Ухвала суду № 29312169, 24.01.2013, Апеляційний суд Сумської області

Справа №2-6136 Головуючий у суді у 1 інстанції - РазумоваНомер провадження 22-ц/788/127/13 Суддя-доповідач - Ільченко О. Ю. Категорія - 57

УХВАЛА

24 січня 2013 року м.Суми

Колегія суддів з розгляду справ цивільного судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Ільченко О. Ю.,

суддів - Левченко Т. А., Криворотенка В. І.,

за участю секретаря - Чуприни В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Конотопського міськрайонного управління юстиції

на ухвалу Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 20 листопада 2012 року

у справі за поданням державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Конотопського міськрайонного управління юстиції

про тимчасове обмеження ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України, заінтересована особа - стягувач Публічне акціонерне товариство «ПроКредит Банк»,

в с т а н о в и л а :

Ухвалою Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 20 листопада 2012 року у задоволенні подання державного виконавця відмовлено.

В апеляційній скарзі державний виконавець, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам, порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить зазначену ухвалу суду скасувати та постановити нову ухвалу про задоволення подання.

Вказує, що повідомленим про відкриття виконавчого провадження боржник вважається у разі надіслання йому такої постанови за зазначеною у виконавчому документі адресою і іншого закон не вимагає.

Вважає, що обмеження права виїзду за кордон є необхідним заходом примусового виконання судових рішень, оскільки ДВС вже використало всі передбачені для цього заходи, але через ухилення боржника від виконання вони виявились безрезультатними.

Посилається на те, що після виявлення майна боржника стягнення на нього здійснити було не можливо, оскільки виконавче провадження було зупинене на час розшуку боржника.

Крім того, зазначає, що обов'язок розшукувати транспортні засоби та сільськогосподарську техніку боржника покладено на ДАІ, яка їх місцезнаходження не встановила.

Дослідивши матеріали та перевіривши ухвалу суду в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.

Суд першої інстанції встановив наступні факти, 07 лютого 1994 році ОСОБА_2 заснував селянське (фермерське) господарство «ІНФОРМАЦІЯ_1», місцезнаходженням якого по АДРЕСА_1 (а.с.20-21).

Постановами державного виконавця ВДВС Конотопського МУЮ:

від 25 серпня 2010 року відкрито виконавче провадження №20918969 на виконання виконавчого листа Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 16 липня 2010 року №2-1629 про примусове стягнення з ОСОБА_2 солідарно на користь АКІБ «УкрСиббанк» 53832,45 грн. заборгованості за кредитним договором (а.с.56);

від 25 серпня 2010 року відкрито виконавче провадження №20919053 на виконання виконавчого листа Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 16 липня 2010 року №2-1629 про примусове стягнення з ОСОБА_2 на користь АКІБ «УкрСиббанк» 125 грн. витрат на ІТЗ розгляду справи та 269 грн. судового збору (а.с.36);

від 04 квітня 2011 року відкрито виконавче провадження №25660113 на виконання виконавчого листа Сумського окружного адміністративного суду від 04 грудня 209 року №2а-6362/09/1870 про примусове стягнення з СФГ «ІНФОРМАЦІЯ_1» на користь Конотопської МДПІ 6048,41 грн. податкового боргу (а.с.2);

від 04 липня 2011 року відкрито виконавче провадження №27402087 на виконання наказу господарського суду Сумської області від 25 січня 2010 року №8/103-09 про примусове стягнення з ФГ «ІНФОРМАЦІЯ_1» на користь ТОВ «Торговий Дім «Дільче Віта» 25328,71 грн. заборгованості та судових витрат (а.с.3);

від 12 вересня 2012 року відкрито виконавче провадження №34208178 на виконання виконавчого листа Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 13 серпня 2012 року №2-808 про примусове стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Приват Банк» 221954,50 грн. заборгованості та судових витрат (а.с.35).

Держвиконавці вчиняли певні дії по виявленню майна, коштів боржника та самого ОСОБА_2 і зверненню на них стягнення, зокрема:

У ході виконання рішення суду про стягнення на користь МДПІ 6048,41 грн. податкового боргу (ВП №25660113) постановами держвиконавця від 27 квітня 2011 року накладено арешт на кошти у межах суми 5843,55 грн., що належать боржнику та містяться на рахунках АТ «Брокбізнесбанк», ПАТ КБ «Надра», АТ «Сведбанк», ПАТ КБ «ПриватБанк», ВАТ «Ощадбанк», ПАТ «ПІБ» (а.с.11-16).

Під час здіснення виконавчого провадження №25660113 постановою державного виконавця від 10 серпня 2011 року оголошено розшук сільськогосподарської техніки боржника (а.с.8), а постановою від 07 вересня 2011 року - оголошено розшук транспортних засобів (а.с.8).

Ухвалою Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 19 жовтня 2011 року оголошено розшук боржника ОСОБА_2 (а.с.60). Постановляючи ухвалу суд встановив, що залишок заборгованості боржника перед МДПІ становив 5149,05 грн.

На запит органу ДВС у серпні 2012 року КП «Конотопське МБТІ» вказало, що за ФГ «ІНФОРМАЦІЯ_1» зареєстровано житлові будинку АДРЕСА_2, птахокомплекс по АДРЕСА_3 (а.с.18).

На запит органу ДВС у серпні 2012 року Конотопським відділенням реєстраційно-екзаменаційної роботи надано відомості щодо належності СФГ «ІНФОРМАЦІЯ_1» на праві власності вантажних автомобілів: ГАЗ 31029 (1992 року випуску), ГАЗ-САЗ 3507 (1992 року випуску), ГАЗ 31029 (1992 року випуску), ЗИЛ-ММЗ 4502 (1992 року випуску), ГАЗ 66 (1976 року випуску), ЗИЛ-ММЗ 4502 (1990 року випуску), ВАЗ 2121 (1993 року випуску), ГАЗ-САЗ 3507 (1992 року випуску) (а.с.6).

Державною інспекцією сільського господарства і Сумській області 28 серпня 2012 року повідомлено, що за ФГ «ІНФОРМАЦІЯ_1» зареєстровано шість колісних і один гусеничний трактори та два причепи (1992-1993 років випуску) (а.с.7).

17 березня 2011 року ОСОБА_2 отримав надіслані йому повторно дві постанови про відкриття виконавчого провадження щодо стягнення на користь АКІБ «УкрСиббанк» заборгованості та судових витрат (а.с.59).

11 серпня 2011 року держвиконавцем складено акт про отримання боржником особисто виклику про явку до органів ДВС на 15 серпня 2011 року (а.с.34).

З витягів про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна та про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна (а.с.53, 54) вбачається, що в рамках примусового виконання судових рішень арештоване усе рухоме та нерухоме належне ФГ «ІНФОРМАЦІЯ_1» майно.

Відомості про те, чи був ОСОБА_2 документований паспортом громадянина України для виїзду за кордон у матеріалах справи відсутні.

Відмовляючи за таких обставин у задоволенні подання державного виконавця суд першої інстанції, вважав, що заявник не довів факту того, що боржник ухиляється від виконання рішення суду та може виїхати за межі держави.

Відповідно до ч.1, 4 ст.313 ЦК України фізична особа має право на свободу пересування і може бути обмежена у здійсненні такого права лише у випадках, встановлених законом.

Частиною 2 ст.6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» передбачено, що громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадку, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи) - до виконання зобов'язань.

Відповідно до п.18 ч.3 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.

Згідно зі ст.377-1 ЦПК України питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.

Суд негайно розглядає подання, зазначене в частині першій цієї статті, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця.

Згідно з п. 8 ч.1 ст.19 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» безпосередньо функції запобігання та недопущення перетинання державного кордону України особами, яких тимчасово обмежено у праві виїзду з України, покладаються на Державну прикордонну службу України.

Положення ст.377-1 ЦПК України є спеціальною нормою, яка застосовується на стадії виконання судових рішень, ухвалених незалежно від виду судочинства та рішень інших органів (посадових осіб).

Зі змісту вказаних норм слідує, що наявність у особи зобов'язань, покладених на неї судовим рішенням чи рішенням іншого органу (посадової особи), лише від виконання яких вона ухиляється, є підставою для вжиття до цієї особи заходу забезпечення виконання рішень у вигляді обмеження її у праві виїзду за межі України.

З матеріалів справи вбачається, що на праві власності за ФГ «ІНФОРМАЦІЯ_1» зареєстровано рухоме та нерухоме майно, достатнє для погашення виниклої у боржника заборгованості перед стягувачами.

Органи ДВС не позбавлені можливості вилучати, оцінювати та реалізовувати арештоване майно у передбаченому порядку для примусового виконання судових рішень.

Посилання заявника на неможливість здійснення виконавчих дій у зв'язку із зупиненням виконавчого провадження через оголошення розшуку боржника є безпідставним, оскільки таке передбачене п.4 ч.1 ст.38 Закону України «Про виконавче провадження» зупинення виконавчого провадження за вказаних обставин є правом, а не обов'язком держвиконавця.

Відповідно до положення частини 2 статті 10 ЦПК наявність умислу та обставини, які є предметом посилання суб'єкта подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України як на підставу його вимог, підлягають доведенню. Зокрема, задоволення такого подання можливе лише за умови доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання.

В справі відсутні дані про те, що державний виконавець відповідно до п. 3.12 Інструкції з організації примусового виконання рішень отримував інформацію від інших учасників виконавчого провадження про можливе місце перебування боржника, а також відсутні акти перевірки наявності боржника за можливим місцем його перебування та дані про отримання інформації з інших джерел.

Разом з тим, з виконавчого листа № 2-1629 від 16 липня 2010 року вбачається, що заборгованість стягується у солідарному порядку з ОСОБА_2 та ОСОБА_3, однак відомості про цього боржника та його майно в справі відсутні.

Таким чином, оскаржувана ухвала суду першої інстанції є законною і обґрунтованою, постановлена з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для її зміни чи скасування не вбачається.

Керуючись ст.303, п.1 ч.1 ст.307, ст.ст.308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Конотопського міськрайонного управління юстиції відхилити, а ухвалу Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 20 листопада 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий -

Судді -