Рішення № 29315659, 07.02.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-18/15690-2012 07.02.13За позовом Першого заступника прокурора Печерського району м. Києва в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву;

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «M.I.K. SCHORR GmbH»;

про стягнення 235 131,87 грн.

Суддя Мандриченко О.В.

Представники:

Від прокуратури: Половенко Л. В., прокурор прокуратури, службове посвідчення №002638 від 05.09.2012 р.;

Від позивача: Резаненко А. Ю., представник, довіреність №41 від 23.07.2012 р.;

Від відповідача: не з'явилися.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.11.2012 р. порушено провадження у справі №5011-18/15690-2012, розгляд справи призначено на 27.11.2012 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.11.2012 р. відкладено розгляд справи до 13.12.2012 р.

В судовому засіданні 13.12.2012 року було оголошено перерву до 22.01.2013 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.12.2012 р. продовжено термін вирішення спору на 15 днів.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 22.01.2013 р. справу №5011-18/15690-2012 передано для розгляду судді Борисенко І. І.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.01.2013 р. призначено слухання справи на 07.02.2013 р.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 28.01.2013 р. справу №5011-18/15690-2012 передано для розгляду судді Мандриченку О. В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.01.2013 р. розгляд справи призначено на 07.02.2013 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Перший заступник прокурора Печерського району міста Києва звернувся до господарського суду в інтересах позивача з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача в дохід Державного бюджету України 219 868,91 грн. заборгованості, 8 561,98 грн. пені, 108,16 грн. інфляційних втрат, 6 592,82 грн. штрафу з мотивів, вказаних у позовній заяві.

У судовому засіданні представники від прокуратури та позивача позовні вимоги підтримали, просили позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач - у своєму відзиві на позовну заяву зазначив, що в розрахунку розміру заборгованості позивачем не враховано сплату 29.02.2012 року 31 191,86 грн. в рахунок орендних платежів; нарахування штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано; відповідач зобов'язався в повному обсязі погасити існуючу заборгованість.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників від прокуратури і позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

Між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «M.I.K.SCHORR GmbH» (орендар) 10.09.2010 року було укладено договір оренди №5609 нерухомого майна, що належить до державної власності, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно - нежилі приміщення площею 358,7 кв. м., розміщені за адресою: м. Київ, вул. Воровського, 49, на першому та другому поверсі будівлі учбового корпусу Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова, що перебуває на балансі Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова, вартість якого визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку станом на 31 березня 2010 року і становить 3 778 306,00 грн.

Згідно з п. 2.1. договору, орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, вказаний в договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі майна.

Пунктом 3.1. договору передбачено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої Кабінетом Міністрів України від 04.10.1995 року №786 (зі змінами) і становить без ПДВ за базовий місяць оренди - червень 2010 року 55 940,88 грн.

Орендна плата за перший місяць оренди - вересень 2010 року встановлюється шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за липень 2010 року, серпень 2010 року, вересень 2010 року.

Відповідно до п. 3.2. договору, нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством.

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (п. 3.3. договору).

Відповідно до п. 3.6. договору, орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 50% до 50% щомісяця не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним з урахуванням щомісячного індексу інфляції відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

Згідно з п. 3.7. договору, орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6. співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Пунктом 3.8. договору передбачено, що у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 3% від суми заборгованості.

У п. 3.11. договору зазначено, що у разі припинення (розірвання) договору оренди орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передавання включно. Закінчення строку дії договору оренди не звільняє орендаря від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, ураховуючи санкції, до державного бюджету та балансоутримувачу.

Орендар зобов'язується своєчасно й у повному обсязі сплачувати орендну плату (п. 5.3. договору).

Відповідно до п. 5.9. договору, орендар зобов'язується щомісяця до 15 числа надавати орендареві інформацію про перерахування орендної плати за попередній місяць (копію платіжного доручення з відміткою обслуговувального банку про перерахування орендної плати до Державного бюджету України). На вимогу орендодавця проводити звіряння взаєморозрахунків по орендних платежах і оформляти відповідні акти звіряння.

Згідно з п. 5.10. договору, орендар зобов'язується у разі припинення або розірвання договору повернути орендодавцеві/балансоутримувачу орендоване майно у належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з врахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати орендованого майна з вини орендаря.

Цей договір укладено строком на 11 місяців, що діє з 10.09.2010 року до 10.08.2011 року включно (п. 10.1. договору).

У п. 10.4. договору зазначено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором, з врахуванням змін у законодавстві на дату продовження цього договору.

Згідно зі статтею 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Як визначено частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 2 статті 218 Господарського кодексу України зазначає, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням визначених змістом зобов'язання умов (неналежне виконання).

Згідно з ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають встановлені договором або законом правові наслідки.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у встановлений договором або законом строк (ч. 1ст. 612 ЦК України).

Відповідно до п. 1.1. договору, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно - нежилі приміщення площею 358,7 кв. м., розміщені за адресою: м. Київ, вул. Воровського, 49, на першому та другому поверсі будівлі учбового корпусу Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова, що перебуває на балансі Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова, вартість якого визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку станом на 31 березня 2010 року і становить 3 778 306,00 грн.

Згідно з п. 2.1. договору, орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, вказаний в договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі майна.

Відповідно до частини 1 статті 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

На підтвердження виконання свого зобов'язання за договором позивач надав суду акт приймання-передавання орендованого майна за адресою: м. Київ, вул. Воровського, 49 від 10.09.2010 року, який підтверджує факт передачі орендодавцем орендареві орендованого майна.

Згідно з частиною 1 статті 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Пунктом 3 статті 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» встановлено обов'язок орендаря вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Відповідно до пунктів 1, 3 статті 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Орендар зобов'язується своєчасно й у повному обсязі сплачувати орендну плату (п. 5.3. договору).

У п. 3.11. договору зазначено, що у разі припинення (розірвання) договору оренди орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передавання включно. Закінчення строку дії договору оренди не звільняє орендаря від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, ураховуючи санкції, до державного бюджету та балансоутримувачу.

Матеріали справи не містять зворотного акту приймання-передавання, який би підтверджував повернення орендарем орендодавцеві орендованого майна.

Пунктом 3.1. договору передбачено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої Кабінетом Міністрів України від 04.10.1995 року №786 (зі змінами) і становить без ПДВ за базовий місяць оренди - червень 2010 року 55 940,88 грн.

Орендна плата за перший місяць оренди - вересень 2010 року встановлюється шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за липень 2010 року, серпень 2010 року, вересень 2010 року.

Відповідно до п. 3.2. договору, нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством.

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (п. 3.3. договору).

Відповідно до п. 3.6. договору, орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 50% до 50% щомісяця не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним з урахуванням щомісячного індексу інфляції відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

Відповідач взяті на себе за договором зобов'язання не виконав у повному обсязі, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем станом на день звернення до суду з позовом.

У своїй позовній заяву перший заступник прокурора Печерського району міста Києва зазначив, що заборгованість відповідача перед позивачем становить 219 760,75 грн. Однак, відповідач надав суду копію платіжного доручення №280 від 29.02.2012 року, яке підтверджує сплату відповідачем 31 191,86 грн. орендних платежів, що не відображено в рахунку до позовної заяви.

Господарський суд вважає за можливе задовольнити лише частково позовні вимоги щодо стягнення основної заборгованості, адже, відповідно до п. 4.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Визнання боржником претензії кредитора не є способом припинення зобов'язання і не свідчить про відсутність спору; особа, претензія якої визнана боржником, вправі звернутися до господарського суду з позовом про стягнення визнаної суми коштів.

Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

Враховуючи вищевикладене, частковому задоволенню підлягає позовна вимога про стягнення з відповідача в дохід Державного бюджету України заборгованості по сплаті орендних платежів, які становлять 50% від всієї суми орендних платежів.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивач просить стягнути з відповідача 8 561,98 грн. пені, 108,16 грн. інфляційних втрат, 6 592,82 грн. штрафу.

Згідно з статтею 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають встановлені договором або законом правові наслідки.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у встановлений договором або законом строк (частина 1 статті 612 ЦК України).

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з п. 3.7. договору, орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6. співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Пунктом 3.8. договору передбачено, що у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 3% від суми заборгованості.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 3% річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Що стосується пені, то господарський суд при її розрахунку брав до уваги той факт, що 29.02.2012 року відповідач сплатив 31 191,86 грн., день, з якого починається період нарахування пені є наступним днем за тим, в якому мало бути здійснено розрахунок, а це, зважаючи на п. 3.6. договору, 11 число місяця наступного за звітним; в позовній заяві нарахування пені позивач здійснив лише до 12.09.2012 року; за ці межі господарський суд не може вийти.

Також необхідно звернути увагу на те, що, як вже зазначалося, відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з пунктом 6 частини 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.07.2012 року №01-06/908/2012 «Про доповнення Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2011 року №01-06/249 «Про постанови Верховного Суду України, прийняті за результатами перегляду судових рішень господарський судів», за змістом частини шостої статті 232 Господарського кодексу України та статті 253 Цивільного кодексу України, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано. Нарахування санкцій триває протягом шести місяців. Проте законом або договором можуть бути передбачені інші умови нарахування.

Згідно з п. 3.7. договору, орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6. співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Оскільки умовами укладеного між сторонами договору оренди встановлена можливість стягнення пені за кожний день прострочення, включаючи день оплати, то господарський суд вважає за можливе стягнути з відповідача пеню за весь період прострочення.

Вказаної правової позиції дотримується також Вищий господарський суд України у постанові від 31.01.2011 року у справі №41/103.

Отже, врахувавши все вищевикладене, господарський суд встановив, що розмір пені становить 6 233,52 грн.

Пунктом 3.8. договору передбачено, що у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 3% від суми заборгованості.

Так як заборгованість у відповідача по сплаті орендних платежів існує більше, ніж за три місяці, то стягненню з останнього підлягає ще 5 657,07 грн. штрафу.

Як зазначив Вищий господарський суд України у п. 2 Інформаційного листа від 17.07.2012 року №01-06/928/2012 «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права», при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу.

За період прострочення платежу сукупний індекс інфляції становив менше одиниці, а тому з відповідача не стягуються інфляційні втрати.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги першого заступника прокурора Печерського району міста Києва, який звернувся до господарського суду в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву частково.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «M.I.K.SCHORR GmbH» (інд. 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 19/16 А, код ЄДРПОУ 20028360) в дохід Державного бюджету України 188 568 (сто вісімдесят вісім тисяч п'ятсот шістдесят вісім) грн. 89 коп. заборгованості, 6 233 (шість тисяч двісті тридцять три) грн. 52 коп. пені, 5 657 (п'ять тисяч шістсот п'ятдесят сім) грн. 07 коп. штрафу. Видати наказ.

3. В задоволенні іншої частини позову відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «M.I.K.SCHORR GmbH» (інд. 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 19/16 А, код ЄДРПОУ 20028360) в дохід Державного бюджету України 4 009 (чотири тисячі дев'ять) грн. 19 коп. судового збору. Видати наказ.

5. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

6. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.В. Мандриченко Дата складання рішення 14.02.2013 р.