Рішення № 29319535, 01.02.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.02.13 Справа№ 5015/5352/11

Господарський суд Львівської області у складі колегії суддів: Бортник О.Ю. - головуюча, Козак І.Б., Шпакович О.Ф., при секретарі судових засідань Цяпці О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю (надалі ТзОВ) «Фінансова компанія «Приватні інвестиції», м. Київ,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Ельпласт-Львів", м. Городок,

про стягнення 4 265 978, 88 грн.

За участю представників:

від позивача : Голуб В.А. - представник,

від відповідача : не з»явився,

від Публічного акціонерного товариства «Кредобанк»: Федорук І.О. - представник,

Встановив: Публічне акціонерне товариство „Кредобанк" від імені якого діяло Львівське відділення Центральної філії ПАТ «Кредобанк», м. Львів звернулось до господарського суду Львівської області з позовом про стягнення з ТзОВ „Ельпласт-Львів", м. Городок, 3846248,75 грн. строкової заборгованості по кредиту, 131529,75 грн. простроченої заборгованості по кредиту, 231093,7 грн. прострочених відсотків за користування кредитними коштами, 33148,12 грн. строкової заборгованості по відсотках за користування кредитними коштами, 3000 грн. простроченої заборгованості по комісії за управління кредитом, 4745,03 грн. пені за несвоєчасне повернення тіла кредиту, 14724,71 грн. пені за несвоєчасне погашення відсотків за користування кредитними коштами, 1488,8 грн. пені за несвоєчасну сплату комісії за управління кредитом. Позовні вимоги мотивовано порушенням відповідачем умов Кредитного договору № 8/02/08 з додатками від 23 квітня 2008 р. Згодом позивачем подано заяву від 15.11.2011 р., в якій він повідомив суд про допущену у позовній заяві помилку та просив вважати позивачем не Львівське відділення, а ПАТ «Кредобанк».

У зв»язку з складністю справи ухвалою суду від 13.08.2012 р. призначено колегіальний розгляд справи.

Строк розгляду справи продовжувався, а сам розгляд справи відкладався та зупинявся з підстав, викладених у наявних в матеріалах справи ухвалах суду. У судових засіданнях оголошувались перерви. У зв»язку з відпустками суддів склад колегії суддів з розгляду справи неодноразово змінювався. Ухвалою суду від 20.11.2012 р., внаслідок повторного автоматизованого розподілу члена колегії, прийнято справу № 5015/5352/11 до розгляду колегіально у складі суддів: суддя Бортник О.Ю. - головуюча, суддя Шпакович О.Ф., суддя Козак І.Б.

Ухвалою суду від 01.02.2013 р. замінено позивача його правонаступником - ТзОВ «Фінансова компанія «Приватні інвестиції», м. Київ.

У судових засіданнях представником позивача позовні вимоги підтримано повністю.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у справі докази, господарський суд Львівської області дійшов висновку, що позов з урахуванням уточнення позовних вимог підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. ст. 525, 526, 549, 611, 629, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов»язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір є обов"язковим для виконання сторонами. У разі порушення зобов"язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов"язання за кожен день прострочення виконання. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.

Між ПАТ «Кредобанк» (до перереєстрації Відкритим Акціонерним Товариством «Кредобанк»), правонаступником якого є позивач у справі, та ТзОВ «Ельпласт-Львів» 23 квітня 2008 року укладено Кредитний договір № 8/02/08 з додатками. У подальшому сторонами Кредитного договору укладались Додаткові договори до нього. Відповідно до умов Кредитного договору з додатками та додатковими угодами Банк зобов»язувався надати Відповідачу кредит у сумі 500 000,00 доларів США. Згідно з п. 2.1. Кредитного договору призначенням кредиту є поповнення обігових коштів, а саме сировини, матеріалів та оплати витрат, пов'язаних з господарською діяльністю підприємства, виплата відрядних, заробітної плати, прирівняних до неї платежів та нарахованих на заробітну плату податків. Додатковим договором від 30 грудня 2010 р. сторони погодили, що кредит надається з процентною ставкою за користування кредитними коштами в розмірі 12 % річних, а датою остаточного повернення кредиту є 30 жовтня 2013 року.

06 березня 2009 року між сторонами укладено Додатковий договір до Кредитного договору, яким змінено порядок розрахунків за кредитом, умови плати за кредит та черговість погашення заборгованості. Зокрема сторони домовились про те, що Відповідач виконує свої зобов'язання по поверненню кредиту, сплаті комісій та інших, передбачених договором, платежів шляхом перерахування у безготівковій формі на позичковий рахунок. Нарахування комісій відбувається у порядку, передбаченому Обліковою політикою Банку. 08 квітня 2010 року та 14 травня 2010 року укладено додаткові договори, які передбачали порядок вирішення спорів, при виконанні сторонами зобов'язання за Кредитним договором, а також обмеження Відповідача щодо реорганізації, відчуження заставленого майна, розподілу прибутків з іншими особами та можливості виступати поручителем за іншим зобов'язанням. Додатковим договором від 08 квітня 2010 р., зокрема передбачено, що будь-який спір, що виникає з цього договору або у зв»язку з ним, підлягає на розгляд і остаточне вирішення до постійно діючого Третейського суду при Львівській торгово-промисловій палаті. Однак, позивач наполягав на розгляді спору щодо стягнення заборгованостей та пені за кредитним договором № 8/02/08 від 23 квітня 2008 р. у господарському суді, а відповідач у письмових поясненнях від 03.10.2012 р., витребуваних судом з цього приводу, не заперечував щодо розгляду справи Господарським судом Львівської області. За наведених обставин, суд не вбачає підстав для припинення провадження у справі у зв»язку з здійсненим сторонами третейським застереженням та позбавлення сторін, встановленого ст. 55 Конституції України, права на захист судом їхніх прав і свобод.

Прийняті на себе зобов'язання по кредитному договору Банк виконав у повному обсязі, перерахувавши кошти у сумі і в порядку, передбачених п.2.1.6 Кредитного договору, що підтверджується Меморіальним валютним ордером № 333346 від 24 квітня 2008 року. Цим меморіальним валютним ордером перераховано Відповідачу 500 000,00 доларів США.

Відповідно до п. 5.1. Кредитного договору Відповідач зобов'язувався повернути кредит у повному обсязі в порядку і в терміни, визначені договором, та сплатити проценти за користування кредитом. Повернення суми кредиту мало здійснюється щомісячно частинами, встановленими Графіком погашення заборгованості, але не пізніше останнього робочого дня поточного місяця користування кредитом. Проценти за користування кредитом підлягали нарахуванню щомісячно за методом «факт/360» (фактична кількість днів у місяці, але умовно, 360 днів у році). Нарахування комісій відбувається відповідно до строків, передбачених Обліковою політикою Банку (Додатковий договір від 06 березня 2009 р.). Позичальник сплачує проценти щомісяця, але не пізніше останнього робочого дня місяця за який нараховано проценти (п. 4.4. Кредитного договору). Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Станом на 25.08.2011 року Відповідач не сплатив у повному обсязі строкову заборгованість по кредиту та відсотки за користування кредитом, строк сплати яких настав. Вказаним Відповідач порушив передбачене ч. 1 ст. 1048 ЦК України право Банку на отримання згаданих платежів. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 1050 ЦК України та умов Кредитного договору Банк в разі несвоєчасної сплати процентів та/або повернення кредиту (частини кредиту) вправі вимагати дострокового повернення кредиту, процентів, комісій та інших платежів, про що письмово повідомляє Позичальника. Відповідна вимога за № 27-8677/11 від 26 липня 2011 р. надіслана Банком на адресу відповідача та отримана ним 29.07.2011 р., що підтверджується повідомленням про вручення 29.07.2011 р. рекомендованого поштового відправлення. Відповідна вимога про дострокове повернення кредиту, а також заборгованостей, які виникли на підставі кредитного договору, надсилалась на адресу відповідача й новим кредитором - ТзОВ «Фінансова компанія «Приватні інвестиції», після укладення договору факторингу (вимога № 578). У цій вимозі відповідача одночасно повідомлялось про укладення 29.11.2011 р. договору факторингу, за яким Банк уступив новому кредитору право вимоги всіх грошових зобов»язань за Кредитним договором № 8/02/08 від 23.04.2008 р. У матеріалах справи відсутні та відповідачем на вимоги суду не були подані докази, які б свідчили про сплату відповідачем на користь Банку чи на користь ТзОВ «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» 482 500 доларів США строкової заборгованості по кредиту, що на момент здійснення розрахунку (25.08.2011 р.) у еквіваленті до гривні становило 3 846 248,75 грн.; 16 500 доларів США простроченої заборгованості по кредиту, що на момент здійснення розрахунку (25.08.2011 р.) у еквіваленті до гривні становило 131 529,75 грн.; 28 989,99 доларів США простроченої заборгованості по відсотках за користування кредитними коштами, що на момент здійснення розрахунку (25.08.2011 р.) у еквіваленті до гривні становило 231 093,7 грн.; 4 158,33 доларів США строкової заборгованості по відсотках за користування кредитними коштами, що на момент здійснення розрахунку (25.08.2011 р.) у еквіваленті до гривні становило 33 148,12 грн. Відтак, зазначені суми підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Крім цього, відповідно до підпункту 4.1. Кредитного договору відповідач зобов»язувався сплачувати комісії, встановлені тарифами Банку, зокрема 1000 грн. за управління кредитом щомісячно (Додатковий договір від 30 грудня 2010 р.). Позивач стверджує і вказані доводи позивача не спростовані Відповідачем, що станом на 25.08.2011 р. прострочена заборгованість по комісії за управління кредитом становить 3 000,00 грн. Ця заборгованість також підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Позовні вимоги щодо стягнення пені підлягають задоволенню частково, виходячи з такого. Відповідно до п. 7.1. кредитного договору за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за цим договором (повернення Кредиту або його частини, оплати процентів, комісій) Відповідач на вимогу Банку сплачує пеню. У зв'язку з невиконанням Відповідачем зобов'язань по поверненню кредиту та відсотків за його користування станом на 25.08.2011 року Банком нараховано позивачу 595,25 доларів США пені за несвоєчасне погашення тіла кредиту, що на момент здійснення розрахунку у еквіваленті до гривні становило 4 745,03 грн.; 1 847,17 доларів США пені за несвоєчасне погашення відсотків за користування кредитними коштами, що на момент здійснення розрахунку у еквіваленті до гривні становило 14 724,71; 1 488,80 грн. пені за несвоєчасну сплату комісії за управління кредитом. Проте позивачем здійснено нарахування зазначеної вище пені без врахування вимог Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов»язань» та ч. 6 ст. 232 ГК України. Розмір пені, яка нарахована відповідно до вимог згаданих правових норм та підлягає стягненню становить: 1285,71 доларів США пені за прострочення виконання грошових зобов»язань зі сплати відсотків за користування кредитом з 02.02.2011 р. по 02.08.2011 р. включно, що відповідно до курсу долара США по відношенню до гривні, встановленого Національним банком України станом на 25.08.2011 р. (курс використаний позивачем при обчисленні ціни позову) становить 10249,04 грн.; 505,55 доларів США пені за несвоєчасне виконання грошових зобов»язань зі сплати тіла кредиту з 01.03.2011 р. по 25.08.2011 р. включно, що відповідно до курсу долара США по відношенню до гривні, встановленого Національним банком України станом на 25.08.2011 р. (курс використаний позивачем при обчисленні ціни позову) становить 4029,99 грн.; 1488,8 грн. пені за несвоєчасне виконання грошових зобов»язань зі сплати комісії. Вирішуючи спір в частині стягнення пені за несвоєчасне виконання грошових зобов»язань зі сплати комісії за період з 01.02.2011 р. по 25.08.2011 р., суд виходить з того, що за періоди часу з 11.02.2011 р. по 21.03.2011 р. та з 24.06.2011 р. по 30.06.2011 р. позивачем обґрунтовано не нараховувалась пеня, оскільки заборгованість була відсутня. Відтак, ним не перевищено у цій частині строки, встановлені ч. 6 ст. 232 ГК України.

При вирішенні спору судом визначено розмір заборгованості відповідача у гривневому еквіваленті, виходячи із курсу долара США по відношенню до гривні, встановленого Національним банком України станом на 25.08.2011 р., який використано позивачем при здійсненні розрахунку ціни позову. При цьому курс, який встановлено НБУ на дату подачі позову до суду (15.09.2011 р.), був вищий, ніж той, який існував станом на 25.08.2011 р. Заяв про збільшення ціни позову у гривневому еквіваленті, чи клопотань про вихід за межі позовних вимог відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 83 ГПК України від позивача на адресу суду не надходило.

Посилання позивача на те, що відповідно до умов Кредитного договору за невиконання умов цього договору відповідач несе повну відповідальність перед Банком усім належним йому майном спростовуються нормами самого Кредитного договору. З змісту пунктів 5.1., 5.2., 5.5., 5.6. та графіків погашення заборгованості по кредиту вбачається, що повернення кредиту здійснюється шляхом перерахунку, сплати та списання грошових коштів. Згідно з п.п. 1.1., 3.2. Договору факторингу шляхом купівлі права грошової вимоги від 29.11.2011 р. та Додатку № 1 до нього вбачається, що Банк продав та передав Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні інвестиції», яке у свою чергу купило та прийняло, повний обсяг прав грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором № 8/02/08 від 23 квітня 2008 р. та повний обсяг прав вимоги за Забезпечувальними документами (застава, іпотека). Позовні вимоги про звернення стягнення заборгованості за рахунок індивідуально визначеного заставленого майна відповідача та майна, яке перебуває у іпотеці ані первісним позивачем, ані його правонаступником не заявлялись. Посилання у позовній заяві та у матеріалах справи на договори застави та іпотеки як на підставу позову, заявленого у справі № 5015/5352/11, відсутні. У заявах про заміну позивача № Ф-986/І/2012-260912-01 від 26.09.2012 р. та від 01.02.2012 р. первісний позивач та його правонаступник посилаються на Договір факторингу шляхом купівлі права грошової вимоги від 29.11.2012 та просять стягнути заборгованість за кредитним Договором на користь правонаступника позивача. До того ж, питання про звернення стягнення на майно боржника у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, відповідно до вимог ч. 5 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» вирішується державним виконавцем на стадії виконавчого провадження у справі.

На підставі ст.ст. 25, 49 ГПК України судові витрати у справі слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 75, 84, 85, 116 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ельпласт-Львів» (81500, Львівська область, м. Городок, вул. Заводська, 4, код ЄДРПОУ 23957545) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» (04053, м. Київ, вул. Артема, 52-а, офіс 147, ідентифікаційний код 37356981):

- 3 846 248,75 гривень строкової заборгованості по кредиту;

- 131 529,75 гривень простроченої заборгованості по кредиту;

- 231 093,70 гривень прострочених відсотків за користування кредитними

коштами;

- 33 148,12 гривень строкової заборгованості по відсотках за користування кредитними коштами;

- 3 000 гривень простроченої заборгованості по комісії за управління кредитом;

- 4029,99 гривень пені за несвоєчасне повернення тіла кредиту;

- 10249,04 гривень пені за несвоєчасне погашення відсотків за користування кредитними

коштами;

- 1488,80 гривень пені за несвоєчасну сплату комісії за управління кредитом, а також 25468,97 грн. державного мита та 235,71 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

2. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

3. Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

4. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом ХІІ ГПК України.

Повне рішення складено 06.02.2013 р.

Суддя О.Ю. Бортник,

Суддя І.Б. Козак,

Суддя О.Ф. Шпакович