Рішення № 29315588, 12.02.2013, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 лютого 2013 р. Справа № 909/77/13-г

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Грица Ю. І. ,

при секретарі судового засідання Ковальчук Р. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Приватного підприємства "Рембудсервіс-Газ", вул.С.Височана,47, м.Івано-Франківськ,76014

до відповідача: Державного підприємства "Ворохтянське лісове господарство" вул. Д.Галицького, 118, смт. Ворохта, Івано-Франківська область,78595

про стягнення заборгованості за виконані підрядні роботи договором №03.04-09 від 17.04.09року в сумі 107 049грн.02коп. з яких 75 000грн. сума основного боргу, 20 742грн.71коп.-інфляційні втрати та 11 306грн.31коп.- 3%річних.

за участю представників сторін:

Від позивача: Харук М.Т. - представник (довіреність б/н від 14.02.12)

Від відповідача: Брайляка Д.Я. - представник (довіреність №04 від 11.02.13)

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Рембудсервіс-Газ" звернулося до суду з позовом про стягнення з Державного підприємства "Ворохтянське лісове господарство" заборгованості за виконані підрядні роботи за договором №03.04-09 від 17.04.09року в сумі 107 049грн.02коп. з яких 75 000грн. сума основного боргу, 20 742грн.71коп.-інфляційні втрати та 11 306грн.31коп.- 3%річних.

В судовому засіданні представник позивача заявлений позов підтримав. Позовні вимоги обгрунтовує тим, що в порушення договірних зобов"язань замовник (відповідач) не оплатив в повному обсязі виконані підрядником (позивачем) на умовах договору ремонтні роботи в зв"язку з чим позивач і звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за виконані підрядні роботи та нараховані на суму боргу 3% річних та інфляційні збитки.

Представник відповідача письмового відзиву на позов не подав. В судовому засіданні зазначив, що проти позову не заперечує, однак в зв"язку з важким матеріальним становищем підприємство немає змоги повністю розрахуватися з позивачем, а також зауважив, що після звернення позивача з позовом до суду заборгованість була частково погашена в підтвердження чого представив суду платіжні доручення №74 від 08.02.12 та №83 від 11.02.13 про перерахування на рахунок позивача коштів в сумі 25000грн.

Крім того, заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи в зв"язку з можливістю укладення між сторонами мирової угоди.

Представник позивача проти вказаного клопотання заперечив.

Суд, в задоволенні клопотання представника відповідача відмовив, з огляду на те, що мирова угода може стосуватися виключно прав і обов'язків сторін щодо предмету позову, а також може бути укладена сторонами на будь-якій стадії процесу, в тому числі і на стадії виконавчого провадження.

Заслухавши представників сторін, дослідивши зібрані у справі докази, надавши їм правову оцінку суд вважає за необхідне зазначити, що на виконання умов укладеного між сторонами договору №03.04-09 від 17.04.09 позивач, як виконавець здійснив ремонт приміщень замовника по вул. Грушевського, 31на суму 1069 029грн. На виконання умов додатку №1 до договору №03.04-09 від 17.04.09 виконав додаткові роботи по ремонту приміщень по вул. Грушевського, 31 на суму 149 570грн. На виконання умов договору №3 від 11.12.09 виконав підрядні роботи по додаткових роботах з ремонту приміщень по вул.Грушевського,31, які не були включені в технічні завдання по тендеру. Вартість робіт склала 268 976грн.

Факт виконання робіт підтверджується поданими в матеріали справи актами приймання виконаних робіт, які складені без зауважень та скріплені підписами і печатками обох сторін ( а.с. 17-113)

За умовами вказаних вище договорів остаточна оплата проводиться замовником в строк 180 днів на підставі актів виконаних робіт , після їх прийняття.

Як свідчать обставини справи, та не заперечує представник відповідача, кошти за виконані ремонтні роботи були сплачені частково, в зв"язку з чим на день звернення з позовом до суду у відповідача утворилася заборгованість перед позивачем в сумі 75000грн. на яку, з огляду на неналажне виконання замовником своїх зобов"язань перед підрядником, останнім зі спливом обумовленого договором терміну для оплати (180днів) було нараховано інфляційні збитки в сумі 20 742грн.71коп. та 3%річних в сумі 11 306грн.31коп.

Отже, загальна сума заборгованості на момент звернення позивача з позовом до суду склала 107 049грн.02коп.

При вирішенні даного спору суд виходив з того, що згідно ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов"язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Дана норма кореспондується з положеннями ст.193 ГК України.

Частиною 1 ст.837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Статтею 530Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов"язанні встановлений строк ( термін) його виконання , то воно підлягає виконанню у цей строк ( термін).

Як встановлено судом, відповідач не виконав в повному обсязі та у визначений договорами строк взяті на себе зобов"язання по оплаті виконаних позивачем робіт.

Зі змісту ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України, випливає, що захист прав і законних інтересів суб"єктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом.

До таких способів відносяться, зокрема, передбачені ст. 625 Цивільного кодексу України інфляційні втрати та річні, як плата по грошовому зобов"язанню, правова природа яких є самостійним від договірної неустойки (пені) способом захисту прав і забезпечення виконання зобов"язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З поданого суду розрахунку вбачається, що на суму боргу відповідачу нараховано інфляційні збитки в сумі 20 742грн.71коп. та 3%річних в сумі 11 306грн.31коп.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування ( ч.2 ст.34 ГПК України).

Як зазначено вище, представник відповідача позов визнав, подав суду, як доказ часткової сплати заборгованості, після звернення позивача з позовом до суду, платіжні доручення №74 від 08.02.13 та №83 від 11.02.13 на суму 25000грн., а відтак, станом на сьогоднішній день, предмет спору в цій частині позову відсутній.

У відповідності до п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

За таких обставин, в цій частині позовних вимог провадження у справі слід припинити.

В частині позовних вимог про стягнення заборгованості з врахуванням 3% річних та інфляційних втрат в сумі 82049грн.02коп.-позов задоволити.

Судові витрати по сплаті судового збору, згідно ст.49 ГПК України, слід відшкодувати позивачу з відповідача в повному обсязі, з огляду на те, що частина заборгованості була сплачена вже після звернення позивача з позовом до суду.

Керуючись ст.124 Конституції України, ст.ст.33, 34, 49, 75, п.1-1 ч.1 ст.80, ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задоволити частково.

Стягнути з Державного підприємства "Ворохтянське лісове господарство" вул. Д.Галицького, 118, смт. Ворохта, Івано-Франківська область,78595 ( код ЄДРПОУ 20562421, р/р 260013573 в ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 336462) на користь Приватного підприємства "Рембудсервіс-Газ", вул.С.Височана,47, м.Івано-Франківськ,76014 ( код ЄДРПОУ 34077652, р/р 26008046339800 в АКІБ "Укрсиббанк" м.Харків, МФО 351005) кошти в сумі 82049грн.02коп. (вісімдесят дві тисячі сорок дев"ять грн.02коп) та витрати по сплаті судового збору в сумі 2142грн(дві тисячі сто сорок дві грн.)

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В решті позовних вимог провадження у справі припинити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 14.02.13

Суддя Грица Ю. І.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"

______ Сивак І. М. 14.02.13