Постанова № 29314167, 12.02.2013, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 1570/4706/2012

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2013 року м.Одеса

о 16год.20хв.

У залі судових засідань №29

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Харченко Ю.В.

При секретарі Кипаренко Н.Ю.

За участю представників сторін:

Від позивача: представник ТОВ «Спецелеваторбуд» Ніколаєв В.О. - за довіреністю від 23.01.2012р. б/н.

Від відповідача: представник ДПІ у Приморському районі м.Одеси Одеської області ДПС Тараненко Р.Ю. - за довіреністю від 12.12.2012р. №52770/9/10-117.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецелеваторбуд» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання неправомірними дій ДПІ у Приморському районі м.Одеси Одеської області ДПС при проведенні позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «Спецелеваторбуд» з питань підтвердження господарських взаємовідносин з платником податків ПП «Дніпрорембуд-Сервіс» та визначення впливу на податковий облік за податковий період травень-червень 2011р., скасування Наказу від 24.04.2012р. №594 «Про проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ «Спецелеваторбуд» щодо підтвердження господарських взаємовідносин з платником податків ПП «Дніпрорембуд-Сервіс», скасування податкового повідомлення-рішення від 24.05.2012р. №0004142210 щодо визначення суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість у загальному розмірі 485997,00грн.,-

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецелеваторбуд», в якому позивач, з урахуванням уточнень (вхід.№28860/2012 від 12.09.2012р.), просить суд визнати неправомірними дії Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби при проведенні позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «Спецелеваторбуд» з питань підтвердження господарських взаємовідносин з платником податків ПП «Дніпрорембуд-Сервіс» та визначення впливу на податковий облік за податковий період травень-червень 2011р., скасувати Наказ Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби від 24.04.2012р. №594 «Про проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ «Спецелеваторбуд» щодо підтвердження господарських взаємовідносин з платником податків ПП «Дніпрорембуд-Сервіс», та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби від 24.05.2012р. №0004142210 щодо визначення суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість у загальному розмірі 485997,00грн., з яких 485996,00грн. - основний платіж, 1,00грн. - штрафні (фінансові) санкції.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на відсутність порушень з боку Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецелеваторбуд» положень чинного податкового законодавства, оскільки період проведення спірної перевірки, зокрема, травень - червень 2011р. уже був перевірений в ході останньої планової виїзної перевірки, у зв'язку з чим, на думку позивача, дана позапланова перевірка призначена та проведена з порушенням ст.ст.75, 78 та 79 Податкового кодексу України, що є підставою для скасування Наказу Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби від 24.04.2012р. №594 «Про проведення позапланової виїзної перевірки платника податків ТОВ «Спецелеваторбуд» щодо підтвердження господарських взаємовідносин з платником податків ПП «Дніпрорембуд-Сервіс». Також, позивача наголошує на тому, що при здійсненні господарських операцій із платником податків - ПП «Дніпрорембуд-Сервіс» не було допущено порушень податкового законодавства, які б могли слугувати підставою для винесення контролюючим органом податкового повідомлення-рішення від 24.05.2012р. №0004142210 щодо визначення суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість у загальному розмірі 485997,00грн., т.я. господарські операції із вказаним контрагентом проведені з повним дотриманням вимог чинного податкового законодавства, та належним чином оформленням первинних документів.

Відповідач - Державна податкова інспекція у Приморському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби, з позовними вимогами не згодна та вважає їх необґрунтованими, з підстав викладених у письмових запереченнях на адміністративний позов (від 21.09.2012р. вихід.№37890/9/10-117), наголошуючи, зокрема, на правомірності винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 24.05.2012р. №0004142210 щодо визначення суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість у загальному розмірі 485997,00грн., з огляду на те, що проведеною податковим органом звіркою суб'єкта господарювання ТОВ «Спецелеваторбуд» документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин з ПП «Дніпрорембуд-Сервіс», у зв'язку з чим встановлено порушення вимог ст.198 Податкового кодексу України, а саме заниження Підприємством податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у загальному розмірі 485996,00грн., у тому числі в розрізі податкових періодів: за травень 2011р. - у сумі 253081,00грн., та за червень 2011р. - у сумі 232915,00грн.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності та системно проаналізувавши приписи чинного податкового законодавства, суд встановив наступне.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, у період з 27.04.2012р. по 07.05.2012р. на підставі направлення від 24.04.2012р. №001104/711, виданого Державною податковою інспекцією у Приморському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби, заступником начальника відділу планування, організації податкового контролю та аналітичної роботи управління податкового контролю ДПІ у Приморському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби, радником податкової служби II рангу Ісмаїловою Айшат Ахмедівною, згідно з вимогами п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.78.1.1, 78.1.4 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України від 22.12.2010р. №2755-VІ, з урахуванням Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010р. №984, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.01.2011р. за №34/18772, та відповідно до Наказу Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби від 24.04.2012 №594 «Про проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ «Спецелеваторбуд» щодо підтвердження господарських взаємовідносин з платником податків ПП «Дніпрорембуд-Сервіс», була проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ «Спецелеваторбуд» з питань підтвердження господарських взаємовідносин з платником податків ПП «Дніпрорембуд-Сервіс» за період травень-червень 2011р.

За наслідками вказаної перевірки Державною податковою інспекцією у Приморському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби складений акт №1474/22-1/32190411 від 10.05.2012р. «Про результати позапланової виїзної перевірки платника податків ТОВ «Спецелеваторбуд» з питань підтвердження господарських взаємовідносин з платником податків ПП «Дніпрорембуд-Сервіс» та визначення впливу на податковий облік за податковий період травень-червень 2011р.», у висновках якого наголошено на тому, що ТОВ «Спецелеваторбуд» в порушення вимог ст.198 Податкового кодексу України, занизило податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у загальному розмірі 485996,00грн., у тому числі в розрізі податкових періодів: за травень 2011р. - у сумі 253081,00грн., та за червень 2011р. - у сумі 232915,00грн.

На підставі складеного акта перевірки №1474/22-1/32190411 від 10.05.2012р. ДПІ у Приморському районі м.Одеси Одеської області ДПС 24.05.2012р. винесено податкове повідомлення-рішення №0004142210 щодо визначення суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість у загальному розмірі 485997,00грн., з яких 485996,00грн. - основний платіж, 1,00грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Не погоджуючись з означеним податковим повідомленням-рішенням ДПІ у Приморському районі м.Одеси Одеської області ДПС від 24.05.2012р. №0004142210, позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою про визнання неправомірними дій ДПІ у Приморському районі м.Одеси Одеської області ДПС при проведенні позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «Спецелеваторбуд» з питань підтвердження господарських взаємовідносин з платником податків ПП «Дніпрорембуд-Сервіс» та визначення впливу на податковий облік за податковий період травень-червень 2011р., скасування Наказу від 24.04.2012р. №594 «Про проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ «Спецелеваторбуд» щодо підтвердження господарських взаємовідносин з платником податків ПП «Дніпрорембуд-Сервіс», та скасування податкового повідомлення-рішення від 24.05.2012р. №0004142210 щодо визначення суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість у загальному розмірі 485997,00грн.

Так, на думку суду, оскаржуване позивачем податкове повідомлення-рішення від 24.05.2012р. №0004142210, винесено контролюючим органом правомірно, ґрунтовно та за наслідками перевірки, проведеної з дотриманням вимог чинного податкового законодавства, з урахуванням наступного.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу п.1 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010р. №2756-VI (зі змінами та доповненнями), яким,зокрема, визначено вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до ст.21 Податкового кодексу України посадові особи контролюючих органів зобов'язані: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій; забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій; коректно та уважно ставитися до платників податків, їх представників та інших учасників відносин, що виникають під час реалізації норм цього Кодексу та інших законів, не принижувати їх честі та гідності; не допускати розголошення інформації з обмеженим доступом, що одержується, використовується, зберігається під час реалізації функцій, покладених на контролюючі органи; надавати органам державної влади та органам місцевого самоврядування на їх письмовий запит відкриту податкову інформацію в порядку, встановленому законом. За невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків посадові особи контролюючих органів несуть відповідальність згідно із законом. Шкода, завдана неправомірними діями посадових осіб контролюючих органів, підлягає відшкодуванню

Згідно п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Відповідно до п.п.78.1.1, 78.1.4 п.78.1 ст.78 вищевказаного кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється у випадку, якщо: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту; виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.

Положеннями п.п.78.4 - 78.8 ст.78 Податкового кодексу України, передбачено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки. Допуск посадових осіб органів податкової служби до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Так, як встановлено судом та вбачається з наявних у матеріалах справи документів, 24.04.2012р. Державною податковою інспекцією у Приморському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби, відповідно до вимог п.п.20.1.4 п.70.1 ст.20, п.п.78.1.1, 78.1.4 п.78.1 ст.78 Податкового Кодексу України, прийнято Наказ №594 «Про проведення позапланової виїзної перевірки платника податків ТОВ «Спецелеваторбуд» щодо підтвердження господарських відносин з платником податків ПП «Дніпрорембуд-Сервіс».

Судом відхиляються та не приймаються до уваги посилання позивача на те, що оскаржуваний Наказ Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби від 24.04.2012р. №594 «Про проведення позапланової виїзної перевірки платника податків ТОВ «Спецелеваторбуд» щодо підтвердження господарських взаємовідносин з платником податків ПП «Дніпрорембуд-Сервіс», винесений податковим органом неправомірно та безпідставно, з огляду на те, що період проведення позапланової виїзної перевірки щодо підтвердження господарських взаємовідносин з платником податків ПП «Дніпрорембуд-Сервіс», зокрема, травень - червень 2011р., уже перевірявся в ході останньої планової виїзної перевірки, оскільки, як встановлено судом та зазначено в наявному у матеріалах справи Акті №26/22-30 від 05.03.2012р. «Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ «Спецелеваторбуд» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2010р. по 31.12.2011р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010р. по 31.12.2011р.», при отриманні матеріалів, які не підтверджують дані обліку суб'єкта господарювання, який перевіряється, керівником податкового органу можуть бути вжиті заходи щодо проведення документальної невиїзної або позапланової виїзної перевірки.

Також, згідно з п.78.5 ст.78 Податкового кодексу України допуск посадових осіб органів податкової служби до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно зі статтею 81 цього Кодексу.

Зокрема, відповідно до абз.1 п.81.1 ст.81 Податкового кодексу України посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (об'єкта), перевірка якого проводиться (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється), мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Відповідно до абз.2 п.81.1 ст.81 Податкового кодексу України непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Між тим, в ході судового розгляду справи по суті сторонами не заперечувався факт дотримання податковим органом вище окреслених законодавчих приписів та надання позивачу - ТОВ «Спецелеваторбуд» означених документів.

Таким чином, суд вважає, що встановлюючи законодавчо умови допуску посадових осіб органів державної податкової служби до проведення планових та позапланових виїзних перевірок, п.81.1 ст.81 Податкового кодексу України одночасно встановлюються наслідки недотримання контролюючим органом цих умов. Так, непред'явлення або ненадання контролюючим органом державної податкової служби платнику податків документів, перелік яких наведений абз.1 п.81.1 ст.81 Податкового кодексу України, або їх надання з порушенням вимог податкового законодавства, є підставою для недопущення осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки.

Отже, законний інтерес платника податків щодо проведення органом державної податкової служби перевірки його діяльності з дотриманням умов, встановлених законом, захищений шляхом наділення його правом не допустити посадових осіб контролюючого органу до проведення такої перевірки у разі виявлення будь-яких порушень з боку податкового органу законодавчо визначених умов та обставин для її проведення. Отже, у разі, якщо платник податків не скористався таким правом і перевірка була проведена, платник податків має право оскаржити рішення органу державної податкової служби, прийняте за результатами перевірки, з підстав його невідповідності закону чи компетенції органу державної податкової служби.

Таким чином, вважаючи, що Наказ Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби №594 «Про проведення позапланової виїзної перевірки платника податків ТОВ «Спецелеваторбуд» щодо підтвердження господарських відносин з платником податків ПП «Дніпрорембуд-Сервіс», виданий органом державної податкової служби з порушенням вимог податкового законодавства, позивач - ТОВ «Спецелеваторбуд» мав можливість скористатися правом, передбаченим абз.2 п.81.1 ст.81 Податкового кодексу України, та не допустити посадових осіб органу державної податкової служби до перевірки.

Також, як встановлено судом та вбачається з наявних у матеріалах справи документів, підставою для встановлення заниження ТОВ «Спецелеваторбуд» податку на додану вартість у травні та червні 2011р. на загальну суму 485996,00грн., з яких у травні 2011р. - у сумі 253081,00грн., та у червні 2011р. - у сумі 232915,00грн., слугували, зокрема, правовідносини щодо здійснення фінансово-господарських операцій між ТОВ «Спецелеваторбуд» (Генпідрядник) та ПП «Дніпрорембуд-Сервіс» (Субпідрядник), в межах укладених Договорів №15/04-11 від 22.04.2011р., №25/04-11 від 25.04.2011р.

Так, відповідно до п.п.1.1 вищеозначених Договорів за завданням Генпідрядника, Субпідрядник зобов'язується виконати, а Генпідрядник прийняти та оплатити субпідрядні роботи з будівництва та ремонту перевантажувального комплексу на території Миколаївського Морського торгівельного порту, а саме: монтаж інженерних металоконструкцій силосів; монтаж транспортерного обладнання; монтаж вагового обладнання; монтаж приборів контролю та освітлення; виготовлення та монтаж інженерних транспортних та допоміжних металоконструкцій.

Згідно з п.п.2.4, 3.1, 3.2, 6.1 Договорів №15/04-11 від 22.04.2011р., №25/04-11 від 25.04.2011р. для вирішення питання, які виникають в процесі виконання робіт, контролю за якістю виконання робіт, підписання актів приймання виконаних робіт, Сторони призначають повноважних представників. Вартість робіт, вказаних в п.п.1.1 даного Договору є диференційованою та підлягає корегуванню за фактом їх виконання та підписання представниками Сторін відповідних актів виконаних робіт за формою КБ-2В. Вищевказані акти є основою для проведення розрахунків за виконані роботи та підлягають сплаті на умовах і строк, визначений даним Договором. Приймання-здача виконаних робіт відбувається Сторонами за фактом їх виконання та підписання представниками Сторін Актів приймання виконаних робіт за формою КБ-2В, але не пізніше 25 числа кожного місяці.

Згідно зі ст.11 Цивільного Кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ст.202 Цивільного Кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 203 Цивільного Кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010року №2755-VI податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1. статті 198 вказаного Кодексу встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2. статті 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.201.4 ст.201 означеного Кодексу податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Згідно з приписами п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг. Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

Відповідно до п.198.6. ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Отже, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Зокрема, статтею 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Виходячи з вимог п.2 ст.3 означеного Закону України бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також п.1.2 ст.1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Тобто, законодавчо визначено, що первинним документом, який засвідчує факт здійснення господарської операції є, серед іншого, акт здачі-приймання робіт (надання послуг), який відповідно повинен містити усі необхідні реквізити, передбачені ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а також інші документи, які свідчать про здійснення господарської операції.

Зокрема, статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Також, згідно з п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995р. №88, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п.п.2.15, 2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам, а відтак, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку.

Таким чином, із системного аналізу вищенаведених приписів чинного законодавства вбачається, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки, акти приймання - передачі товарів (робіт, послуг), тощо) мають силу первинних документів лише у разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності усіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Відтак, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. При цьому, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів чи сплати грошових коштів.

Так, судом з'ясовано, що на підтвердження виконання умов вищеозначених Договорів №15/04-11 віл 22.04.2011р., №25/04-11 від 25.04.2011р., ТОВ «Спецелеваторбуд» до суду надано Довідки про вартість виконаних будівельних робіт, Акти приймання-виконання будівельних робіт, податкові накладні, Договори підряду №ГР-21/04-1 від 21.04.2010р., №01/04-1-2011 від 01.04.2011р., та Договір №104/09-10 від 09.09.2010р.

Між тим, судом встановлено, що надані позивачем - ТОВ «Спецелеваторбуд», та наявні у матеріалах справи документи, на підтвердження виконання господарських операцій з контрагентом - ПП «Дніпрорембуд-Сервіс», а саме акти приймання виконаних будівельних робіт за травень, червень 2011р., не відповідають вимогам ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999року №996-XIV (зі змінами та доповненнями), а також Положенню про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995р. за №168/704 (зі змінами та доповненнями), оскільки з окреслених актів, не можливо встановити в якому, зокрема, обсязі, якого змісту, та яким чином визначалися та вираховувалися вартісні показники. До того ж, означені акти не містять прізвища та посади повноважних осіб Субпідрядника - ПП «Дніпрорембуд-Сервіс» та Генпідрядника - ТОВ «Спецелеваторбуд», якими їх підписано, що відповідно унеможливлює ідентифікувати осіб, котрими вони підписані.

Крім того, як з'ясовано судом та зазначено у наданому ДПІ у Приморському районі м.Одеси Одеської області ДПС та наявному у матеріалах справи акті Васильківської ОДПІ Київської області від 24.02.2012р. №291/23-2/34827449 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Дніпрорембуд-Сервіс» з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.04.2011р. по 31.12.2011р.», за наслідками проведення перевірки фахівці податкового органу прийшли до висновку щодо неможливості фактичного здійснення ПП «Дніпрорембуд-Сервіс» господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі-продажу; відсутності необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності, у зв'язку з відсутністю трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів; порушення ч.1 ст.203, ч.1 ст.207, ст.215, п.1 ст.216, ст.228 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ПП «Дніпрорембуд-Сервіс» з постачальниками та покупцями; відсутності об'єктів, які підпадають під визначення п.п.198.1, 198.2, 198.6 ст.198, п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України, з урахуванням чого усі операції купівлі-продажу ПП «Дніпрорембуд-Сервіс» не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже є нікчемними по ланцюгу до «вигодонабувача».

Також, судом встановлено, що 22.05.2012р. старшим опер уповноваженим ВПМ ДПІ в Обухівському районі Київської області, капітаном ПМ Кантерук О.А. у громадянки ОСОБА_6 (керівник ПП «Дніпрорембуд-Сервіс») пояснення, у яких останньою зазначено, що ПП «Дніпрорембуд-Сервіс» їй не знайоме, вперше почула про дане Підприємство від працівників податкової міліції. Приблизно у серпні 2011р. до ОСОБА_6 приїжджали співробітники податкової міліції з АРК, а потім з печерського району м.Києва, яким вона пояснила про непричетність до діяльності ПП «Дніпрорембуд-Сервіс». Також, в означених поясненнях ОСОБА_6 зазначила, що не підписувала жодних договорів, видаткових, прибуткових, податкових накладних чи інших фінансово-господарських документів ПП «Дніпрорембуд-Сервіс», не виписувала жодних довіреностей, банківських рахунків не відкривала, та нікого на це не уповноважувала, декларацій до податкового органу не подавала, та нікого на це не уповноважувала, печатку ПП «Дніпрорембуд-Сервіс» не отримувала.

Таким чином, наведені обставини та досліджені судом документальні докази у їх сукупності, дають суду змогу дійти висновку, що господарські операції між позивачем -ТОВ «Спецелеваторбуд» та ПП «Дніпрорембуд-Сервіс» не мали реального характеру, а їх виконання оформлено лише документально, без мети реального настання правових наслідків, що обумовлені, зокрема, укладеними Договорами №15/04-11 віл 22.04.2011р., №25/04-11 від 25.04.2011р.

Відтак, з урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку щодо правомірності та ґрунтовності донарахування Державною податковою інспекцією у Приморському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби ТОВ «Спецелеваторбуд» податку на додану вартість на загальну суму 485996,00грн., у тому числі в розрізі податкових періодів: за травень 2011р. - у сумі 253081,00грн., за червень 2011р. - у сумі 232915,00грн.

Вищевикладене спростовує твердження позивача, наведені у позовній заяві та викладені усно у судових засіданнях в ході судового розгляду справи по суті.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч.1 ст.69 та ч.ч.1,4 ст.70 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а згідно з ч.3 ст. 105 КАС України позивач, у тому числі має право вимагати скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень.

Згідно зі ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відтак, беручи до уваги наведене та оцінюючи надані сторонами по справі письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що уточнені позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецелеваторбуд» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання неправомірними дій ДПІ у Приморському районі м.Одеси Одеської області ДПС при проведенні позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «Спецелеваторбуд» з питань підтвердження господарських взаємовідносин з платником податків ПП «Дніпрорембуд-Сервіс» та визначення впливу на податковий облік за податковий період травень-червень 2011р., скасування Наказу від 24.04.2012р. №594 «Про проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ «Спецелеваторбуд» щодо підтвердження господарських взаємовідносин з платником податків ПП «Дніпрорембуд-Сервіс», скасування податкового повідомлення-рішення від 24.05.2012р. №0004142210 щодо визначення суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість у загальному розмірі 485997,00грн., не обґрунтовані, документально не підтверджені, не відповідають приписам чинного податкового законодавства, отже задоволенню не підлягають.

У зв'язку з тим, що у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю, витрати по сплаті судового збору у сумі 2146грн. 00коп. покладаються на позивача, відповідно до положень ст.94 КАС України.

Керуючись ст.ст.2, 4, 7-9, 11, 12, 69, 71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецелеваторбуд» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання неправомірними дій ДПІ у Приморському районі м.Одеси Одеської області ДПС при проведенні позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «Спецелеваторбуд» з питань підтвердження господарських взаємовідносин з платником податків ПП «Дніпрорембуд-Сервіс» та визначення впливу на податковий облік за податковий період травень-червень 2011р., скасування Наказу від 24.04.2012р. №594 «Про проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ «Спецелеваторбуд» щодо підтвердження господарських взаємовідносин з платником податків ПП «Дніпрорембуд-Сервіс», скасування податкового повідомлення-рішення від 24.05.2012р. №0004142210 щодо визначення суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість у загальному розмірі 485997,00грн., відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому приписами ст.254 КАС України.

Повний текст постанови складено та підписано судом 12 лютого 2013 року.

Суддя Харченко Ю.В.

.