Ухвала суду № 29311428, 07.02.2013, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №784/84/13 07.02.2013 07.02.2013 07.02.2013

Провадження № 22-ц/784/460/13 Головуючий у першій інстанції: Тихонова Н.С.

Категорія 24 Доповідач в апеляційній інстанції: Шаманська Н.О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

7 лютого 2013 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого: Данилової О.О.,

суддів: Лівінського І.В, Шаманської Н.О.,

при секретарі судового засідання: Левківській Н.С.,

за участю: позивача - ОСОБА_3, представника відповідача - Бойченка Є.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною

скаргою

ОСОБА_3

на рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 13 грудня 2012 року, ухваленого за позовом

ОСОБА_3

до

приватного акціонерного товариства «Ремпобуттехніка».Нік.

(далі - ПрАТ «Ремпобуттехніка»)

про розірвання договору про надання послуг, стягнення матеріальної та моральної шкоди,

в с т а н о в и л а:

У листопаді 2012 р. ОСОБА_3 звернувся з позовом до ПрАТ«Ремпобуттехніка» про розірвання договору про надання послуг, стягнення матеріальної та моральної шкоди.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що 27 грудня 2011 р. він звернувся до ПрАТ «Ремпобуттехніка» з проханням відремонтувати належний йому холодильник «Норд-214-6» 1997 р. випуску, про що було оформлено лист-замовлення № 219397. За виклик майстра та вартість ремонту позивач сплатив 317 грн. 80 коп. 29 грудня 2011 р. холодильник був йому повернутий та виданий гарантійний талон з гарантійним строком у 9 місяців.

В межах гарантійного строку, 20 квітня 2012 р., позивач виявив, що холодильник не працює, у зв'язку з цим, 23 квітня 2012 р. він письмо звернувся до відповідача з вимогою про усунення недоліків. Однак, не отримавши відповіді, 20 липня 2012 р. позивач самостійно звернувся до регіональної торгово-промислової палати у Миколаївській області, за висновками якої холодильник знаходився в неробочому стані та потребував ремонту.

Посилаючись на те, що надана відповідачем послуга має недоліки, позивач просив розірвати договір про надання послуг, стягнути з відповідача на його користь 317 грн. 80 коп. понесених ним витрат на оплату ремонту холодильника, 240 грн. витрат на проведення експертизи, 150 грн. витрат на перевезення холодильника та 1344 грн. витрат за оренду іншого холодильника, та 2000 грн. моральної шкоди.

Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 13 грудня 2012 р. позов задоволено частково. Розірвано договір про надання послуг, укладений 27 грудня 2011 р. між ОСОБА_3 та ПрАТ «Ремпобуттехніка».Нік. Стягнуто з ПрАТ «Ремпобуттехніка».Нік. на користь ОСОБА_3 - 557 грн. 80 коп. матеріальної шкоди. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Розподілені судові витрати.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив рішення в частині відмови у задоволенні позову про стягнення 150 грн. за перевезення холодильника, 1344 грн. витрат за оренду іншого холодильника та 2000 грн. моральної шкоди скасувати та ухвалити нове, яким повністю задовольнити його позов.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у розгляді справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає на підставі наступного.

Так, з матеріалів справи вбачається, що 27 грудня 2011 р. ОСОБА_3 звернувся до ПрАТ «Ремпобуттехніка» з проханням відремонтувати належний йому холодильник «Норд-214-6» 1997 р. випуску, про що було оформлено лист-замовлення № 219397.

За виклик майстра та вартість ремонту позивач сплатив на користь відповідача - 317 грн. 80 коп.

29 грудня 2011 р. холодильник був повернутий позивачу та виданий гарантійний талон з гарантійним строком у 9 місяців.

В межах гарантійного строку, 20 квітня 2012 р., ОСОБА_3 виявив, що холодильник не працює, у зв'язку з цим, 23 квітня 2012 р. він письмо звернувся до відповідача з вимогою про усунення недоліків. Однак, не отримавши відповіді, 20 липня 2012 р. позивач самостійно звернувся до регіональної торгово-промислової палати у Миколаївській області з проханням провести експертизу щодо визначення технічного стану холодильника, за що сплатив 240 грн.

Згідно висновку спеціаліста № 120-1351 від 25 липня 2012 р. холодильник «Норд-214-6», 1997 р. випуску, знаходиться у неробочому стані та потребує ремонту.

Отже виконана відповідачем робота має недоліки.

За таких обставин, основний висновок суду про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача 557 грн. 80 коп. завданих йому збитків, які складаються з 307 грн. вартості ремонту, 10 грн. витрат за виклик спеціаліста та 240 грн. витрат на проведення дослідження відповідає фактичним обставинам справи та положенням п. 4 ч. 3 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів». Водночас, колегія суддів вважає, що висновок суду про необхідність розірвання договору про надання послуг є помилковим, оскільки ч. 3 ст. 10 Закону України такого способу захисту порушеного права, у разі виявлення недоліків і виконаній роботі, не передбачено.

Що стосується вимог позивача про стягнення 1344 грн. за оренду холодильника та 150 грн. витрат на перевезення холодильника, то суд вірно відмовив у їх задоволенні оскільки, по-перше, ці витрати ніякими платіжними документами не підтверджені, а по-друге, позивач не звертався до відповідача, як того вимагають положення ст. 8 Закону «Про захист прав споживачів», з письмовою заявою про надання йому тимчасово іншого холодильника. А тому доводи апелянта в цій частині є безпідставними.

Крім того, Законом «Про захист прав споживачів» не передбачено відшкодування моральної шкоди в разі неналежного виконання зобов'язання за договором про надання послуг.

Статтею 4 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено право споживача на відшкодування моральної шкоди, завданої лише внаслідок недоліків продукції ( дефекту в продукції), відповідно до закону.

За такого, з урахуванням вищезазначених положень Закону суд першої інстанції вірно відмовив у задоволенні позову про стягнення моральної шкоди.

Посилання апелянта в суді апеляційної інстанції на бездіяльність відповідача стосовно його письмових звернень, не можуть бути підставою для скасування судового рішення, оскільки ці вимоги виходять за межі позову про захист прав споживачів.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити, а рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 13 грудня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але протягом двадцяти днів з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: