Рішення № 29319267, 06.02.2013, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013, м. Рівне, вул. Набережна, 26А

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" лютого 2013 р. Справа № 5019/1955/12

Суддя Романюк Р.В. розглянувши матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк"

до відповідача Фізичної особи - підприємця Величко Зінаїди Михайлівни

про стягнення 21 102 грн. 55 коп.

В засіданні приймали участь представники:

від позивача: Дробот І.А. (довіреність № 3228-0 від 25.09.2012 року).

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" (далі - Позивач) звернулось до господарського суду Рівненської області з позовом до Фізичної особи - підприємця Величко Зінаїди Михайлівни (далі - Відповідач) про стягнення 21 102 грн. 55 коп., в тому числі 18 000 грн. 00 коп. заборгованість за кредитом, 2 022 грн. 03 коп. заборгованість по процентам за користування кредитом, 432 грн. 52 коп. пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором та 648 грн. 00 коп. заборгованості по комісії за користування кредитом.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, з підстав зазначених у позовній заяві.

Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причин неявки суду не повідомив.

Оскільки відповідач був завчасно повідомлений про день та час судового розгляду та мав можливість в розумні терміни довести до відома суду свої доводи та заперечення стосовно позовних вимог, однак правами, визначеними ст. 22 ГПК України не скористався, суд вважає за можливе розглянути справу по суті позовних вимог, без участі представника відповідача - за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків є договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ст. 1054 ЦК України).

Як встановлено в ході судового розгляду справи, 14 березня 2011 року між Публічним акціонерним товариством комерційний банк "Приватбанк" та Фізичною особою - підприємцем Величко Зінаїдою Михайлівною було підписано Заяву про відкриття поточного рахунку (далі - Заява) (а.с. 29).

Згідно заяви відповідач приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг" (далі - Умови), тарифів Банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://www.privatbank.ua, http://client-bank.privatbank.ua, які разом із Заявою складають Договір банківського обслуговування б/н від 14.03.2011 року та прийняв на себе зобов'язання виконувати умови договору (далі-Договір).

Відповідно до умов Договору відповідачу було встановлено кредитний ліміт на поточний рахунок № 26009060225519 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта, що визначено і врегульовано Умовами.

Згідно п. 3.18.1.1 Умов - кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів клієнта, в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту банк повідомляє клієнта на свій вибір або в письмовій формі або через встановлені засоби електронного зв'язку банка та клієнта.

Пунктом 3.18.1.3 Умов сторони погодили, що кредит надається в обмін на зобов'язання клієнта щодо його повернення, сплаті процентів та винагороди.

Ліміт може бути змінений банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами банку. Підписавши угоду клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна ліміту проводиться банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення клієнта на свій вибір або в письмовій формі або через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта (п. 3.18.1.6 Умов).

Відповідно до п. 3.18.1.8 Умов проведення платежів клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту проводиться банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання клієнта до "Умов і правил надання банківських послуг".

Згідно п. 3.18.1.16 Умов при укладанні договорів і угод чи вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання клієнта до "Умов і правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк або у формі обміну паперовій або електронній інформацією або у будь-якій іншій формі), банк і клієнт допускають використання підписів клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі клієнта з правом "першого" підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.

Відповідно до п. 3.18.4.1.1 Умов за період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця, розрахунок процентів здійснюється за процентною ставкою в розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

Згідно п. 3.18.4.1.2 Умов при необнулюванні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулюванню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулюванню, клієнт виплачує банку за користування кредитом проценти в розмірі 24 % річних, починаючи з останньої дати періоду в яку дебетове сальдо підлягало обнулюванню.

Пунктом 3.18.4.1.3 Умов сторони погодили, що у випадку непогашення кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулюванню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулюванню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта щодо погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні клієнтом будь-якого грошового зобов'язання клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 48 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

Як свідчить виписка по вищевказаному рахунку відповідача, за період з 26.04.2012 р. по 18.10.2012 р., свої зобов'язання за договором позивач виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кошти, в межах кредитного ліміту - 18 000 грн. (а.с. 53).

Однак, відповідач прийняті зобов'язання за Договором не виконував, кредит в порядку та сумах, зазначених в договорі, не погашав, у зв'язку із чим у нього виникла заборгованість, яка станом на 18.10.2012 р. складає 21 102, 55 грн., з яких заборгованість за кредитом - 18 000 грн.; за відсотками - 2 022,03 грн., з комісії - 648,00 грн., пені - 432,52 грн.(а.с. 49-52).

16.10.2012 року позивачем на адресу відповідача була надіслана претензія за № 10221RООWS01Х з вимогою погасити заборгованість, яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення (а.с.57).

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За приписами ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахуванням грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Як вбачається із зібраних у справі доказів та встановлено під час судового розгляду справи, відповідач отримані кошти в сумі 18 000 грн. позивачу не повернув.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

З огляду на умови Договору строк повернення відсотків за користування кредитними коштами є таким, що настав. Відповідач на день прийняття рішення, доказів щодо повернення кредитних коштів та відсотків за їх користування суду не надав, доводів позивача щодо наявності боргу та його розміру не спростував.

Відповідно до п. 3.18.4.1.3 Умов у разі порушення клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права банку на встановлення іншого строку повернення кредиту, передбаченого умовами і правилами надання банківських послуг, клієнт сплачує банку пеню у розмірі 0, 1315 % від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення. Плата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань.

За приписами п. 3.18.5.1 Умов при порушенні клієнтом будь яких зобов'язань з оплати процентів за користування кредитом, передбачених п.п. 3.18.2.2.2., 3.18.4.1, 3.18.4.2, 3.18.4.3, строків повернення кредиту, передбачених п.п. 3.18.1.8, 3.18.2.2.3, 3.18.2.3.4, винагороди, передбаченої п.п. 3.18.2.2.5, 3.18.4.4., 3.18.4.5, 3.18.4.6 клієнт сплачує банку за кожний випадок порушення пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 193 ГК України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктами 2, 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, зміна умов зобов'язання, сплата неустойки.

В силу ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), якою, з огляду на положення ст. 549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Подані позивачем розрахунки нарахованих процентів, комісії та пені перевірено судом в частині періоду та порядку їх нарахування і визнано їх арифметично вірними та такими, що відповідають умовам договору та вимогам чинного законодавства.

За таких обставин позовні вимоги про стягнення з Фізичної особи - підприємця Величко Зінаїди Михайлівни на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" 18 000 грн. 00 коп. заборгованості за кредитом, 2 022 грн. 03 коп. заборгованості по процентам за користування кредитом, 432 грн. 52 коп. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань, 648 грн. 00 коп. заборгованості по комісії за користуванням кредитом є правомірними, а відтак підлягають задоволенню з покладенням судових витрат на відповідача у справі.

З огляду на зазначене, керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Величко Зінаїди Михайлівни (35800, Рівненська обл., м. Острог, вул. Сагайдачного, буд. 26, код 2507911286) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, код 14360570) 18 000 (вісімнадцять тисяч) грн. 00 коп. заборгованості за кредитом, 2 022 (дві тисячі двадцять дві) грн. 03 коп. заборгованості по процентам за користування кредитом, 432 (чотириста тридцять дві) грн. 52 коп. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань, 648 (шістсот сорок вісім) грн. 00 коп. заборгованості по комісії за користуванням кредитом та 1 609 (одна тисяча шістсот дев`ять) грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено "11" лютого 2012 року.

Суддя Р.Романюк