Ухвала суду № 29311401, 06.02.2013, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №784/77/13 06.02.2013 06.02.2013 06.02.2013

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження №22-ц/ 784/453/ 2013 р. Головуюча першої інстанції: Рум'янцева Н.О.

Категорія- 19 Доповідач апеляційного суду: Галущенко О.І

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 лютого 2013 р. м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого: Галущенка О.І.

суддів: Коломієць В.В.

Довжук Т.С.

із секретарем

судового засідання: Суслик Є.В.

з участю -

відповідачки - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за

апеляційною скаргою

ОСОБА_5 на рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 15.11.2012 р. у справі за

позовом

ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_4 про визнання договору авансу недійсним,

В С Т А Н О В И Л А:

21.07.2011 р. ОСОБА_5 звернулася з позовом до ОСОБА_9, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_4 про визнання договору авансу недійсним.

Позивачка зазначала, що 21.07.2008 р. вона уклала з відповідачами договір авансу, за яким передала ОСОБА_4 1500 дол. США за надання останньою інформаційно-посередницьких послуг щодо укладення з відповідачами в подальшому договору купівлі-продажу житлового будинку.

Угоди купівлі-продажу житлового будинку не було укладено.

Посилаючись на те, що використання іноземної валюти у цивільно-правових правових відносинах суперечить Конституції України та положенням Цивільного кодексу, позивач просила визнати такий договір недійсним.

Крім того, вона вважала, що договір містить несправедливу умову про недопустимість повернення сплаченого, як аванс, в разі неукладення основної угоди.

Позивач також вважала, що договір є неукладеним, оскільки він не містить умов, які є предметом договору.

Посилаючись на ці обставини, позивачка просила про задоволення позову та покладення на відповідача обов'язку щодо повернення 1500 дол. США в еквіваленті 11989 грн. 50 коп. на час вирішення спору.

Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 15.11.2012 р. постановлено про відмову у задоволенні позову.

В апеляційній скарзі позивачка просить рішення скасувати та ухвалити нове про задоволення позовних вимог, з посиланням на те, що висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи та вимогам норм процесуального і матеріального права.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Так, відповідно до положень ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом (статті 203, 215-216 ЦК).

При цьому, право на такий позов, відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України, виникає лише в разі порушення недійсною угодою особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з вимогами ст. 638 ЦК правочин (договір) вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до приписів ст. 628 ЦК зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до вимог цивільного законодавства.

З матеріалів справи та тексту оспорюваного договору вбачається, що він є змішаним трьохсторонім договором та містить умови про сплату покупцем авансу продавцям, а також погоджені з підприємцем ОСОБА_4, яка надає рієлторські послуги, умови щодо сплати винагороди за надання інформаційно-посередницьких послуг.

В тексті договору, з дотриманням вимог статтей 524, 533 ЦК визначено грошовий еквівалент зобов'язань в іноземній валюті.

Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 03.03.2011 р., яке залишене без змін в частині вимог ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_3., постановлено про стягнення з відповідачів на її користь сплаченого авансу.

В частині вимог ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про стягнення винагороди за надані інформаційно - посередницькі послуги, рішенням апеляційного суду Миколаївської області від 26.04.2011 р. відмовлено.

При цьому судом встановлено і ця обставина, згідно з приписами ч. 3 ст. 61 ЦПК України, не підлягає повторному доказуванню, що інформаційно - посередницькі послуги, які є предметом договору, були фактично отримані ОСОБА_5

З пояснень ОСОБА_4, які наданими до справи доказами належним чином не спростовані, вбачається, що виконання угоди в частині отримання винагороди за надані послуги було здійснене з дотриманням вимог ст. 533 ЦК України.

Суд повно та всебічно дослідив дійсні обставини справи, дав належну оцінку наданим доказам і прийшов правильного висновку щодо відсутності доказів порушення законних прав позивачки та правових підстав для визнання недійсним договору авансу.

Доводи апеляційної скарги про неукладення угоди, наявності у ній несправедливих умов та порушення вимог цивільного законодавства щодо застосування іноземної валюти, не заслуговують на увагу, оскільки попередніми судовими рішеннями встановлено факт укладення цього договору.

Його зміст визначено відповідно до принципів, визначених ст. 627 ЦК та в межах закону, що позбавляє сторону такого договору права на скасування умов, які цими сторонами погоджені.

Договір не містить несправедливих умов, які б порушували права сторін цієї угоди, адже чинне зобов'язальне право не передбачає права на повернення сплаченого в разі належного виконання.

При цьому, доказів незаконного застосування в спірних цивільних правовідносинах іноземної валюти, матеріали справи не містять.

З врахуванням наведеного судом ухвалене законне та обґрунтоване рішення про відмову у задоволенні позовних вимог про визнання оспорюваної угоди недійсною.

Інші доводи апелянта також не заслуговують на увагу, оскільки не спростовують висновків суду щодо відсутності підстав для визнання угоди дійсною.

Встановлене не дає підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 311, 314-315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 - відхилити, а рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 15.11.2012 р.- залишити без зміни.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, алез цього часу на протязі двадцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий: О.І. Галущенко

Судді: В.В. Коломієць

Т.С. Довжук