Рішення № 29319486, 13.02.2013, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2013 року справа № 919/104/13-г

За позовом Фізичної особи підприємця ОСОБА_1

(99011, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1)

до Приватного підприємства «Югжилсервис»

(99053, м Севастополь, вул. Вакуленчука, буд. 53, корп. 6, офіс 6, ідентифікаційний код 24866313)

про стягнення 2000 грн.,

Суддя О.С. Погребняк

Представники:

Позивач (Фізична особа підприємець ОСОБА_1) - ОСОБА_2, довіреність від 18.01.2013;

Відповідач (ПП "Югжилсервис") - Сенчихіна Н.Г., довіреність № б/н від 14.01.2013.

Суть спору:

ФОП ОСОБА_1 звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовом до ПП «Югжилсервис» про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів у розмірі 2000 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані помилковим перерахуванням грошових коштів на розрахунковий рахунок відповідача та неповерненням їх з боку відповідача.

Ухвалою від 16.01.2013 позовну заяву прийнято судом до розгляду.

У судовому засіданні 13.02.2013 представник позивача виклав зміст позовних вимог, просив позов задовольнити.

У порядку статей 22, 59 Господарського процесуального кодексу України відповідач у судовому засіданні 13.02.2013 надав відзив на позовну заяву, вказавши, що вимоги позивача про повернення перерахованих коштів вважає необґрунтованими та просив у задоволенні позову відмовити.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд -

ВСТАНОВИВ:

Із змісту позову вбачаються посилання позивача на той факт, що 30.04.2010 ним було помилково перераховано на рахунок відповідача суму грошових коштів в розмірі 1000 грн., із зазначенням в якості призначення платежу «аванс за електричну енергію по загальному розрахунку після підключення, ОСОБА_1, АДРЕСА_2, рахунок №119 від 30.04.2010», що підтверджується квитанцією №1018.238.6 від 30.04.2010, а також 21.05.2010 позивачем було помилково перераховано 1000 грн. на розрахунковий рахунок відповідача із вказанням призначення платежу «аванс за електроенергію, адреса А. Кесаєва, 20-2в, платник ОСОБА_4 через ОСОБА_1», що підтверджується платіжним дорученням №1554639351 від 31.05.2010 (арк.с.8).

Листом №160 від 17.09.2012 позивач звертався до відповідача з проханням повернути грошову суму в розмірі 2000 грн., перераховану за квитанцією від 30.04.2010 та платіжним дорученням від 21.05.2010 на розрахунковий рахунок позивача (арк.с.9).

Факт отримання відповідачем означеного листа підтверджується представленими позивачем доказами (арк.с. 10-11), однак будь-якої відповіді відповідачем позивачу надано не було, грошові кошті повернути не були.

З огляду на означене, посилаючись на те, що відповідач безпідставно отримав грошові кошти позивача, останній, з огляду на положення статті 1212, Цивільного кодексу України звернувся до суду з вимогами про стягнення з відповідача 2000 грн.

Суд, вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої статті 11 Цивільного кодексу України (далі ? Кодекс), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно з пунктом 1 частини другої цієї статті підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За змістом статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з частиною 2 статті 638 Цивільного кодексу України, договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (стаття 638 Цивільного кодексу України, стаття 180 Господарського кодексу України).

Відповідач у ході розгляду справи посилався на наявність договору №2242 від 25.02.2005 на поставку електроенергії, укладеного між ним та ПАТ «ЕК «Севастопольенерго», згідно з яким відповідач є споживачем електроенергії, при цьому у відзиві зазначив, що позивач споживає електроенергію шляхом приєднання до електромереж, що належать відповідачеві.

Відповідно до п. 91.1. Договору №2242 від 25.02.2005 у випадку приєднання до електромереж Споживача електроустановок інших споживачів (субспоживачів), відносини між ними регулюються Договором про спільне використання технологічних мереж основного споживача або Договором про технічне забезпечення електропостачання споживача.

Будь-яких доказів укладення такого договору відносно позивача відповідачем суду не представлено.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статі 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

З огляду на означене, за наслідками дослідження представлених сторонами доказів по справі, суд дійшов висновку про те, що грошова сума 2000 грн., перерахована позивачем на рахунок відповідача без достатніх правових обставин.

Як на підставу позову, позивач посилався на приписи статті 1212 Цивільного кодексу України, зазначивши, що спірні кошти відповідачем отримані безпідставно.

При цьому позивачем представлено докази звернення позивача до відповідача з вимогами повернути помилково сплачені кошти, на яке відповідачем не було надано будь-якої відповіді.

Наслідки набуття, збереження майна без достатньої правової підстави унормовано главою 83 Цивільного кодексу України. Відповідно до приписів статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави - безпідставно набуте майно, зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Таким чином, обов'язковою умовою, з якою законодавець пов'язує виникнення даного виду зобов'язань, є відсутність правової підстави для набуття майна однією особою за рахунок іншої особи. Відсутність правової підстави означає, що майно набуте особою поза підставою (юридичним фактом), передбаченою законом чи правочином.

За викладених обставин, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 2000 грн., є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, суд, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладає на нього обов'язок сплатити суму судового збору у розмірі 1720,50 грн.

Беручи до уваги вищевикладене, керуючись статтями 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Югжилсервис» (99053, м Севастополь, вул. Вакуленчука, буд. 53, корп. 6, офіс 6, ідентифікаційний код 24866313) на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (99011, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 2000 грн. (дві тисячі грн.), а також суму судового збору у розмірі 1720,50 грн. (одна тисяча сімсот двадцять грн. 50 коп.).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 14.02.2013

Суддя підпис О.С. Погребняк