Постанова № 29311818, 31.01.2013, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 січня 2013 року 810/95/13-а

Київський окружний адміністративний суд в складі головуючого - судді Щавінського В.Р. розглянувши у порядку письмового провадження у м. Києві адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області до Приватного акціонерного товариства „Росава” про стягнення заборгованості , -

В С Т А Н О В И В:

Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві звернулося до суду з адміністративним позовом до Приватного акціонерного товариства «Росава» про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за березень, квітень, травень 2011 р. за списком №1 у розмірі 1628099,78 грн. та за списком №2 у розмірі 120164,49 грн.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 23.09.2011 р. №2а-3392/11/1070 адміністративний позов задоволено частково та стягнуто з ПАТ «Росава» на користь УПФУ у м. Білій Церкві Київської області заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за березень, квітень та травень місяці 2011 року за Списком № 2 у розмірі 120164,49 грн. та за Списком № 1 у розмірі 554448,77 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.04.2012 р. апеляційну скаргу УПФУ у м. Білій Церкві Київської області залишено без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 23.09.2011 р. без змін.

27.11.2012 р. ухвалою Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу УПФУ у м. Білій Церкві Київської області задоволено частково. Постанову Київського окружного адміністративного суду від 23.09.2011 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12.04.2012 р. скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.01.2013 р. №810/95/13-а прийнято адміністративну справу до провадження.

Позов мотивований тим, що на день звернення до суду за відповідачем утворився борг по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій за березень, квітень, травень 2011 р. за списком №1 у розмірі 1628099,78 грн. та за списком №2 у розмірі 120164,49 грн., у зв’язку з чим позивач на підставі п. 2 Перехідних положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», та п. 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування просить стягнути з відповідача суму боргу в повному обсязі.

В судове засідання представник позивача не з’явився, надіслав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність та просив, з урахуванням уточнень до позовної заяви, позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позов не надав, будь-яких заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи не заявляв.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ПАТ «РОСАВА», зареєстроване платником внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в УПФУ у м. Білій Церкві Київської області на загальних підставах, що підтверджується завою позивача про взяття його на облік платником єдиного внеску.

На день подання позову у відповідача виникла заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за березень, квітень, травень 2011 р. за списком №1 у розмірі 1628099,78 грн. та за списком №2 у розмірі 120164,49 грн.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування визначаються Законом України від 09.07.2003 р. № 1058-ІV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон України № 1058-ІV), зокрема: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; платники страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками тощо.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України № 1058-IV страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом. Страхові внески, згідно зі статтею першою вказаного Закону –це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.

Пунктом 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України № 1058-ІV передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Коло осіб, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, незалежно від місця останньої роботи за списком № 1 і за списком № 2, визначено, зокрема підпунктами «а» і «б» «з» ч.1 ст. 13 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі – Закон України № 1788-ХІІ).

Проте, до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди п.п. 1 п.у 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України № 1058-ІV передбачено, що вказаним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України № 1788-XII. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до ст. 27 та з урахуванням норм ст. 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

У свою чергу, статті 27, 28 Закону України № 1058-ІV регламентують розмір та порядок визначення пенсії за віком, а також мінімальний розмір пенсії за віком.

Порядок відшкодування страхувальниками витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених на пільгових умовах, визначено Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного Фонду України, затвердженою постановою Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. № 21-1.

Відповідно до приписів пункту 6.4 вказаної Інструкції Пенсійний фонд щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, які надсилає підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій, визначає розмір сум до відшкодування на поточний рік.

Підприємства відповідно до вимог п. 6.8 Інструкції щомісяця до 25-го числа повинні вносити до Пенсійного фонду України зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Згідно з абзацом четвертим п.п. 1 п. 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України № 1058-ІV підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Відповідно до абзацу п’ятого п.п. 1 п. 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України № 1058-ІV виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів «в» - «е» та «ж» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого ст. 26 цього Закону.

Отже, зазначеною нормою абзацу четвертого підпункту 1 пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України № 1058-ІV прямо визначено обов'язок відповідача стосовно відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Винятком із даного правила є порядок покриття витрат на виплату та доставку пенсій особам, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особливий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списом робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, оскільки за змістом абзацу п’ятого підпункту 1 пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України № 1058-ІV виплата пенсій таким особам здійснюється до 1 січня 2004 року за рахунок коштів Пенсійного фонду України, а з 1 січня 2004 року за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, то і витрати на виплату та доставку пільгових пенсій покриваються за рахунок Пенсійного фонду України та Державного бюджету України відповідно.

Однак, специфіка такого порядку полягає в особливостях пенсійного забезпечення зазначених осіб.

Так, відповідно до статті 14 Закону України № 1788-ХІІ працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років.

Виходячи зі змісту положень пункту 2 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України № 1058-IV у контексті статті 14 Закону України № 1788-XII можна зробити висновок, що порядок, за якого витрати на доставку пільгових пенсій покриваються до 1 січня 2005 року за рахунок коштів ПФУ, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України, стосується лише витрат на виплату та доставку пенсій, призначених особам на підставі статті 14 Закону № 1788-XII.

Отже, законодавством чітко передбачено, що обов’язок щодо відшкодування вказаних витрат з’являється у підприємства саме з 2004 року, причому не тільки для тих пенсій, які призначені в 2004 році, а і для тих, які призначені раніше, а виплачені у 2004 році.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд України, що знайшло своє відображення в Постанову Верховного Суду України від 25.09.2012 р. №21-294а12.

Твердження відповідача, що позивач неправомірно включило до суми відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій також суми підвищень цих пенсій суд не бере до уваги, виходячи з наступного.

Вирішуючи питання стосовно застосування пункту 6 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України № 1058-IV та підпункту 6.6 пункту 6 Інструкції, слід відмітити, що «надбавки та підвищення», які встановлюються та виплачуються відповідно до положень Закону України № 1788-XII відрізняються від поняття «збільшення розміру пенсії внаслідок її перерахунку», визначеного Законом України № 1058-IV, оскільки законодавством передбачено не тільки різні підстави для таких змін розмірів пенсій (під час встановлення та виплати додаткових доплат, надбавок, підвищень застосовуються норми Закону України № 1788-XII, під час здійснення перерахунку та виплати пенсії з урахуванням збільшення, яке відбулось внаслідок її перерахунку, - Закон України № 1058-IV, а й правові наслідки - додаткові доплати, надбавки, підвищення мають окремий статус та обліковуються окремими рядками, а збільшення розміру пенсії внаслідок її перерахунку за нормами Закону України №1058-IV становить її основний розмір.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд України при вирішенні питання щодо правильного застосування п.6 Прикінцевих положень №1058-ІV та п.п.6.6. розділу 6 Інструкції, що знайшло своє відображення в Постанові від 29.05.2012 р. №21-68а12.

Крім цього, територіальні управління ПФУ зобов'язані надсилати розрахунки боржникам по пільгових пенсіях, а також повідомляти про перераховані пенсії, що свідчить про обов'язок підприємств відшкодовувати основний розмір пенсій в повному обсязі, в тому числі перераховані пенсії, а не відповідно до протоколів про призначення пенсії, адже згідно із пунктом 6.4 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів ПФУ щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України № 1058-IV (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го числа поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Виходячи зі змісту абзацу другого пункту 6.8 Інструкції у разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування, органи ПФУ повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин.

Так, управління ПФУ направляло відповідачу розрахунки фактичних витрат на доставку та виплату пільгових пенсій, де містилася інформація як щодо новопризначених, так і щодо перерахованих пенсій.

Щодо відшкодування витрат на доставку пільгових пенсій за Списком № 2 суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до норми абзацу 1 та 2 підпункту 6.1 пункту 6 Інструкції, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України № 1058 в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, також 100 % фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу 1 частини 2 Прикінцевих положень Закону України № 1058, застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Нормою абзацу 5 пункту 2 Прикінцевих положень Закону України № 1058 передбачено, що зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за Списком № 2, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Відповідач визнав заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за Списком № 2 у повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги, що борг по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій на суму 720537,25 грн. не погашена станом на день розгляду справи вона підлягає стягненню з відповідача.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

За таких обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідач – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 69,70,71,72,94,128, 58-163,167, 257 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства „Росава” на користь Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах згідно Списку № 1 та Списку № 2 в сумі 1748264 (один мільйон сімсот сорок вісім тисяч двісті шістдесят чотири) грн. 27 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Щавінський В. Р.