Рішення № 29319392, 11.02.2013, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

від "11" лютого 2013 р. Справа № 18/5007/90/11

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Соловей Л.А. ,

за участю представників сторін:

- від позивача: Максимчук В.М., довіреність від 08.09.2010р.;

- від 1-го відповідача: не з'явився;

- від 2-го відповідача: не з'явився;

- від третьої особи: не з'явився;

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" (м.Київ)

до 1) Публічного акціонерного товариства "Новоград-Волинський м'ясокомбінат" (м.Новоград-Волинський)

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаська продовольча компанія" (м.Черкаси)

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" (м.Київ)

про визнання договору про переведення боргу недійсним.

Позивач звернувся з позовом до господарського суду Житомирської області про визнання недійсним договору про переведення боргу №57 від 03.02.2010р., укладений між ВАТ "Новоград-Волинський м'ясокомбінат" та ТОВ "Черкаська продовольча компанія". Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач посилається на порушення відповідачами приписів ст.520 ЦК України та здійснення заміни боржника у зобов'язанні без згоди на те кредитора (позивача), що має наслідком визнання зазначеного Договору про переведення боргу недійсним.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 19.04.2012р. вдруге зупинено провадження у даній справі до розгляду пов'язаної з нею іншої справи №64/162-65/85-2012, яка розглядалась господарським судом м.Києва за позовом ТОВ "Черкаська м'ясна компанія" до ПАТ "Дельта Банк" та ТОВ "Укрпромбанк" про визнання частково недійсним договору про передачу активів ТОВ "Укрпромбанк" в рахунок погашення заборгованості та справи №5011-27/4834-2012 за позовом ВАТ "Новоград-Волинський м'ясокомбінат" до ПАТ "Дельта Банк", ТОВ "Укрпромбанк" про визнання недійсним договору від 12.03.2011р. в частині передачі ПАТ "Дельта Банк" активів ТОВ "Укрпромбанк" за кредитним договором №34/Кв-08 від 08.10.2008р. Рішеннями по вказаним справам, які залишені без змін постановами касаційної інстанції, відмовлено в задоволенні позову.

03.01.2013р. від ПАТ "Дельта Банк" надійшло клопотання про поновлення провадження у справі №18/5007/90/11 у зв'язку з розглядом Вищим господарським судом України касаційних скарг ТОВ "Черкаська м'ясна компанія" та ВАТ "Новоград-Волинський" м'ясокомбінат" по справам №64/162-65/85-2012 та №5011-27/4834-2012. До клопотання додано копії постанов Вищого господарського суду України від 10.12.2012р. у справі №64/162-65/85-2012 та від 13.11.2012р. у справі №5011-27/4834-2012.

Ухвалою суду від 22.01.2013р. провадження у справі поновлено та призначено засідання суду на 11.02.2013р.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача - ВАТ "Новоград-Волинський м'ясокомбінат" в судове засідання не з'явився, письмового відзиву на позовну заяву не надав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про місце, дату та час судового засідання повідомлявся належним чином (про що свідчить розписка представника першого відповідача у повідомленні про вручення поштового відправлення т.2, а.с.75). Раніше, представник першого відповідача, який був присутній в судових засіданнях 04.10.2011р. та 02.04.2012р. проти позову заперечив.

Другий відповідач - ВАТ "черкаська продовольча компанія" не скористався своїм правом надання письмового відзиву на позовну заяву та правом на участь в судовому засіданні: повноважного представника в судові засідання не направив, про причини неявки суд не повідомив, хоча про місце, дату та час судових засідань повідомлений належним чином (про що свідчить розписка представника відповідача у повідомленні про вручення поштового відправлення, т.2, а.с.74).

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про місце, дату та час судового засідання повідомлявся належним чином (про що свідчить розписка представника ІІІ особи у повідомленні про вручення поштового відправлення т.2, а.с.76).

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 30 січня 2008 року та 08 жовтня 2008 року між ТОВ "Український промисловий банк" та ВАТ "Новоград-Волинський м'ясокомбінат" (Позичальник, перший відповідач), укладено кредитні договори на відкриття відновлювальної мультивалютної кредитної лінії №34/Кв-08 та №7/Кв-08 (т.1, а.с.19-32).

На виконання умов договорів ВАТ "Новоград-Волинський м'ясокомбінат" було прийнято кредитні кошти від ТОВ "Укрпромбанк" відповідно до умов кредитних договорів на відкриття відновлювальної мультивалютної кредитної лінії №34/Кв-08 та №7/Кв-08.

Пунктом 10.10 кредитних договорів, зокрема, передбачено, що Позичальник не має права повністю або частково уступати свої права та обов'язки по кредитному договору та договорам застави іншій особі без попередньої письмової згоди банку.

Однак, 03 лютого 2010 року між ВАТ "Новоград-Волинський м'ясокомбінат" (перший відповідач, первісний боржник) та ТОВ "Черкаська продовольча компанія" другий відповідач, новий боржник) укладено договір №57 про переведення боргу, за умовами якого первісний боржник перевів свій борг за кредитними договорами №34/Кв-08 від 30.01.2008р. та №7/Кв-08 від 08.10.2008р. на відкриття відновлювальної мультивалютної лінії на нового боржника, внаслідок чого новий боржник замінив первісного боржника, як позичальника у кредитних договорах (т.1, а.с.34-35).

30.06.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" (далі - Укрпромбанк), Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" (далі - Дельта Банк) та Національним банком України (далі - Національний банк) був укладений та нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, договір про передачу Активів та Кредитних зобов'язань Укрпромбанку на користь Дельта Банку, запис в реєстрі за №2258 (т.1, а.с.11-15).

Відповідно до пп.4.1 договору про передачу Активів та Кредитних зобов'язань, в порядку, в обсязі та на умовах, визначних цим договором, Укрпромбанк цим передає (відступає) Дельта Банку права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, що забезпечують виконання кредитних зобов'язань перед Національним банком, внаслідок чого Дельта Банк замінює Укрпромбанк як кредитора (стає новим кредитором) у зазначених зобов'язаннях. Відповідно до положень ст.516 Цивільного кодексу України, відступлення Укрпромбанком прав вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами до Дельта Банку не вимагає отримання згоди боржників.

Згідно з пп.4.2 договору про передачу Активів та Кредитних зобов'язань, внаслідок передачі Укрпромбанком Дельта Банку права вимоги до боржників, Дельта Банку переходить (відступається) право вимагати (замість Укрпромбанку) від боржників повного, належного та реального виконання обов'язків за кредитними та забезпечувальними договорами.

Відповідно до ст.514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, на підставі вищевказаного договору про передачу Активів та Кредитних зобов'язань - ПАТ "Дельта Банк" набуло статусу нового кредитора.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на ст. 520 ЦК України, яка передбачає, що боржник у зобов'язанні може бути змінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора та п.10.10 кредитних договорів, якими визначено, що позичальник не має права повністю або частково уступати свої права та обов'язки по кредитному договору та договорам застави іншій особі без попередньої письмової згоди банку. Вказує, що згідно договору про переведення боргу від 03.02.2010р. ні ТОВ "Укрпромбанк" (первісний кредитор за кредитним договором), ні АТ "Дельта Банк" не є стороною угоди. Крім того, на адресу позичальника за кредитними договорами №34/Кв-08 та №7/Кв-08, зі сторони кредитора жодного листа-повідомлення (погодження) щодо зміни боржника у зобов'язанні не надсилалося.

За вказаних обставин позивач вважає, що ВАТ "Новоград-Волинський м'ясокомбінат" (перший відповідач) та ТОВ "Черкаська промислова компанія" (другий відповідач) уклавши угоду про переведення боргу №57 від 03.02.2010р., на підставі якого первісний боржник перевів свій борг за кредитними договорами №34/Кв-08 та №7/Кв-08 на нового боржника без згоди кредитора, порушує його матеріальні права, що стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Так, загальні підстави визнання недійсними угод і настання відповідних наслідків встановлені ст. ст. 215, 216 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу, відповідно до яких, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (абз. 3 п. 1 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними" № 02-5/111 від 12.03.1999 р.).

Таким чином, для визнання недійсним у судовому порядку правочину (господарського зобов'язання) необхідно встановити, що правочин не відповідає вимогам закону, або ж його сторонами (стороною) при укладенні було порушено господарську компетенцію.

Під час розгляду даної справи судом встановлено наявність обставин, з якими закон пов'язує недійсність правочинів, та настання відповідних наслідків, а саме: невідповідність змісту правочину вимогам ЦК, іншим актам цивільного законодавства.

Зокрема, суд вважає, що оспорюваний договір суперечить положенням ч.1, 5 ст.203 ЦК України якими встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин має бути спрямований на реальне настання правих наслідків, що обумовлені ним.

Так, відповідно до ст. 520 ЦК України в редакції, що діяла на момент укладення оспорюваного правочину, боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) л и ш е з а з г о д о ю к р е д и т о р а, якщо інше не передбачено законом.

Форма правочину щодо заміни боржника у зобов'язанні визначається відповідно до положень статті 513 цього Кодексу (ст. 521 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст.513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Договір, яким передбачається заміна боржника у зобов'язанні, має назву "договір переведення боргу". На підставі даного договору старий боржник передає свої обов'язки у зобов'язанні новому боржнику, який вступає у зобов'язання та має виконати обов'язок перед кредитором.

Переведення боргу необхідно вважати багатостороннім правочином (договором), в силу якого первісний боржник по зобов'язанню за згодою кредитора переводить свій обов'язок на нового боржника (вибуваючи, таким чином, з цього зобов'язання).

Переведення боргу, як і заміна кредитора у зобов'язанні, опосередковує зміну суб'єктного складу зобов'язання, але залишає незмінним його зміст.

Отже, переведення боргу на нового боржника здійснюється у тій самій формі, на тих самих умовах і у тому саме обсязі, що і основне зобов'язання, яке існувало на момент переведення боргу, і такі зобов'язання мають бути підтверджені належними документами.

Переведення боргу за своєю правовою природою не є самостійним правочином, оскільки воно залежить від основного юридичного факту, який його породжує.

Слід зазначити, що кредитними договорами №7/Кв-08 від 30.01.2008р. та №34/Кв-08 від 08.10.2008р., укладеними між ТОВ "Український промисловий банк" та ВАТ "Новоград-Волинський м'ясокомбінат", зокрема, пунктами 10.10 визначено, що обов'язки позичальника за цими договорами не є такими, що нерозривно пов'язані з особою позичальника і у зв'язку із цим на підставах та у випадках, передбачених цими договорами та чинним законодавством України, можуть виконуватьися третіми особами. При цьому позичальник не має права повністю або частково уступити свої права по цим договорам та договорам забезпечення іншій особі без попередньої письмової згоди банку (кредитора).

Як правило, згода кредитора виражається двома способами:

- шляхом підписання кредитором договору відступлення права вимоги (тобто цей договір як правочин має бути трьохстороннім);

- шляхом надання відповідного листа, повідомлення тощо.

В даному випадку згідно вищевказаного договору про переведення боргу, ні ТОВ "Укрпромбанк" (первісний кредитор за кредитним договором), ні АТ "Дельта Банк" не є стороною; крім того, відповідачем не доведено, що ТОВ "Український промисловий банк" або АТ "Дельта Банк" (як новий кредитор), надавав будь-яку згоду на уступку прав та обов'язків позичальника по кредитним договорам №34/Кв-08 та №7/Кв-08 на користь третіх осіб.

Таким чином, оспорюваний договір суперечить вимогам ст.520 ЦК України та укладений без дотримання п.10.10 кредитних договорів на відкриття відновлювальної мультивалютної лінії, оскільки не отримана згода кредитора на заміну боржника, а тому наслідком переведення боргу за правочином без згоди кредитора є недійсність такого правочину.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідачі не надали суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували заперечення проти задоволення позовних вимог.

За таких обставин суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно ч.2 ст.49 ГПК України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

З огляду на вказану норму, витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу (сплата яких передбачалась на момент звернення позивача із позовом) покладаються на першого відповідача, оскільки він внаслідок неправильних дій, спонукав позивача звернутись з позовом до суду.

Керуючись ст.ст.32, 33, 34, 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсним договір №57 про переведення боргу, укладений 03.02.2010р. між Відкритим акціонерним товариством "Новоград-Волинський м'ясокомбінат" (м.Новоград-Волинський, вул.Борисова, 4, код 00443424) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Черкаська продовольча компанія (м.Черкаси, вул.Смілянська, 122/1, код 24350064).

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Новоград-Волинський м'ясокомбінат" (11708, м.Новоград-Волинський, вул.Борисова, 4, код 00443424)

на користь Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" (01133, м.Київ, вул.Щорса, 36-Б, код 34047020)

- 85,00грн. витрат по сплаті державного мита;

- 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення.

Суддя Соловей Л.А.

Віддрукувати: 4 прим.

1- в справу; 2,3- відповідачам (рек. з повід.); 4- ІІІ особі (рек. з повід.)