Рішення № 29319323, 11.02.2013, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11.02.2013Справа №5002-24/ 4516-2012

За позовом Заступника прокурора міста Сімферополя, АР Крим, м. Сімферополь

в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради, АР Крим, м. Сімферополь

до відповідача Приватного підприємства «Спортивний клуб «Таврія», АР Крим, м. Сімферополь

про стягнення 268089,79грн.

Суддя Колосова Г.Г.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача - Кудімова Є.С., представник, дов. №24/01-55/2578 від 28.12.2012;

Від відповідача - не з'явився.

Прокурор - Приймак А.О., посвідчення №013070 від 14.11.2012.

СУТЬ СПОРУ: Заступник прокурора міста Сімферополя звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради з позовом до Приватного підприємства «Спортивний клуб «Таврія» про стягнення заборгованості за договором про участь у розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста №66/а від 11.03.2010 у сумі 268089,79 грн., у тому числі загальна сума заборгованості у розмірі 243718,00 грн., штрафні санкції у розмірі 10% від суми платежу у розмірі 24371,79 грн.

Прокурор позовні вимоги мотивує порушенням відповідачем зобов'язань за договором №66/а про участь у розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста від 11.03.2010, внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість, що і стало приводом для звернення прокурора до суду із даним позовом.

Прокурор позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач явку свого представника у судове засідання жодного разу не забезпечив, причини неявки суду не відомі. Про дату, час та місце слухання справи сповіщений належним чином, рекомендованою кореспонденцією з повідомленням. В матеріалах справи наявна заява про ознайомлення представника відповідача з матеріалами справи (а.с. 20-21).

Судом було зроблено витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» щодо відстеження пересилання поштових відправлень, згідно якого відповідачу вручено поштове відправлення 02.01.2013 (а.с. 45)

Також до суду неодноразово надходили клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю явки представника відповідача у судове засідання (а.с. 22-23, 34-35).

Згідно статті 22 Господарського процесуального кодексу України явка в судове засідання це право, а не обов'язок сторін, справа може розглядатися без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Суд вважає, що матеріали справи в достатній мірі характеризують правовідносини, що склалися між сторонами, та вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України, в межах строку встановленого статтею 69 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, заслухавши пояснення прокурора, представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

11.03.2010 між Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради (Виконком за договором) та Приватним підприємством «Спортивний клуб «Таврія» (Замовник) укладено договір №66/а про участь у розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста (а.с. 11- на звороті).

Відповідно до пункту 1.1 Договору Замовник, який має намір здійснити будівництво (реконструкцію) об'єкта містобудування - будівництво багатоповерхового жилого будинку з вбудовано-прибудованим торгово-офісним приміщенням і паркінгом по бул. Франко, 17-17 «а», вул. Дзержинського/ бул. Франко, 7/15 в межах наданої земельної ділянки, зобов'язується прийняти участь у створенні і розвитку соціальної і інженерно-транспортної інфраструктури міста.

Пунктом 1.2. Договору передбачено, що пайова участь (внесок) Замовника у створення і розвиток соціальної і інженерно-транспортної інфраструктури міста полягає у відрахуванні Замовником в строк до 01.01.2012 щомісячно рівними частинами з дня прийняття виконавчим комітетом міської ради рішення про затвердження містобудівних умов і обмежень забудови земельних ділянок в м. Сімферополі грошових коштів у розмірі 253718,00 в місцевий бюджет на розрахунковий рахунок №31514931700002, код платежу 50110000 в ГУ Державного казначейства в АР Крим, МФО 824026, код ОКПО 34740405 для забезпечення, створення і розвитку соціальної і інженерно-транспортної інфраструктури міста.

Рішенням Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради №775 від 26.03.2010 «Про затвердження містобудівельних умов і обмежень забудови земельних ділянок в м. Сімферополі» було затверджено містобудівельні умови і обмеження забудови земельних ділянок в м. Сімферополі; затверджено договір про участь у розвитку соціальної і інженерно-транспортної інфраструктури міста (а.с. 12).

Таким чином, оскільки строк виконання зобов'язання Приватного підприємства «Спортивний клуб «Таврія» пов'язаний з прийняттям виконавчим комітетом міської ради рішення про затвердження містобудівних умов та обмежень, яке прийнято 26.03.2010, то строк виконання вказаного зобов'язання починається з 27.03.2010.

Сторонами розмір пайового внеску не перераховувався та додаткові угоди не укладались, розмір грошового зобов'язання Приватного підприємства «Спортивний клуб «Таврія» за договором не змінювався та становить 253718,00 грн.

Прокурор у позовній заяві пояснив, що відповідачем на виконання умов договору у жовтні 2010 було внесено 10000,00 грн. Більше платежів відповідач не здійснював.

До матеріалів справи надано довідку Управління державної казначейської служби України у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим від 23.01.2013 про сплату відповідачем 10000,00 грн. (а.с. 38).

Прокурор просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором у розмірі 243718,00 грн. за період з квітня 2010 по грудень 2011.

Позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач свої зобов'язання за договором належним чином не виконав, а саме не перерахував до місцевого бюджету кошти на розвиток соціальної і інженерно-транспортної інфраструктури.

Дослідивши обставини справи, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Пунктом 2 статті 121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадян або держави в суді у випадках, визначених законом.

Відповідно до статті 36 Закону України "Про прокуратуру" підставою представництва в суді держави є наявність порушення або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок противоправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчинюються у відносинах між ними і державою.

Відповідно до статті 36-1 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.

Згідно з частиною 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України господарський суд порушує справи за позовними заявами, зокрема, прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобов'язань міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Згідно статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами Договору.

Відповідно до статті 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

В матеріалах справи наявний розрахунок заборговано за договором №66/а про участь у розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста, який проведений директором департаменту бюджету, фінансів і економіки Сімферопольської міської ради згідно якого за відповідачем утворилася заборгованість у розмірі 268089,79 грн.

Судом перевірено наданий розрахунок, матеріалами справи підтверджується наявність заборгованості, тому суд вважає за необхідне задовольнити вимогу прокурора про стягнення заборгованості у розмірі 268089,79 грн.

Також, прокурор просить суд стягнути з відповідача 24371,79 грн. штрафу.

У випадку несвоєчасного внесення грошових коштів згідно пункту 1.2. даного Договору Замовник сплачує Виконкому штраф у розмірі 10% від суми несвоєчасно внесеного платежу (пункт 3.2. Договору).

Згідно частини 2 статті 615 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України, у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Статями 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Отже, види забезпечення виконання зобов'язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов'язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов'язань будь-яким з видів, передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов'язувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Перевіривши розрахунок позивача, суд вважає його обґрунтованим, тому вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 10% від суми платежу у розмірі 24371,79 грн. підлягають задоволенню.

Доказів, що підтверджують зворотне, ніж встановлено судом, сторонами не надано, в той час, відповідно до вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень способом, встановленим для доведення такого роду фактів.

Судовий збір покладається на відповідача згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення оформлено відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України та підписано 14.02.2013

З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Спортивний клуб «Таврія» на користь Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради заборгованість за договором про участь у розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста №66/а від 11.03.2010 у сумі 243718,00 грн. та штрафні санкції у розмірі 10% від суми платежу у розмірі 24371,79 грн.

3. Стягнути з Приватного підприємства «Спортивний клуб «Таврія» на користь Державного бюджету України 5361,80 грн. судового збору.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Г.Г. Колосова