ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
3301, м. Рівне, вул. Набережна, 26А
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"12" лютого 2013 р. Справа № 918/117/13-г
За позовом фізичної особи-підприємця Пророк Тамари Іванівни
до Дубенського районного територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг)
про стягнення 237 643, 07 грн.
Суддя Гудзенко Я.О.
Представники сторін:
від позивача: адвокат Жилінський М.М., Пророк В.С. (дов. № 769 від 26.05.11 р.)
від відповідача: директор Євдокимова О.О., Чумак Г.І.(дов. № 02/07 від 02.07.12 р.)
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Фізична особа-підприємець Пророк Тамара Іванівна (далі-позивач) звернулося до господарського суду з позовом до Дубенського районного територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) (далі-відповідач) про стягнення 237 643, 07 грн. заборгованості за договором оренди приміщення від 01.04.2009 р. № 781.
Ухвалою господарського суду Рівненської області від 29.01.13 р. порушено провадження у справі № 918/117/13-г розгляд якої призначено на 06.02.2013 року.
5 лютого 2013 року від позивача надійшла заява, в якій просить суд стягнути з відповідача також витрати пов`язані з наданням послуг адвоката, долучивши до заяви копію договору про надання правових послуг, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю на ім`я Жилінського Миколи Миколайовича та копію квитанції до прибуткового касового ордеру.
До канцелярії суду 06.02.13 р. від відповідача надійшов відзив на позов з додатковими документами для долучення до матеріалів справи.
В судовому засіданні 06.02.2013 р. оголошено перерву до 12.02.2013 р.
8 лютого 2013 року від позивача в порядку ст. 22 ГПК до канцелярії суду подана заява про збільшення позовних вимог, яка судом була прийнята.
До канцелярії суду 12.02.13 р. від відповідача надійшло клопотання про залучення в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Дубенську районну державну адміністрацію, яке судом залишено без задоволення.
В судовому засіданні 12.02.13 р. позивач підтримав свої позовні вимоги з підстав зазначених в позовній заяві з урахуванням поданої заяви.
Відповідач в судовому засіданні 12.02.13 р. заперечив проти задоволення позовних вимог з підстав зазначених у відзиві на позов.
На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.
Відповідно до ст. 82 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та витребуваних судом.
У судовому засіданні 12.02.13 р. відповідно до ст. 85 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази надані позивачем на підтвердження вимог, господарський суд Рівненської області, -
ВСТАНОВИВ:
1 квітня 2009 р. між фізичною особою-підприємцем Пророк Тамарою Іванівною та Дубенським районним територіальним центром соціального обслуговування пенсіонерів і одиноких непрацездатних громадян (далі- відповідач, орендар) правонаступником якого є Дубенський районний територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) було укладено договір оренди нежитлового приміщення, загальною площею 492, 3 мкв, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування приміщення для розміщення службових приміщень, яке розташоване за адресою: Рівненська область, м. Дубно, вул. Данила Галицького, буд. 26 (далі-договір оренди).
Відповідно до п. 2.1 договору передача приміщення здійснюється не пізніше 10-ти календарних днів з дати підписання договору за актом приймання-передачі, який підписується уповноваженими представниками сторін. В акті приймання-передачі сторони фіксують стан об`єкту оренди на момент здійснення приймання-передачі, його недоліки-у випадку наявності.
На виконання умов договору 06.04.2009 р. між уповноваженими представниками сторін договору був підписаний та скріплений печатками акт приймання-передачі приміщення.
Відповідно до порядку розрахунків за укладеним договором сторонами було погоджено, що розмір орендної плати складає 19 692, 00 грн. на місяць.
Пунктами 4.3-4.5 сторони погодили, що орендна плата сплачується Орендарем незалежно від результатів господарської діяльності Орендаря. Орендна плата за перших 3 місяці сплачується протягом 10-ти днів з моменту підписання договору на підставі виставленого рахунку. Орендна плата, починаючи з 4 місяця вноситься щомісячно протягом 10-ти днів поточного місяця на підставі виставленого рахунку на розрахунковий рахунок Орендодавця. Орендна плата починаючи з 4 місяця оренди підлягає щомісячному коригуванню на індекс інфляції, встановлений Міністерством статистики України за минулий місяць.
Згідно з пунктом 5.1.5 договору відповідач зобов'язався своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату у встановлені терміни.
Відповідно до п. 3.2 строк оренди починається з 1 квітня 2009 року та закінчується 1 квітня 2019 року.
Судом встановлено, що про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за договором свідчить відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення орендодавцем умов даної угоди.
З пояснень представника позивача в судових засіданнях та розрахунку суми заборгованості долученого позивачем до матеріалів справи вбачається, що відповідно до виставлених та надісланих рахунках по орендній платі за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2011 р., відповідачем не було здійснено оплати в повному обсязі, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість в сумі 237 643, 07 грн.
Водночас в процесі розгляду справи позивачем в порядку ст. 22 ГПК України до канцелярії суду подана заява про збільшення позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість по сплаті орендних платежів за період з 01.05.12 р. по 31.12.12 р. в сумі 157 555, 69 грн. та витрати на послуги адвоката в сумі 1 200, 00 грн. Тобто загальна сума заборгованості по сплаті орендної плати складає 395 198, 76 грн.
Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог. Позивачем заяву про збільшення позовних вимог надіслано відповідачу та сплачено додатково судовий збір, у зв'язку з чим суд подану заяву приймає до розгляду.
Як вбачається з усних пояснень представника відповідача наданих в судових засіданнях та у поданому відзиві на позовну заяву і додаткових письмових поясненнях, відповідач усно підтвердив факт наявності заборгованості за отримані послуги та пояснив її виникнення з підстав відсутності фінансування з місцевого бюджету.
В матеріалах справи міститься клопотання відповідача про залучення в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Дубенську районну державну адміністрацію, оскільки на думку відповідача рішення у даній справі може вплинути на її права.
Однак суд не вбачає підстав для задоволення даного клопотання, оскількі сторонами договору оренди є позивач та відповідач і тому залишає його без задоволення.
Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зі змісту укладеного між сторонами договору суд дійшов висновку, що за цивільно-правовими ознаками він є договором найму, а тому до нього застосовуються положення законодавства про найм (оренду).
Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Згідно з ч. 3 ст. 285 ГК України орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.
Статтею 286 ГК України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
Підсумовуючи вищезазначене, судом встановлено, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимоги позивача про стягнення суми заборгованості зі сплати орендної плати у розмірі 395 198, 76 грн., а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов'язань, тому позовна вимога в частині стягнення 395 198, 76 грн. орендної плати з відповідача за користування приміщенням визнається судом такою, що підлягає задоволенню.
Позивач також просить стягнути з відповідача судові витрати, в тому числі 1 200, 00 грн. витрат на правову допомогу згідно Договору про надання правових послуг від 1 лютого 2013 року, укладеного між позивачем та адвокатом Жилінським Миколою Миколайовичем.
В матеріалах справи міститься крім оригіналу договору про надання правових послуг, також копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 213 виданого 15 квітня 2003 р.
У відповідності до ст. 44 ГПК України судові витрати складаються, зокрема, з оплати послуг адвоката.
Пунктом 10 роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 4 березня 1998 року № 02-5/78 (далі-роз'яснення) передбачено, що витрати позивачів та відповідачів, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених ч. 5 ст. 49 ГПК.
Відповідно до ст. 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.
Судові витрати за участь адвоката в розгляді справи підлягають сплаті, якщо вони сплачені адвокату стороною, якій такі послуги надавались, і їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.
Оскільки Жилінський М. М. уповноважений представляти інтереси позивача та вчиняти інші процесуальні дії на підставі договору від 01.02.13 р. (а. с. 40), є адвокатом, і надані ним послуги підтверджуються вищезазначеним договором та квитанцією до прибуткового касового ордеру б/н від 04.02.2013 року про сплату вартості наданих послуг в розмірі 1 200, 00 грн. (а.с. 42), суд дійшов висновку про покладення витрат на послуги адвоката в розмірі 1 200, 00 грн. на відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Вказаною нормою обов'язок доказування покладений на сторони процесу. Доказування полягає у поданні доказів сторонами та доведенні їх переконливості суду.
Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Матеріалами справи підтверджено, що внаслідок неналежного виконання зобов'язання за договором у відповідача утворилась заборгованість в розмірі 395 198, 76 грн.
Таким чином, вимоги позивача про стягнення основної суми боргу у вказаному вище розмірі, витрат на послуги адвоката в сумі 1 200, 00 грн. є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню.
Відповідно ч. ч. 1, 5 ст. 49 ГПК України у зв'язку із задоволенням позову судовий збір в розмірі 7 903, 98 грн., а також витрати на правову допомогу в розмірі 1 200, 00 грн. покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 22, 27, 33, 34, 44, 49, 81-1, 82-85 господарського процесуального кодексу України, суд -
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Дубенського районного територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) (35600, м. Дубно, вул. Данила Галицького, буд. 26, код ЄДРПОУ 21094659) на користь фізичної особи-підприємця Пророк Тамари Іванівни (33004, м. Рівне, вул. Проектна, буд. 36, код 2308204843) 395 198 (триста дев'яносто п'ять тисяч сто дев'яносто вісім) грн. 64 коп. заборгованості по орендній платі, 1 200 (одна тисяча двісті) грн. 00 коп. витрат на послуги адвоката та 7 903 (сім тисяч дев'ятсот три) грн. 98 коп. судового збору.
3. Видати наказ відповідно до ст. 116 ГПК України.
Повний текст рішення складено 14.02.2013 року.
Суддя Гудзенко Я.О.
Судове рішення № 29315375, Господарський суд Рівненської області було прийнято 12.02.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 918/117/13-г. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: