Ухвала суду № 29323382, 14.02.2013, Приморський районний суд м. Маріуполя

Справа № 266/585/13-ц

Провадженя№ 2-п/266/14/13

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.02.2013 року м. Маріуполь

Приморський районний суду міста Маріуполя Донецької області в складі:

Головуючого судді Шишиліна О.Г.,

при секретаріМатус Т.В.,

за участі

представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Маріуполя заяву відповідача Державного підприємства «Донецька залізниця» про перегляд заочного рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Державного підприємства «Донецька залізниця» в особі вагонного депо Маріуполь про визнання незаконним наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,-, -

В С Т А Н О В И В:

Заочним рішенням Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 14.01.2013р. позов ОСОБА_2 задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано Наказ (розпорядження) №949/ОС від 07.09.2012р. виконуючого обовязки начальника вагонного депо Маріуполь Державного підприємства «Донецька залізниця» про припинення трудового договору (контракту) з ОСОБА_2, поновлено ОСОБА_2 на посаді провідника пасажирського вагону резерв провідників 2 групи Державного підприємства «Донецька залізниця» вагонного депо Маріуполь з 07.09.2012 року, стягнуто з Державного підприємства «Донецька залізниця» (код 01074957) на користь ОСОБА_2 (іпн НОМЕР_1) середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 14662,65 грн., стягнуто з Державного підприємства «Донецька залізниця» (код 01074957) в дохід держави судовий збір у розмірі 214,60 гривень. В задоволені інших позовних вимог відмовлено.

06.02.2013р. від представника відповідача надійшла заява про скасування заочного рішення, в якій він посилався на те, що в судове засідання в якому ухвалено рішення відповідач представника не направив, оскільки представник який приймав участь у справі знаходився в щорічній відпустці і замінити його не було ким. Ухвалу суду від 12.12.2012р. про надання доказів виконати не змогли з тих самих причин. В заяві, в обґрунтування законності звільнення позивача з роботи посилається на ОСОБА_1 ревізії №008011 від 23.08.2012, рейсовий журнал, особисті пояснення позивача, які підтверджують факт перевезення позивачем 4 безквиткових пасажирів.

Позивач в судове засідання не зявився, надав повноваження на участь у справі своєму представнику.

Представник Позивача заперечував проти скасування заочного рішення. Вважає, що відповідач та його представник ухиляється від явки до суду, не надав жодного доказу на підтвердження поважності своїх неявок, а також доказів на спростування обставин викладених в позові.

Відповідач повідомлений належним чином (а.с.113), представника в судове засідання не направив, надав заяву з проханням відкласти розгляд справи у звязку з находженням представника ОСОБА_3 на лікарняному (а.с.114).

Відповідно до ст..231 ч.1 ЦПК України неявка осіб, належним чином повідомлених про час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Суд, дослідивши матеріали справи, заяву відповідача та додані до неї копії документів, вважає, що заява не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.232 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи. Як вбачається з матеріалів справи розгляд справи призначався не одноразово, так на 30.11.2012р., 12.12.2012р., 14.01.2013, в судові засідання представник відповідача не зявлявся, надавав заяви з проханням відкласти розгляд справи (а.с.23, ,32, 35, 40-41, 86).

Відповідно до ч.1 ст..157; ч.1 п.2, ч.4 ст.169 ЦПК України справи про поновлення на роботі суд розглядає протягом розумного строку, але не більше одного місяця. У разі першої неявки в судове засідання сторони або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у справі, оповіщених у встановленому порядку про час і місце судового розгляду, якщо вони повідомили про причини неявки, які судом визнано поважними суд відкладає розгляд справи в межах строків, встановлених статтею 157 цього Кодексу. У разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до ст.. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Ухвалою суду від 12.12.2012р.за клопотанням представника позивача витребувано у відповідача докази які стосуються підстав законності звільнення відповідача.

Згідно ч.4 ст. 137 ЦПК України особи, які не мають можливості подати доказ, який вимагає суд, взагалі або у встановлені судом строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня отримання ухвали. Ухвалу суду про витребування доказів відповідач отримав 19.12.2012р. про що свідчить поштове повідомлення. (а.с.41). Однак відповідач в судове засідання представника вдруге не направив, ухвалу виконав частково, доказів в обґрунтування законного звільнення позивача з роботи суду не надав. Таким чином суд з урахуванням обмеженого строку для розгляду даної категорії справ розглянув справу на підставі наявних в справі доказів.

Докази на які посилається відповідач ОСОБА_4 №008011, витяг з рейсового журналу, особисті пояснення позивача від 24.08.2012р. не мають істотного значення для правильного вирішення справи і не спростовують висновків суду. Так п. 6.8.1. та п. 6.8.2. Інструкції «Про проведення контрольно-ревізійної роботи на залізничному транспорті України» затвердженої наказом Першого заступника Міністра транспорту України генерального директора Укрзалізниці від 30.06.1999 року за №196-Ц встановлено, що при виявленні у вагонах далекого сполучення та місцевих поїздах пасажирів, які проїжджають без квитків, особи, які виконують контроль, зобовязані встановити й викласти у акті обставини безквиткового проїзду, прізвища винних провідників, номери документів, що засвідчують їх особистості, а також по можливості, прізвища та адреси безквиткових пасажирів. ОСОБА_4 підписують: особи, які контролювали поїзд, начальник поїзда, провідник вагона. До акту додаються пояснювальні записки винних осіб.

Як вбачається з ОСОБА_1 №008011 від 23.08.2012р. він не відповідає вищезазначеному порядку складення, а саме не містить підпису начальника поїзду, провідника вагону. За таких підстав не міститься і запису, про вказаних осіб - «від підпису відмовився». Не містяться цих даних і в рейсовому журналі, а також відомостей про відмову позивача, та начальника поїзду від дачі на місці особисті пояснення за фактом виявлених порушень. В рейсовому журналі також відсутні посилання на відповідний складений акт. Замість цього в акті присутня позначка начальника поїзду Овсяннікової, що вона не згодна з актом та другий примірник акту отримала. Таким чином, акт складено в порушення вимог вищезазначеної інструкції тому не приймається судом до уваги і не спростовує вимог позивача які були предметом спору і за яким ухвалено заочне рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст..231-232 ЦПК України

УХВАЛИВ:

Заяву Державного підприємства «Донецька залізниця» поданої представником ОСОБА_3 про скасування заочного рішення Приморського районного суду м. Маріуполя від 14.01.2013р. по справі №0541/5811/2012 про визнання незаконним наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди - залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СуддяШишилін О.Г.