Рішення № 29315593, 07.02.2013, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" лютого 2013 р.Справа № 5017/3421/2012

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МИКОЛАЇВ-ВУГІЛЛЯ"

до відповідача Державного підприємства"Одеська залізниця"

про стягнення 25501,80грн.

Суддя Гут С.Ф.

В судовому засіданні приймали участь:

Від позивача: Вовченко А.А.-директор;

Від відповідача: Гордієнко М.В., за довіреністю;

СУТЬ СПОРУ: Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "МИКОЛАЇВ-ВУГІЛЛЯ", звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача Державного підприємства"Одеська залізниця" про стягнення збитків завданих нестачею вантажу під час перевезення залізницею у розмірі 25501,80грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 28.11.12р. порушено провадження у справі №5017/3421/2012.

18.12.12р. від позивача надійшло клопотання(вх.№38673/2012 від 18.12.12р.), згідно якого просить суд залучити до матеріалів справи оригінал платіжного доручення №313 від 16.11.12р., оригінал комерційного акту АА№021533/11, копію протоколу зборів засновників №1 від 24.11.2011р., копію наказу №1.

Судом клопотання розглянуто та задоволено, та залучено до матеріалів справи надані документи.

За клопотанням відповідача, ухвалою господарського суду Одеської області від 17.01.13р. строк вирішення спору по справі №5017/3421/2012 було продовжено до 11.02.2013р., в порядку ст. 69 ГПК України.

Відповідач вважає позовні вимоги безпідставними, такими що не підлягають задоволенню та просить суд відмовити позивачу у задоволені позовних вимог, з підстав які викладені у запереченні на позов(вх.№38651/2012 від 18.12.12р.). Так в обгрунтування заперечень зазначає про те, що відповідно до залізничної накладної №52294386 завантаження вагону №60425949 проводилося на підприємстві вантажовідправника, засобами і силами відправника вантажу, ним же самостійно було визначено масу вантажу перед відправленням вагонів, без участі представника залізниці. Вагон з вантажем прибув на станцію Миколаїв Одеської залізниці, в технічно справному стані, що підтверджується комерційним актом АА 021533/11 від 25.05.2012р. згідно якого вагон у технічному стані справний, навантаження у вагоні нижче рівня бортів на 300мм. Ці обставини вказують на те, що залізниця прийняла вантаж масою, у стані, у якому він був переданий до перевезення, доставила і видала вантаж у схоронному стані. Відповідно до п. а) ст. 111 Статуту залізниць України, якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу залізниця звільняється від відповідальності за втрату або нестачу вантажу. Крім того до заперечень додав розрахунок ціни позову по справі №5017/3421/2012, згідно якого за даними Одеської залізниці нестача 19000кг вугілля у вагоні 60425949 за вирахуванням природної втрати та граничного розходження у визначенні маси нетто - 70000кг (відповідно до п.27. розділу 8 Правил перевозок вантажів) 2 %-1400кг (так як вантаж у вогкому стані) за ціною відповідно до позовної заяви нестача складає 19000кг - 1400 = 17600кг. (17600кг х 1118,50грн. = 19685грн.60коп. ПДВ- 3937,12грн., а всього - 23622,72грн.).

07.02.13р. позивач подав відзив на заперечення Одеської залізниці (вх.№4377/2013 від 07.02.2013р.), згідно якого відклоняє заперечення відповідача в повному обсязі як такий, що не ґрунтується на діючому законодавстві. Так залізниця прийняла до перевезення вантаж відповідно до залізничної накладної №52294386 від 22.05.2012р., згідно якої маса вантажу у вагоні №60425949 складає 70000кг. В цілях схоронності вантажу вантаж маркірований нанесенням вапна. Правильність внесених даних в залізничну накладну перевірена працівником залізниці про що є відмітка в ній. В ході транспортування вантажу залізницею складено акт загальної форми станцією Апостолове №606 від 24.05.2012р. про невідповідність зазначеним даним в залізничній накладній. Після прибуття зазначеного вагону на ст. Миколаїв, було проведено комісійне переважування вантажу на 150-ти тонних вагах МЧУ Миколаїв. За результатами проведення комісійного переважування вантажу в зазначеному вагоні встановлена розбіжність маси вантажу зазначеної в перевізних документах від фактичної га 19000кг. менше. Кількість і вартість відправленого вантажу підтверджуються залізничною накладною №52294386 від 22.05.2012р. згідно якої маса вантажу у вагоні №60425949 складає 70000кг. Нестача вантажу антрацит «АМ» в вагоні №60425949 підтверджується комерційним актом ст. Миколаїв АА №021533/11 від 25.05.2012р., а посилання відповідача Одеської залізниці на ст.111 Статуту залізниць України є неправильним та формальним.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив.

Згідно з Договором поставки №1 від 26.04.2012р. вантажовідправником ТОВ „ДТЕК Ровенькиантрацит" на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "МИКОЛАЇВ-ВУГІЛЛЯ" було відправлено вантаж антрацит „АМ" в вагоні №60425949 в кількості 70000кг.

Кількість і вартість відправленого вантажу підтверджуються залізничною накладною №52294386 від 22.05.12р. згідно якої маса вантажу в вагоні №60425949 складає 70000кг.

25.05.12р після прибуття вагону №60425949 на ст. Миколаїв, було проведено комісійне переважування вантажу на 150-ти тонних вагах МЧУ Миколаїв, та за результатами проведення комісійного переважування вантажу в вагоні №60425949 встановлена розбіжність маси вантажу зазначеної в перевізних документах від фактичної на 19000кг. менше, яка підтверджується комерційним актом ст.Миколаїв АА №021533/11 від 25.05.12р.

Згідно з розрахунком, наданим позивачем вартість нестачі вантажу антрацит „АМ" складає 25501,80грн. ( 1т-1118,50грн. х 19 т = 21251,50грн. без ПДВ, з врахуванням ПДВ 25501,80грн.), у зв'язку з чим Товариству з обмеженою відповідальністю "МИКОЛАЇВ-ВУГІЛЛЯ" завдані збитки нестачею вантажу у розмірі 25501,80грн.

22.10.012р. Товариства з обмеженою відповідальністю "МИКОЛАЇВ-ВУГІЛЛЯ" було надіслано на адресу Державного підприємства"Одеська залізниця" претензію з вимогою про відшкодування збитків, пов'язаних із нестачею вантажу.

05.11.12р. Державним підприємством"Одеська залізниця" було надано відповідь №94/4 на претензію, згідно якої зазначено що претензія не може бути прийнята до розгляду, у зв'язку з непред'явленням оригіналів: залізничної накладної, комерційного акту, рахунку відправника.

Враховуючи вищевикладене, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою до Державного підприємства"Одеська залізниця" про стягнення збитків пов'язаних з нестачею вантажу під час перевезення залізницею у розмірі 25501,80грн.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст.3 Закону України "Про залізничний транспорт" законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з Закону України "Про транспорт", цього закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України та інших актів законодавства.

Відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно п.п. 1, 2, 3 ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Частиною 2 ст. 306 ГК України визначено, що суб'єктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі.

Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюється договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно ст. 6 Статуту Залізниць України накладна - є основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею, накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Згідно залізничної накладної №52294386 від 22.05.12р маса вантажу у вагоні №60425949, прийнятого до перевезення залізницею, становила 70000кг.

За приписами ст.23 Статуту залізниць України та Правил перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000р., відправники повинні надати станції відправлення на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Одночасно накладна є договором застави вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна разом з дорожньою відомістю супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, де видається одержувачу. Квитанція про приймання вантажу до перевезення видається відправнику.

При цьому, згідно ст. 37 Статуту залізниць України, п.5 Правил приймання вантажів до перевезення та п.1.3 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Мінтрансу України від 21.11.2000 №644, маса вантажу визначається відправником. Усі відомості, передбачені формою бланка перевізного документа, повинні бути внесені відправником до відповідних граф. Статтею 52 Статуту залізниць України визначено, що на станціях призначення залізниця зобов'язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу у разі: прибуття вантажу у пошкодженому вагоні (контейнері), а також у вагоні (контейнері) з пошкодженими пломбами відправника або пломбами попутних станцій; прибуття вантажу з ознаками недостачі, псування або пошкодження під час перевезення на відкритому рухомому складі або у критих вагонах без пломб, якщо таке перевезення передбачене Правилами; прибуття швидкопсувного вантажу з порушенням граничного терміну його перевезення або з порушенням температурного режиму перевезення в рефрижераторних вагонах (контейнерах); прибуття вантажу, який був завантажений залізницею; видачі з місць загального користування вантажів, вивантажених залізницею; прибуття вантажів у вагонах навалом і насипом за вимогою одержувача у розмірах, передбачених Правилами.

Частиною 1 статті 26 Закону України "Про залізничний транспорт" передбачено, що обставини, які можуть служити підставою для майнової відповідальності перевізників, відправників і одержувачів вантажу, багажу, вантажобагажу, пасажирів засвідчуються актами.

Аналогічну норму містить ст.129 Статуту залізниць України, відповідно до якої обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Частиною 3 ст. 32 Статуту Залізниць України визначено, що відправник зобов'язаний підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснювати навантаження з виконанням Технічних умов.

Як вбачається з вказаних документів, вантажовідправником вантаж - антрацит „АМ" був завантажений у справний у технічному та комерційному відношенні вагон відкритого типу, вантаж було прийнято залізницею до перевезення без зауважень. З огляду на викладене, суд доходить висновку, що втрата вантажу сталася внаслідок вилучення вантажу з вагону сторонніми особами, про що свідчить наявність виборок на поверхні вантажу.

За змістом ч. 2 ст. 308, ч.3 ст. 310 Господарського кодексу України відповідальність перевізника за збереження вантажу виникає з моменту прийняття вантажу до перевезення та припиняється з моменту його видачі одержувачу в пункті призначення. Згідно ст. 314 Господарського кодексу України перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини. За шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, у разі втрати або нестачі вантажу перевізник відповідає в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.

Аналогічні приписи містить і стаття 924 Цивільного кодексу України, згідно з якою перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Згідно п. 110 Статуту залізниць України залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.

Матеріали справи свідчать, що залізниця прийняла вантаж без будь-яких застережень.

Згідно ст. ст. 113, 114 Статуту залізниць України за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин. Залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, зокрема, за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі. Недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення. Згідно зі статтею 115 Статуту, вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

Встановлені обставини справи свідчать, що при завантаженні вантажу у вагон вантажовідправником вжиті заходи щодо забезпечення транспортабельності та схоронності вантажу в процесі його перевезення, які передбачені вимогами Технічний умов та вимогами Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу. Водночас, жодних зауважень щодо неправильностей завантаження і кріплення вантажу Одеською залізницею не висловлено і вантаж прийнятий до перевезення.

На думку суду обставини, які встановлені в комерційному акті ст.Миколаїв АА №021533/11 від 25.05.12р. свідчать про доступ до вантажу, що в свою чергу, призвело до незбереження вантажу при його перевезенні та відповідальність за недостачу вантажу слід покласти на Державне підприємство"Одеська залізниця".

В свою чергу, у відповідності до вимог ст. 314 Господарського кодексу України перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини. Згідно з п/п "а" ст. 111 Статуту залізниць України залізниця звільняється від відповідальності за втрату, нестачу, псування або пошкодження вантажу у разі, коли вантаж надійшов у непошкодженому вагоні (контейнері) з непошкодженими пломбами відправника чи без пломб, коли таке перевезення дозволено Правилами, а також якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення.

З огляду на викладене, відповідальність перед позивачем за нестачу вантажу повинна покладатися на Державне підприємство"Одеська залізниця".

Недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Згідно бухгалтерської довідки №58 від 30.05.2012р. Товариства з обмеженою відповідальністю "МИКОЛАЇВ-ВУГІЛЛЯ" вартість 1 тони антрациту „АМ" становить 1118,50грн.

З врахуванням норми природної втрати вантажу, яка становить 2% від маси вантажу, згідно п. 27 Правил видачі вантажів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України, та вартості вантажу із розрахунку 1118,50грн. за 1 тону, вартість втраченого вантажу становить 23622,72грн.

Поряд з цим, здійснений позивачем розрахунок суд вважає здійсненим з порушенням, та погоджується з розрахунком наданим Державним підприємством"Одеська залізниця", однак судом не приймаються до уваги доводи викладені Державним підприємством"Одеська залізниця" у запереченні на позовну заяву, оскільки зазначені твердження спростовуються наявними матеріалами справи.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

Враховуючи вищезазначені обставини справи та зазначені приписи норм матеріального права, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "МИКОЛАЇВ-ВУГІЛЛЯ" підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача Державного підприємства"Одеська залізниця" збитків пов'язаних з нестачею вантажу під час перевезення залізницею у розмірі 23622,72грн.

Згідно ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 1490,91грн.

Керуючись ст.ст.32, 33,44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства"Одеська залізниця" (65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19, р/р 26003000001 в Одеській філії КБ"Експресс-Банк", МФО 328801, код ЄДРПОУ 01071315) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МИКОЛАЇВ-ВУГІЛЛЯ" (54029, м. Миколаїв, вул. 2 Поперечна, 50, р/р 26005372501800 ПАТ „Укр Сиббанк", МФО 351005, код ЄДРПОУ 37991922) збитки пов'язані з нестачею вантажу у розмірі 23622(двадцять три тисячі шістсот двадцять дві)грн. 72коп., витрати по сплаті судового збору у розмірі 1490(одну тисячу чотириста дев'яносто)грн.91коп.

3. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати у порядку ст.116 ГПК України.

Повний текст рішення складено 12.02.2013р.

Суддя Гут С.Ф.