Рішення № 29320039, 14.02.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.02.13 Справа№ 5015/5323/12

За позовом: Першого заступника прокурора м. Львова в інтересах держави в особі Львівської міської ради в особі Львівського комунального підприємства «Залізничнетеплоенерго», м. Львівдо відповідача: Державного житлово-комунального підприємства державного концерну «ЛОРТА», м. Львівпро: стягнення 164 237,03 грн.,Суддя Долінська О.З. При секретарі Вашкевич Н.І.За участю представників:Прокуратури: позивача:Леонтьєва Н.Т.- старший помічник прокурора м. Львова Охріменко В.В. - дов. №10-01 від 02.01.2013р.,Відповідача: Грабінський І.Г. - наказ №103-Д від 17.07.2007 р. На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Першим заступником прокурора м. Львова в інтересах держави в особі Львівської міської ради в особі Львівського комунального підприємства «Залізничнетеплоенерго» до Державного житлово-комунального підприємства державного концерну «ЛОРТА» про стягнення 164 237,03 грн. Ухвалою від 19.12.2012 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 15.01.2013р.

У зв'язку із перебуванням судді Долінської О.З. на листку непрацездатності, дана справа, що призначалась до розгляду на 15.01.2013 року, не розглядалася. Ухвалою від від 23.01.2013 р. розгляд вказаної справи призначено на 04.02.2013 р.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач у порушення умов договору про постачання теплової енергії в гарячій воді №2444 від 01.10.2002 р. не провів повної оплати за надані послуги, внаслідок чого виникла заборгованість за період з 01.10.2011 р. по 01.11.2012 р.в сумі 159 542,29 грн. Крім того, відповідачу нараховано 1 488,62 грн. - пені, 2 651,92 грн. - 3% річних та 554,20грн. - інфляційних втрат.

В судове засідання 04.02.2013 р. представник прокуратури з'явився, позов підтримав з підстав викладених у позовній заяві, вимоги ухвали суду виконав частково.

В судове засідання 04.02.2013 р. представник позивача Львівського комунального підприємства «Залізничнетеплоенерго» з'явився, позов підтримав з підстав викладених у позовній заяві, вимоги ухвали суду виконав частково.

В судове засідання 04.02.2013 р. представник відповідача з'явився, вимоги ухвали суду виконав частково. Визнав основну суму заборгованості, просить нарахування штрафних санкцій не проводити у зв'язку з важким фінансовим становищем на підприємстві і збитковістю напротязі 2008-2012 р., що вбачається із підтверджуючих бухгалтерських даних, які додані суду.

В судове засідання 14.02.2013 р. представник прокуратури та представник позивача зявились, вимоги ухвали суду виконали, позов підтримали, щодо зменшення стягнення штрафних санкцій з відповідача не заперечили.

В судове засідання 14.02.2013 р. представник відповідача зявився, вимоги ухвали суду виконав, заборгованість перед позивачем визнав, просить зменшити розмір штрафних санкцій з врахуванням важкого фінансового становища, що підтверджується матеріалами в даній справі.

Вислухавши дані пояснення представників сторін, проаналізувавши матеріали справи в їх сукупності, суд встановив таке.

01.10.2002 р. між позивачем (Львівським комунальним підприємством «Залізничнетеплоенерго», що є правонаступником комунального підприємства теплових мереж Залізничного району м. Львова ((перетворене ухвалою №118 від 21.01.1999 р. 4-ї сесії 3-го скликання Львівської міської ради (п. 1.1. Змін до статуту) та відповідачем 01.10.2002 р. укладено договір № 2444 про постачання теплової енергії в гарячій воді (далі по тексту -договір).

Згідно умов даного договору позивач зобов'язався постачати відповідачу теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а відповідач зобов'язався отримувати та оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Відповідачем не подано суду жодних доказів, які б вказували на невиконання позивачем своїх зобов'язань по вказаному договору щодо поставки теплової енергії відповідачу.

У відповідності до п. 10.4. Договору, договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну його дії про його припинення не буде заявлено однією із сторін. А отже даний договір №2444 від 01.10.2002 р.діє до 01.10.2013 р.

Згідно п. 2.1. Договору теплова енергія постачається покупцеві в обсягах згідно з додатком 1 до Договору у вигляді гарячої води.

Відповідно до п. 6.1. Договору розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться виключно в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів та іншими незабороненими чинним законодавством формами.

Рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 29.12.2011 р. №11083 "Про внесення змін до рішення виконавчого комітету від 02.09.2008 р. №930" передбачена плата за приєднане теплове навантаження за 1 кв.м. опалювальної площі у місяць впродовж року та плата за одиницю фактично спожитої теплової енергії, як складових тарифу на теплову енергію для опалення (двоставковий тариф).

Згідно Додатку №1 до Рішення від 28.12.2011 р. №1083, застосування двоставкового тарифу є обов'язковим при нарахуванні плати на послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання для населення, виконавцями яких є підприємства, що обслуговують житловий фонд.

Відповідно до п. 6.3. Договору, відповідач до 25-го числа місяця, наступного за звітним, сплачує позивачу вартість фактично спожитої теплової енергії.

Внаслідок несплати відповідачем за надані послуги по вказаному Договору, за період з 01.10.2011 р. по 01.11.2012 р. виникла заборгованість в сумі 159 542,29 грн.

На день розгляду справи відповідач заборгованість у сумі 159 542,29 грн. не погасив, доказів зворотнього суду не представлено.

При прийнятті рішення суд виходив з такого.

Відповідно до ч. 1 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з п. 6.1. Договору розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться виключно в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів та іншими незабороненими чинним законодавством формами.

Рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 29.12.2011 р. №11083 "Про внесення змін до рішення виконавчого комітету від 02.09.2008 р. №930" передбачена плата за приєднане теплове навантаження за 1 кв.м. опалювальної площі у місяць впродовж року та плата за одиницю фактично спожитої теплової енергії, як складових тарифу на теплову енергію для опалення (двоставковий тариф).

Як вбачається з Додатку №1 до Рішення від 28.12.2011 р. №1083, застосування двоствкового тарифу є обов'язковим при нарахуванні плати на послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання для населення, виконавцями яких є підприємства, що обслуговують житловий фонд.

Відповідно до п. 6.3. Договору, відповідач до 25-го числа місяця, наступного за звітним, сплачує позивачу вартість фактично спожитої теплової енергії. Матеріалами справи, а саме виставленими рахунками, підписаними з обох сторін щомісячно, щомісячними актами реалізації теплової енергії згідно договору №2444 від 01.10.2002 р. та підписаними з обох стрін, підписаним актом звірки взаєморозрахунків від 24.12.2012 р. з обох сторін підтверджено основну заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 159 542,29 грн. Таким чином, вимоги позивача про стягнення 159 542,29 грн. основної заборгованості заборгованості за період з 01.10.2011 р. по 01.10.2012 р. є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Виходячи з умов п. 7.2.3 Договору, за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення.

Суд вважає що позивач правомірно згідно умов договору нарахував пеню до стягнення з відповідача в сумі1 488,62 грн. згідно проведеного розрахунку.

Згідно п. 3 ст. 83 ГПК України господарський суд приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Винятковими обставинами суд визнає, те що, як встановлено в судовому засіданні, Державне житлово-комунальне підприємство державного концерну «ЛОРТА» знаходиться у важкому фінансовому становищі. Збитковість на підприємстві впродовж 2008 - 2012 р. р. підтверджується наданими відповідачем фінансовими звітами підприємства.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 24.12.2012 р. у справі №5015/5411/12 за матеріалами справи заяви кредиторів Львівського комунального підприємства «Залізничтеплоенерго» та Публічного акціонерного товариства «Львівобленерго», порушено справу про банкрутство Державного житлово-комунального підприємства державного концерну «ЛОРТА». Пунктом 3 даної ухвали господарського суду Львівської області уведено мараторій на задоволення вимог кредиторів і передбачено, що протягом дій мараторію не нараховується неустойка (штраф, пеня), інші фінансові санкцій за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів обовязкових платежів. Суд вважає, що застосування штрафної санкції може призвести до негативних наслідків підприємства - відповідача. А тому, беручи до уваги вказане і важкий фінансовий стан відповідача та заявлене ним клопотання відповідача, в якому просить не нарахувати штрафні санкції, а також те, що прокурор і представник позивача не заперечує про зменшення штрафних санкцій, суд, на підставі ст. 83 ГПК України, вважає за доцільне зменшити розмір нарахованої пені до 500,00 грн.і стягнути її з відповідача.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовзання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від прстроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. За таких обставин вимоги позивача про стягнення з відповідача 2 651,92 грн. - 3% річних та 554,20 грн. інфляційних втрат, є обгрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. В даній справі, так як судове рішення прийнято на користь позивача, судовий збір потрібно покласти на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст. 193 ГК України, ст. 625 ЦКУ країни, ст. ст. 49, 83, 84, 85, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Державного житлово-комунального підприємства державного концерну „ЛОРТА" (адреса: вул. Каховська, 35, м. Львів, 79040; ідентифікаційний код 22375887) на користь Львівського комунального підприємства „Залізничнетеплоенерго" (адреса: вул. С. Петлюри, 4а, м. Львів, 79054; ідентифікаційний код 20784943) 159 542,29 грн. - заборгованості, 500,00 грн. - пені, 2 651,92 грн. - 3% річних та 554,20 грн. інфляційних втрат.

3. Стягнути з Державного житлово-комунального підприємства державного концерну „ЛОРТА" (адреса: вул. Патона, 32д, м. Львів, 79040; ідентифікаційний код 22375887) в державний бюджет України відшкодування витрат на сплату судового збору в розмірі 3 264,97 грн.

4. В решті позовних вимог відмовити.

5. Накази видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91- 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Долінська О.З.