Рішення № 29319299, 07.02.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.02.13 Справа № 9/10

Господарський суд Львівської області у складі судді Козак І.Б.,

при секретарі Ділай М.М.,

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом: Військового прокурора Львівського гарнізону в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Львівській області, м. Львів,

до відповідача: Військової частини А-0998, Львівська область, Яворівський район, м.Яворів,

про: стягнення з відповідача в користь місцевого бюджету м. Яворова Львівської області суми збитків в розмірі 2 758 грн. 08 коп. та стягнення судових витрат.

За участю представників:

Від прокурора: Гончар Б.С. (Наказ від 14 грудня 2012 року № 440п);

Від позивача: Батьков В.В.- представник (довіреність в матеріалах справи);

Від відповідача: Галдецький Є.В.- представник (довіреність в матеріалах справи);

Прокурору та сторонам роз'яснено права та обов'язки, передбачені статтями 22 та 29 ГПК України, зокрема, підстави відводу судді відповідно до статті 20 ГПК України. Заяв та клопотань про відвід судді не подано. Прокурор та сторони не наполягають на фіксації судового процесу технічними засобами.

Суть спору: розглядається справа за позовом Військового прокурора Львівського гарнізону в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Львівській області до Військової частини А-0998 про стягнення з відповідача в користь місцевого бюджету м. Яворова Львівської області суми збитків в розмірі 2 758 грн. 08 коп. та стягнення судових витрат.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 28.01.2010 року порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 16.02.2010 року, про що прокурор та сторони були належним чином повідомлені під розписку: прокурор - 04.02.2010 року рекомендованою поштою №5192651, позивач - 03.02.2010 року рекомендованою поштою №5192660, відповідач - 03.02.2010 року рекомендованою поштою №5192694 (оригінали повідомлень про вручення поштових відправлень в матеріалах справи).

Судове засідання 16.02.2010 року відкладено на 02.03.2010 року з підстав, викладених у відповідній ухвалі суду по справі.

Ухвалою від 02.03.2010 року провадження у справі зупинено до набрання законної сили рішенням Львівського окружного адміністративного суду у справі №2а-788/10/1370.

29.12.2010 року провадження у справі поновлено, розгляд справи призначено на 11.01.2011 року, про що прокурор та сторони були належним чином повідомлені під розписку: прокурор 04.01.2011 року рекомендованою поштою №79008 0552399 5, позивач - 04.01.2011 року рекомендованою поштою №79026 0208431 0, відповідач - 05.01.2011 року рекомендованою поштою №81001 0002866 6 (оригінали повідомлень про вручення поштових відправлень в матеріалах справи).

Ухвалою від 11.01.2011 року провадження у справі зупинено до набрання законної сили рішенням Львівського окружного адміністративного суду у справі №2а-788/10/1370.

08.07.2011 року провадження у справі поновлено, розгляд справи призначено на 11.08.2011 року, про що прокурор та сторони були належним чином повідомлені під розписку: прокурор 18.07.2011 року рекомендованою поштою №79008 0466835 3, позивач - 18.07.2011 року рекомендованою поштою №79026 0264783 7, відповідач - 25.07.2011 року рекомендованою поштою №79014 0614020 5 (оригінали повідомлень про вручення поштових відправлень в матеріалах справи).

Судове засідання 11.08.2011 року відкладено на 06.09.2011 року з підстав, викладених у відповідній ухвалі суду по справі.

Ухвалою від 06.09.2011 року провадження у справі зупинено до набрання законної сили рішенням Львівського окружного адміністративного суду у справі №2а-788/10/1370.

06.12.2012 року представником позивача подано клопотання (вх. №27830/12), у якому просить суд поновити провадження у справі у зв'язку з тим, що ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.11.2011 року по справі №27615/10/9104 за позовом Військової частини А-0998 до Державної екологічної інспекції у Львівській області апеляційну скаргу залишено без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 19.05.2011 року по справі №2а-788/10/1370 - без змін.

10.12.2012 року провадження у справі поновлено, справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 17.01.2013 року, про що прокурор та сторони були належним чином повідомлені під розписку: прокурор 14.12.2012 року рекомендованою поштою №79007 1685808 8, позивач - 13.12.2012 року рекомендованою поштою №79026 0372012 0, відповідач - 19.12.2012 року рекомендованою поштою №81001 0008842 1 (оригінали повідомлень про вручення поштових відправлень в матеріалах справи).

В судовому засіданні 17.01.2013 року оголошено перерву до 07.02.2013 року, про що прокурор та сторони належним чином повідомлено під розписку (докази в матеріалах справи).

07.02.2013 року прокурором подано Заяву (вх. №3540/13), у якій повідомляє про те, що Наказом Генерального прокурора України від 11.06.2012 року №100-Ш ліквідовано військові прокуратури і створено спеціалізовані прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері, серед яких Львівську прокуратуру з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Західного регіону України. У зв'язку із вищенаведеним з метою захисту інтересів держави Львівський прокурор з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Західного регіону України вступає у справу №9/10 на стороні Державної екологічної інспекції у Львівській області.

Прокурор в судове засідання 07.02.2013 року з'явився.

Представник позивача в судове засідання з'явився, подав заяву про уточнення позовних вимог (вх. №3521/13), у якій просить суд задоволити позовні вимоги у повному обсязі і стягнути з відповідача в дохід місцевого бюджету міста Яворова (р/р33111331700700 в УДКСУ у Яворівському районі Львівської області, ЄДРПОУ 38011710, МФО 825014, код платежу 24062100) 2 758 грн. 08 коп. відшкодування збитків, завданих державі внаслідок порушення земельного законодавства, позовні вимоги (уточнені) підтримав повністю.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, подав відзив на позовну заяву (вх. №3531/13), в якому просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В ході розгляду справи встановлено.

Позивач: Державна екологічна інспекція в Львівській області є юридичною особою, їй присвоєно код ЄДРПОУ 34943022, знаходиться за адресою: 79026, Львівська область, місто Львів, вул. Стрийська, буд. 98, що підтверджується Витягом з ЄДРПОУ № 4771124 (докази в матеріалах справи).

Відповідач: Військова частина А-0998 є юридичною особою, їй присвоєно код ЄДРПОУ 07652444, знаходиться за адресою: 81002, Львівська область, Яворівський район, м. Яворів, вул. Івана Хрестителя (докази в матеріалах справи).

Військовою прокуратурою Львівського гарнізону із залученням спеціалістів позивача в порядку статті 20 Закону України «Про прокуратуру» (у чинній на момент проведення перевірки редакції) проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства у Військовій частині А-0998, за наслідками якої складено Акт перевірки дотримання природоохоронного законодавства від 05-06.11.2009 року №114/20 (належним чином завірена копія вказаного акту долучена до матеріалів справи).

За результатами перевірки встановлено, що на території військового містечка №54 проведено видалення дерев, виявлено пні зрізаних дерев та порубані залишки із зрізаних дерев. Окрім того, частина території по периметру рекультивована, а саме: викорчувано пні дерев, зібрано залишки коріння та перекопано землю.

Також, за межами зовнішньої загорожі військового містечка №54 відповідача, на земельній ділянці, переданій відповідачу, виявлено засмічення твердими побутовими відходами на площі 534 м. кв. із розрахунку: одна ділянка - довжиною 68 м., шириною 6 м., висотою 0,5 м., друга ділянка - довжиною 19 м., шириною 7 м., висотою 0,3 м.

Як вбачається із доданої до позовної заяви Відомості наявності та використання земельних ділянок, Рішенням Ради Міністрів УРСР від 08.07.1980 року №413 земельна ділянка площею 130, 89 га, яка розташована за адресою: Львівська область, Яворівський район, м Яворів, вул. Івана Хрестителя передана МО в/ч А-0998, про що відповідачу видано Державний акт про право користування земельною ділянкою серії Б №039746 (належним чином завірена копія вказаної Відомості долучена до матеріалів справи).

10.11.2009 року позивачем складено Припис №113/20, яким зобов'язано відповідача розробити та затвердити наказом план організаційно-технічних заходів по усуненню виявлених порушень, пор виконання якого письмово повідомити за адресою: м. Яворів, вул. Мазепи, буд. 11; ліквідувати засмічення на земельних ділянках відповідача та привести їх у стан, придатний для використання згідно їх цільового призначення; вивести із території військової частини викорчувані пні і залишки коріння дерев у спеціально відведені місця; дотримуватись Правил утримання зелених насаджень на території військової частини А-0998 та не допускати порушень природоохоронного законодавства.

11.11.2009 року Старшим інспектором з ОНПС у Львівській області М. М. Мацьківим в порядку, визначеному Методикою визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженою Наказом Мінприроди України від 04.04.2007 року №149 (зареєстрованою в Міністерстві Юстиції України 25.04.2007 року) на підставі Акту перевірки від 06.11.2009 року №114/20 та Акту обстеження земельної ділянки від 06.11.2009 року №2/20 на території В/Ч А-0998 Схемою розрахунку відшкодування шкоди від засмічення землі на території Яворівської міської ради б/н здійснено розрахунок шкоди, завданої державі внаслідок порушень, встановлених Актом від 05-06-112009 року №114/20 в розмірі 2 758 грн. 08 коп. (належним чином завірена копія схеми розрахунку від 11.11.2009 року б/н долучена до матеріалів справи).

Окрім того, позивач Претензією від 22.12.2009 року №241 (вих. №03-4139) звернувся до відповідача з вимогою про відшкодування шкоди в розмірі 2 758 грн. 08 коп. протягом одного місяця з дня отримання претензії (належним чином завірена копія претензії від 22.12.2009 року №241 долучена до матеріалів справи).

Відповідач вимог Претензії від 22.12.2009 року №241 не виконав, шкоду, завдану державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства не відшкодував. Доказів зворотного станом на час розгляду справи в судовому засіданні прокурором та сторонами суду не заявлено та не подано.

Не погоджуючись із вимогами Акту від 05-06.11.2009 року №114/20 та Припису від 10.11.2009 року №113/20 відповідач звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом №2а-788/10/1370 до Державної екологічної інспекції у Львівській області про визнання дій протиправними та скасування акту і припису (належним чином завірена копія ухвали Львівського окружного адміністративного суду від 26.01.2010 року про відкриття провадження у справі №2а-788/10/1370 долучена до матеріалів справи).

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 17.05.2010 року провадження у справі №2а-788/10/370 в частині позовних вимог про визнання незаконним та скасування Акту Державної екологічної інспекції у Львівській області від 05-06.11.2009 року №114/20 закрито. Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 19.05.2010 року у справі №2а-788/10/370 в задоволенні адміністративного позову Військової частини А-0998 до Державної екологічної інспекції у Львівській області про визнання протиправними дій відмовлено.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.11.2011 року у справі №27615/10/9104 апеляційну скаргу військової частини А-0998 залишено без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 19.05.2010 року у справі №2а/788/10/1370 - без змін.

Вказані рішення суду набрали законної сили та, у відповідності до статті 124 Конституції України, є обов'язковими до виконання на всій території України.

Таким чином, станом на час розгляду справи в судовому засіданні доказів визнання незаконними чи скасування Акту від 05-06.11.2009 року №114/20 та Припису від 10.11.2009 року №113/20 прокурором та сторонами суду не заявлено та не подано.

Відповідач у своєму відзиві, поданому до суду 07.02.2013 року (вх. №3531/13) позовні вимоги позивача заперечує у повному обсязі, просить суд відмовити позивачу в задоволенні позову з підстав того, що в матеріалах справи відсутні докази одержання або розрахунку показників об'єму відходів (204 куб.м.), грошової оцінки земельної ділянки до забруднення (0,338 грн.) та документи, які підтверджують правильність грошової оцінки до забруднення, а також не вказано, яким чином інспектором Мацьківим М.М. було здійснено вимір площі забруднення земельної ділянки.

Відповідно до приписів частини першої та пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є завдання матеріальної та моральної шкоди іншій особі.

Згідно частини першої статті 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Приписами частини першої статті 77 Земельного кодексу України передбачено, що землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України.

Статтею 2 Закону України від 27.11.2003 року №1345-IV «Про використання земель оборони» (у чинній на момент подання позову редакції) встановлено, що військові частини зобов'язані використовувати надані їм земельні ділянки відповідно до вимог земельного і природоохоронного законодавства та з дотриманням вимог щодо забезпечення безпеки населення у процесі проведення ними постійної діяльності.

Приписами статті 5 вказаного Закону передбачено, що на землях оборони встановлюються природоохоронні та інші обмеження щодо використання відповідно до закону.

Згідно статті 164 Земельного кодексу України охорона земель включає в себе захист земель від ерозії, селів, підтоплення, заболочування, вторинного засолення, переосушення, ущільнення, забруднення відходами виробництва, хімічними та радіоактивними речовинами та від інших несприятливих природних і техногенних процесів

Порушення суб'єктом землекористування встановлених законодавством вимог, а саме створення несанкціонованих сміттєзвалищ, призводить до забруднення навколишнього природного середовища, створює загрозу для екологічної безпеки життєдіяльності людини, перешкоджає раціональному використанню та відтворенню природних ресурсів, які є національним багатством держави

Відповідно до статті 157 Земельного кодексу України на суб'єктів господарювання, діяльність (бездіяльність) яких погіршує якість земель внаслідок засмічення побутовими та іншими відходами, покладається обов'язок відшкодування збитків власникам земель, (в тому числі державі).

Згідно приписів частини четвертої статті 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Згідно з приписами статті 35 Закону України «Про охорону земель» власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов'язані, зокрема, дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; забезпечувати додержання встановленого законодавством України режиму використання земель, що підлягають особливій охороні; забезпечувати захист земель від ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур'янами, чагарниками і дрібноліссям; уживати заходів щодо запобігання негативному і екологонебезпечному впливу на земельні ділянки та ліквідації наслідків цього впливу.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку; зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України та статті 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів та умов договору.

Статтею 530 ЦК України, передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть гос подарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до право порушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до статті 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Щодо звернення з позовом до господарського суду Військового прокурора Львівського гарнізону та вступу у справу Львівського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Західного регіону України, то слід зазначити наступне.

На органи прокуратури, відповідно до статті 121 Конституції України, покладено представництво інтересів держави в суді у випадках визначених законом. Право на звернення прокурора або його заступника до Господарського суду в інтересах держави передбачено пунктом 6 статті 20 Закону України «Про прокуратуру» та частиною другою статті 2 ГПК України.

Відповідно до рішення Конституційного суду України від 08.04.1999 року № 3-рп/99 «У справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді)», інтереси держави можуть збігатися повністю або частково, або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності в статутному фонді.

Враховуючи те, що термін «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор самостійно визначає в чому полягає порушення інтересів держави, чи в чому існує загроза інтересам держави.

Держава зацікавлена в належній поведінці суб'єктів цивільних правовідносин, яку вона закріпила в законах й інших нормативно-правових актах.

Так, прокурор зазначає, що допущення відповідачем порушень суперечить природоохоронному законодавству України та порушує вимоги земельного законодавства України щодо захисту земель від забруднення відходами, підвищення родючості, інших корисних властивостей ґрунтів, внаслідок чого державі заподіюються збитки, що є підставою для звернення прокурора із позовом до суду.

Заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, оглянувши та дослідивши матеріали справи і подані сторонами документи, оцінивши їх в сукупності, суд прийшов до висновку, що позов є документально та нормативно обґрунтований, відповідачем не спростований, підлягає до задоволення повністю.

Судові витрати: прокурор за даним позовом державного мита та витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу не сплачував, оскільки, відповідно до статті 4 Декрету КМ України «Про державне мито» звільнений від сплати за позовами про захист інтересів держави.

Відповідно до статті 44 ГПК України (у чинній на момент подання позову редакції) судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Таким чином, суд дійшов висновків, що судові витрати відповідно до статті 49 ГПК України слід покласти на відповідача та стягнути їх в дохід Державного бюджету України.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 20, 22, 29, 32 - 34, 43, 44, 49, 77, 82 - 85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з боржника: Військової частини А-0998 (81002, Львівська область, Яворівський район, м. Яворів, вул. Івана Хрестителя; код ЄДРПОУ 07652444) в дохід місцевого бюджету міста Яворова (р/р33111331700700 в УДКСУ у Яворівському районі Львівської області, ЄДРПОУ 38011710, МФО 825014, код платежу 24062100) 2 758 грн. 08 коп. відшкодування збитків, завданих державі внаслідок порушення земельного законодавства..

3. Стягнути з боржника: Військової частини А-0998 (81002, Львівська область, Яворівський район, м. Яворів, вул. Івана Хрестителя; код ЄДРПОУ 07652444) в дохід державного бюджету України 102 грн. 00 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Накази видати у відповідності до статей 116 та 117 ГПК України.

07.02.2013 року прийнято, підписано та проголошено вступну і резолютивну частини рішення. Мотивувальну частину рішення оформлено відповідно до статті 84 ГПК України 08.02.2013 року.

Рішення може бути оскаржено в порядку ст. ст. 91 - 93 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 ГПК України.

Суддя Козак І.Б.