Рішення № 29313315, 18.12.2012, Центральний районний суд м. Миколаєва

Справа № 1423/15445/2012

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2012 року

Центральний районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого судді Прохорова П.А.,

при секретарях Балясній І.С., Бондаренко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Максима 2006» про стягнення боргу, -

ВСТАНОВИВ:

11 квітня 2011 року позивач звернувся до Центрального районного суду м. Миколаєва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Максима 2006», відповідно до якого просив суд стягнути відповідача на користь позивача борг в розмірі 10 088 928,00 грн. та розірвати договори позики, що укладені між сторонами.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що між сторонами у справі укладено ряд договорів позики, зокрема договори від 01 березня 2009 року, та додаткові до нього угоди, договір від 01вересня 2008 року та до даткові до нього угоди. Відповідно до наведених договорів позивач зобовязується надати відповідачу позику, а позичальник зобовязується здійснювати щомісячну виплату відсотків за користування коштами та повернути суму позики до відповідної календарної дати, однак боржник взяті на себе зобовязання не виконав належним чином. За таких обставин позивач звернулася до відповідача з вимогою про дострокове повернення коштів, що є передбаченим зазначеними договорами заходом, однак відповіді на своє звернення не отримала, вжиті позивачем заходи щодо розшуку боржника позитивних результатів не дали, а тому позивач вважає, що за таких обставин є підстави для розірвання договорів позики та стягнення боргу за ними.

В судове засідання сторони не зявились, про час та місце слухання справи повідомлені належним чином.

Представник позивача звернулася до суду з заявою, в якій просила розглядати справу за її відсутності, позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити, проти винесення заочного рішення не заперечувала.

Відповідач про час та місце судового засідання повідомлений належним чином шляхом надсилання судових ухвал та повісток на адресу, зазначену у позовній заяві та договорах, яка не змінювалася, про що свідчить витяг з єдиного державного реєстру юридичних осіб та осіб-підприємців (серія АА №987308), та представник у судові засідання не зявився, про поважність причин відсутності не повідомив, заперечення на позовну заяву не надав.

При цьому суд зазначає, що відповідно до п. 5 ст. 74 ЦПК України судова повістка разом із розпискою, а у випадках, встановлених ЦПК України, разом з копіями відповідних документів надсилається поштою рекомендованим листом із повідомленням або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншою особою, яка бере участь у справі.

У разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх адреси, судова повістка надсилається юридичним особам за адресою місцезнаходження, що зазначена в єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.

У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Приймаючи до уваги, що судові відправлення були повернуті поштою із відміткою «адресат не значиться», та «відмова від отримання листа», суд вважає за можливе розглядати справу без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст.ст. 224, 225 ЦПК України, суд, за згодою представника позивача ухвалює про заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи та пояснення сторін судом встановлені наступні обставини:

21 грудня 2008 року між сторонами у справі було укладено кредитний договір №Л-211208/3, відповідно до якого позивач надав відповідачу кредит в розмірі 7600,00 Євро з кінцевим строком повернення до 21 вересня 2009 року та відсотковою ставкою за користування кредитом в розмірі 120% річних.

В період з 21 березня 2009 року по 21 листопада 2010 року сторонами підписано Додатки №1-№21 до зазначеного кредитного договору, відповідно до якого сума кредиту збільшена до загального розміру 84140,00 Євро та кінцевий строк повернення продовжено до 21 вересня 2011 року.

21 грудня 2008 року між сторонами у справі було укладено кредитний договір №Л-211208/2, відповідно до якого позивач надав відповідачу кредит в розмірі 4500,00 доларів США з кінцевим строком повернення до 21 вересня 2009 року та відсотковою ставкою за користування кредитом в розмірі 120% річних.

В період з 21 березня 2009 року по 21 листопада 2010 року сторонами підписано Додатки №1-№21 до зазначеного кредитного договору, відповідно до якого сума кредиту збільшена до загального розміру 98610,00 доларів США та кінцевий строк повернення продовжено до 21 вересня 2011 року.

01 жовтня 2008 року між сторонами у справі було укладено кредитний договір №Л-011008/3, відповідно до якого позивач надав відповідачу кредит в розмірі 270800,00 грн., з кінцевим строком повернення до 01 жовтня 2009 року та відсотковою ставкою за користування кредитом в розмірі 120% річних.

В період з 01 листопада 2008 року по 21 листопада 2010 року сторонами підписано Додатки №1-№27 до зазначеного кредитного договору, відповідно до якого сума кредиту збільшена до загального розміру 3511040,00 грн., та кінцевий строк повернення продовжено до 01 жовтня 2011 року.

21 вересня 2008 року між сторонами у справі було укладено кредитний договір №Л-210908/1, відповідно до якого позивач надав відповідачу кредит в розмірі 158000,00 грн., з кінцевим строком повернення до 21 вересня 2009 року та відсотковою ставкою за користування кредитом в розмірі 120% річних.

В період з 20 жовтня 2008 року по 21 листопада 2010 року сторонами підписано Додатки №1-№27 до зазначеного кредитного договору, відповідно до якого сума кредиту збільшена до загального розміру 2956670,00 грн., та кінцевий строк повернення продовжено до 21 вересня 2011 року.

В період з 01 квітня 2009 року по 01 листопада 2010 року сторонами підписано Додатки №1-№20 до зазначеного кредитного договору, відповідно до якого сума кредиту збільшена до загального розміру 161000,00 доларів США, та кінцевий строк повернення продовжено до 01 березня 2011 року.

01 березня 2009 року між сторонами у справі було укладено кредитний договір №Л-010309-Е, відповідно до якого позивач надав відповідачу кредит в розмірі 1000 Євро з кінцевим строком повернення до 01 березня 2010 року та відсотковою ставкою за користування кредитом в розмірі 120% річних.

В період з 01 квітня 2009 року по 01 листопада 2010 року сторонами підписано Додатки №1-№20 до зазначеного кредитного договору, відповідно до якого сума кредиту збільшена до загального розміру 53580,00 Євро, та кінцевий строк повернення продовжено до 01 березня 2011 року.

Відповідно до п. 3.2.2. всіх зазначених договорів, позивач має право дострокової вимоги повернення кредитних коштів шляхом попередження боржника за 15 календарних днів до дати повернення.

Зазначене попередження було направлено позивачем на адресу боржника 14 березня 2011 року, однак останній не відреагував на вимогу належним чином.

У відповідності до інформації з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців № 987308 від 30.10.2012 року місцезнаходженням відповідача ТОВ «Максима-2006»зареєстровано за адресою: 54001, м. Миколаїв, вул. Артилерійська, 18, оф. 310.

Стаття 509 ЦК України, передбачає, що зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України.

Відповідно до положень ст. 11 ЦК України, підставами виникнення прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно до положень п. 3 ч. 1 ст. 208 ЦК України, правочини між фізичною та юридичною особами належить вчиняти у письмовій формі.

Статтею 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно до вимог ст. 525 та ст. 526 ЦК України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом та зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 530 ЦК України визначено, що якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно до вимог ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначенні родовими ознаками, а позичальник зобовязується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Беручи до уваги те, що позивач в позовній заяві просить суд розірвати наведені договори, те, що термін їх дії на момент ухвалення рішення минув, те, що відповідно до ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як на підставі звернення осіб та в межах заявлених ними вимог, та те, що позивач просив суд стягнути лише заборгованість за тілом кредитних договорів не порушуючи питання про стягнення відсотків, що передбачені зазначеними договорами, суд вважає, що позовна ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Максима-2006»про стягнення боргу за договорами позики підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 533 ЦК України, якщо у зобовязанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу.

За таких обставин при проведенні підрахунку загальної заборгованості відповідача перед позивачем суд врахував надану інформацію щодо курсу валют, та встановив, що сума яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 10 088 928,00 грн.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Керуючись ст. ст. 11, 16, 204, 208, 525, 526, 530, 1046, 1047 Цивільного кодексу України, ст. ст. 10, 58, 60, 88, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Максима 2006» про стягнення боргу задовольнити частково.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) з ТОВ «Максима 2006», ідентифікаційний код юридичної особи: 34813504, місцезнаходження: м. Миколаїв, вул. Артилерійська, 18, оф. 310) заборгованість за кредитними договорами в сумі 10088928 (десять мільйонів вісімдесят вісім тисяч девятсот двадцять вісім) гривень 00 коп.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) з ТОВ «Максима 2006», ідентифікаційний код юридичної особи: 34813504, місцезнаходження: м. Миколаїв, вул. Артилерійська, 18, оф. 310) суму сплаченого державного мита в розмірі 1700,00 грн., та суму сплаченого ІТЗ судового процесу в розмірі 120,00 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Миколаївської області через Центральний районний суд м. Миколаєва.

Суддя Центрального районного суду

м. Миколаєва П.А. Прохоров