Рішення № 29315586, 11.02.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-53/17836-2012 11.02.13За позовом Відкритого акціонерного товариства "Шляхово-будівельне управління №41"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "БМП ПЛАНЕТА -МІСТ"

про стягнення 21 181,78 грн.

Суддя Грєхова О.А.

Представники :

від позивача: Кулинич В.П. - представник за довіреністю

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Відкрите акціонерне товариство "Шляхово-будівельне управління №41 (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "БМП ПЛАНЕТА -МІСТ" (відповідач) заборгованості на підставі Договору № 0208-11-П від 02.08.2011 про надання послуг в розмірі 21 181,78 грн., в тому числі 17 472,19 грн. основного боргу, 1 356,11 грн. пені, 606,27 грн. 3% річних, 1747,21 грн. штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов Договору № 0208-11-П від 02.08.2011 позивачем надано послуги згідно актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ 0000172 від 30.09.2011 на суму 13 122,24 грн., № ОУ-0000192 від 31.10.2011 на суму 2 899,97 грн., № ОУ-0000209 від 30.11.2011 на суму 1 449,98 грн., проте, відповідач зобов'язання по оплаті наданих послуг не виконав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.12.2012 порушено провадження у справі № 5011-53/17836-2012, розгляд справи призначено на 28.01.2013.

У зв'язку з нез'явленням відповідача та невиконанням останнім вимог ухвали суду про порушення провадження у справі, у судовому засіданні 28.01.2013 у відповідності до ст. 77 ГПК України винесено ухвалу про відкладення розгляду справи на 11.02.2013.

В судовому засіданні 11.02.2013 представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвали суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

У відповідності з положеннями п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 № 18 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64 та ст. 87 ГПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається за повідомленою сторонами господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Ухвали суду про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи направлені за юридичною адресою відповідача 14.12.2012 та 01.02.2013, про що свідчить відмітка загального відділу діловодства суду на зворотній стороні вказаної ухвали та повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою про вручення.

За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

При цьому, суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відсутності відповідача відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та витребуваних судом.

У судовому засіданні 11.02.2013 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва

В С Т А Н О В И В:

Як вбачається з матеріалів справи, між Відкритим акціонерним товариством "Шляхово-будівельне управління №41» (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "БМП ПЛАНЕТА -МІСТ" в особі його філії «Техноспецбуд» (Замовник) укладено Договір № 0208-11-П від 02.08.2011 про надання послуг Будівельними машинами та механізмами (надалі-Договір).

Згідно з п. 3.2. Договору, ціна Договору (Загальна вартість послуг), що надаються Виконавцем згідно даного Договору буде визначатися як сума всіх Актів здачі-прийняття робіт (наданих послуг), підписаних уповноваженими представниками Сторін протягом дії Договору.

На виконання умов вищенаведеного Договору позивач (в якості Виконавця) надав для відповідача (Замовника) послуги будівельними машинами та механізмами. В підтвердження факту надання послуг та прийняття їх відповідачем, позивач надав суду: Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ 0000172 від 30.09.2011 на суму 13 122,24 грн., Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000192 від 31.10.2011 на суму 2 899,97 грн., Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000209 від 30.11.2011 на суму 1 449,98 грн., всього на суму 17 472,19 грн.

Акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) підписані повноважними представниками сторін та скріплені їх печатками. Відомості про недоліки наданих послуг чи щодо спростовування факту надання послуг суду не надані.

Пунктом 3.5. Договору передбачено, що Замовник зобов'язується, на підставі Акту та/або рахунку-фактури Виконавця здійснити оплату замовлених послуг протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту підписання даного Акту.

Згідно з ч.1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно із ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання, зокрема, припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.

Відповідно до п. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив зобов'язання, якщо він не виконав його в строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, відповідач вважається таким, що прострочив оплату наданих позивачем послуг на суму 17 472,19 грн., що відповідачем не заперечено та не спростовано.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

Таким чином, за наслідками розгляду спору суд приходить до висновку про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 17 472,19 грн.

Окрім того, позивач просив суд стягнути з відповідача 1 356,11 грн. пені, 606,27 грн. 3% річних, 1 747,21 грн. штрафу.

Відповідно до п. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Дії відповідача є порушенням грошових зобов'язань, тому є підстави для застосування встановленої законодавством відповідальності.

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно зі ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобов'язання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій - неустойка, штраф, пеня. При цьому порядок нарахування та розмір санкцій, які можуть бути встановлені договором, встановлені частиною 4 ст. 231 ГК України: у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання, в певній визначеній грошовій сумі, у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів.

Відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 4.1.1. Договору передбачено, що за порушення строків приймання наданих послуг або строків проведення платежів, передбачених цим Договором, Замовник сплачує на користь Виконавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, розрахованої від суми заборгованості за фактично надані послуги за кожен день затримки оплати.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені суд встановив, що позивач невірно визначив дату початку нарахування пені, оскільки не звернув увагу на п. 3.5 Договору, в якому мова йде про банківські, а не календарні дні.

Однак, здійснивши перерахунок з урахуванням кількості днів прострочки визначеної позивачем, суд дійшов висновку про можливість стягнення з відповідача пені в сумі 1 356,11 грн., заявленій позивачем.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок 3% річних також здійснено позивачем без урахування п. 3.5 Договору.

Однак, здійснивши перерахунок з урахуванням кількості днів прострочки визначеноїпозивачем, суд дійшов висновку про можливість стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 606,27 грн., заявленій позивачем.

Позивач в позовній заяві також просить стягнути з відповідача штраф в розмірі 1 747,21 грн.

Згідно із ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Як зазначено в ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється в письмовій формі.

Пунктом 4.4. Договору передбачено, що Замовник за порушення строків проведення платежів, передбачених цим Договором, сплачує на користь Виконавця по кожному Акту штраф в розмірі 10% від розрахованої суми заборгованості за фактично надані послуги даного Акту.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 1 747,21 грн. за несвоєчасну оплату заборгованості підлягають задоволенню.

Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства України, повно та всебічно розглянувши матеріали справи господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачем доведені та обґрунтовані, відповідачем не заперечені та не спростовані, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відшкодування судових витрат відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача в розмірі, визначеному чинним законодавством.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БМП ПЛАНЕТА -МІСТ" (01023, м. Київ, вул. Шота Руставелі, буд. 31 Б, код ЄДРПОУ 33167472) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Відкритого акціонерного товариства "Шляхово-будівельне управління №41" (03039, м. Київ, проспект 40-річчя Жовтня, буд. 32, код ЄДРПОУ 05416886) 17 472 (сімнадцять тисяч чотириста сімдесят дві) грн. 19 коп. суми основного боргу, 1 356 (одну тисячу триста п'ятдесят шість) грн. 11 коп. пені, 606 (шістсот шість) грн. 27 коп. 3 % річних, 1 747 (одну тисячу сімсот сорок сім) грн. 21 коп. штрафу та 1 609 (одну тисячу шістсот дев`ять) грн. 50 коп. - судового збору.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 13.02.2013

Суддя О.А. Грєхова