Рішення № 29315620, 06.02.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-7/12292-2012 06.02.13

За позовом Заступника прокурора Центрального регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Концерну «Військторгсервіс»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерінвестгруп»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Фонд Державного майна України.

про стягнення 4 636 533,80 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники сторін:

від прокуратури: Лесько Г.Є.;

від позивача-1: не з'явилися;

від позивача-2: Ровенець М.В. - довіреність б/н від 14.01.2013; Бех О.А. - довіреність б/н від 14.01.2013;

від відповідача: Ноздрачева А.В. - довіреність б/н від 06.08.2012;

від третьої особи: Склярук Ю.В. - довіреність № 401 від 13.12.12;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Заступник прокурора Центрального регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Міністерства оборони України (далі по тексту - позивач-1), Концерну «Військторгсервіс» (далі по тексту - позивач-2) звернувся в господарський суд м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерінвестгруп» про стягнення 4 636 533,80 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повноти та своєчасності внесення орендної плати за користування цілісним майновим комплексом структурного підрозділу філії № 3 Концерну «Військторгсервіс» згідно умов Договору № 140/5-1-01-03 оренди цілісного майнового комплексу структурного підрозділу підприємства від 01.01.2003 року.

З цих підстав, позивач просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 4 636 533,80 грн. - основного боргу (заборгованості по орендній платі).

Ухвалою від 10.09.2012 року порушено провадження по справі, залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Фонд державного майна України та призначено розгляд справи на 02.10.2012 року.

10.09.2012 року представник третьої особи у судовому засіданні подав письмові пояснення по справі.

Представники прокуратури та позивача-2 у судовому засіданні 10.09.2012 року підтримали подані через канцелярію суду заяви про забезпечення позову, у задоволенні яких судом відмовлено у зв'язку з їх необґрунтованістю. Також представник позивача-2 у судовому засіданні 10.09.2012 року підтримав подану через канцелярію суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, яку прийнято судом.

10.09.2012 року представник відповідача у судовому засіданні підтримав подане через канцелярію суду клопотання про зобов'язання позивача надіслати на адресу відповідача копію позовної заяви та заяви про зменшення розміру позовних вимог, у задоволенні якого судом відмовлено у зв'язку з його необґрунтованістю. Також представник відповідача у судовому засіданні 10.09.2012 року усно заявив клопотання про відкладення розгляду справи.

У відповідності до вимог ст. 77 ГПК України у судовому засіданні оголошено перерву до 16.10.2012 року.

20.09.2012 року через канцелярію суду представник позивача-2 подав заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до якої просив суд стягнути з відповідача 1 636 199,55 грн. - основного боргу (заборгованості по орендній платі).

02.10.2012 року через канцелярію суду від представника третьої особи надійшли письмові пояснення по справі.

08.10.2012 року через канцелярію суду від представника прокуратури надійшло клопотання про фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувальних засобів, яке судом задоволено.

16.10.2012 року представник відповідача у судовому засіданні подав клопотання про залишення позову без розгляду, клопотання про припинення провадження у справі та клопотання про зупинення провадження у справі, щодо яких судом зазначено про їх вирішення після розгляду справи по суті.

Також представник відповідача у судовому засіданні 16.10.2012 року заявив клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів, вирішення якого відбудеться у наступному судовому засіданні.

Представники прокуратури та третьої особи у судовому засіданні 16.10.2012 року зазначили про необхідність оголошення у судовому засіданні перерви.

У відповідності до вимог ст. 77 ГПК України у судовому засіданні оголошено перерву до 31.10.2012 року.

31.10.2012 року представники прокуратури, позивача-1, позивача-2 та відповідача у судовому засіданні подали клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів, які судом задоволено.

У відповідності до вимог ст. 77 ГПК України у судовому засіданні 31.10.2012 року оголошено перерву до 13.11.2012 року.

13.11.2012 року через канцелярію суду від представника позивача-2 надійшли письмові пояснення по справі.

13.11.2012 року представник відповідача у судовому засіданні подав клопотання про продовження строку розгляду справи, яке судом задоволено та продовжено строк розгляду справи на 15 днів.

У судовому засіданні 13.11.2012 року у відповідності до вимог ст. 77 ГПК України оголошено перерву до 20.11.2012 року.

20.11.2012 року через канцелярію суду представник позивача-2 подав заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до якої просив суд стягнути з відповідача 1 527 383,00 грн. - основного боргу та 91 526,33 грн. - пені.

Ухвалою суду від 20.11.2012 року зупинено провадження у справі № 5011-7/12292-2012 до вирішення іншої пов'язаної з нею справи № 5011-58/9614-2012 за позовом заступника військового прокурора Центрального регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, в особі Концерну "Військторгсервіс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерінвестгруп" про розірвання договору № 140/5-1-01-03 від 01.01.2003 року, витребування майна та стягнення 3 000 334, 26 грн. та зобов'язано сторін повідомити суд про усунення обставин, що зумовили зупинення провадження по справі №5011-7/12292-2012.

07.12.2012 року через канцелярію суду представник позивача-2 подав клопотання про поновлення провадження у справі, в зв'язку вирішенням справи № 5011-58/9614-2012, на підтвердження чого позивач-2 надав суду копію постанови Київського апеляційного господарського суду від 27.11.2012 року, якою рішення господарського суду м. Києва від 29.08.2012 року по справі № 5011-58/9614-2012 залишено без змін.

Ухвалою суду від 11.12.2012 року провадження у справі поновлено та призначено її розгляд на 19.12.2012 року.

19.12.2012 року через канцелярію суду від відповідача надійшли клопотання про призначення судової експертизи по справі та клопотання про відкладення розгляду справи.

19.12.2012 року представник відповідача у судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином.

У зв'язку з неявкою представника відповідача у судове засідання, враховуючи клопотання представника відповідача, розгляд справи відкладено на 23.01.2013 року.

23.01.2013 року через канцелярію суду від представника відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі, яке представник відповідача підтримав у судовому засіданні 23.01.2013 року та у задоволенні якого судом відмовлено у зв'язку з його необґрунтованістю.

23.01.2013 представники прокуратури та позивача-1 у судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином.

Враховуючи те, що нез'явлення представників прокуратури та позивача-1 у судове засідання перешкоджає вирішенню спору по суті, суд вважає за доцільне відкласти розгляд справи на 06.02.2013 року.

06.02.2013 року представник позивача-1 у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином.

У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» від 18.09.97р. N 02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Представник прокуратури в судовому засіданні 06.02.2013 року зменшені позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Представник позивача-2 в судовому засіданні 06.02.2013 року зменшені позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні 06.02.2013 року позовні вимоги не визнав, та просив суд в їх задоволенні відмовити, а також зазначив, що рішенням господарського суду м. Києва від 29.08.2012 року по справі № 5011-58/9614-2012 заборгованість за спірний період було вже стягнуто.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 06.02.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи в їх сукупності, та заслухавши пояснення представників прокуратури, позивача-2, відповідача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.01.2003 року між Головним управлінням торгівлі Тилу Міністерства оборони України та Товариством з обмеженою відповідальністю «Львівська гарнізонна база» укладено Договір №140/5-1-01-03 оренди цілісного майнового комплексу структурного підрозділу підприємства (далі по тексту - Договір).

14.01.2004 року вказаний Договір погоджено Регіональним відділенням Фонду державного майна України у Львівській області.

У зв'язку з припиненням діяльності Головного управлінням торгівлі Тилу Міністерства оборони України та його реорганізації шляхом приєднання до державного господарського об'єднання "Концерн "Військторгсервіс" (далі по тексту - орендодавець, позивач-2), який є правонаступником зазначеного управління, сторонами підписано Додаткову угоду від 01.03.2006 року, якою погоджено у тексті Договору замінити Головне управління торгівлі Тилу Міністерства оборони України на державне господарське об'єднання "Концерн "Військторгсервіс".

Згідно з п. 7.3 Статуту Концерну "Військторгсервіс", майно Концерну "Військторгсервіс" перебуває в державній власності і закріплене за ним на праві господарського відання. Здійснюючи право господарського відання, Концерн володіє, користується і розпоряджається зазначеним майном з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою Органу управління майном у випадках, передбачених чинним законодавством України.

Додатковою угодою від 01.12.2010 року сторони домовились внести зміни та доповнення до Договору та замінити у тексті Договору найменування сторони-1 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівська гарнізонна база" (орендар) на Товариство з обмеженою відповідальністю "ДПА Компані" (сторона-2, орендар).

Додатковою угодою від 31.12.2010 року орендаря - Товариство з обмеженою відповідальністю "ДПА Компані" замінено на Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергобудпроект".

Додатковою угодою від 01.04.2011 року сторони домовились орендаря - Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергобудпроект" замінити на Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерінвестгруп" (далі по тексту - орендар, відповідач).

За актами приймання-передачі основних фондів від 15.04.2011 року та від 01.05.2011 року позивач-2 передав відповідачу в орендне користування нежитлові приміщення.

15.04.2011 року, 01.06.2011 року, 01.07.2011 року, 01.09.2011 року, 01.10.2011 року, 01.11.2011 року, 15.11.2011 року позивачем-2 та відповідачем підписані Додаткові угоди про внесення змін та доповнень до Договору, у яких сторонами визначалась вартість цілісного майнового комплексу станом на 15.04.2011 року, 01.06.2011 року, 01.07.2011 року, 01.09.2011 року, 01.10.2011 року, 01.11.2011 року, та яка станом на 01.11.2011 року становить 41 638 734,73 грн. без урахування ПДВ, а також змінено розмір орендної плати.

01.06.2011 року, 01.07.2011 року, 01.09.2011 року, 01.10.2011 року, 01.11.2011 року, 15.11.2011 року між позивачем-2 та відповідачем підписано Додаткові угоди про внесення змін та доповнень до Договору

01.02.2012 року між Концерном «Військторгсервіс» та ТОВ «Інтерінвестгруп» укладено угоду про внесення змін до договору № 140/5-1-01-03 від 01.01.2003 року (далі по тексту - Угода)

Згідно п.1.1 Угоди орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування цілісний майновий комплекс структурного підрозділу філії № 3 Концерну "Військторгсервіс" (далі - структурний підрозділ Підприємства), склад і вартість якого визначено відповідно до акту (актів) оцінки та передавального (розподільчого) балансу Підприємства, складеного за станом на 01 листопада 2011 року, вартість якого згідно до звітів про оцінку майна становить 41 638 734,73 грн. без урахування ПДВ. Залишкова вартість основних засобів згідно передавального (розподільчого) балансу (балансів) Підприємства складеного (складених) станом на 15 листопада 2011 року становить 6 899,0 тис. гривень без урахування ПДВ.

Згідно п.п. 2.1, 2.2, 2.3 угоди орендар вступає у строкове платне користування цілісним майновим комплексом структурного підрозділу Підприємства у термін, указаний у Договорі, але не раніше дати підписання Сторонами цього Договору та акта приймання-передачі структурного підрозділу Підприємства. Передача цілісного майнового комплексу структурного підрозділу Підприємства в оренду не тягне за собою виникнення в Орендаря права власності. Передача цілісного майнового комплексу структурного підрозділу Підприємства здійснюється за вартістю, визначеною в акті оцінки, складеного за Методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Відповідно п.п.3.1., 3.4 угоди орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України, і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (останній місяць, по якому є інформація про індекс інфляції) з 01 листопада 2011 р. - 346 989,46 грн. Орендна плата перераховується щомісячно не пізніше 28 (двадцять восьмого) числа місяця, наступного за звітним. Частина орендної плати перераховується до державного бюджету Орендодавцем (Балансоутримувачем) відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

Пунктом 5.3 угоди сторони визначили, що орендар зобов'язується: своєчасно й у повному обсязі сплачувати орендну плату в порядку, визначеному цим Договором.

Згідно п.п. 6.2, 6.5 угоди орендар має право за згодою Орендодавця здавати в суборенду окреме майно, орендар має право розпоряджатися або іншим чином передавати третім особам належні йому право оренди та інші права (повністю чи в певній частині), які випливають з цього Договору у порядку визначеному законодавством України.

Відповідно п.п. 9.1. угоди за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Пунктом 10.1 угоди визначено, що цей Договір діє з 01.01.2003 року до 01.01.2018 року включно.

Згідно п.п. 10.3, 10.6, 10.9, 10.11 угоди договір не може бути розірваний в односторонньому порядку. Чинність цього Договору припиняється внаслідок: закінчення строку, на який його було укладено; приватизації Підприємства за участю Орендаря; загибелі орендованого Підприємства; достроково за взаємною згодою Сторін або за рішенням суду; банкрутства Орендаря; ліквідації Орендаря - юридичної особи; У разі припинення або розірвання цього Договору майно повертається Орендарем Орендодавцю (Балансоутримувачу). Взаємовідносини Сторін, не врегульовані цим Договором, регулюються чинним законодавством України.

Спір виник у зв'язку з тим, що на думку позивача-2 відповідач має заборгованість по орендній платі перед позивачем-2 за період з 13.06.2012 року по 05.09.2012 року в розмірі 1 527 383,00 грн. (з врахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог).

До матеріалів справи позивачем-2 подано акт звірки взаєморозрахунків підписаний та скріплений печатками між концерном «Військторгсервіс» та ТОВ «Інтерінвестгруп» про наявність боргу у відповідача станом на 03.03.2012 року в сумі 823 238, 71 грн.

Також, позивачем-2 подано акт звірки взаєморозрахунків між концерном «Військторгсервіс» та ТОВ «Інтерінвестгруп» від 05.09.2012 року, згідно якого відповідач має заборгованість переда позивачем-2 в розмірі 4 484 427,82 грн., однак даний акт не приймається судом в якості належного та допустимого доказу, оскільки підписаний тільки представником позивача-2.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Позивачем-2 направлено відповідачу претензії від 03.05.2012 року вих. № 801, від 08.05.2012 року вих. № 852, від 13.06.2012 року вих. № 1087, від 09.07.2012 року № 1254, від 09.07.2012 року вих. № 1255, від 05.09.2012 року № 1639 з вимогою сплатити борг.

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ) (ч.1. ст. 760 ЦК України).

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» Орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Згідно ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності

Частинами 1, 4 ст. 286 ГК України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до частин 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач-2 взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, надав відповідачеві у тимчасове платне користування майновий комплекс структурного підрозділу філії № 3 Концерну «Військторгсервіс» плату згідно умов Угоди, а відповідач в порушення умов Угоди не сплатив за період з 13.06.2012 року по 05.09.2012 року на користь позивача-2 орендну плату.

Однак, суд зазначає, що рішенням господарського суду м. Києва від 29.08.2012 року по справі № 5011-58/9614-2012, пунктом 3 резолютивної частини - розірвано договір № 140/5-1-01-03 від 01.01.2003 року оренди майнового комплексу структурного підрозділу підприємства укладений між Концерном «Військторгсервіс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтерінвестгруп»; пунктом 4 резолютивної частини - стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерінвестгруп» (03151, місто Київ, вул. Волинська, 47, код ЄДРПОУ 37592955) на користь Концерну «Військторгсервіс» (03151, м. Київ, Солом'янський р-н, вул. Молодогвардійська, буд. 28-А, код ЄДРПОУ 33689922) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення суму боргу в розмірі 2 814 754, 60 грн. (два мільйони вісімсот чотирнадцять тисяч сімсот п'ятдесят чотири гривні 60 копійок), пені в розмірі 55 737, 24 грн., інфляційних витрат в розмірі 48 42,41грн., 64 380,00 грн. (шістдесят чотири тисячі триста вісімдесят гривень 00 копійок) судового збору та 1 073,00 грн. (одну тисячу сімдесят три гривень 00 копійок) судового збору.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Враховуючи вищевикладене суд дійшов до висновку, що заборгованість з орендної плати в розмірі 1 527 383,00 грн. було вже стягнуто рішенням господарського суду м. Києва від 29.08.2012 року по справі № 5011-58/9614-2012.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Таким чином, за результатами розгляду справи суд прийшов до висновку що позивачем не надано належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження своїх позовних вимог, а тому позовні вимоги про стягнення 1 527 383,00 грн. - основного боргу не підлягають задоволенню.

Вимоги позивача-2 про стягнення з відповідача 91 526,33 грн. пені також не підлягають задоволенню, оскільки вони є правовим наслідком наявності основного боргу та стягнення його, а тому за відсутності підстав для такого не можуть бути задоволені.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на позивача-2.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 75, 82-85, ГПК України, -

В И Р І Ш И В:

В позові відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя М.М. Якименко

Дата підписання рішення: 13.02.2013 року.