупності доказів ,які є в матеріалах справи, приходить до висновку,що позовні вимоги підлягають задоволенню частково,виходячі із наступного :

За умовами вказаного договору позивач мав отримати вказані кошти на купівлю автомобільного причепу. Як завірила позивача консультант, це була аналогія кредиту.

У відповідності до умов договору ,позивачем було сплачено на користь відповідача гарантійний платіж та щомісячні платежі, що згідно з п. 2.1.1 Договору про надання послуг включає в себе суму одноразового комісійного внеску,адміністративні внески та щомісячні чисті внески у сумі 3433гривень 35 копійок ,а не 3480 гривень 79 копійок, як зазначив позивач.

Після цього ,позивач неодноразово звертався до представників відповідача з проханням повідомити його про точну дату отримання позивачем коштів необхідних йому для купівлі товару. У подальшому спілкуванні з адміністратором з'ясувалося, що коштів позивач поки що не може отримати. На даний момент сума сплачених позивачем коштів становить 3433 гривні 35 копійок , що являється загальною сумою позову.

У зв'язку з подальшим неотриманням кредиту позивач була змушений звернутися за консультацією, оскільки дії менеджера-консультанта відповідача очевидно не були направлені на сприяння отримання позивачкою коштів за договорами та необхідної інформації стосовно процедури отримання коштів.Позивачу було роз'яснено, що у відповідності до умов укладеного договору позивач отримає кошти лише у разі одночасного дотримання багатьох умов. Таких як, належне грошове наповнення ОСОБА_2, а також прийняття рішення про надання позивачу коштів, яке можливо було лише у разі якщо кількість заплачених позивачем платежів буде більшою ніж кількість платежів інших учасників.

Суд вважає, що грошові кошти, сплачені позивачем за договором №211107 про надання послуг від 24 липня 2012 року мають бути стягнені з відповідача та повернуті позивачу, внаслідок його нікчемності, передбаченої законом, зокрема з наступних підстав:

У відповідності до Умов діяльності Програми «Альянс Україна», яка є невід'ємним додатком до Договору про надання послуг право на отримання грошових коштів для придбання товару може бути надана позивачці лише під час її участі у Асигнаційному заході.

У відповідності до Умов діяльності Програми «Альянс Україна», кількість учасників, яким надається право на отримання товару, відповідає кількості товарів, що можуть бути придбані за кошти ОСОБА_2 реєстру, сформованого у поточному місяці. ОСОБА_2 реєстру ПП «Грандфенресурс» Програми «Альянс Україна» формується за рахунок Чистих платежів сплачених партнерами.

Умовами діяльності програми «Альянс Україна» , а саме п. 4, 6 передбачений порядок проведення асигнаційного заходу та порядок отримання товару, згідно заяви-пропозиції, за змістом яких вбачається, що рішення про передачу позивачу товару залежить лише від волі відповідача, який сам на власний розсуд приймає таке рішення. Процедура прийняття рішення про передачу товару є непрозорою, а інформація щодо результатів проведених конкурсів та осіб, які отримали право на товар є конфіденційною і не може бути перевірена позивачем.

Тобто, фактично надання коштів на придбання товарів здійснюється виключно за рахунок залучених у поточному місяці від інших Учасників щомісячних платежів, що є прямим порушенням Закону України «Про захист прав споживачів»і є підставою нікчемності такого правочину.

Зокрема у відповідності до частини 6 статті 19 ЗУ «Про захист прав споживачів»правочини здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.

До нечесної підприємницької практики згідно п. 2 ч.1 ст.19 того ж закону відноситься зокрема і будь-яка діяльність, що вводить споживача в оману.

Одним з видів такої діяльності у відповідності до п.7 ч.3 ст.19 ЗУ «Про захист прав споживачів»є утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції, що має місце у іншому випадку.

При розгляді вказаної справи судом встановлено, що діяльність відповідача, вводить споживача в оману, оскільки програма «Альянс Україна» , формується виключно на коштах їх учасників, без залучення коштів Товариства. Оплата товару здійснюється за кошти, внесені учасниками програми, в подальшому учасник , який отримав товар, сплачує внески, які фактично компенсують кошти іншим учасникам товариства, тобто один учасник програми ,за свої власні кошти, без інвестування коштів відповідача, оплачує товар іншому учаснику програми. При цьому, позивач сплачував відповідачу не за одержання товару чи послуги, а фактично за можливість одержання права на купівлю товару, яке надавалося не за рахунок відповідача, а за рахунок залучення інших споживачів і їх коштів до такої ж схеми, право отримати товар позивачем залежить від розміру фонду і внесення коштів іншими учасниками «Альянс Україна» .

Відповідно до ст. 34 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", діяльність з надання будь-яких фінансових послуг, що передбачають пряме або опосередковане залучення фінансових активів від фізичних осіб, може здійснюватись лише фінансовими установами після отримання відповідної ліцензії. Відповідачем даної ліцензії суду не надано.

Як роз'яснено у п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, то із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.

У разі якщо під час розгляду спору про визнання правочину недійсним як оспорюваного та застосування наслідків його недійсності буде встановлено наявність підстав, передбачених законодавством, вважати такий правочин нікчемним, суд, вказуючи про нікчемність такого правочину, одночасно застосовує наслідки недійсності нікчемного правочину.

Відповідно до ч.6 ст.19 ЗУ «Про захист прав споживачів»правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.

Частиною 2 ст.215 ЦК України встановлено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Таким чином, керуючись вищевказаним, можна зробити висновок про те, що вищевказаний договір є нікчемним, внаслідок того, що його недійсність передбачена законом.

Оскільки за змістом ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю, а кожна із сторін такого правочину зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, то суд вважає, що до договору №211107 від 24 липня 2012 року мають бути застосовані наслідки, передбачені вищевказаною статтею в частині стягнення з Приватного підприємства «Грандфінресурс» на користь позивача 3433гривні 35 копійок , сплачених за вказаним договором.

За таких обставин, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково.

Так як позов підлягає задоволенню частково, то з слід стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 229 грив.40 коп.

Керуючись ст.ст. . 10, 57-66,79-89, 131, 212-215,224-226 ЦПК України, ст.ст. 4,18,19, 22 Закону України «Про захист прав споживачів», постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»,ст.215,216 ЦК України,суд,-

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Грандфінресурс» про стягнення з Приватного підприємства «Грандфінресурс» на користь ОСОБА_1 грошових коштів,які були ним перераховані . за договором №211107 від 24 липня 2012 року в розмірі 3480 /три тисячі чотириста вісімдесят /гривень 79 копійок та про стягнення з приватного підприємства «Грандфінресурс» на користь держави судового збору у розмірі 34 гривні 80 копійок-задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства «Грандфінресурс» на користь ОСОБА_1 грошові кошти,які були ним перераховані за договором №211107 від 24 липня 2012 року у сумі 3433/три тисячі чотириста тридцять три/гривні 35 копійок.

Стягнути з Приватного підприємства «Грандфінресурс» на користь держави судовий збір у суммі 229 /двісті двадцять дев*ять /гривень 40 копійок.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення.Особи,які брали участь у справі,але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення ,можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Апеляційна скарга подається Апеляційному суду Донецької області у м.Маріуполі через Першотравневий районний суд.

Заочне рішення може бути переглянуте судом ,що його ухвалив за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя Н.М.Топузова