Постанова № 29319578, 12.02.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" лютого 2013 р. Справа№ 5011-23/12228-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Чорногуза М.Г.

суддів: Агрикової О.В.

Сухового В.Г.

секретар судового засідання: Кац О.В.,

в судове засідання з'явились представники:

від позивача: Кріль Л.С. - дов. № 71/130-1 від 28.11.2012р.;

від відповідача: Гарбуз С.О. - дов. № 25-7 від 22.01.2012р.;

розглянувши матеріали апеляційної скарги публічної акціонерної компанії «Трест Київпідземшляхбуд-2»,

на рішення господарського суду міста Києва від 13 листопада 2012 року,

у справі № 5011-23/12228-2012 (суддя Кирилюк Т.Ю.),

за позовом товариства з додатковою відповідальністю «Трансмост», м. Чернівці,

до публічної акціонерної компанії «Трест Київпідземшляхбуд-2», м. Київ,

про визнання недійсним пунктів договору та стягнення 1 461 487,12 грн.,

ВСТАНОВИВ:

ТДВ «Трансмост» звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до ПАТ «Трест Київпідземшляхбуд-2» про визнання недійсним пунктів договору та стягнення 1 461 487,12 грн. (а.с. 6-10).

Рішенням господарського суду міста Києва від 13 листопада 2012 року по справі № 5011-23/12228-2012 позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 1 461 487,12 грн., в іншій частині позовних вимог відмовлено повністю (а.с. 146-150).

Не погоджуючись із вказаним рішенням місцевого господарського суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 13 листопада 2012 року у справі № 5011-23/12228-2012 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки судом першої інстанції не взято до уваги те, що реконструкція НСК «Олімпійський» здійснювалось за бюджетні кошти, у зв'язку з чим сторони визначили у спірних пунктах договору спірні питання пов'язані з фінансуванням будівництва, а оскільки грошові кошти від генерального підрядника не надійшли на рахунок відповідача, тому він не в змозі виконати зобов'язання щодо оплати за виконані роботи.

Автоматизованою системою документообігу суду здійснено розподіл справ між суддями, відповідно до якого апеляційну скаргу ПАТ «Трест Київпідземшляхбуд-2» по справі № 5011-23/12228-2012 передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Чорногузу М.Г. Розпорядженням Заступника голови Київського апеляційного господарського суду Андрієнка В.В. від 27 грудня 2012 року для розгляду апеляційної скарги по справі № 5011-23/12228-2012 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя: Чорногуз М.Г., судді: Агрикова О.В., Суховий В.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27 грудня 2012 року апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено розгляд справи на 22 січня 2013 року.

Ухвалою від 22 січня 2013 року, у з зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача, розгляд справи відкладено на 05 лютого 2013 року.

В судовому засіданні 05 лютого 2013 року в судовому засіданні оголошено перерву до 12 лютого 2013 року.

В судових засіданнях 5 та 12 лютого 2013 року представник відповідача надав суду свої пояснення в яких підтримав апеляційну скаргу, просив скасувати рішення господарського суду міста Києва від 13 листопада 2012 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Представник ТДВ «Трансмост» також надав суду свої пояснення в яких заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 13 листопада 2012 року у справі № 5011-23/12228-2012 - без змін.

Згідно з частиною першою статті 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила наступне.

22 червня 2009 року між ТДВ «Трансмост» (головний підрядник) та ПАТ «Трест Київпідземшляхбуд-2» (субпідрядник) укладено договір підряду № 21 (далі-договір), (а.с. 12-21).

Відповідно до п. 1.1 договору, субпідрядник зобов'язався виконати роботи по влаштуванню залізобетонного каркасу під опори сталевих конструкцій навісу «Холодна зона» при реконструкції Національного спортивного комплексу «Олімпійський», розташованого за адресою 03150, вул. Червоноармійська, 55 у Печерському районі м. Києва, а головний підрядник зобов'язується прийняти належним чином виконані роботи та сплатити їх.

Згідно з п. 2.1 договору, ціна договору (вартість робіт, в тому числі склад і обсяг робіт) є орієнтовною (динамічною) договірною ціною (додаток № 1 до цього договору), який є його невід'ємною частиною, яка формується на основі кошторисного розрахунку.

У договірній ціні на реконструкцію існуючих та будівництво нових об'єктів НСК «Олімпійський» сторони погодили, що договірна ціна становить 30 061 983 грн.(а.с. 22).

10 грудня 2009 року сторони уклали додаткову угода № 1 до договору підряду № 21 від 22.06.2009 року, згідно якої вартість робіт, у тому числі склад і обсяг робіт є орієнтовною (динамічною) договірною ціною та становить 30 391 644, 00 грн.

Відповідно до п. 3.1.2 договору, головний підрядник здійснює оплату виконаних субпідрядником робіт протягом десяти банківських днів, у наступному місяці за звітним, на підставі підписаних уповноваженими представниками сторін актів приймання виконаних робіт за формою № КБ-2в та довідок про вартість виконаних робіт та витрат за формою № КБ-3 за фактично виконані останнім роботи за договором з урахуванням авансу, сплаченого відповідно до3.1. 1. Договору при умові надходження коштів від Замовника (Генпідрядника).

Проміжні платежі за виконані роботи здійснюються в межах не більш як 95 відсотків їх загальної вартості за орієнтовною (динамічною) договірною ціною за умови надходження коштів від Генпідрядника (пункт 3.1.3).

Згідно п. 3.1.4 договору, забезпечення виконання договору (договірне забезпечення) забезпечується отриманням 5 відсотків від вартості фактично виконаних робіт та сплачуються головним підрядником у місячний термін, за умови надходження коштів від Генпідрядника після підписання державною приймальною комісією акту про прийняття в експлуатацію закінчених робіт та оформленням акту передачі експлуатуючій організації.

Кінцеві розрахунки здійснюються у місячний термін після виконання і приймання всіх передбачених договором робіт та підписання акта державної (робочої) комісії з прийняття об'єкта в експлуатацію, затвердженого в установленому порядку за умови надходження коштів від генпідрядника (пункт 3.1.5).

Звертаючись з позовом у справі, позивач заявив вимоги про визнання недійсними пунктів 3.1.2, 3.1.3, 3.1.4 та 3.1.5 договору підряду № 21 від 22 червня 2009 року в частині слів «за умови надходження коштів від замовника (Генпідрядника)».

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду зазначає, що зазначена вимога позивача підлягає задоволенню виходячи з наступного.

В силу ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1 - 3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу. Вказана норма передбачає, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Статтею 837 ЦК України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

За договором будівельного підряду згідно зі ст. 875 ЦК України підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

З аналізу викладених норм вбачається, що договір підряду є оплатним, і обов'язку підрядчика виконати певну роботу відповідає обов'язок замовника цю роботу прийняти та оплатити.

Згідно з ч. 1 ст. 212 ЦК України особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина).

Проте, як вже зазначалось, договір підряду є оплатним. Тобто обов'язок відповідача як замовника по договору підряду № 21 оплатити прийняті роботи виникає згідно з положеннями закону та п. 1.1 вказаного договору.

При цьому в пунктах 3.1.2, 3.1.3, 3.1.4 та 3.1.5 договору підряду № 21 від 22 червня 2009 року сторонами узгоджено не умови виникнення у замовника вказаного обов'язку, а порядок і строки здійснення розрахунків, тобто строки виконання зобов'язання.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Тобто вказана норма передбачає як безпосереднє встановлення у зобов'язанні строку (терміну) його виконання, так і визначення цього строку вказівкою на певну подію, яка неминуче має настати. В іншому ж випадку кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Сторони у пунктах 3.1.2, 3.1.3, 3.1.4 та 3.1.5 договору підряду № 21 від 22 червня 2009 року визначили строк виконання відповідачем зобов'язання з оплати виконаних робіт посиланням на обставини надходження коштів від Генпідрядника. Проте така подія не може бути визнана такою, що неминуче має настати, оскільки вона залежить від суб'єктивної поведінки третьої особи не сторони по договору, визначеної в договорі як Генпідрядник без зазначення реквізитів цієї особи.

З огляду на викладене колегія суддів прийшла до висновку про невідповідність законодавчо визначеним нормам та визнання недійсними положень спірних пунктів договору підряду № 21 від 22 червня 2009 року в частині слів «за умови надходження коштів від замовника (Генпідрядника)» з урахуванням вимог ст. 217 ЦК України.

Аналогічна позиція викладена в постанові Вищого господарського суду від 12 квітня 2007 року у справі № 41/437 (Відмовлено у порушенні провадження з перегляду ухвалою Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 12 квітня 2007 року).

Щодо сплати за виконані роботи колегія суддів зазначає, що виконання позивачем підрядних робіт у період з серпня 2009 року по травень 2010 року підтверджено наданими суду актами виконаних робіт та довідками про вартість виконаних підрядних робіт, підписані сторонами без заперечень та зауважень щодо якості та строків виконання робіт та скріплені печатками (а.с. 27-76). Згідно вказаних актів та довідок позивач виконав роботи на загальну суму 30 110 234, 40 грн.

Позивач зазначає, що відповідач прийнявши виконаній позивачем роботи свої фінансові зобов'язання виконало частково та станом на 05.08.2012 року сплатило 28 648 747,28 грн., у зв'язку з чим заборгованість частині оплати виконаних підрядних робіт за договором підряду № 21 від 22 червня 2009 року , склала 1 461 487,12 грн.

Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526, 629 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Оскільки відповідач не надав суду доказів сплати заборгованості в сумі 1 461 487,12 грн., колегія суддів зазначає, що вимоги позивача про стягнення вищевказаної суми є законною та обґрунтованою.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначив, що реконструкція НСК «Олімпійський» здійснювалось за бюджетні кошти, у зв'язку з чим сторони визначили у спірних пунктах договору спірні питання пов'язані з фінансуванням будівництва, а оскільки грошові кошти від генерального підрядника не надійшли на рахунок відповідача, тому він не в змозі виконати зобов'язання щодо оплати за виконані роботи.

Однак вказані доводи є безпідставними та необґрунтованими, оскільки відсутність бюджетних коштів не може бути підставою для відмови виконання грошових зобов'язань.

Така ж позиція викладена в постанові Верховного суду України від 15 травня 2012 року де зазначено зазначено: «Згідно частини першої статті 96 ЦК юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями, а статтями 525, 526 ЦК і статтею 193 ГК встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Касаційний суд обґрунтовано відхилив заперечення МНС щодо неоплати продукції за відсутності бюджетних коштів на реєстраційному рахунку відповідача, оскільки на підставі частини другої статті 617 ЦК, частини другої статті 218 ГК та рішення Європейського суду з прав людини у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» від 18 жовтня 2005 року відсутність бюджетних коштів передбачених у видатках Державного бюджету України на 2009 рік не виправдовує бездіяльність МНС і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання».

Решта доводів скаржника зводяться до намагань надати їм перевагу над встановленими судом першої інстанції обставинами, та переоцінити ці обставини, однак, які не впливають на результат розгляду справи.

Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог ПАТ «Трест Київпідземшляхбуд-2», а відтак про необхідність їх задоволення в повному обсязі.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду стосовно встановлених обставин і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що судом першої інстанції в частині відмови в задоволенні вимог про визнання недійсними частини пунктів договору, неповно досліджено обставини справи та висновки не відповідають фактичним обставинам справи.

Рішення господарського суду міста Києва від 13 листопада 2012 року, по справі № 5011-23/12228-2012 скасувати частково. Прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Апеляційна скарга ПАТ «Трест Київпідземшляхбуд-2» на рішення господарського суду міста Києва від 13 листопада 2012 року, задоволенню не підлягає.

Судові витрати, згідно до ст. 49 ГПК України розподілити пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного та ст. ст. 3, 11, 16, 203, 212, 215, 217, 525, 526, 529, 617, 837, 875 Цивільного кодексу України, ст. ст. 6, 193, 218 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, п. 2 ч. 1 ст. 103, п. 1 ч. 1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу публічної акціонерної компанії «Трест Київпідземшляхбуд-2» на рішення господарського суду міста Києва від 13 листопада 2012 року, по справі № 5011-23/12228-2012 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 13 листопада 2012 року, по справі № 5011-23/12228-2012 скасувати частково.

3. Прийняти нове рішення:

« І. Позов задовольнити повністю.

ІІ. Визнати недійсними пункти 3.1.2, 3.1.3, 3.1.4 та 3.1.5 договору підряду № 21 від 22 червня 2009 року в частині «за умови надходження коштів від замовника (генпідрядника)».

ІІІ. Стягнути з публічного акціонерного товариства «Трест Київпідземшляхбуд-2» (02105, м. Київ, Дніпровський район, вулиця Тампере, будинок 13-Б, код 04012721) на користь товариства з додатковою відповідальністю «Трансмост» (58000, м. Чернівці, Першотравневий район, вулиця Гагаріна, будинок, 4, код 14262749) 1 461 487 грн. 12 коп. основного боргу та 30 302 грн. 75 коп. - витрат по сплаті судового збору.»

5. Доручити господарському суду міста Києва видати відповідний наказ.

4. Справу № 5011-23/12228-2012 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову Київського апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів, може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 109 ГПК України.

Головуючий суддя Чорногуз М.Г.

Судді Агрикова О.В.

Суховий В.Г.