Рішення № 29320329, 05.02.2013, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 205/3660/2012 Провадження № 22-ц/772/317/2013Головуючий в суді першої інстанції:Шепель К.А.Категорія: 51 Доповідач: Войтко Ю. Б.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" лютого 2013 р. м. ВінницяКолегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого: Войтка Ю.Б.,

Суддів: Міхасішина І.В., Стадника І.М.,

При секретарі: Яблонській І.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою представника відповідача Публічного акціонерного товариства «Ощадбанк» в особі філії - Вінницького обласного управління АТ «Ощадбанк» на рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 19 грудня 2012 року

в справі за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» м. Київ, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_4, про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, -

встановила :

ОСОБА_3 звернувся до суду з вказаною позовною заявою, посилаючись на те, що з 28 березня 2012 р. він працював на посаді керуючого територіально-відокремленого без балансового відділення (ТВБВ) № 10001\0112 філії Вінницького обласного управління ПАТ "Ощадбанк" з посадовим окладом 3000 грн. За час роботи до дисциплінарної відповідальності не притягувався. 04 жовтня 2012р. наказом заступника начальника управління - начальником відділу корпоративного бізнесу Вінницького обласного управління ПАТ "Ощадбанк" Ласкіною Є.В. за одноразове грубе порушення трудових обов'язків згідно п.1 ст. 41 КЗпП України.

З підставою звільнення позивач не погоджується, оскільки вважає, що зі змісту порушень, які були зазначені в наказі про звільнення, випливає, що такі порушення не є одноразовими і грубими, а носили тривалий характер.

Позивач просив поновити його на посаді керуючого ТВБВ № 10001\0112 філії Вінницького обласного управління ПАТ "Ощадбанк" з 04 жовтня 2012p., стягнути з відповідача на його користь заробітну плату за час вимушеного прогулу з 04 жовтня 2012р. по день поновлення на роботі, а також моральну шкоду в розмірі 10000 грн. Моральна шкода, внаслідок порушення відповідачем трудових прав позивача полягає у приниженні честі та гідності позивача як людини та керівника, а також погіршення стану його здоров'я та необхідності лікування у зв'язку з отриманим стресом.

Рішенням Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 19 грудня 2012 року позов задоволено частково. Поновлено ОСОБА_3 на посаді керуючого Жмеринським територіально-відокремленим без балансовим відділенням № 10001/0112 філії Вінницького обласного управління акціонерного товариства з 04 жовтня 2012 p.. Стягнуто з публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" на користь ОСОБА_3 заробітну плату за час вимушеного прогулу з 04 жовтня 2012 р. по 19 грудня 2012 р. (всього за п'ятдесят чотири робочих дня) 11929 (одинадцять тисяч дев'ятсот двадцять дев'ять) грн. 97 коп.. Стягнуто з публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" на користь ОСОБА_3 моральну шкоду в сумі 3000 (три тисячі) грн.. В решті позовних вимог - про стягнення 7000 грн. моральної шкоди - відмовлено. Стягнуто з публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" на користь держави судовий збір в сумі 214 (двісті чотирнадцять) грн. 60 коп. Рішення в частині поновлення на роботі підлягає негайному виконанню.

Відповідач ПАТ «Ощадбанк» в особі філії - Вінницького обласного управління АТ «Ощадбанк» подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі, посилаючись на те, що суд не дотримав вимог ч. 1 ст. 213 ЦПК України, обставини справи всебічно та повно не з'ясував, неправильно оцінив наявні у справі докази, а тому рішення є незаконним і необґрунтованим.

При цьому скаржник посилається на те, що звільнення позивача за п. 1 ст. 41 КЗпП України банк безпосередньо пов'язує з обставинами, які носили одноразовий, а не тривалий характер, оскільки подібних дій до 07.09.2012 року в роботі позивача на посаді керуючого ТВБВ виявлено не було, а виявлені протиправні дії були складовою дій спрямованих на одноразове заволодіння коштами клієнту банку в сумі 25 680 грн. судом безпідставно стягнуто на користь позивача моральну шкоду.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду зміні з наступних підстав.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, районний суд виходив с того, що відповідно до копії наказу №675-к від 04 жовтня 2012 р. «Про звільнення ОСОБА_3 - керуючого ТВБВ № 10001\0112» за неналежне виконання без поважних причин обов'язків керуючого в частині забезпечення організації ефективного проведення банківських операцій, в тому числі операцій з готівкою, розрахункових операцій, а також в частині забезпечення дотримання відділенням вимог законодавства, нормативних актів Національного банку та AT «Ощадбанк» при здійснення банківських операцій; за порушення вимог п. 2.5.7. порядку організації касової роботи в установах ВАТ «Ощадбанк» та використання її з метою зловживання; за порушення вимог п. 6.1.5. порядку організації касової роботи в установах ВАТ «Ощадбанк» в частині забезпечення суворого дотримання правил здійснення касових операцій та створення безпечних умов роботи з готівкою та її зберігання; за порушення вимог п.2.8 положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в установах AT «Ощадбанк» в частині забезпечення фіксування фактів здійснення всіх операцій у первинних документах та збереження протягом установленого строку оброблених документів, що призвело до зловживання посадовими особами Відділення і заподіяння Банку матеріальної шкоди в сумі 26513,11 грн. позивача було звільнено 04 жовтня 2012 р. із займаної посади за одноразове грубе порушення трудових обов'язків згідно п.1 ст. 41 КЗпП України.

Оцінюючи матеріали службового розслідування та наказ про звільнення позивача, суд прийшов до висновку, що порушення позивачем своїх трудових обов'язків не носило одноразовий характер, адже послаблення контролю за роботою підлеглих йому працівників носило тривалий характер. Відтак звільнення позивача за п.1 ст. 41 КЗпП України слід вважати неправомірним.

Завдана позивачу моральна шкода у зв'язку з неправомірним звільненням підтверджується довідкою КУ «Жмеринська центральна районна лікарня» від 28 листопада 2012 p., згідно якої позивач 04 жовтня 2012 р. звертався для надання йому медичної допомоги, зокрема консультації невролога і психіатра. Позивачу було встановлено діагноз: синдром вегетативної дистонії, гостра реакція на стрес.

Суд, керуючись принципами розумності та справедливості, вважав, що вимога про стягнення моральної шкоди підлягає задоволенню частково, у сумі 3000 грн..

Проте повністю з такими висновками погодитись не можна, так як вони не відповідають обставинам справи.

У п. 1 ст. 41 КЗпП України йдеться про разове грубе порушення трудових обов'язків, а не про тривале, системне, що може бути підставою для звільнення за інших підстав.

Всупереч вимогам трудового законодавства, відповідач ні в наказі про звільнення, ні в довідці перевірки не зазначив, в чому саме полягає одноразове грубе порушення позивачем своїх трудових обов'язків, оскільки у разі звільнення за одноразове грубе порушення трудових обов'язків визначення ступеня тяжкості (грубості) проступку в кожному конкретному випадку належить до компетенції осіб, що наділені правом призначення і звільнення керівних працівників.

Разом з тим, відповідно до ч. 2 п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами трудових спорів" суд не вправі визнати звільнення правильним, виходячи з обставин, з якими власник або уповноважений ним орган не пов'язували звільнення.

При таких обставинах судова колегія вважає, що районний суд прийшов до вірного висновку про неправомірність звільнення позивача за п. 1 ст. 41 КЗпП України.

Поряд з цим суд першої інстанції, правильно визначивши правові взаємовідносини сторін, безпідставно стягнув з публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" на користь ОСОБА_3 3000 грн. моральної шкоди.

Судова колегія вважає, що ОСОБА_3, на порушення обов'язку, передбаченого ст. 10 ЦПК України, щодо доведення підстави свого позову, не довів тих обставин, що внаслідок порушення відповідачем трудових прав принижена честь та гідність позивача як людини та керівника, а також погіршенні стану його здоров'я та необхідності лікування у зв'язку з отриманим стресом.

Довідка КУ «Жмеринська центральна районна лікарня» від 28 листопада 2012 p., згідно якої позивач 04 жовтня 2012 р. звертався для надання йому медичної допомоги, зокрема консультації невролога і психіатра не підтверджує факту надання такої допомоги саме у зв'язку зі звільненням позивача, оскільки цьому передувало службове розслідування, яке виявило грубе порушення в діях посадових осіб ТВБГ №10001/0112 діючих нормативно-правових актів та ознак злочинів, а саме крадіжки та зловживання посадовим становищем.

Рішення суду підлягає скасуванню в цій частині у зв'язку із недоведеністю обставин, що мають значення для справи, що відповідає правилам п. 2 ч. 1 ст.309 ЦПК України.

В цій неправильно вирішеній частині позовних вимог слід ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні вимог.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 304, 307, 309, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

вирішила:

Апеляційну скаргу представника відповідача Публічного акціонерного товариства «Ощадбанк» в особі філії - Вінницького обласного управління АТ «Ощадбанк» задовольнити частково.

Рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 19 грудня 2012 року в частині стягнення з Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» м. Київ на користь ОСОБА_3 моральної шкоди в сумі 3000 грн. скасувати, та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_3 в цій частині відмовити.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і з цього часу може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: (підпис) Войтко Ю.Б.

Судді: (підпис) Міхасішин І.В.

(підпис) Стадник І.М.

"З оригіналом вірно"

Суддя апеляційного суду Войтко Ю.Б.