Рішення № 29314968, 14.02.2013, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11 лютого 2013 р. Справа № 5004/1572/12

за позовом за позовом Луцької міської ради

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю" Дубліта"

про внесення змін до договору оренди земельної ділянки

Суддя Дем'як В.М.

Представники:

від позивача: Гармай І. Т. (дов. №1-1-8/6330 від 12.11.2012р.)

від відповідача: Пшенична Н. В. - директор, Щербюк О. Ю. представник за довіреністю №23.01.2013 від 23.01.2013р.

Взяли участь: Марчук С.С.- начальник відділу Державного земельного кадастру управління Держкомзему у м. Луцьку

Суть спору: позивач - Луцька міська рада звернулась із позовом до відповідача -Товариства з обмеженою відповідальністю "Дубліта" про внесення змін до договору оренди земельної ділянки.

В підтвердження своїх вимог позивач посилається на невідповідність умов договору оренди землі №246 від 07.10.2004р. та додаткової угоди до нього вимог закону, щодо обчислення орендної плати.

Відповідно до заяви про уточнення позовних вимог від 11.02.2013р. позивач просить договір оренди землі №246 від 07.10.2004р. викласти в такій редакції, а саме: п. 5: «Нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 2010-2012 рік становить 1282582, 19 грн.»; п. 9 «Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та встановлюється у розмірі трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Податковим кодексом України та становить : 38 477, 47 гривень станом на 2010 рік, 38 477, 47 гривень станом на 2011 рік, 38 477, 47 гривень станом на 2012 рік і до закінчення строку дії договору».

Вказана заява, відповідаючи вимогам ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не суперечить законодавству України, не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, є прийнятою судом.

Згідно пункту 17 інформаційного листа Вищого господарського суду України N 01-8/2351 від 20.10.2006 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в першому півріччі 2006 року" та пункту 6 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/482 від 13.08.2008р., в разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи із якої вирішується спір. При цьому будь-які підстави для припинення провадження у справі в частині зменшення позовних вимог у господарського суду відсутні.

В обґрунтування позову позивач подав договір оренди землі №.246 від 07.10.2004 року та додаткову угоду до нього, розрахунок орендної плати та довідку про нормативно-грошову оцінку.

Представник позивача в судовому засіданні уточненні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представники відповідача в судовому засіданні та у поданому відзиві проти заявленого позову заперечили та вважають його не обґрунтованим, посилаючись на те, що зазначення конкретного розміру (в грошовій формі) земельного податку є безпідставним та не передбачене ні законом України «Про оренду землі» ні Податковим кодексом України. Не передбачено це і постановою КМУ від 03.03.2004 року №220 «Про затвердження типової форми договору оренди землі». Вважає, що суд не зобов'язаний в даному випадку визначати розмір земельного податку в грошовому вимірі, оскільки це є предметом спору щодо стягнення заборгованості по орендній платі.

Відповідно до ухвали суду від 28.01.2013р., в судовому засіданні взяв участь начальник відділу державного земельного кадастру управління Держкомзему у м. Луцьку Марчук С.С. та надав пояснення, щодо застосування коду функціонального призначення при визначені нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, яка знаходиться у користуванні на умовах оренди в ТзОВ «Дубліта» при видачі витягів з технічної документації 21.03.2011р. (а.с. 19), 24.12.2008р. (а.с. 91) та 27.12.2012р. (а.с. 92).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд,-

в с т а н о в и в:

07 жовтня 2004року між Луцькою міською радою в особі секретаря ради Кравчука Святослава Євгеновича та Товариством з обмеженою відповідальністю" Дубліта" на підставі рішення №14/27 від 29.12.2003р. було укладено договір оренди земельної діляки № 246, загальною площею 4831 кв. м , що розташована на вул. Ранковій, 1 у м. Луцьку терміном на 10 років.

Відповідно до п.5 договору, грошова оцінка земельної ділянки станом на травень 2004року, згідно довідки виданої Луцьким міським управлінням земельних ресурсів, становить 1060625,38грн.

Пунктом 9 Договору оренди земельної ділянки визначено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та встановлюється у розмірі 1,8 % від грошової оцінки земельної ділянки з урахуванням індексу інфляції.

Пунктом 11 договору визначено, що плата за оренду земельної ділянки вноситься Орендарем рівними частинами на рахунок орендодавцю не пізніше п'ятнадцятого числа наступного місяця.

Згідно п.12 договору розмір орендної плати переглядається у разі зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції.

Статтею 1 Закону України "Про оренду землі" визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 15 вищевказаного Закону встановлено, що однією із істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

У відповідності до ст.2 Закону України "Про плату за землю", що діяв на час виникнення спірних правовідносин, використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.

Водночас, за приписами ст. 14.1.136. Податкового кодексу України, який набрав чинності в період дії договору з 01.01.2011р. орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Стаття 14.1.147 Податкового кодексу України зазначає, що плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

П.288.5. ст. 288 Податкового кодексу України визначено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу:

288.5.1. не може бути меншою:

для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом;

для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.

Пунктом 289.1 ст. 289 зазначено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України. Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може перевищувати 12 відсотків їх нормативної грошової оцінки.

Статтею 632 Цивільного кодексу України встановлено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Рішенням Луцької міської ради № 25/62 від 26.03.2008 року "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Луцька" було змінено грошову оцінку земель територіальної громади м. Луцька в залежності від її місцезнаходження та функціонального використання для економічного регулювання земельних відносин при укладенні цивільно-правових угод та визначення розміру земельного податку.

Відповідно до витягу з технічної документації про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки від 27.12.2012р. №1216-3.2 (а.с. 92) управління Держкомзему у м. Луцьку, нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 4831кв.м., наданої в оренду відповідачу згідно договору від 07.10.2004р. становить 1282582,19 грн.

11.02.2011р. Луцькою міською радою на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю" Дубліта" було надіслано відповідні пропозиції про внесення змін до вищевказаного договору оренди землі в частині зміни розміру орендної плати та приведення її у відповідність до чинного законодавства. Однак останній на момент подання позовної заяви, не повідомив про результат розгляду цих пропозицій.

Відповідно до статті 188 ГК зміна господарських договорів в односторонньому порядку не допускається. Сторона, яка вважає за необхідне змінити договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором, а при недосягненні згоди між сторонами щодо змін договору заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Згідно зі ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом; а також у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору (ст. 652 ЦК України).

Статтею 30 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін.

У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Отже, нормами чинного законодавства передбачено можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках встановлених договором або законом. Оскільки сторонами в договорі оренди передбачена можливість збільшення розміру орендної плати, а орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, тому законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

Вказана позиція господарського суду узгоджується з позицією Верховного Суду України, яка викладена у постанові від 06.12.2010 р. по справі № 2-1/10068-2008.

Статтею 111-28 ГПК України передбачено, що рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.

Крім цього, прийняття Луцькою міською радою рішення від 24.06.2009 року №42/20 "Про впорядкування орендної плати за землю" є підставою для внесення змін в договір сторін про оренду землі щодо орендної плати за землю.

Згідно зі ст. 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень визначених законом, приймають рішення які є обов'язковими до виконання на відповідній території, а тому в разі прийняття відповідним органом рішення про внесення змін щодо ставок орендної плати за земельні ділянки, ці обставини можуть бути не взяті судом до уваги лише у разі скасування такого рішення органу місцевого самоврядування у встановленому законом порядку.

З огляду на зазначене, суд прийшов до висновку про те, що зміна розміру грошової оцінки землі має наслідком зміну земельного податку, що призводить до обов'язковості внесення змін до договору оренди землі у відповідній частині.

В зв'язку з відмовою відповідача у добровільному порядку внести зміни до договорів оренди виникла необхідність внесення таких змін за рішенням суду.

Відповідно до ч.3 ст.653 Цивільного кодексу України у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Разом з цим, виходячи з наведених вище положень Цивільного кодексу України, якими врегульовано відносини оренди та загальні умови щодо укладення та виконання договорів, розмір орендної плати є істотною умовою договору, яка визначається за домовленістю сторін або, зокрема, встановлюється рішенням суду з дотриманням передбаченого законодавством імперативного порядку. При цьому, виходячи з наведеного вище припису неприпустимості зміни ціни договору після його виконання, безпідставною є позовна вимога про внесення змін до договору оренди земельної ділянки № 246 від 07.10.2004 року, а саме п. 5 даного договору викласти в наступній редакції: «Нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 2010-2012 рік становить 1282582,19 грн.»; п. 9 даного договору викласти у наступній редакції : «Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та встановлюється у розмірі трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Податковим кодексом України та становить : 38 477,47 гривень станом на 2010 рік, 38 477,47 гривень станом на 2011 рік, 38 477,47 гривень станом на 2012 рік і до закінчення строку дії договору, тобто вимога яка стосується внесення змін до договору після його виконання (за минулі періоди).

Водночас за положеннями ч. 5 ст. 188 Господарського кодексу України договір вважається зміненим з дня набрання чинності рішенням суду.

Отже, позовні вимоги Луцької міської ради про внесення змін до договору оренди №246 від 07.10.2004р. підлягають до задоволення в частині зміни нормативно-грошової оцінки (п.5 договору) та встановлення орендної плати в сумі трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Податковим кодексом України та становить 38 477,47 грн. (п. 9 договору) з моменту набрання рішенням суду законної сили і до закінчення строку дії договору. В решті заявлених позовних вимог слід відмовити.

Згідно ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору підлягають до стягнення з відповідача.

Керуючись викладеним та ст.ст. 1, 15, 30 Закону України "Про оренду землі", ст. 2 Закону України "Про плату за землю", ст. 14.1.147, 288, 289 Податкового кодексу України, ст.ст. 632, 651, 653 Цивільного кодексу України, ст. 188 Господарського кодексу України, ст.ст. 22, 49, 82-85, 111-28 Господарського процесуального кодексу України , господарський суд, -

в и р і ш и в :

1. Позов задоволити частково.

2. Внести зміни до договору оренди земельної ділянки №246 від 07.10.2004року, укладеного між Луцькою міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю" Дубліта", а саме:

- п. 5 викласти в такій редакції : «Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 1282582, 19 грн.»

- п. 9 викласти в такій редакції : «Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та встановлюється у розмірі трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Податковим кодексом України та становить 38 477, 47 гривень до закінчення строку дії договору».

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю" Дубліта" (м.Луцьк, вул. Ранкова, 1, код ЄДРПОУ 25092055) на користь Луцької міської ради (м. Луцьк, вул. Б. Хмельницького, 19, код ЄДРПОУ 34745204) 1118грн. судового збору.

4. В решті позову відмовити.

Повний текст рішення складено

14.02.13

Суддя В. М. Дем`як