Рішення № 29315522, 13.02.2013, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32 ______

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13.02.13 Справа № 9/5014/3254/2012

Суддя Ворожцов А.Г., розглянувши матеріали справи за позовом

Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль", м. Бориспіль Київської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Східспецтехніка", м. Луганськ

про стягнення 95 391 грн. 25 коп.

в присутності представників сторін:

від позивача - Горошко М.А., дов. № 35-30-7 від 02.01.13,

від відповідача - не прибув

в с т а н о в и в:

суть спору: позивач, ДП "МА "Бориспіль", звернувся з позовом про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 95391,25 грн., з яких основний борг становить 55440,0 грн., пеня - 38429,31 грн. та 3% річних - 1521,94 грн. за договором поставки № 02.2-14.1.3-19 від 30.11.11.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на укладений між ним та відповідачем договір поставки № 02.2-14.1.3-19 від 30.11.11, згідно з яким він зобов'язався прийняти та оплатити товар (машини та устаткування для будівництва), який мав поставити відповідач на суму 184800,0 грн. з ПДВ.

Відповідач поставив товар зі значним порушенням строку поставки, який не відповідав умовам договору, про що було складено та підписано двосторонній акт від 04.05.12.

У подальшому позивач направив на адресу відповідача проект додаткової угоди до договору поставки щодо зміни предмету договору, однак відповіді щодо розгляду вказаного проекту від відповідача не надійшло.

Враховуючи ці обставини, позивач звернувся до відповідача з вимогою про повернення попередньої оплати, однак відповідач не відреагував на цю вимогу.

За умовою п. 7.1 договору відповідачу нарахована пеня в розмірі 38429,31 грн.

Крім того, на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України позивач нарахував 3% річних в сумі 1521,94 грн.

Відповідач, ТОВ "Східспецтехніка", проти позову заперечує з таких підстав.

Враховуючи норму ч. 4 ст. 653 ЦК України, згідно з якою сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, та той факт, що спірний договір на цей час не розірваний, у позивача не виникло права вимагати стягнення попередньої оплати за цим договором, а тим більше нараховувати фінансові санкції.

Щодо проекту додаткової угоди № 1 до спірного договору поставки, то він не був отриманий відповідачем, що підтверджується експрес-накладною від 14.08.12.

Відповідач не погоджується й з розміром нарахованої пені за порушення строку поставки, посилаючись на вимоги Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", крім того, якщо позивач вважає, що відповідачем порушені договірні зобов'язання, то позивач має застосовувати або штраф, або пеню, зважаючи на положення ст. 61 Конституції України.

Відповідач просить розглянути справу без участі його представника.

Оцінивши матеріали справи, доводи позивача та враховуючи позицію відповідача, суд дійшов наступного висновку.

Інтерес позивача у спірних відносинах стосується повернення передплати та стягнення з відповідача штрафних санкцій за порушення договору поставки.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем було укладено договір про закупівлю товарів за державні кошти № 02.2-14.1.3-19 від 30.11.11 (а.с. 10 - 19), згідно з яким позивач (замовник) зобов'язався прийняти та оплатити товар (машини та устаткування для будівництва), який мав поставити відповідач (постачальник) на суму 184800,0 грн. з ПДВ.

Згідно з умовою пп. 4.1.1 договору позивач протягом 15-ти банківських днів після його підписання мав переказати на рахунок відповідача передплату в розмірі 30% від ціни договору, що становить 55440,0 грн., що й було зроблено за п/д № 5413 від 06.12.11 (а.с. 23).

Відповідач мав поставити товар протягом 30-ти календарних днів з дати здійснення передплати, тобто до 04.01.12, однак в обумовлений строк товар не було поставлено.

За результатами листування (а.с. 24 - 26) відповідач 4 травня 2012 року поставив товар позивачу, який не відповідав умовам договору (технічним характеристикам) та не підлягав ідентифікації, про що було складено та підписано двосторонній акт № 79-14-3 від 04.05.12 за участю представника відповідача (а.с. 27 - 28), що свідчить про невиконання відповідачем зобов'язання з поставки.

Згідно з пропозицією відповідача (а.с. 29 - 30) 14 серпня 2012 року позивач направив на адресу відповідача проект додаткової угоди до договору поставки щодо зміни предмету договору, а саме: замість ручного двохвальцевого віброкотка BOMAG BW65H поставляється ручний двохвальцевий віброкоток BOMAG BW75H, що має кращі технічні характеристики.

Факт направлення додаткової угоди підтверджений позивачем товарно-транспортною накладною (експрес-накладною) від 14.08.12, однак відповіді щодо розгляду вказаного проекту від відповідача не надійшло.

Враховуючи ці обставини, позивач звернувся до відповідача листом від 09.10.12 № 08-22-1694 (а.с. 31 - 32) з вимогою про повернення попередньої оплати в розмірі 55440,0 грн. у зв'язку з не укладенням додаткової угоди, однак відповідач не відреагував на цей лист.

Суд не приймає доводи відповідача з посиланням на норму ч. 4 ст. 653 ЦК України з наступних підстав.

Спірні відносини виникли між сторонами на підставі договору поставки, до якого застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Умовою п. 7.1 договору поставки передбачена відповідальність за порушення строку поставки у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, від ціни договору за кожен день прострочення до моменту виконання зобов'язання. При цьому за порушення строку поставки понад 30 календарних днів передбачений штраф у розмірі 7% від ціни договору.

За цією умовою відповідачу нарахована пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ в сумі 38429,31 грн. за період з 5 січня 2012 року (наступний день після закінчення строку поставки за п. 5.1 договору) по 3 грудня 2012 року.

Суд не погоджується з терміном нарахування цієї штрафної санкції, а, відтак, й з її розміром, з наступних підстав.

Як вбачається з фактичних обставин справи, право позивача нараховувати пеню за порушення строку поставки почалося з 05.01.12 і тривало до дня отримання відповідачем вимоги про повернення передплати згідно з листом від 09.10.12, тобто до 15 жовтня 2012 року (згідно з поштовим повідомленням, наданим представником позивача у судовому засіданні 13.02.13).

За таких обставин термін нарахування пені має бути з 05.01.12 по 15.10.12 (умовою п. 7.1 договору пеня нараховується до моменту виконання постачальником зобов'язань за договором, тобто сторони передбачили більш тривалий термін нарахування, ніж 6 місяців), а розмір пені має становити 21782,16 грн.:

ВідсотокГраничний строк оплати товаруСтрок розрахунку пеніКількість днів прострочкиСума до сплати, грн.Сума пені, грн.2*Ставка НБУ04.01.201215.10.201228518480021782.16

Позивач правомірно нарахував штраф в розмірі 7% від ціни договору, оскільки така відповідальність була обумовлена п. 7.1 договору, при цьому розмір штрафу становить 12936,0 грн.

Загалом сума штрафних санкцій за порушення строків поставки становить 34718,16 грн. (21782,16 грн. + 12936,0 грн.).

Суд не погоджується з посиланням відповідача на норму ст. 61 Конституції України з наступних підстав.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною другою статті 231 ГК України.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Така правова позиція підтримується Вищим господарським судом України у постанові від 27.04.12 № 06/5026/1052/2011.

Після отримання вимоги позивача про повернення суми передплати у відповідача виникло грошове зобов'язання з повернення коштів протягом 7-ми днів від дня її отримання, однак цього не було зроблено.

За таких обставин позивач правомірно скористався своїм правом щодо нарахування 3% річних на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Термін нарахування відсотків визначено позивачем з 5 січня по 3 грудня 2012 року, що є неправильним, оскільки положення ч. 2 ст. 625 ЦК України має застосовуватися виключно до грошового зобов'язання, а термін нарахування має бути з 23 листопада 2012 року (після спливу 7 днів на виконання вимоги) до 3 грудня 2012 року (дата визначена позивачем у розрахунку), при цьому розмір відсотків становить 49,99 грн.:

ВідсотокГраничний строк оплати товаруСтрок розрахунку річнихКількість днів прострочкиСума до сплати, грн.Сума річних, грн.3%22.11.201203.12.2012115544049.99

Перевірку розрахунків заявлених позивачем сум суд здійснив за допомогою електронної бази "Законодавство" - C:.2.exe.

За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню частково з покладенням судових витрат на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Виходячи з викладеного та керуючись ст.ст. 47-1, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з відповідача, ТОВ "Схід спецтехніка", 91055, м. Луганськ, вул. Совєтська, буд. 40, код 35844512, на користь позивача, ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль", 08307, Київська обл., м. Бориспіль, код 20572069, попередню оплату в розмірі 55440,0 грн., пеню в сумі 21782,16 грн., штраф в розмірі 7% - 12936,0 грн. та 3% річних - 49,99 грн., загалом - 90208,15 грн., крім того, витрати зі сплати судового збору в сумі 1804,17 грн.

3. В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання законної сили даним рішенням.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення складено і підписано 14.02.13.

Суддя А.Г. Ворожцов