Рішення № 29322731, 04.02.2013, Торецький міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Дзержинський міський суд Донецької області)

Провадження № 2/225/119/2013

Справа № 0512/7725/2012

Головуючий у справі ОСОБА_1

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2013 року Дзержинський міський суд Донецької області у складі:

головуючого - судді Челюбєєва Є.В.,

при секретарі - Бондарчук Т.І.,

з участю:

позивача - ОСОБА_2,

відповідача - ОСОБА_3,

представника відповідача - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дзержинську цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на непрацездатних батьків ,-

ВСТАНОВИВ:

В листопаді 2012 року позивач звернулась до суду з позовом про стягнення аліментів з відповідача на своє утримання у звязку з непрацездатністю та потребою матеріальної допомоги.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідач по справі є її єдиним сином, який проживає окремо від неї. За віком та станом здоровя вона ніде не працює, є інвалідом другої групи, отримує пенсію в розмірі 1500 гр. ОСОБА_5 того, вона проживає в будинку з пічним опаленням і не може самостійно забезпечити себе вугіллям на опалювальний сезон. Їй приходиться нести значні затрати на придбання продуктів харчування та медичних препаратів, у звязку з чим потребує додаткової матеріальної допомоги. Так як її син є повнолітньою особою, працездатною, він може надавати їй таку допомогу. В добровільному порядку відповідач відмовляється надавати їй щомісяця матеріальну допомогу, тому вона вимушена звернутися з цими вимогами до суду.

Позивач у судовому засіданні заявлені вимоги підтримала повністю.

Відповідач у судовому засіданні заявлені вимоги не визнав, просив суд повністю відмовити в їх задоволенні. В обґрунтування своїх заперечень суду пояснив, що позивач по справі дійсно є його матірю, але стосунки з нею не підтримує. Вона з дитинства належним чином не займалась його вихованням та не створювала умов для його розвитку і проживання. Він проживає разом зі своєю сімєю, на його утриманні знаходиться дружина та дві доньки. Дружина також працює, але його заробіток є основним засобом до існування. Їм щомісяця приходиться нести значні витрати на виховання і розвиток своїх дітей, а саме купувати одяг, продукти харчування, фрукти та оплачувати гуртки, які відвідують їх діти. ОСОБА_5 того, щомісяця він несе затрати на погашення кредиту в сумі 3000 гр., який отримав для придбання дітям компютеру. На теперішній час його дружина навчається в вищому навчальному закладі на платному відділенні, вартість навчання в рік складає 4000 гр. ОСОБА_6 з цим, за споживання комунальних послуг він щомісяця сплачує відповідну плату в розмірі більше 1000 гр. ОСОБА_7 з цим, йому необхідно щодня купувати продукти харчування сімї, тощо. ОСОБА_6 з цим, доповнив, що має погіршення в здоровї, при проходженні профогляду була виявлена вібраційна хвороба. Однак, незважаючи на це, змушений працювати для забезпечення своєї сімї. Також зазначив, що він протягом 12 років платив аліменти на утримання своєї матері, а потім стягнення були припинені на підставі її письмової заяви, оскільки вона оформила пенсію по втраті годувальника, а саме за померлого сина, його старшого брата. Просив суд прийняти ці обставини до уваги і повністю відмовити в задоволенні заявлених позовних вимог.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення заявлених вимог заперечує, позов не визнав, оскільки вважає, що він є необґрунтованим та не доведеним у судовому засіданні.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_8 пояснила, що вона є дружиною відповідача по справі. Суду підтвердила, що вони несуть значні витрати для організації свого життя. На їх вихованні знаходиться двоє дітей, яким вони придбали у кредит компютер та оплачують гуртки, які вони відвідують. ОСОБА_5 того, щодня вони купують продукти харчування та фрукти. За необхідністю придбають одяг, медичні препарати, тощо. Суду пояснила, що взаємовідносини між матірю та сином склалися погані. Коли її чоловік повернувся з армії, його мати вигнала і йому приходилось купувати путівки в профілакторій, де він проживав значний час. Її чоловік вже 18 років працює на шахті, на теперішній час стан здоровя його погіршився, але він продовжує працювати, так як необхідно забезпечувати родину. Також зазначила, що її чоловік вже сплачував аліменти на утримання матері, але згодом на підставі її письмової заяви стягнення були припинені. У позивача помер старший син, тому вона оформила пенсію за втрату годувальника за померлого сина.

Вислухавши пояснення учасників судового засідання, свідка, дослідивши матеріали справи та надані докази в їх сукупності, суд вважає, що заявлений позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, а відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Згідно ст. 202 СК України повнолітні дочка, син зобов'язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.

Судом встановлено, що позивач по справі є матірю відповідача по справі. Позивач по справі зареєстрована і проживає одна в житловому будинку за адресою м. Дзержинськ, с. Дружба, вул. Степна, 38а, що підтверджено випискою з будинкової книги (а.с. 7) та довідкою № 2485-02, виданою 27.09.2012 року виконавчим комітетом Кіровської селищної ради м. Дзержинська Донецької області (а.с. 27).

На підставі рішення Дзержинського міського суду від 20.01.2003 року відповідач був зобовязаний сплачувати аліменти на користь позивача на її утримання в розмірі 1/50 частини заробітку щомісяця (а.с. 16). На підставі письмової заяви позивача зазначений виконавчий документ був повернутий позивачу (а.с. 14-15), так як помер старший син позивача ОСОБА_9, і позивач оформила пенсію по втраті годувальника (а.с. 5). У відповідності до довідки з УПФУ в м.Дзержинську Донецької області № 6610 від 23.10.2012 року (а.с. 3) розмір її пенсії складає 1500 1600 гр. на місяць.

Згідно норм сімейного права право на утримання від дочки, сина мати та батько матимуть за умови, що є непрацездатними та потребують матеріальної допомоги.

Непрацездатними вважається той з батьків, хто досяг загального пенсійного віку або є інвалідом 1, 2 чи 3 групи. Потреба в матеріальній допомозі має визначатися залежно від наявності чи відсутності прожиткового мінімуму.

На теперішній час позивач по справі є особою похилого віку, пенсіонеркою, яка досягла 71 року, інвалідом другої групи із хронічними захворюваннями. Даний факт, крім пояснень позивача також підтверджені її паспортом (а.с. 6), пенсійним посвідченням (а.с. 25-26), а також виписними епікризами історії хвороби (а.с. 20-22, 24) та випискою із медичної карти стаціонарного хворого кардіологічного відділення № 10175 (а.с. 23).

Судом встановлено, що позивач по справі проживає одна в будинку з пічним опаленням, тому несе витрати на придбання вугілля. На теперішній час вона не може в повній мірі себе забезпечити, але в надані безкоштовної соціальної послуги, як пенсіонеру та інваліду їй було відмовлено, із за наявності в неї сина, який згідно чинного законодавства зобовязаний її утримувати та надавати матеріальну допомогу. Даний факт підтверджено відповіддю № Т-494-1-п від 13.04.2012 року виконавчого органу Дзержинської міської ради (а.с. 2).

В той же час відповідач по справі є працездатною людиною, працює на шахті «Північна» ДП «Дзержинськвугілля» та отримує заробітну плату, середньомісячний розмір якої складає 6820гр. 11 коп. (а.с. 4). Згідно свідоцтва про одруження відповідач знаходиться в шлюбі з ОСОБА_8, зареєстрованому 05 грудня 1998 року, за актовим записом № 84 (а.с. 32). Від спільного проживання мають двох дітей, які повністю знаходяться на їх утриманні (а.с. 32).

Доводи відповідача про те, що він не може надавати матері матеріальну допомогу, так як його заробітна плата є основним засобом до існування його сімї, він несе витрати по сплаті кредиту та комунальних послуг, придбання одягу та продуктів харчування, медичних препаратів, тощо заслуговують на увагу суду, але не можуть бути підставою для звільнення його від обов'язку допомагати своїй матері, а лише враховуються судом при визначенні розміру аліментів.

Крім цього суд не може погодитися з доводами відповідача, про те, що суд може звільнити його від обовязку утримувати свою матір, так як вона ухилялася від виконання своїх батьківських обов'язків, так як в суді даний факт не доведений відповідачем. Представлений відповідачем акт вуличного комітету від 06.12.2012 року не є безперечним доказом того, що позивач все життя нехтувала своїми батьківським обовязками, інших доказів суду не надано.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач, як син позивача, зобовязаний надавати матері матеріальну допомогу. При визначенні розміру цієї допомоги суд враховує, що ОСОБА_3 має сімю, виховує двох дітей, які знаходяться на його утриманні, інших непрацездатних членів сімї не має, є працездатним, працює на вугільному підприємстві міста, в той же час несе витрати по сплаті кредиту та комунальним послугам, має захворювання, яке потребує лікування медичними препаратами. За таких обставин, суд вважає, що відповідач має сплачувати аліменти на утримання непрацездатної матері в розмірі 1/50 частини з усіх видів доходу щомісяця.

Отже, суд приходить до висновку про часткову доведеність та обґрунтованість заявлених вимог, тому вони підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеність перед судом їх переконливості. Виходячи із цього принципу, суд не може за власною ініціативою збирати докази або робити інші процесуальні дії, направлені на збирання доказів, а лише оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України судові витрати підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст. ст. 10, 60, 88, 212 ЦПК України, ст.ст. 202, 205 СК України, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на її утримання у розмірі 1/50 частини з усіх видів доходу щомісяця, починаючи з дня набрання рішення суду законної сили.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у сумі 214 (двісті чотирнадцять) гр. 60 коп. (на розрахунковий рахунок 31211206700029, отримувач УДКСУ у м. Дзержинську, код 22030001, ЄДРПОУ 37522165, банк ГУДКСУ у Донецькій області, МФО 834016).

Рішення суду вступає в законну силу після спливу строків на його апеляційне оскарження.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Донецької області через Дзержинський міський суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: